Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адольф Теодор Броньяр фр Adolphe Théodore Brongniart 14 січня 1801 18 лютого 1876 французький ботанік Адольф Теодор Брон

Адольф Теодор Броньяр

Адольф Теодор Броньяр

Адольф Теодор Броньяр (фр. Adolphe Théodore Brongniart; 14 січня 1801 — 18 лютого 1876) — французький ботанік.

Адольф Теодор Броньяр
фр. Adolphe Théodore Brongniart
image
Ім'я при народженні фр. Adolphe Théodore Brongniart
Народився 14 січня 1801(1801-01-14)[1][2][…]
Париж, Франція
Помер 18 лютого 1876(1876-02-18)[1][2][…] (75 років)
Париж, Франція
Поховання Пер-Лашез і d
Країна image Франція
Діяльність ботанік, палеонтолог, геолог
Галузь ботаніка, палеоботаніка
Заклад Національний музей природознавства (Париж)
Посада президент[d] і президент
Членство Лондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Французька академія наук
Петербурзька академія наук
d
Баварська академія наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Туринська академія наук[5]
Королівське товариство Единбурга[6]
Відомий завдяки: один з основоположників палеоботаніки, «батько палеоботаніки»
Батько d
Мати d
Брати, сестри d
d
Діти d
Нагороди Медаль Волластона (англ. Wollaston Medal, 1841)
image Адольф Теодор Броньяр у Вікісховищі
Brongn. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Адольф Теодор Броньяр.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Один з основоположників палеоботаніки, «батько палеоботаніки». Побудував єдину систему рослинного царства включивши в неї і викопні рослини.

Член Французької академії наук (з 1834 року) та член-кореспондент Петербурзької академії наук (з 1829 року). У 1851 році він був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук.

З 1833 року до самої кончини — професор ботаніки та фізіології рослин Паризького музею природної історії.

Шлях в науці

Народився у сім'ї геолога . Дід його —  — був архітектором. Культурне середовище сім'ї та наукові завдання батька підштовхнули молодого Броньяра до вивчення викопних рослин, визначення їх місця в сучасному Царстві рослин і вдосконаленню систематики. Саме тут він домігся найбільших успіхів.

Проте його зацікавлення в науці не обмежилися однією лише палеоботанікою. Він зробив значний внесок у анатомію рослин та таксономію.

Броньяра також цікавило практичне використання його теоретичних праць у землеробстві та садівництві.

З 1822 до 1825 Броньяр здійснив навколосвітню подорож.

Разом з Жаном-Віктором Одуеном (фр. Jean Victoire Audouin) та Жаном Батистом Дюма (своїми майбутніми родичами) він почав випускати у 1824 році «Аннали природничих наук» (фр. Annales des Sciences Naturelles).

Він заснував в 1854 році (фр. Société Botanique de France) і був його першим президентом.

Броньяру належить одна з найважливіших природних систем рослин, яку він застосував в 1843 році при облаштуванні Ботанічній школи при Музеї природознавства; він виклав її в «Énumérations des genres de plantes cultivées au Muséum d'histoire naturelle de Paris»(фр.) (1843, 2 видання 1850). Опорна точка цієї класифікації — поділ квіткових на два великих відділи: голонасінні — хвойні і т. д. та покритонасінні — однодольні і дводольні; цей поділ тепер визнано майже усіма ботаніками.

Роди рослин, описані Броньяром

(у абетковому порядку)

Названі на честь Броньяра

Основні праці

  • фр. Brongniart A. Essai d'une classification naturelle des champignons, 1825
  • фр. Brongniart A. Mémoire sur la famille des rhamnées, 1826
  • фр. Brongniart A. Prodrome d'une histoire des végétaux fossiles. – Paris; Strasbourg: F.G. Levrault, 1828
  • фр. Brongniart A.T. Histoire des végétaux fossiles, ou, Recherches botaniques et géologiques sur les végétaux renfermés dans les diverses couches du globe. – Paris, 1836–1837. – T. 1. – Fortin, Masson et Cie, 1836.; Atlas. – 1836; T. 2. – Crochard et Cie, 1837
  • фр. Brongniart A. Sur la génération et le développement de l'embryon des Phanerogames
  • фр. Brongniart A. Recherches sur la structure et les fonctions des feuilles
  • фр. Brongniart A. Nouvelles Recherches sur l'Épiderme
  • фр. Brongniart A. Recherches sur l'organisation des tiges des Cycadées
  • фр. Brongniart A. Énumération des genres de plantes cultivées au Musée d'Histoire Naturelle de Paris (1843)
  • фр. Brongniart A. Tableau des genres de végétaux fossiles
  • Броньяр А. Т. Краткая история исследования ископаемых растений и распределение их в различных слоях земной коры — СПб.: Типография Экспедиции заготовления государственных бумаг, 1829.
  • фр. Brongniart A. Rapport sur les progrès de la botanique phytographique, 1868
  • фр. Brongniart A. Recherches sur les graines fossiles silicifiées, 1881

Примітки

  1. могила
    d:Track:Q173387d:Track:Q39614
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. база даних Léonore — ministère de la Culture.
    d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
  4. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  5. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  6. https://rse.org.uk/fellowship/past-fellows/
  7. IPNI,  Brongn.

Посилання

    Джерела

    • нім. Sachs J. Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860. – München: R. Oldenbourg, 1875
    • фр. Brongniart A. Bull. de la Soc. Geol. de France, 1876
    • фр. Brongniart A. La Nature, 1876
    • фр. Brongniart A. Bulletin de la Soc. Bot. de France for 1876, vol. xxiii

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Adolf Teodor Bronyar fr Adolphe Theodore Brongniart 14 sichnya 1801 18 lyutogo 1876 francuzkij botanik Adolf Teodor Bronyarfr Adolphe Theodore BrongniartIm ya pri narodzhenni fr Adolphe Theodore BrongniartNarodivsya 14 sichnya 1801 1801 01 14 1 2 Parizh FranciyaPomer 18 lyutogo 1876 1876 02 18 1 2 75 rokiv Parizh FranciyaPohovannya Per Lashez i dKrayina FranciyaDiyalnist botanik paleontolog geologGaluz botanika paleobotanikaZaklad Nacionalnij muzej prirodoznavstva Parizh Posada prezident d i prezidentChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk d Bavarska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Turinska akademiya nauk 5 Korolivske tovaristvo Edinburga 6 Vidomij zavdyaki odin z osnovopolozhnikiv paleobotaniki batko paleobotaniki Batko dMati dBrati sestri d dDiti dNagorodi Medal Vollastona angl Wollaston Medal 1841 Adolf Teodor Bronyar u Vikishovishi Brongn ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Adolf Teodor Bronyar Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Odin z osnovopolozhnikiv paleobotaniki batko paleobotaniki Pobuduvav yedinu sistemu roslinnogo carstva vklyuchivshi v neyi i vikopni roslini Chlen Francuzkoyi akademiyi nauk z 1834 roku ta chlen korespondent Peterburzkoyi akademiyi nauk z 1829 roku U 1851 roci vin buv obranij inozemnim chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Z 1833 roku do samoyi konchini profesor botaniki ta fiziologiyi roslin Parizkogo muzeyu prirodnoyi istoriyi Shlyah v nauciNarodivsya u sim yi geologa Did jogo buv arhitektorom Kulturne seredovishe sim yi ta naukovi zavdannya batka pidshtovhnuli molodogo Bronyara do vivchennya vikopnih roslin viznachennya yih miscya v suchasnomu Carstvi roslin i vdoskonalennyu sistematiki Same tut vin domigsya najbilshih uspihiv Prote jogo zacikavlennya v nauci ne obmezhilisya odniyeyu lishe paleobotanikoyu Vin zrobiv znachnij vnesok u anatomiyu roslin ta taksonomiyu Bronyara takozh cikavilo praktichne vikoristannya jogo teoretichnih prac u zemlerobstvi ta sadivnictvi Z 1822 do 1825 Bronyar zdijsniv navkolosvitnyu podorozh Razom z Zhanom Viktorom Oduenom fr Jean Victoire Audouin ta Zhanom Batistom Dyuma svoyimi majbutnimi rodichami vin pochav vipuskati u 1824 roci Annali prirodnichih nauk fr Annales des Sciences Naturelles Vin zasnuvav v 1854 roci fr Societe Botanique de France i buv jogo pershim prezidentom Bronyaru nalezhit odna z najvazhlivishih prirodnih sistem roslin yaku vin zastosuvav v 1843 roci pri oblashtuvanni Botanichnij shkoli pri Muzeyi prirodoznavstva vin viklav yiyi v Enumerations des genres de plantes cultivees au Museum d histoire naturelle de Paris fr 1843 2 vidannya 1850 Oporna tochka ciyeyi klasifikaciyi podil kvitkovih na dva velikih viddili golonasinni hvojni i t d ta pokritonasinni odnodolni i dvodolni cej podil teper viznano majzhe usima botanikami Rodi roslin opisani Bronyarom u abetkovomu poryadku Brongn Sesse amp ex Brongn Brongn Brongn Brongn Brongn Brongn Ceratopteris Brongn Ceratozamia Brongn A Cunn ex Brongn Brongn Rich ex Brongn ex Brongn amp Griseb Brongn Gaudich ex Brongn amp Gris Brongn Brongn Brongn Brongn Brongn ex Gris Brongn Brongn amp Gris Brongn amp Gris Brongn amp Gris Brongn amp Gris Brongn Brongn DC Brongn Brongn Brongn ex Schott Comm ex DC Brongn Brongn ex Schott Brongn Xeronema Brongn amp GrisNazvani na chest BronyaraBecc rodini Palmovi Kunth rodini BoboviOsnovni pracifr Brongniart A Essai d une classification naturelle des champignons 1825 fr Brongniart A Memoire sur la famille des rhamnees 1826 fr Brongniart A Prodrome d une histoire des vegetaux fossiles Paris Strasbourg F G Levrault 1828 fr Brongniart A T Histoire des vegetaux fossiles ou Recherches botaniques et geologiques sur les vegetaux renfermes dans les diverses couches du globe Paris 1836 1837 T 1 Fortin Masson et Cie 1836 Atlas 1836 T 2 Crochard et Cie 1837 fr Brongniart A Sur la generation et le developpement de l embryon des Phanerogames fr Brongniart A Recherches sur la structure et les fonctions des feuilles fr Brongniart A Nouvelles Recherches sur l Epiderme fr Brongniart A Recherches sur l organisation des tiges des Cycadees fr Brongniart A Enumeration des genres de plantes cultivees au Musee d Histoire Naturelle de Paris 1843 fr Brongniart A Tableau des genres de vegetaux fossiles Bronyar A T Kratkaya istoriya issledovaniya iskopaemyh rastenij i raspredelenie ih v razlichnyh sloyah zemnoj kory SPb Tipografiya Ekspedicii zagotovleniya gosudarstvennyh bumag 1829 fr Brongniart A Rapport sur les progres de la botanique phytographique 1868 fr Brongniart A Recherches sur les graines fossiles silicifiees 1881Primitkimogila d Track Q173387d Track Q39614 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 https rse org uk fellowship past fellows IPNI Brongn PosilannyaDzherelanim Sachs J Geschichte der Botanik vom 16 Jahrhundert bis 1860 Munchen R Oldenbourg 1875 fr Brongniart A Bull de la Soc Geol de France 1876 fr Brongniart A La Nature 1876 fr Brongniart A Bulletin de la Soc Bot de France for 1876 vol xxiii

    Дата публікації:
    Топ