Адамо́вичі (пол. Adamowicz, нім. Adamowitz, рос. Адамовичи) — декілька шляхетських родів руського, литовського і татарського походження. Піддані Литви, Речі Посполитої, Курляндії, Росії. Внесені в VI частину генеалогічних книг Віленської, Волинської, Гродненської, Ковенської, Мінської, Могилевської і Смоленської губерній Російської імперії.
Список
- Адамовичі гербу Леліва (Adamowicz-Starowolski). Русько-литовський рід.
- Адамовичі-Старовольські, Старовольські: з Віленської, Ковенської, Мінської губерній.
- Адамовичі-Говарковські (Adamowicz-Gowarkowski): з Мінської губернії.
- Адамовичі гербу Адамович-Леліва (відміна Леліви).
- Адамовичі гербу Любич: з Ковенської губернії.
- Адамовичі гербу Адамович-Труби (відміна Труб). Походить від Станіслава Адамовича (1590) з Віленського повіту.
- Адамовичі гербу Вадвич (відомі як Адамковичі).
- Адамовичі невідомого гербу Любич: з Київської губернії.
- Адамовичі-Татарські: з Мінського повіту.
Адамовичі гербу Адамович-Леліва
Адамовичі гербу Адамович були відгалуженням роду Адамовичів гербу Леліва. Вперше представники цієї нової гілки згадуються під 1599 роком.
Використовували власний герб, що є відміною Леліви.
Внесені до списків курляндського лицарства: фон Адамовичі, звані Адамами (нім. von Adamowicz, genannt Adam).
Представники
- Людвіг (1884—1943) — випускник Дерптського університету (1904—1909)
Адамовичі гербу Леліва
Згідно з Бонецьким, Адамовичі гербу Леліва походили від невідомого вояка Адама. Він служив литовським князям, воював із татарами і двічі був литовським послом до Орди. Князь , син литовського короля Гедиміна, дарував цьому Адамові свій герб Леліва, а польський король Володислав Ягайло, онук Гедиміна, затвердив шляхетство і герб особливим дипломом. Потомки цього Адама носили руське прізвище Адамовичів.
У XVI ст. рід Адамовичів був розподілений на 4 великі гілки, які змінили свої прізвища за назвами маєтків: (Pokrzywnicki), (Mutykalski), (Rakowiecki) і Старовольські (Starowolski, від Старої Волі в Берестейському воєводстві). Із цих гілок лише остання продовжувала використовувати прізвище Адамовичів. Її представники інколи називали себе Старовольськими або Адамовичами-Старовольськими.
Протягом XVII—XVIII ст. Адамовичі-Старовольські мешкали у Литві й займали земські уряди в Жемайтійському князівстві. Цей рід також розділився на кілька гілок: Адамовичі гербу Адамович-Леліва тощо.
Підписи Адамовичів знаходимо на документах про вибрання Августа ІІ королем Польщі (1697), скликання посполитого рушення (1698), виборах 1733 року.
1775 року Адамовичі стали дідичами над річкою Дітва в Лідському повіті.
Після поділів Речі Посполитою Адамовичі зберегли за собою шляхетські права. 1848 року їх було занесено до матрикулів шляхти Царства Польського, а 1856 року — зараховано до дворянства Російської імперії. Також Адамовичі числилися у дворянських книгах Віленської, Ковенської (1845—1866), Мінської губерній (1840—1857).
Інша гілка роду — Адамовичі-Говарковські (Adamowicz-Gowarkowski) отримали дворянські права в Росії 1846 року й були внесені до дворянських книг Мінської губернії.
Адамовичі гербу Любич
Походження Адамовичів гербу Любич невідоме.
1804 року вони були записані до дворянської книги Ковенської губернії.
Адамовичі-Ермаутські
Адамовичі-Ермаутські (Adamowicz von Ermauth) походять від галицького полковника Яна Адамовича. 16 серпня 1895 року імператор Австро-Угорщини нобілітував його, надавши німецьке прізвище фон Ермаут і герб за заслуги у мексиканській кампанії 1864—186 років.
Адамовичі невідомого гербу
Походження невідоме.
1808 року записані до дворянської книги Київської губернії.
Представники
- (?—?) ∞ Софія Йогер.
Адамовичі-Татарські
Згідно з Дзядулевичем Адамовичі були відгалуженням роду Давидовичів гербу Стріла.
Близько 1520 року згадується родоначальник Адамовичів — Адам Давидович. Його син, Станіслав Давидович був володарем Муступів у Мінському повіті.
У Адама було 3 дочок: Янухна, Абдрухмана і Солтана. Остання мала 2 синів — Іссупа й Ахмета, які дали початок іншим лініям Адамовичів.
Татарські Адамовичі використовували за герб видозмінену Леліву із двома стрілами.
Герби
Адамовичі-Українські
- Нащадки (XVIII ст.). Використовували герб Леліва.
- Герасим Адамович — архіваріус.
- Симеон Адамович (? — після 1677) — ніжинський протопоп.
Див. також
Примітки
- Адамовичи // Новый энциклопедический словарь. Санкт-Петербург, 1911, Т. 1, стлб. 423.
- Adamovičs, Ludvigs // Baltisches biografisches Lexikon digital.
- Adamowicz h. Leliwa // Polski Słownik Biograficzno-Genealogiczny. I 14—15.
- Adamowicz h. Lubicz // Polski Słownik Biograficzno-Genealogiczny. Т. 1, S. 15.
- Adamowiczowie różni // Polski Słownik Biograficzno-Genealogiczny. Т. 1, S. 15—16.
- Dziadulewicz, S. Herbarz rodzin tatarskich w Polsce. Wilno, 1929, S. 14.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 1 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
Бібліографія
- Adamowicz h. Leliwa // Polski Słownik Biograficzno-Genealogiczny. Т. 1, S. 14—15.
- Adamowicz h. Lubicz // Polski Słownik Biograficzno-Genealogiczny. Т. 1, S. 15.
- Adamowiczowie różni // Polski Słownik Biograficzno-Genealogiczny. Т. 1, S. 15—16.
- Adamowicz herbu Leliwa [ 26 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Niesiecki, K. Herbarz Polski. Lipsk: J.N. Bobrowicz, 1839-1845. T. 2, S. 13-14.
- Dziadulewicz, S. Herbarz rodzin tatarskich w Polsce. Wilno, 1929.
- Адамовичи [Архівовано 16 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Новый энциклопедический словарь. Санкт-Петербург, 1911, Т. 1, стлб. 423.
- Герб рода Адамовичев [ 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // Общий гербовник дворянских родов Всероссийской империи. Санкт-Петербург, 1801, Ч. 6, С. 94.
- Адамовичи // В.К. Лукомский. Б.Л. Модзалевский. Малороссийский гербовник. Санкт-Петербург, 1914. С. 1.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адамовичі (рід)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Adamovich ta Adamovichi Adamo vichi pol Adamowicz nim Adamowitz ros Adamovichi dekilka shlyahetskih rodiv ruskogo litovskogo i tatarskogo pohodzhennya Piddani Litvi Rechi Pospolitoyi Kurlyandiyi Rosiyi Vneseni v VI chastinu genealogichnih knig Vilenskoyi Volinskoyi Grodnenskoyi Kovenskoyi Minskoyi Mogilevskoyi i Smolenskoyi gubernij Rosijskoyi imperiyi SpisokAdamovichi gerbu Leliva Adamowicz Starowolski Rusko litovskij rid Adamovichi Starovolski Starovolski z Vilenskoyi Kovenskoyi Minskoyi gubernij Adamovichi Govarkovski Adamowicz Gowarkowski z Minskoyi guberniyi Adamovichi gerbu Adamovich Leliva vidmina Lelivi Adamovichi gerbu Lyubich z Kovenskoyi guberniyi Adamovichi gerbu Adamovich Trubi vidmina Trub Pohodit vid Stanislava Adamovicha 1590 z Vilenskogo povitu Adamovichi gerbu Vadvich vidomi yak Adamkovichi Adamovichi nevidomogo gerbu Lyubich z Kiyivskoyi guberniyi Adamovichi Tatarski z Minskogo povitu Adamovichi gerbu Adamovich LelivaGerb Adamovich Leliva Adamovichi gerbu Adamovich buli vidgaluzhennyam rodu Adamovichiv gerbu Leliva Vpershe predstavniki ciyeyi novoyi gilki zgaduyutsya pid 1599 rokom Vikoristovuvali vlasnij gerb sho ye vidminoyu Lelivi Vneseni do spiskiv kurlyandskogo licarstva fon Adamovichi zvani Adamami nim von Adamowicz genannt Adam Predstavniki Lyudvig 1884 1943 vipusknik Derptskogo universitetu 1904 1909 Adamovichi gerbu LelivaGerb Leliva Zgidno z Boneckim Adamovichi gerbu Leliva pohodili vid nevidomogo voyaka Adama Vin sluzhiv litovskim knyazyam voyuvav iz tatarami i dvichi buv litovskim poslom do Ordi Knyaz sin litovskogo korolya Gedimina daruvav comu Adamovi svij gerb Leliva a polskij korol Volodislav Yagajlo onuk Gedimina zatverdiv shlyahetstvo i gerb osoblivim diplomom Potomki cogo Adama nosili ruske prizvishe Adamovichiv U XVI st rid Adamovichiv buv rozpodilenij na 4 veliki gilki yaki zminili svoyi prizvisha za nazvami mayetkiv Pokrzywnicki Mutykalski Rakowiecki i Starovolski Starowolski vid Staroyi Voli v Berestejskomu voyevodstvi Iz cih gilok lishe ostannya prodovzhuvala vikoristovuvati prizvishe Adamovichiv Yiyi predstavniki inkoli nazivali sebe Starovolskimi abo Adamovichami Starovolskimi Protyagom XVII XVIII st Adamovichi Starovolski meshkali u Litvi j zajmali zemski uryadi v Zhemajtijskomu knyazivstvi Cej rid takozh rozdilivsya na kilka gilok Adamovichi gerbu Adamovich Leliva tosho Pidpisi Adamovichiv znahodimo na dokumentah pro vibrannya Avgusta II korolem Polshi 1697 sklikannya pospolitogo rushennya 1698 viborah 1733 roku 1775 roku Adamovichi stali didichami nad richkoyu Ditva v Lidskomu poviti Pislya podiliv Rechi Pospolitoyu Adamovichi zberegli za soboyu shlyahetski prava 1848 roku yih bulo zaneseno do matrikuliv shlyahti Carstva Polskogo a 1856 roku zarahovano do dvoryanstva Rosijskoyi imperiyi Takozh Adamovichi chislilisya u dvoryanskih knigah Vilenskoyi Kovenskoyi 1845 1866 Minskoyi gubernij 1840 1857 Insha gilka rodu Adamovichi Govarkovski Adamowicz Gowarkowski otrimali dvoryanski prava v Rosiyi 1846 roku j buli vneseni do dvoryanskih knig Minskoyi guberniyi Adamovichi gerbu LyubichGerb Lyubich Pohodzhennya Adamovichiv gerbu Lyubich nevidome 1804 roku voni buli zapisani do dvoryanskoyi knigi Kovenskoyi guberniyi Adamovichi ErmautskiGerb Adamovichiv Ermautskih Adamovichi Ermautski Adamowicz von Ermauth pohodyat vid galickogo polkovnika Yana Adamovicha 16 serpnya 1895 roku imperator Avstro Ugorshini nobilituvav jogo nadavshi nimecke prizvishe fon Ermaut i gerb za zaslugi u meksikanskij kampaniyi 1864 186 rokiv Adamovichi nevidomogo gerbuPohodzhennya nevidome 1808 roku zapisani do dvoryanskoyi knigi Kiyivskoyi guberniyi Predstavniki Sofiya Joger Adamovichi TatarskiGerb tatarskih Adamovichiv Zgidno z Dzyadulevichem Adamovichi buli vidgaluzhennyam rodu Davidovichiv gerbu Strila Blizko 1520 roku zgaduyetsya rodonachalnik Adamovichiv Adam Davidovich Jogo sin Stanislav Davidovich buv volodarem Mustupiv u Minskomu poviti U Adama bulo 3 dochok Yanuhna Abdruhmana i Soltana Ostannya mala 2 siniv Issupa j Ahmeta yaki dali pochatok inshim liniyam Adamovichiv Tatarski Adamovichi vikoristovuvali za gerb vidozminenu Lelivu iz dvoma strilami GerbiAdamovich IIIAdamovichi UkrayinskiNashadki XVIII st Vikoristovuvali gerb Leliva Gerasim Adamovich arhivarius Simeon Adamovich pislya 1677 nizhinskij protopop Div takozhMalorosijskij gerbovnikPrimitkiAdamovichi Novyj enciklopedicheskij slovar Sankt Peterburg 1911 T 1 stlb 423 Adamovics Ludvigs Baltisches biografisches Lexikon digital Adamowicz h Leliwa Polski Slownik Biograficzno Genealogiczny I 14 15 Adamowicz h Lubicz Polski Slownik Biograficzno Genealogiczny T 1 S 15 Adamowiczowie rozni Polski Slownik Biograficzno Genealogiczny T 1 S 15 16 Dziadulewicz S Herbarz rodzin tatarskich w Polsce Wilno 1929 S 14 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 1 zhovtnya 2020 BibliografiyaAdamowicz h Leliwa Polski Slownik Biograficzno Genealogiczny T 1 S 14 15 Adamowicz h Lubicz Polski Slownik Biograficzno Genealogiczny T 1 S 15 Adamowiczowie rozni Polski Slownik Biograficzno Genealogiczny T 1 S 15 16 Adamowicz herbu Leliwa 26 lyutogo 2020 u Wayback Machine Niesiecki K Herbarz Polski Lipsk J N Bobrowicz 1839 1845 T 2 S 13 14 Dziadulewicz S Herbarz rodzin tatarskich w Polsce Wilno 1929 Adamovichi Arhivovano 16 veresnya 2020 u Wayback Machine Novyj enciklopedicheskij slovar Sankt Peterburg 1911 T 1 stlb 423 Gerb roda Adamovichev 29 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Obshij gerbovnik dvoryanskih rodov Vserossijskoj imperii Sankt Peterburg 1801 Ch 6 S 94 Adamovichi V K Lukomskij B L Modzalevskij Malorossijskij gerbovnik Sankt Peterburg 1914 S 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Adamovichi rid