Братотворі́ння, або адельфопое́зис (грец. ἀδελφοποίησις, від ἀδελφός — брат, і ποιέω — роблю, творю) — обряд, що історично правився в деяких християнських традиціях для об'єднання двох людей однієї статі (зазвичай чоловіків) у благословенний церквою дружній союз. Схожі ритуали побратимства практикували й представники інших культур, зокрема американські індіанці, мешканці Стародавнього Китаю, а також скандинавські та інші германські народи. За свідченнями візантійських рукописів IX–XV ст. молитовні тексти проголошували учасників обряду «духовними братами» та містили згадки пар, зарахованих до лику святих, серед яких найшанованішими є святі , прославлені своєю дружбою. Зникла християнська традиція отримала популярність у кінці XX ст., опинившись у центрі полеміки серед прихильників і опонентів світської та релігійної легалізації гомосексуальних стосунків на Заході.
Історія
На думку протоієрея Костянтина Нікольського, обряд братотворіння виник на основі прагнення чоловіків налагодити міцну дружбу, яка відрізняється готовністю взаємно допомагати один одному аж до самопожертви, що буває між рідними братами. Ця жага була ще сильніша між християнами, які виконували до ближнього. Для зміцнення єдності вдавалися до допомоги Церкви. У зв'язку з цим виробився чин братотворіння.
Адельфопоезис був поширений головно в православному християнстві — у Греції, на слов'янських землях (на Русі та в Московії). Богослужбовий чин з'явився у Візантії раніше IX ст. Найдавніший збережений текст знаходиться в Требникові . Згодом він поширився у слов'янських країнах: він трапляється у глаголичному Евхологіоні XI ст., а потім в рукописних Требниках XIV — XV ст. й пізніших, а також у друкованих Требниках 1625, 1633, 1636 і 1651 рр. та деяких інших. Чин існував у православній церкві аж до заборони правилом Номоканону.
На Русі чин братотворіння було сприйнято позитивно у відповідності з народним духом, оскільки русини високо цінували братство (що відбилось у прислів'ях і таких словах як «братчина», «братина») і побратимство (існував обряд обміну натільними хрестами). Чин братотворіння заочно звершив митрополит Іона над Казимиром IV і Василем II.
Чинопослідування
Обряд братотворіння був зовні дуже схожий на таїнство шлюбу — і те, і те відбувалося в церкві перед вівтарем. Обоє чоловіків, охочих вступити в союз, ставилися перед аналоєм, що на ньому лежали хрест і Євангеліє. У руки їм давалися свічки, священник злучав їх руки, читалися молитви, Святе Письмо. Священник водив їх довкола аналоя зі співом церковних пісень, причащав ранішосвяченими дарами. Чоловіки, охочі стати братами, обмінювалися поцілунками, цілували священника та йшли на трапезу (агапу).
Наслідки застосування обряду
Внаслідок поширених у народі забобонів вважалося, що церковний чин братотворіння мав таке саме значення як і таїнство шлюбу, зокрема, особи, що вступили в духовне братство за посередництва церкви, вважалися такими, що є в близькому спорідненні, і це було завадою до шлюбу між їхніми родичами та надавало право спадкування без заповіту. Така сама думка містилася в 53-му правилі Трулльського собору (691 — 692 рр.), згідно з яким духовне споріднення прирівнювалося до кровного, «...бо спорідненість духовна важливіша за союз тілесний...».
Скасування
Чин було скасовано внаслідок зловживань, пов'язаних з неправильним розумінням змісту обряду. Згідно з 50-ю главою Кормчої книги, священника, що править чин братотворіння, має бути відсторонено від служіння на деякий час.
Братотворіння в християнській традиції
Російський вчений, священник Павло Флоренський, пропонує відомий опис адельфопоезу в праці «Стовп і підвалина правди. Досвід православної теодицеї в дванадцятьох листах», яка містить ранню бібліографію з цієї теми. Флоренський описує традиційну християнську дружбу, виражену через братотворіння: «межа дроблення — не людський атом, що від себе і з себе відноситься до громади, а громадська молекула, пара друзів, котра є початок дій, подібно до того як такою молекулою язичницької громади була сім'я», розмірковуючи над словами Христа про те, що «Де (γαρ) — зібрані двоє або троє (δύο ή τρεις) — в Моє Ім'я (εις το έμον όνομα), — там Я є серед них». У своєму теологічному тлумаченні обряду Флоренський описує з'єднання в адельфопоезі агапічної і філічної християнської любові, але не еросу, відзначаючи, що його послідування складається з молитов, читання Біблії та причастя ранішосвячених євхаристійних дарів.
Альтернативна точка зору свідчить, що обряд часто застосовувався як укладення постійного договору між керівниками держав або братами по релігії, що було заміною побратимства (зокрема, по крові), яке в той час було заборонене церквою. Інші дослідники, як-от Брента Шо, так само стверджують, що такі союзи були скоріше подібними до побратимства й не містили ніякої сексуальної конотації.
«Одностатевий союз» чи «побратимство»?
Обряд привернув суспільну увагу Західного світу після того як історик Єльського університету Джон Босвелл, у своїй книзі «Одностатеві союзи в домодерновій Європі» дійшов висновку, що метою зазначеної практики було об'єднання двох людей у якусь подобу шлюбного союзу. Його теорія була оскаржена іншими науковцями, особливо істориком Каліфорнійського університету Клаудією Рапп, у спеціальному випуску католицького наукового журналу «Traditio» (вип. 52) 1997 року, що присвячений критиці цієї тези. Праці Босвелла так само розкритикувала релігійна спільнота, головним чином Грецька православна церква, яка вважає його праці сучасним американським культурним привласненням своєї традиції і тлумачить адельфопоез як «братання», що мало цнотливий і дружній відтінок.
На думку греко-православних кліриків і консервативних науковців, таке розуміння адельфопоезу не відповідає його дійсному змістові та суперечить не тільки біблійним заповідям, а й усім церковним і цивільним постановам візантійської доби щодо гомосексуальності: смертна кара за світськими законами, тривалі терміни покаяння згідно з церковними правилами (18 років за 4-м прав. свт. Григорія Ніського, 15 років за 7-м і 62-м правилом свт. Василія Великого). Через сучасну відміну культурної ситуації, чин братотворіння, швидше за все, буде неадекватно сприйнятий суспільством, тому повернення до його духовного розуміння та введення його в літургійну практику навряд чи можливе.
Незважаючи на те, що багато науковців критикували висновки Босвелла, деякі вчені з ними погоджувалися. Серед них ліберальні науковці Єпископальної церкви Робін Скроґґс і Вільям Л. Кантрімен. Босвелл надав текст і переклад для кількох варіантів церемонії адельфопоезу в Греції і переклад різних слов'янських версій, хоча Рапп та інші опоненти оскаржили точність його перекладів. Босвелл заперечував, що термін «адельфопоез» може бути перекладено як «гомосексуальний шлюб», але наполягав, що «братотворіння» є «анахронічно буквальним» перекладом і пропонував визначення «одностатевий союз» як краще тлумачення. Аргументи Босвелла були сумнівними для православних каноністів, а також для таких науковців як Рапп, які стверджували, що таке визначення анахронічне сучасній світській етимології та антропології, котрі відмінні від традиційного християнства. Босвелл провів потенційну паралель із сучасними концепціями сексуальної ідентичності, хоча чин братотворіння недвозначно підкреслює духовну природу союзу в досучасних християнських реаліях.
Босвелл відзначав відсутність еквіваленту адельфопоезу в латинській обрядовій традиції римо-католицької церкви, проте британський історик Алан Брей у своїй книзі «Друг» (англ. The Friend) представив текст і переклад латинського католицького обряду зі Словенії під назвою «Чин творіння братів» (лат. Ordo ad fratres faciendum).
Аллан Тульчін у статті «Одностатеві пари ведуть домашнє господарство у Франції Старого порядку: вжиток Affrèrement», стверджував, що в дореволюційній Франції «церемонія братання» (фр. affrèrement) об'єднувала неспоріднені одностатеві пари в довічні союзи, що потім могли сформувати сім'ю, спільно володіти майном і були в усьому подібними на шлюбний союз, або рівноцінні йому в умовах законних і соціальних звичаїв, на що вказують парафіяльні записи. Однак ці союзи не були пов'язані з ранньою греко-православною традицією та, ймовірніше, не мали сексуального забарвлення.
Див. також
Література
- Никольский К., прот. О службах, бывших в прежних печатных богослужебных книгах. СПб., 1885. С. 371-388;
- Срећковић П. Чин братотворению // Гласник Срспког Ученог Друштва. Београд, 1885. Т. 63. С. 274-287;
- Веселовский А. Н. Гетеризм, побратимство и кумовство в купальной обрядности // ЖМНП. 1894. Т. 291. С. 287-318;
- Марков Н. Ф. Братотворение // ПБЭ. T. 2. C. 1078-1079;
- Флоренский П. Столп и утверждение истины. М., 1914. С. 456-463. Примеч. 808-811;
- Dölger F. Brüderlichkeit der Fürsten // RAC. T. 2. Col. 641;
- Пандурски Ив. В. Изчезналият «Чин на побратимяване» (Из историята на частно богослужение) // ГДА. 1950/1951. Т. 1 (27). С. 3-44;
- Patlagean E. Christianisation et parentes rituelles: Le domaine de Byzance // Annales. 1978. Vol. 33. P. 625-636;
- Μαντζουνέα Εὐ. ῾Η ᾿Αδελφοποίησις ἐκ Κανωνικῆς ᾿Απόψεως. ᾿Αθῆναι, 1982;
- Громыко М. М. Обычай побратимства в былинах // Фольклор и этнография: у этногр. истоков фольклорных сюжетов и образов. Л., 1984. С. 116-125;
- Herman G.Ritualized Friendship and the Greek City. Camb., 1987;
- Macrides R. J. Kinship by Arrangement: The Case of Adoption // DOP. 1990. Vol. 44. P. 109-118;
- Hološnjaj B. Zajkovski Trebnik N. 960 der Nationalbibliothek «Hl. Kirill und Methodij» in Sofia (Bulgarien): Diss. R., 1995.
Примітки
- Сімейний побут. Становище жінки // ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. У П'ЯТИ ТОМАХ. ТОМ 2 (Українська культура XIII — першої половини XVII століть). Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. Процитовано 3 червня 2024.
- Patrick Viscuso. Greek Orthodox canonist. «Failed Attempt to Rewrite History» New Oxford Book Reviews, December 1994. Retrieved 2013-08-04.
- . www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
- Никольский, 1885, с. 371.
- Никольский, 1885, с. 371, 373.
- Никольский, 1885, с. 376.
- Никольский, 1885, с. 371—372.
- Никольский, 1885, с. 372—373.
- Никольский, 1885, с. 377.
- Джон Босвелл «Одностатеві союзи в домодерновій Європі»: оригінал: «Boswell J. Christianity, Social Tolerance and Homosexuality. Chicago, 1980; idem. Same-Sex Unions in Pre-Modern Europe. N. Y., 1994», що опублікована також як «Шлюб подібностей» (The marriage of likeness)
- Novell. Just. 77, 144
- Allan Tulchin, "Same-Sex Couples Creating Households in Old Regime France: The Uses of the Affrèrement" Journal of Modern History: September 2007
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bratotvori nnya abo adelfopoe zis grec ἀdelfopoihsis vid ἀdelfos brat i poiew roblyu tvoryu obryad sho istorichno pravivsya v deyakih hristiyanskih tradiciyah dlya ob yednannya dvoh lyudej odniyeyi stati zazvichaj cholovikiv u blagoslovennij cerkvoyu druzhnij soyuz Shozhi rituali pobratimstva praktikuvali j predstavniki inshih kultur zokrema amerikanski indianci meshkanci Starodavnogo Kitayu a takozh skandinavski ta inshi germanski narodi Za svidchennyami vizantijskih rukopisiv IX XV st molitovni teksti progoloshuvali uchasnikiv obryadu duhovnimi bratami ta mistili zgadki par zarahovanih do liku svyatih sered yakih najshanovanishimi ye svyati proslavleni svoyeyu druzhboyu Znikla hristiyanska tradiciya otrimala populyarnist u kinci XX st opinivshis u centri polemiki sered prihilnikiv i oponentiv svitskoyi ta religijnoyi legalizaciyi gomoseksualnih stosunkiv na Zahodi Sv mucheniki Sergij i VakhIstoriyaNa dumku protoiyereya Kostyantina Nikolskogo obryad bratotvorinnya vinik na osnovi pragnennya cholovikiv nalagoditi micnu druzhbu yaka vidriznyayetsya gotovnistyu vzayemno dopomagati odin odnomu azh do samopozhertvi sho buvaye mizh ridnimi bratami Cya zhaga bula she silnisha mizh hristiyanami yaki vikonuvali do blizhnogo Dlya zmicnennya yednosti vdavalisya do dopomogi Cerkvi U zv yazku z cim virobivsya chin bratotvorinnya Adelfopoezis buv poshirenij golovno v pravoslavnomu hristiyanstvi u Greciyi na slov yanskih zemlyah na Rusi ta v Moskoviyi Bogosluzhbovij chin z yavivsya u Vizantiyi ranishe IX st Najdavnishij zberezhenij tekst znahoditsya v Trebnikovi Zgodom vin poshirivsya u slov yanskih krayinah vin traplyayetsya u glagolichnomu Evhologioni XI st a potim v rukopisnih Trebnikah XIV XV st j piznishih a takozh u drukovanih Trebnikah 1625 1633 1636 i 1651 rr ta deyakih inshih Chin isnuvav u pravoslavnij cerkvi azh do zaboroni pravilom Nomokanonu Na Rusi chin bratotvorinnya bulo sprijnyato pozitivno u vidpovidnosti z narodnim duhom oskilki rusini visoko cinuvali bratstvo sho vidbilos u prisliv yah i takih slovah yak bratchina bratina i pobratimstvo isnuvav obryad obminu natilnimi hrestami Chin bratotvorinnya zaochno zvershiv mitropolit Iona nad Kazimirom IV i Vasilem II Chinoposliduvannya Obryad bratotvorinnya buv zovni duzhe shozhij na tayinstvo shlyubu i te i te vidbuvalosya v cerkvi pered vivtarem Oboye cholovikiv ohochih vstupiti v soyuz stavilisya pered analoyem sho na nomu lezhali hrest i Yevangeliye U ruki yim davalisya svichki svyashennik zluchav yih ruki chitalisya molitvi Svyate Pismo Svyashennik vodiv yih dovkola analoya zi spivom cerkovnih pisen prichashav ranishosvyachenimi darami Choloviki ohochi stati bratami obminyuvalisya pocilunkami ciluvali svyashennika ta jshli na trapezu agapu Naslidki zastosuvannya obryadu Vnaslidok poshirenih u narodi zaboboniv vvazhalosya sho cerkovnij chin bratotvorinnya mav take same znachennya yak i tayinstvo shlyubu zokrema osobi sho vstupili v duhovne bratstvo za poserednictva cerkvi vvazhalisya takimi sho ye v blizkomu sporidnenni i ce bulo zavadoyu do shlyubu mizh yihnimi rodichami ta nadavalo pravo spadkuvannya bez zapovitu Taka sama dumka mistilasya v 53 mu pravili Trullskogo soboru 691 692 rr zgidno z yakim duhovne sporidnennya pririvnyuvalosya do krovnogo bo sporidnenist duhovna vazhlivisha za soyuz tilesnij Skasuvannya Chin bulo skasovano vnaslidok zlovzhivan pov yazanih z nepravilnim rozuminnyam zmistu obryadu Zgidno z 50 yu glavoyu Kormchoyi knigi svyashennika sho pravit chin bratotvorinnya maye buti vidstoroneno vid sluzhinnya na deyakij chas Bratotvorinnya v hristiyanskij tradiciyiRosijskij vchenij svyashennik Pavlo Florenskij proponuye vidomij opis adelfopoezu v praci Stovp i pidvalina pravdi Dosvid pravoslavnoyi teodiceyi v dvanadcyatoh listah yaka mistit rannyu bibliografiyu z ciyeyi temi Florenskij opisuye tradicijnu hristiyansku druzhbu virazhenu cherez bratotvorinnya mezha droblennya ne lyudskij atom sho vid sebe i z sebe vidnositsya do gromadi a gromadska molekula para druziv kotra ye pochatok dij podibno do togo yak takoyu molekuloyu yazichnickoyi gromadi bula sim ya rozmirkovuyuchi nad slovami Hrista pro te sho De gar zibrani dvoye abo troye dyo h treis v Moye Im ya eis to emon onoma tam Ya ye sered nih U svoyemu teologichnomu tlumachenni obryadu Florenskij opisuye z yednannya v adelfopoezi agapichnoyi i filichnoyi hristiyanskoyi lyubovi ale ne erosu vidznachayuchi sho jogo posliduvannya skladayetsya z molitov chitannya Bibliyi ta prichastya ranishosvyachenih yevharistijnih dariv Alternativna tochka zoru svidchit sho obryad chasto zastosovuvavsya yak ukladennya postijnogo dogovoru mizh kerivnikami derzhav abo bratami po religiyi sho bulo zaminoyu pobratimstva zokrema po krovi yake v toj chas bulo zaboronene cerkvoyu Inshi doslidniki yak ot Brenta Sho tak samo stverdzhuyut sho taki soyuzi buli skorishe podibnimi do pobratimstva j ne mistili niyakoyi seksualnoyi konotaciyi Odnostatevij soyuz chi pobratimstvo Div takozh Hristiyanstvo i gomoseksualnist Obryad privernuv suspilnu uvagu Zahidnogo svitu pislya togo yak istorik Yelskogo universitetu Dzhon Bosvell u svoyij knizi Odnostatevi soyuzi v domodernovij Yevropi dijshov visnovku sho metoyu zaznachenoyi praktiki bulo ob yednannya dvoh lyudej u yakus podobu shlyubnogo soyuzu Jogo teoriya bula oskarzhena inshimi naukovcyami osoblivo istorikom Kalifornijskogo universitetu Klaudiyeyu Rapp u specialnomu vipusku katolickogo naukovogo zhurnalu Traditio vip 52 1997 roku sho prisvyachenij kritici ciyeyi tezi Praci Bosvella tak samo rozkritikuvala religijna spilnota golovnim chinom Grecka pravoslavna cerkva yaka vvazhaye jogo praci suchasnim amerikanskim kulturnim privlasnennyam svoyeyi tradiciyi i tlumachit adelfopoez yak bratannya sho malo cnotlivij i druzhnij vidtinok Na dumku greko pravoslavnih klirikiv i konservativnih naukovciv take rozuminnya adelfopoezu ne vidpovidaye jogo dijsnomu zmistovi ta superechit ne tilki biblijnim zapovidyam a j usim cerkovnim i civilnim postanovam vizantijskoyi dobi shodo gomoseksualnosti smertna kara za svitskimi zakonami trivali termini pokayannya zgidno z cerkovnimi pravilami 18 rokiv za 4 m prav svt Grigoriya Niskogo 15 rokiv za 7 m i 62 m pravilom svt Vasiliya Velikogo Cherez suchasnu vidminu kulturnoyi situaciyi chin bratotvorinnya shvidshe za vse bude neadekvatno sprijnyatij suspilstvom tomu povernennya do jogo duhovnogo rozuminnya ta vvedennya jogo v liturgijnu praktiku navryad chi mozhlive Nezvazhayuchi na te sho bagato naukovciv kritikuvali visnovki Bosvella deyaki vcheni z nimi pogodzhuvalisya Sered nih liberalni naukovci Yepiskopalnoyi cerkvi Robin Skroggs i Vilyam L Kantrimen Bosvell nadav tekst i pereklad dlya kilkoh variantiv ceremoniyi adelfopoezu v Greciyi i pereklad riznih slov yanskih versij hocha Rapp ta inshi oponenti oskarzhili tochnist jogo perekladiv Bosvell zaperechuvav sho termin adelfopoez mozhe buti perekladeno yak gomoseksualnij shlyub ale napolyagav sho bratotvorinnya ye anahronichno bukvalnim perekladom i proponuvav viznachennya odnostatevij soyuz yak krashe tlumachennya Argumenti Bosvella buli sumnivnimi dlya pravoslavnih kanonistiv a takozh dlya takih naukovciv yak Rapp yaki stverdzhuvali sho take viznachennya anahronichne suchasnij svitskij etimologiyi ta antropologiyi kotri vidminni vid tradicijnogo hristiyanstva Bosvell proviv potencijnu paralel iz suchasnimi koncepciyami seksualnoyi identichnosti hocha chin bratotvorinnya nedvoznachno pidkreslyuye duhovnu prirodu soyuzu v dosuchasnih hristiyanskih realiyah Bosvell vidznachav vidsutnist ekvivalentu adelfopoezu v latinskij obryadovij tradiciyi rimo katolickoyi cerkvi prote britanskij istorik Alan Brej u svoyij knizi Drug angl The Friend predstaviv tekst i pereklad latinskogo katolickogo obryadu zi Sloveniyi pid nazvoyu Chin tvorinnya brativ lat Ordo ad fratres faciendum Allan Tulchin u statti Odnostatevi pari vedut domashnye gospodarstvo u Franciyi Starogo poryadku vzhitok Affrerement stverdzhuvav sho v dorevolyucijnij Franciyi ceremoniya bratannya fr affrerement ob yednuvala nesporidneni odnostatevi pari v dovichni soyuzi sho potim mogli sformuvati sim yu spilno voloditi majnom i buli v usomu podibnimi na shlyubnij soyuz abo rivnocinni jomu v umovah zakonnih i socialnih zvichayiv na sho vkazuyut parafiyalni zapisi Odnak ci soyuzi ne buli pov yazani z rannoyu greko pravoslavnoyu tradiciyeyu ta jmovirnishe ne mali seksualnogo zabarvlennya Div takozhPobratimstvoLiteraturaNikolskij K prot O sluzhbah byvshih v prezhnih pechatnyh bogosluzhebnyh knigah SPb 1885 S 371 388 Sreћkoviћ P Chin bratotvoreniyu Glasnik Srspkog Uchenog Drushtva Beograd 1885 T 63 S 274 287 Veselovskij A N Geterizm pobratimstvo i kumovstvo v kupalnoj obryadnosti ZhMNP 1894 T 291 S 287 318 Markov N F Bratotvorenie PBE T 2 C 1078 1079 Florenskij P Stolp i utverzhdenie istiny M 1914 S 456 463 Primech 808 811 Dolger F Bruderlichkeit der Fursten RAC T 2 Col 641 Pandurski Iv V Izcheznaliyat Chin na pobratimyavane Iz istoriyata na chastno bogosluzhenie GDA 1950 1951 T 1 27 S 3 44 Patlagean E Christianisation et parentes rituelles Le domaine de Byzance Annales 1978 Vol 33 P 625 636 Mantzoynea Eὐ H Adelfopoihsis ἐk Kanwnikῆs Apopsews A8ῆnai 1982 Gromyko M M Obychaj pobratimstva v bylinah Folklor i etnografiya u etnogr istokov folklornyh syuzhetov i obrazov L 1984 S 116 125 Herman G Ritualized Friendship and the Greek City Camb 1987 Macrides R J Kinship by Arrangement The Case of Adoption DOP 1990 Vol 44 P 109 118 Holosnjaj B Zajkovski Trebnik N 960 der Nationalbibliothek Hl Kirill und Methodij in Sofia Bulgarien Diss R 1995 PrimitkiSimejnij pobut Stanovishe zhinki ISTORIYa UKRAYiNSKOYi KULTURI U P YaTI TOMAH TOM 2 Ukrayinska kultura XIII pershoyi polovini XVII stolit Izbornik Istoriya Ukrayini IX XVIII st Pershodzherela ta interpretaciyi Procitovano 3 chervnya 2024 Patrick Viscuso Greek Orthodox canonist Failed Attempt to Rewrite History New Oxford Book Reviews December 1994 Retrieved 2013 08 04 www pravenc ru Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 Nikolskij 1885 s 371 Nikolskij 1885 s 371 373 Nikolskij 1885 s 376 Nikolskij 1885 s 371 372 Nikolskij 1885 s 372 373 Nikolskij 1885 s 377 Dzhon Bosvell Odnostatevi soyuzi v domodernovij Yevropi original Boswell J Christianity Social Tolerance and Homosexuality Chicago 1980 idem Same Sex Unions in Pre Modern Europe N Y 1994 sho opublikovana takozh yak Shlyub podibnostej The marriage of likeness Novell Just 77 144 Allan Tulchin Same Sex Couples Creating Households in Old Regime France The Uses of the Affrerement Journal of Modern History September 2007