Філібер Коммерсон (фр. Philibert Commerson, 18 листопада 1727 —13 березня 1773) — французький натураліст, ботанік, іхтіолог, лікар.
Філібер Коммерсон | |
---|---|
фр. Philibert Commerson | |
Народився | 18 листопада 1727 Шатільон-ле-Домб |
Помер | 13 березня 1773 (45 років) Маврикій |
Країна | Франція |
Національність | француз |
Діяльність | мандрівник-дослідник, ботанік, ентомолог, лікар, іхтіолог |
Галузь | ботаніка |
Alma mater | d |
Знання мов | французька[1] |
Заклад | Національний музей природознавства |
Конфесія | католицтво |
Рід | Коммерсони |
Батько | Жорж-Марі Коммерсон |
Мати | Жанна-Марі Моз |
У шлюбі з | Антуанета Віванта Бо |
Діти | 1 син |
|
Життєпис
Походив з родини чиновників. Народився у місті Шатільон-ле-Домб у 1727 році. Син Жоржа-Марі Коммерсона, нотаріуса та радника князівства Домб (Священна Римська імперія), і Жанни-Марі Моз. Спочатку здобув домашню освіту. Потім навчався у містечку Бурж-ен-Бресс, де захопився ботанікою. Потім навчався у бенедиктинському абатстві в Бургундії. Не погодився з бажанням батька стосовно здобуття родинної професії нотаріуса, Філібер вирішив навчатися медицині, для чого 1748 року вирушив до університету в Монпельє.
Отримавши медичну освіту в Монпельє, де деякий час практикував, здобувши у 1754 році докторський ступінь. Протягом 1754—1756 років подорожував горами Севенни, Савоєю, Швейцарією, де збирав місцеві рослини. Під час мандрівок зустрівся у замку Ферні з письменником Вольтером, який запропонував Коммерсону стати його секретарем, але той відмовився.
У 1756 році він повернувся до Шатійон-ле-Домб, де 1758 року заснував ботанічний сад. Коммерсон здійснив низку подорожей з науковими цілями, вивчав і описував середземноморських риб, листувався при цьому з Карлом Ліннеєм. Водночас займався медичною практикою. У 1760 році одружився з донькою нотаріуса з роду Бо. 1762 року під час пологів вона померла. Це спричинило депресію у Філібера, який відійшов від усіх справ. У 1764 році він перебрався до Парижа, залишивши сина на виховання сестрі померлої дружини — абатисі. У Парижі Коммерсон затоваришував з астрономом Жеромом Лаландом, натуралістом Жоржем-Луї Бюффоном.
У 1766 році Коммерсон приєднався до експедиції Луї Бугенвіля, побувавши в Африці, Південній Америці та Океанії, відкривши за час подорожі близько 160 нових видів і родин рослин. Він зібрав багато зразків, що знаходяться наразі в Паризькому музеї природної історії.
При поверненні 1769 року експедиції Бугенвіля до Франції Коммерсон залишився на Маскаренських островах для вивчення тамтешньої рослинності. У той час інтендантом островів Іль-де-Франс (сучасний Маврикій) і Іль-Бурбон (тепер Реюньйон) був П'єр Пуавр. Маєток Пуавра мав назву «Монплезир», який став одним з перших в південній півкулі ботанічних садів. Господар збирав тут тропічні рослини з різних місць. Коммерсон передав у дарунок дерева з Південної Америки, Таїті та інших островів Океанії. Разом з Пуавром займався вирощуванням та дослідженням рослин. Також потоваришував з морським інженером Жаком-Анрі Бернарді де Сен-П'єром. Він намітив провести докладні дослідження внутрішніх областей Іль-де-Франса, а також прибережних його вод.
Але після від'їзду Пуавра 1772 року новий інтендант Жак Мейллар дю Месле позбавив вченого будь-якої підтримки, і Коммерсон змушений був шукати притулку для себе і місця для свого гербарію, що містився в 32 великих ящиках. Він поїхав на Бурбон, потім відвідав Мадагаскар і повернувся на Іль-де-Франс з новими зразками рослин, проте з підірваним здоров'ям.
13 березня 1773 року Коммерсон помер у маєтку Ретре, розташованому в рівнинній провінції Флак. Коммерсон так багато зробив у галузі вивчення флори острова, що сто років по тому його назвали «батьком маврикійської ботаніки».
Родина
Дружина — Антуанета Віванта Бо
Діти:
- Анн Франсуа Арчамбольт Коммерсон (1762—1834)
Пам'ять
- понад 100 видів рослин носять його ім'я Філібера Коммерсона.
- декілька видів комах названо на честь Коммерсона
- хрущ
- птах Mascarenotus sauzieri
- , відкритий Коммерсоном під час експедиції Бугенвіля в Магеллановій протоці.
- кратер у масиві вулкана Пітон-де-ла-Фурнез, на острові Реюньйон
- астероїд 13770
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- IPNI, Comm.
- Dorr, L.J. (1997). Plant Collectors in Madagascar and the Comoro Islands. Richmond, Surrey: Kew Publishing. ISBN .
Джерела
- André Role, " Vie aventureuse d'un savant, Philibert Commerson, martyr de la botanique ", Académie de la Réunion, 1973
- Christine Dabonneville, " Philibert Commerson et Jeanne Barret, un couple de botanistes hors du commun, ", La Garance Voyageuse, vol. 94, 2011
- Morel, J.-P. (2002). Philibert Commerson à Madagascar et à Bourbon. Jean-Paul Morel. Archived from the original on 11 June 2016.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філібер Коммерсон |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filiber Kommerson fr Philibert Commerson 18 listopada 1727 13 bereznya 1773 francuzkij naturalist botanik ihtiolog likar Filiber Kommersonfr Philibert CommersonNarodivsya 18 listopada 1727 1727 11 18 Shatilon le DombPomer 13 bereznya 1773 1773 03 13 45 rokiv MavrikijKrayina FranciyaNacionalnist francuzDiyalnist mandrivnik doslidnik botanik entomolog likar ihtiologGaluz botanikaAlma mater dZnannya mov francuzka 1 Zaklad Nacionalnij muzej prirodoznavstvaKonfesiya katolictvoRid KommersoniBatko Zhorzh Mari KommersonMati Zhanna Mari MozU shlyubi z Antuaneta Vivanta BoDiti 1 sin Mediafajli u Vikishovishi Comm ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Filiber Kommerson Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kommerson ZhittyepisPohodiv z rodini chinovnikiv Narodivsya u misti Shatilon le Domb u 1727 roci Sin Zhorzha Mari Kommersona notariusa ta radnika knyazivstva Domb Svyashenna Rimska imperiya i Zhanni Mari Moz Spochatku zdobuv domashnyu osvitu Potim navchavsya u mistechku Burzh en Bress de zahopivsya botanikoyu Potim navchavsya u benediktinskomu abatstvi v Burgundiyi Ne pogodivsya z bazhannyam batka stosovno zdobuttya rodinnoyi profesiyi notariusa Filiber virishiv navchatisya medicini dlya chogo 1748 roku virushiv do universitetu v Monpelye Otrimavshi medichnu osvitu v Monpelye de deyakij chas praktikuvav zdobuvshi u 1754 roci doktorskij stupin Protyagom 1754 1756 rokiv podorozhuvav gorami Sevenni Savoyeyu Shvejcariyeyu de zbirav miscevi roslini Pid chas mandrivok zustrivsya u zamku Ferni z pismennikom Volterom yakij zaproponuvav Kommersonu stati jogo sekretarem ale toj vidmovivsya U 1756 roci vin povernuvsya do Shatijon le Domb de 1758 roku zasnuvav botanichnij sad Kommerson zdijsniv nizku podorozhej z naukovimi cilyami vivchav i opisuvav seredzemnomorskih rib listuvavsya pri comu z Karlom Linneyem Vodnochas zajmavsya medichnoyu praktikoyu U 1760 roci odruzhivsya z donkoyu notariusa z rodu Bo 1762 roku pid chas pologiv vona pomerla Ce sprichinilo depresiyu u Filibera yakij vidijshov vid usih sprav U 1764 roci vin perebravsya do Parizha zalishivshi sina na vihovannya sestri pomerloyi druzhini abatisi U Parizhi Kommerson zatovarishuvav z astronomom Zheromom Lalandom naturalistom Zhorzhem Luyi Byuffonom U 1766 roci Kommerson priyednavsya do ekspediciyi Luyi Bugenvilya pobuvavshi v Africi Pivdennij Americi ta Okeaniyi vidkrivshi za chas podorozhi blizko 160 novih vidiv i rodin roslin Vin zibrav bagato zrazkiv sho znahodyatsya narazi v Parizkomu muzeyi prirodnoyi istoriyi Pri povernenni 1769 roku ekspediciyi Bugenvilya do Franciyi Kommerson zalishivsya na Maskarenskih ostrovah dlya vivchennya tamteshnoyi roslinnosti U toj chas intendantom ostroviv Il de Frans suchasnij Mavrikij i Il Burbon teper Reyunjon buv P yer Puavr Mayetok Puavra mav nazvu Monplezir yakij stav odnim z pershih v pivdennij pivkuli botanichnih sadiv Gospodar zbirav tut tropichni roslini z riznih misc Kommerson peredav u darunok dereva z Pivdennoyi Ameriki Tayiti ta inshih ostroviv Okeaniyi Razom z Puavrom zajmavsya viroshuvannyam ta doslidzhennyam roslin Takozh potovarishuvav z morskim inzhenerom Zhakom Anri Bernardi de Sen P yerom Vin namitiv provesti dokladni doslidzhennya vnutrishnih oblastej Il de Fransa a takozh priberezhnih jogo vod Ale pislya vid yizdu Puavra 1772 roku novij intendant Zhak Mejllar dyu Mesle pozbaviv vchenogo bud yakoyi pidtrimki i Kommerson zmushenij buv shukati pritulku dlya sebe i miscya dlya svogo gerbariyu sho mistivsya v 32 velikih yashikah Vin poyihav na Burbon potim vidvidav Madagaskar i povernuvsya na Il de Frans z novimi zrazkami roslin prote z pidirvanim zdorov yam 13 bereznya 1773 roku Kommerson pomer u mayetku Retre roztashovanomu v rivninnij provinciyi Flak Kommerson tak bagato zrobiv u galuzi vivchennya flori ostrova sho sto rokiv po tomu jogo nazvali batkom mavrikijskoyi botaniki RodinaDruzhina Antuaneta Vivanta Bo Diti Ann Fransua Archambolt Kommerson 1762 1834 Pam yatponad 100 vidiv roslin nosyat jogo im ya Filibera Kommersona dekilka vidiv komah nazvano na chest Kommersona hrush ptah Mascarenotus sauzieri vidkritij Kommersonom pid chas ekspediciyi Bugenvilya v Magellanovij protoci krater u masivi vulkana Piton de la Furnez na ostrovi Reyunjon asteroyid 13770PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 IPNI Comm Dorr L J 1997 Plant Collectors in Madagascar and the Comoro Islands Richmond Surrey Kew Publishing ISBN 978 1900347181 DzherelaAndre Role Vie aventureuse d un savant Philibert Commerson martyr de la botanique Academie de la Reunion 1973 Christine Dabonneville Philibert Commerson et Jeanne Barret un couple de botanistes hors du commun La Garance Voyageuse vol 94 2011 Morel J P 2002 Philibert Commerson a Madagascar et a Bourbon Jean Paul Morel Archived from the original on 11 June 2016 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Filiber Kommerson