Адам Мальдзіс

Мальдіс Адам Йосипович (7 серпня 1932, Расоли, Віленське воєводство — 3 січня 2022) — радянський і білоруський літературознавець, літературний критик, публіцист, прозаїк, перекладач. Доктор філологічних наук (1987), професор (1990). Член СП СРСР (1965).

Мальдіс Адам Йосипович
біл. Адам Іосіфавіч Мальдзіс
Народився	7 серпня 1932(1932-08-07) ^d, ^d, Віленське воєводство, Польська Республіка
Помер	3 січня 2022(2022-01-03)^[1] (89 років) Мінськ, Білорусь^[1]
Поховання	^d
Країна	Польська Республіка  СРСР  Білорусь
Діяльність	письменник, перекладач, літературознавець, журналіст, літературний критик, публіцист, літературознавець
Alma mater	Інститут журналістики БДУ (1956)
Галузь	літературознавство^[2], літературна критика^[2], публіцистика^[2] і ^d^[2]
Заклад	^d ^d Q110413056?
Вчене звання	професор^[d]
Науковий ступінь	доктор філологічних наук^[d]
Науковий керівник	^d
Членство	СП СРСР Білоруський ПЕН-центр ^d
Партія	КПРС
Нагороди	Літературна премія імені Якуба Коласа (1980)

Біографія

Народився в селянській родині в селі Росоли Ошмянського повіту Віленського воєводства II Речі Посполитої (нині — Островецький район Гродненської області, Білорусь). У 1956 році закінчив факультет журналістики БДУ, після чого працював секретарем в радошковицькій районній газеті «Сцяг Ільіча» («Прапор Ілліча»). У 1959 році вступив до аспірантури при Інституті літератури імені Янки Купали АН БРСР, після її закінчення в 1962 році працював науковим співробітником. У 1963 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Білорусько-польські літературні взаємозв'язки в другій половині XIX століття».

З 1981 року завідувач відділом білоруської дожовтневої літератури в Інституті літератури. У 1982 році Мальдіс був першим науковцем із радянської Білорусі, який провів значну кількість часу в Білоруській бібліотеці в Лондоні, працюючи з матеріалами, недоступними дослідникам вдома через цензуру. У 1986 році захистив докторську дисертацію на тему «Закономірності розвитку білоруської літератури перехідного періоду (друга половина XVII—XVIII століття)». З 1987 року голова комісії «Вяртанне» («Повернення») Білоруського фонду культури, з 1989 року член Білоруського ПЕН-центру. У 1990 році як член делегації БРСР брав участь в роботі 45 сесії ООН. У 1990 році він зробив публічну заяву – першу в БРСР – із закликом до визнання важливої та позитивної ролі уніатської церкви в історії Білорусі.

З 1990 року — професор, з 1991 по 1998 рік працював директором Національного науково-просвітницького центру імені Франциска Скорини. У тому ж році (1991) був обраний президентом Міжнародної асоціації білорусистів. З 1996 року керівник відділу культурології Міжнародної Академії наук Євразії.

Помер 3 січня 2022.

Примітки

1. https://www.svaboda.org/amp/31637736.html
2. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
3. Between the lands from Poland to Russia via Belarus and Ukraine: a journey through cinema, history, literature, memory and music : papers from the Symposium to mark the 75th birthday of Prof. Arnold McMillin.
4. . www.unija.by (укр.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2022. Процитовано 14 жовтня 2022.
5. Пашкоў, Г. П. (2000). Беларуская эцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія — Мугаджары. Т. 10. Мінск: БелЭн. p. 43. ISBN 9851101699.
6. . Наша Ніва (біл.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 3 березня 2022.

Посилання

• Г. П. Півторак. Мальдіс Адам Йосипович [ 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // ЕСУ
• Мальдіс Адам // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 54.