Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Адам Голланек | |
|---|---|
| пол. Adam Hollanek | |
 Адам Голланек. 1997 рік. | |
| Ім'я при народженні | Адам Міхал Францишек Голланек (пол. Adam Michał Franciszek Hollanek) |
| Псевдо | Мартин Яніна (Martyn Janina) |
| Народився | 4 жовтня 1922 Львів |
| Помер | 28 липня 1998 (75 років) Закопане |
| Поховання | Варшава, Повонзківський цвинтар |
| Громадянство |  Польща |
| Національність | поляк |
| Діяльність | письменник |
| Галузь | художня література[d] |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Знання мов | польська |
| Роки активності | 1954—1997 |
| Напрямок | реалізм, фантастика |
| Жанр | науково-фантастична й науково-популярна література, детективи, літературно-критичні статті, поезія |
| Magnum opus | «Катастрофа на „Сонці Антарктиди“» |
| У шлюбі з | Ева Голланек |
| Нагороди |   |
| |
А́дам Мі́хал Франци́шек Голла́нек (пол. Adam Michał Franciszek Hollanek; * 4 жовтня 1922, Львів — † 28 липня 1998, Закопане) — польський письменник, публіцист, автор детективних і науково-фантастичних творів.
Біографічні дані
Адам Голланек народився у Львові, на вулиці Рея, 10 (нині Севастопольська). Мав брата Єжи. Навчався у III гімназії імені Стефана Баторія разом із . Брав участь у громадському та культурному житті гімназії. Зокрема, Голланек організував літературний та театральний гуртки, став засновником шкільної газети «Течією Скамандра» («Nurtem Skamandra»). Від жовтня 1939 року до кінця червня 1941 року був учнем Львівської школи № 19 з польською мовою навчання. Вчився разом із Станіславом Скровачевським. У цій школі Голланек організував літературно-мистецький вечір до роковин від дня народження Адама Міцкевича, вів на цьому вечорі конферанс і читав вірші під акомпанемент Скровачевського на піаніно.
Під час німецької окупації Львова Голланек був годувальник вошей в Інституті дослідження плямистого тифу і вірусів професора Рудольфа Вайґля. Здобувши гімназіальну освіту, навчався в театральній студії Польського театру. Також брав участь у підпільних літературних вечорах. Після того, як Львів увійшов до складу СРСР, Адам Голланек у співпраці з театром організував першу після Другої світової війни постановку «Варшав'янки» Станіслава Виспянського. Дебютував у виданні «Żołnierz Polski».
1945 року Голланек переселився до Кракова, де проживала його мати після Варшавського повстання, в якому загинули батько і брат. Адам Голланек вивчав англійську мову і літературу на гуманістичному факультеті Ягеллонського університету.
У 1945—1946 роках Голланек обіймав посаду директора програм Польського радіо в Кракові. У 1948—1949 роках працював у «Голосі Англії». Згодом, втративши можливість заробляти, публікувався під різними псевдонімами, зокрема, в «Краківській газеті» і в «Польському щоденнику». Переїхавши до Варшави в 1970-му, влаштувався на роботу в газеті «Трибуна люду» Також тривалий час вів рубрику медицини в журналі «Перспективи».
1956 року Голланек почав редагувати додаток на вихідні «Краківської газети», на основі якого у 1958-му постав тижневик «Події». 1982 року Голланек став засновником і головним редактором щомісячника «Фантастика», а 1990 року — щомісячника «Не з цієї землі». У 1990-му звільнився з посади головного редактора «Фантастики» (згодом видання перейменували на «Нову фантастику»), але й надалі регулярно в ній друкувався. Голланек написав близько сорока повістей, романів, науково-популярних книжок і збірок поезій.
Під кінець життя письменник брав активну участь у діяльності Товариства любителів Львова і східних земель.
Був одружений з Евою Голланек. У подружжя були син Адам і дочка Анна, яка опублікувала в часописі «Нова фантастика» статтю «„Фантастика“ на картках записничків Адама Голланека» («Fantastyka» na kartach dzienniczków Adama Hollanka) (2001) й написала передмову до збірки батькових оповідань «Пес мусить вистрелити» (2009). Письменник помер на інфаркт під час відпочинку в Закопаному. Поховали Адама Голланека на Повонзківському цвинтарі у Варшаві.
Творчість
Адам Голланек почав писати вірші ще в школі. Під час німецької окупації Львова він належав до літературного гуртка, яким керував Мирослав Жулавський. 1943 року Тадеуш Голлендер, ще один літературний наставник Голланека, віз добірку найкращих віршів поета-початківця до Варшави, щоб там подати її до друку, але потрапив у руки гестапо й загинув. Добірку втрачено. До поезії Голланек повернувся вже на старість, опублікувавши три томики віршів «Покаяння» (1987), «Я — кінь, я єврей» (1995) і «Ландшафти» (1996).
Друкуватись Адам Голланек розпочав у галузі науково-популярної літератури, розрахованої передусім на школярів. Писав про різні галузі науки. 1954 року вийшли у світ його дві книжки «Вугілля — наше чорне золото» й «Невидимі армії капітулюють» — відповідно, на тему гірничодобувної промисловості та медицини. На медичну тематику написано також книжки «Продам смерть» (1961) і «Безсмертя на замовлення?» (1973). У «Скарбах з полиском» (1956) йдеться про металургію, а в книжці «Вода — великий будівник» — про гідроенергетику.
Як автор науково-фантастичних творів, Голланек дебютував у 1958-му романом «Катастрофа на „Сонці Антарктиди“», яка до 1985 року вийшла в Польщі ще п'ятьма виданнями.
Наукова фантастика у творчості Адама Голланека часто виконує допоміжну роль у поширенні знань про людину. В «Катастрофі на „Сонці Антарктиди“» ми знаходимо, з одного боку, гіпотетичні ідеї про суспільні негарзди в соціалістичних країнах, а з другого боку — ідею прискорювача думок, який керує мисленням, враженнями й відчуттями людини, як і всією фізіологією. Цей мотив повертається у базованому на теорії Ейнштейна «Злочині великої людини», а також у збірці «Коханий із Місяця» (оповідання «Пункт» і «Апарат теж хоче жити») й безпосередньо пов'язується з класичними питаннями про безсмертя, про межі свободи індивідів і суспільств, з твердженням, що намагання силоміць досягти досконалості спричиняє розпад психічного і фізичного існування. Ще один істотний мотив катастрофи — це її дистопійна засада: в іронічному описі розкошів технологічного раю, нестійкого від соціальних та екологічних потрясінь, домінує думка, що людина — попри всі зміни в її свідомості — залишається такою самою з її поривами, захопленнями і мріями.
Стрижень твору — це суперечність програми терористів і тез про вільний, нічим не обмежуваний розвиток людини і суспільства. В повістях «Осяяння» та «Кохати без шкіри» подано також концепцію третього способу існування — як своєрідного антидоту на жахіття й загрози нашого світу. Таке припущення сформульовано в глузливому оповіданні про єті «Вони вже тут» і розвинено в повісті «Кохати без шкіри». Але третій стан існвання — це тільки глуха вуличка розвитку цивілізації, тоді як Адам Голланек шукає меж моральних компромісів («Ще трохи пожити») й водночас застерігає проти силової матеріалізації жадібності й амбіції. Така матеріалізація мала б приносити людям щастя, натомість призводить до екологічних катастроф, кровопролитних війн і до виникнення дефективних гібридів людей, тварин та рослин («Ще трохи пожити», «Кохати без шкіри», «Як троянський кінь»).
Письменник працював також у жанрі детективу. До детективно-фантастичних творів належить «Злочин великої людини». Суто реалістичні детективи — це «Розлучив вас назавжди» (1977) та «Бандити і поліцаї» (1982).
Наприкінці життя Голланек творив під впливом ностальгії за львівським минулим. 1988 року в альманаху опубліковано його короткі документальні твори «Ніч львівських професорів», «Мій домашній записник», «Перше вбивство шмаркача». 1990 року письменник разом із дружиною Евою видав перший після Другої світової війни польськомовний путівник по Львову «І побачити місто Львів…». Наступного року вийшла книжка спогадів про Личаків — дільницю Львова «Я з Личакова», а в 1997-му — книжка «Мудрагель: трагічна львівська оповідь». На думку критики, ці книжки — найкращі в доробку письменника.
Твори Адама Голланека перекладено болгарською, німецькою, російською, угорською та чеською мовами.
Твори
Повісті і романи
- Katastrofa na «Słońcu Antarktydy» (WP, W., wyd. 2 Śląsk, Kat., 1958) — «Катастрофа на „Сонці Антарктиди“»
- Zbrodnia wielkiego człowieka (Śląsk, Kat., 1960) — «Злочин великої людини»
- Jeszcze trochę pożyć (Iskry, W., 1975) — «Ще трохи пожити»
- Błysk milionów świec (Warszawa: Książka i Wiedza, 1975) — «Сяйво мільйонів свічок»
- Rozłączył was na zawsze (1977) — «Розлучив вас назавжди» (детективна повість під псевдонімом Мартин Яніна)
- Olśnienie (KAW, W., 1982) — «Осяяння» (дві повісті)
- Kochać bez skóry (KAW, W., 1983) — «Кохати без шкіри»
- I zobaczyć miasto Lwów… (Rzeszów: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1990) — «І побачити місто Львів…» (путівник, у співавторстві з Евою Голланек)
- Księżna z Florencji (1988) — «Княжна з Флоренції»
- Topless (1990) — «Топлес»
- Ja z Łyczakowa (1991) — «Я з Личакова»
- Deska ratunku: Sceny wiedeńskie z Reginą i Mongołką (1994) — «Дошка порятунку: Віденські сцени з Регіною і Монголкою» (під псевдонімом Мартин Яніна)
- Pacałycha (1996) — «Пацалиха: спогади із Закопаного»
- Mudrahela: Tragiczna opowieść lwowska (1997) — «Мудрагель: трагічна львівська оповідь»
- Klucz do potęgi (?) — «Ключ до могутності» (під псевдонімом Мартин Яніна, для дітей)
Збірки оповідань
- Plaża w Europie (Wydawnictwo Literackie, 1967) — «Пляж у Європі»
- Muzyka dla was, chłopcy (1975; opowiadania: Bart Szesnaście, Skasować drugie ja, Za wszelką cenę powrócić, Muzyka dla was, chłopcy) — «Музика для вас, хлопці»; оповідання: «Барт-шістнадцять», «Скасувати друге „я“», «За всяку ціну повернутися», «Музика для вас, хлопці»
- Ukochany z Księżyca (KAW, W., 1979), opowiadania: Ukochany z Księżyca, Jak koń trojański, Punkt, Aparat też chce żyć, Oni już tu są, Łazarzu wstań) — «Коханий із Місяця»; оповідання: «Коханий із Місяця», «Як троянський кінь», «Апарат теж хоче жити», «Вони вже тут», «Встань, Лазарю»
- Bandyci i policjanci (Spółdzielnia Wydawnicza «Czytelnik», 1982) — «Бандити і поліцаї»
- Noc lwowskich profesorów, Mój domowy notatnik, Pierwsze zabicie szczeniaka, Z podróżnej walizki; praca zbiorowa: Adam Hollanek, Jerzy Janicki, Maria Hejda, Piotr Pytlakowski, Stanisław Dulko (Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1988) — «Ніч львівських професорів», «Мій домашній записник», «Перше вбивство шмаркача», «З подорожньої валізки» (документалістика, інші автори — Єжи Яницький, Марія Гейда, Пйотр Питляковський і Станіслав Дудко)
- Skasować drugie ja (WL, Kr., 1989); opowiadania: Każdy może być Faustem, Skasować drugie ja, Jak koń trojański, Nie można go spalić, Muzyka dla was, chłopcy) — «Скасувати друге „я“»; оповідання: «Кожен може бути Фаустом», «Скасувати друге „я“», «Як троянський кінь», «Не можна його спалити», «Музика для вас, хлопці»
- Pies musi wystrzelić (Świat Książki, 2009) — «Пес мусить вистрелити»
Науково-популярні книги
- Węgiel nasze czarne złoto (1954) — «Вугілля — наше чорне золото»
- Niewidzialne armie kapitulują (1954) — «Невидимі армії капітулюють»
- Woda, wielki budowniczy (Nasza Księgarnia, 1954) — «Вода — великий будівник»
- Sobotnie spotkania (1955) — «Суботні зустрічі»
- Skarby z połyskiem (1956) — «Скарби з полиском»
- Sprzedam śmierć (1961) — «Продам смерть»
- Skóra jaszczurcza (Iskry, 1965) — «Ящірча шкура»
- Lewooki cyklop (1966) — «Лівоокий циклоп»
- Nieśmiertelność na zamówienie? (1973) — «Безсмертя на замовлення?»
- Sposób na niewiadome (1978) — «Засіб проти невідомого»
Есеї
- Geniusz na miarę epoki («Fantastyka» 3/86) — «Геній мірою епохи»
- A jednak romantyzm («Fantastyka» 2/88) — «А однак романтизм»
Збірки поезій
- Pokuty (1987) — «Спокутування»
- Ja — koń, ja Żyd (1995) — «Я — кінь, я єврей»
- Landszafty (1996) — «Ландшафти»
Література
- Elżbieta Ciborska: Leksykon Dziennikarstwa Polskiego. Poznań: Dom Wydawniczy Elipsa, 2000, (пол.)
- praca zbiorowa: Wielki Słownik Pisarzy Polskich. Polska Akademia Nauk, 1996, (пол.)
- Anna Hollanek: «Fantastyka» na kartach dzienniczków Adama Hollanka. Nowa Fantastyka. 2001, nr 2, s. 54-55
Нагороди і відзнаки
- 1978 — Премія президента Всесвітньої науково-фантастичної професіональної організації за роботу у «Фантастиці» та заслуги в галузі літератури
- 1986 — Премія Польської Академії наук за популяризування науки
- 1987 — Премія для найкращого письменника-фантаста Європейського товариства науково-фантастичної літератури
- Лицарський Хрест Ордена Відродження Польщі
- Офіцерський Хрест Ордена Відродження Польщі
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 29 грудня 2017.
Зовнішні зв'язки
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Адам Голланек (шв.) |
- Ks. Janusz Popławski. WSPOMNIENIE O ADAMIE. Cracovia-Leopolis, 2/1999 [ 30 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Adam Hollanek. Lwów złotych snów [ 26 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Adam Hollanek z Łyczakowa do fantastyki i z powrotem. Сайт газети «Rzeczpospolita», 04.10.2012. Прочитано 29.12.2017 [ 29 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Robert Ostaszewski. Pamiętajcie o Hollanku. Сайт газети «Poliiyka», 17.05.2010 [ 30 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Jerzy Janicki. Adam Hollanek: Ja z Łyczakowa. Kraków 1991, Wydawnictwo Literackie, s. 151 [ 5 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Foto Adam Gollanekpol Adam HollanekAdam Gollanek 1997 rik Im ya pri narodzhenniAdam Mihal Francishek Gollanek pol Adam Michal Franciszek Hollanek PsevdoMartin Yanina Martyn Janina Yuzef Kalina Jozef Kalina Narodivsya4 zhovtnya 1922 1922 10 04 LvivPomer28 lipnya 1998 1998 07 28 75 rokiv ZakopanePohovannyaVarshava Povonzkivskij cvintarGromadyanstvo PolshaNacionalnistpolyakDiyalnistpismennikGaluzhudozhnya literatura d Alma materYagellonskij universitetZnannya movpolskaRoki aktivnosti1954 1997Napryamokrealizm fantastikaZhanrnaukovo fantastichna j naukovo populyarna literatura detektivi literaturno kritichni statti poeziyaMagnum opus Katastrofa na Sonci Antarktidi U shlyubi zEva GollanekNagorodiOrden Vidrodzhennya Polshi Licarskij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Oficerskij Hrest Mediafajli u VikishovishiMogila Adama Gollaneka na Povonzkivskomu cvintari u Varshavi A dam Mi hal Franci shek Golla nek pol Adam Michal Franciszek Hollanek 4 zhovtnya 1922 19221004 Lviv 28 lipnya 1998 Zakopane polskij pismennik publicist avtor detektivnih i naukovo fantastichnih tvoriv Biografichni daniAdam Gollanek narodivsya u Lvovi na vulici Reya 10 nini Sevastopolska Mav brata Yezhi Navchavsya u III gimnaziyi imeni Stefana Batoriya razom iz Brav uchast u gromadskomu ta kulturnomu zhitti gimnaziyi Zokrema Gollanek organizuvav literaturnij ta teatralnij gurtki stav zasnovnikom shkilnoyi gazeti Techiyeyu Skamandra Nurtem Skamandra Vid zhovtnya 1939 roku do kincya chervnya 1941 roku buv uchnem Lvivskoyi shkoli 19 z polskoyu movoyu navchannya Vchivsya razom iz Stanislavom Skrovachevskim U cij shkoli Gollanek organizuvav literaturno misteckij vechir do rokovin vid dnya narodzhennya Adama Mickevicha viv na comu vechori konferans i chitav virshi pid akompanement Skrovachevskogo na pianino Pid chas nimeckoyi okupaciyi Lvova Gollanek buv goduvalnik voshej v Instituti doslidzhennya plyamistogo tifu i virusiv profesora Rudolfa Vajglya Zdobuvshi gimnazialnu osvitu navchavsya v teatralnij studiyi Polskogo teatru Takozh brav uchast u pidpilnih literaturnih vechorah Pislya togo yak Lviv uvijshov do skladu SRSR Adam Gollanek u spivpraci z teatrom organizuvav pershu pislya Drugoyi svitovoyi vijni postanovku Varshav yanki Stanislava Vispyanskogo Debyutuvav u vidanni Zolnierz Polski 1945 roku Gollanek pereselivsya do Krakova de prozhivala jogo mati pislya Varshavskogo povstannya v yakomu zaginuli batko i brat Adam Gollanek vivchav anglijsku movu i literaturu na gumanistichnomu fakulteti Yagellonskogo universitetu U 1945 1946 rokah Gollanek obijmav posadu direktora program Polskogo radio v Krakovi U 1948 1949 rokah pracyuvav u Golosi Angliyi Zgodom vtrativshi mozhlivist zaroblyati publikuvavsya pid riznimi psevdonimami zokrema v Krakivskij gazeti i v Polskomu shodenniku Pereyihavshi do Varshavi v 1970 mu vlashtuvavsya na robotu v gazeti Tribuna lyudu Takozh trivalij chas viv rubriku medicini v zhurnali Perspektivi 1956 roku Gollanek pochav redaguvati dodatok na vihidni Krakivskoyi gazeti na osnovi yakogo u 1958 mu postav tizhnevik Podiyi 1982 roku Gollanek stav zasnovnikom i golovnim redaktorom shomisyachnika Fantastika a 1990 roku shomisyachnika Ne z ciyeyi zemli U 1990 mu zvilnivsya z posadi golovnogo redaktora Fantastiki zgodom vidannya perejmenuvali na Novu fantastiku ale j nadali regulyarno v nij drukuvavsya Gollanek napisav blizko soroka povistej romaniv naukovo populyarnih knizhok i zbirok poezij Pid kinec zhittya pismennik brav aktivnu uchast u diyalnosti Tovaristva lyubiteliv Lvova i shidnih zemel Buv odruzhenij z Evoyu Gollanek U podruzhzhya buli sin Adam i dochka Anna yaka opublikuvala v chasopisi Nova fantastika stattyu Fantastika na kartkah zapisnichkiv Adama Gollaneka Fantastyka na kartach dzienniczkow Adama Hollanka 2001 j napisala peredmovu do zbirki batkovih opovidan Pes musit vistreliti 2009 Pismennik pomer na infarkt pid chas vidpochinku v Zakopanomu Pohovali Adama Gollaneka na Povonzkivskomu cvintari u Varshavi TvorchistAdam Gollanek pochav pisati virshi she v shkoli Pid chas nimeckoyi okupaciyi Lvova vin nalezhav do literaturnogo gurtka yakim keruvav Miroslav Zhulavskij 1943 roku Tadeush Gollender she odin literaturnij nastavnik Gollaneka viz dobirku najkrashih virshiv poeta pochatkivcya do Varshavi shob tam podati yiyi do druku ale potrapiv u ruki gestapo j zaginuv Dobirku vtracheno Do poeziyi Gollanek povernuvsya vzhe na starist opublikuvavshi tri tomiki virshiv Pokayannya 1987 Ya kin ya yevrej 1995 i Landshafti 1996 Drukuvatis Adam Gollanek rozpochav u galuzi naukovo populyarnoyi literaturi rozrahovanoyi peredusim na shkolyariv Pisav pro rizni galuzi nauki 1954 roku vijshli u svit jogo dvi knizhki Vugillya nashe chorne zoloto j Nevidimi armiyi kapitulyuyut vidpovidno na temu girnichodobuvnoyi promislovosti ta medicini Na medichnu tematiku napisano takozh knizhki Prodam smert 1961 i Bezsmertya na zamovlennya 1973 U Skarbah z poliskom 1956 jdetsya pro metalurgiyu a v knizhci Voda velikij budivnik pro gidroenergetiku Yak avtor naukovo fantastichnih tvoriv Gollanek debyutuvav u 1958 mu romanom Katastrofa na Sonci Antarktidi yaka do 1985 roku vijshla v Polshi she p yatma vidannyami Naukova fantastika u tvorchosti Adama Gollaneka chasto vikonuye dopomizhnu rol u poshirenni znan pro lyudinu V Katastrofi na Sonci Antarktidi mi znahodimo z odnogo boku gipotetichni ideyi pro suspilni negarzdi v socialistichnih krayinah a z drugogo boku ideyu priskoryuvacha dumok yakij keruye mislennyam vrazhennyami j vidchuttyami lyudini yak i vsiyeyu fiziologiyeyu Cej motiv povertayetsya u bazovanomu na teoriyi Ejnshtejna Zlochini velikoyi lyudini a takozh u zbirci Kohanij iz Misyacya opovidannya Punkt i Aparat tezh hoche zhiti j bezposeredno pov yazuyetsya z klasichnimi pitannyami pro bezsmertya pro mezhi svobodi individiv i suspilstv z tverdzhennyam sho namagannya silomic dosyagti doskonalosti sprichinyaye rozpad psihichnogo i fizichnogo isnuvannya She odin istotnij motiv katastrofi ce yiyi distopijna zasada v ironichnomu opisi rozkoshiv tehnologichnogo rayu nestijkogo vid socialnih ta ekologichnih potryasin dominuye dumka sho lyudina popri vsi zmini v yiyi svidomosti zalishayetsya takoyu samoyu z yiyi porivami zahoplennyami i mriyami Strizhen tvoru ce superechnist programi teroristiv i tez pro vilnij nichim ne obmezhuvanij rozvitok lyudini i suspilstva V povistyah Osyayannya ta Kohati bez shkiri podano takozh koncepciyu tretogo sposobu isnuvannya yak svoyeridnogo antidotu na zhahittya j zagrozi nashogo svitu Take pripushennya sformulovano v gluzlivomu opovidanni pro yeti Voni vzhe tut i rozvineno v povisti Kohati bez shkiri Ale tretij stan isnvannya ce tilki gluha vulichka rozvitku civilizaciyi todi yak Adam Gollanek shukaye mezh moralnih kompromisiv She trohi pozhiti j vodnochas zasterigaye proti silovoyi materializaciyi zhadibnosti j ambiciyi Taka materializaciya mala b prinositi lyudyam shastya natomist prizvodit do ekologichnih katastrof krovoprolitnih vijn i do viniknennya defektivnih gibridiv lyudej tvarin ta roslin She trohi pozhiti Kohati bez shkiri Yak troyanskij kin Pismennik pracyuvav takozh u zhanri detektivu Do detektivno fantastichnih tvoriv nalezhit Zlochin velikoyi lyudini Suto realistichni detektivi ce Rozluchiv vas nazavzhdi 1977 ta Banditi i policayi 1982 Naprikinci zhittya Gollanek tvoriv pid vplivom nostalgiyi za lvivskim minulim 1988 roku v almanahu opublikovano jogo korotki dokumentalni tvori Nich lvivskih profesoriv Mij domashnij zapisnik Pershe vbivstvo shmarkacha 1990 roku pismennik razom iz druzhinoyu Evoyu vidav pershij pislya Drugoyi svitovoyi vijni polskomovnij putivnik po Lvovu I pobachiti misto Lviv Nastupnogo roku vijshla knizhka spogadiv pro Lichakiv dilnicyu Lvova Ya z Lichakova a v 1997 mu knizhka Mudragel tragichna lvivska opovid Na dumku kritiki ci knizhki najkrashi v dorobku pismennika Tvori Adama Gollaneka perekladeno bolgarskoyu nimeckoyu rosijskoyu ugorskoyu ta cheskoyu movami TvoriPovisti i romani Katastrofa na Sloncu Antarktydy WP W wyd 2 Slask Kat 1958 Katastrofa na Sonci Antarktidi Zbrodnia wielkiego czlowieka Slask Kat 1960 Zlochin velikoyi lyudini Jeszcze troche pozyc Iskry W 1975 She trohi pozhiti Blysk milionow swiec Warszawa Ksiazka i Wiedza 1975 Syajvo miljoniv svichok Rozlaczyl was na zawsze 1977 Rozluchiv vas nazavzhdi detektivna povist pid psevdonimom Martin Yanina Olsnienie KAW W 1982 Osyayannya dvi povisti Kochac bez skory KAW W 1983 Kohati bez shkiri I zobaczyc miasto Lwow Rzeszow Krajowa Agencja Wydawnicza 1990 I pobachiti misto Lviv putivnik u spivavtorstvi z Evoyu Gollanek Ksiezna z Florencji 1988 Knyazhna z Florenciyi Topless 1990 Toples Ja z Lyczakowa 1991 Ya z Lichakova Deska ratunku Sceny wiedenskie z Regina i Mongolka 1994 Doshka poryatunku Videnski sceni z Reginoyu i Mongolkoyu pid psevdonimom Martin Yanina Pacalycha 1996 Pacaliha spogadi iz Zakopanogo Mudrahela Tragiczna opowiesc lwowska 1997 Mudragel tragichna lvivska opovid Klucz do potegi Klyuch do mogutnosti pid psevdonimom Martin Yanina dlya ditej Zbirki opovidan Plaza w Europie Wydawnictwo Literackie 1967 Plyazh u Yevropi Muzyka dla was chlopcy 1975 opowiadania Bart Szesnascie Skasowac drugie ja Za wszelka cene powrocic Muzyka dla was chlopcy Muzika dlya vas hlopci opovidannya Bart shistnadcyat Skasuvati druge ya Za vsyaku cinu povernutisya Muzika dlya vas hlopci Ukochany z Ksiezyca KAW W 1979 opowiadania Ukochany z Ksiezyca Jak kon trojanski Punkt Aparat tez chce zyc Oni juz tu sa Lazarzu wstan Kohanij iz Misyacya opovidannya Kohanij iz Misyacya Yak troyanskij kin Aparat tezh hoche zhiti Voni vzhe tut Vstan Lazaryu Bandyci i policjanci Spoldzielnia Wydawnicza Czytelnik 1982 Banditi i policayi Noc lwowskich profesorow Moj domowy notatnik Pierwsze zabicie szczeniaka Z podroznej walizki praca zbiorowa Adam Hollanek Jerzy Janicki Maria Hejda Piotr Pytlakowski Stanislaw Dulko Warszawa Krajowa Agencja Wydawnicza 1988 Nich lvivskih profesoriv Mij domashnij zapisnik Pershe vbivstvo shmarkacha Z podorozhnoyi valizki dokumentalistika inshi avtori Yezhi Yanickij Mariya Gejda Pjotr Pitlyakovskij i Stanislav Dudko Skasowac drugie ja WL Kr 1989 opowiadania Kazdy moze byc Faustem Skasowac drugie ja Jak kon trojanski Nie mozna go spalic Muzyka dla was chlopcy Skasuvati druge ya opovidannya Kozhen mozhe buti Faustom Skasuvati druge ya Yak troyanskij kin Ne mozhna jogo spaliti Muzika dlya vas hlopci Pies musi wystrzelic Swiat Ksiazki 2009 Pes musit vistreliti Naukovo populyarni knigi Wegiel nasze czarne zloto 1954 Vugillya nashe chorne zoloto Niewidzialne armie kapituluja 1954 Nevidimi armiyi kapitulyuyut Woda wielki budowniczy Nasza Ksiegarnia 1954 Voda velikij budivnik Sobotnie spotkania 1955 Subotni zustrichi Skarby z polyskiem 1956 Skarbi z poliskom Sprzedam smierc 1961 Prodam smert Skora jaszczurcza Iskry 1965 Yashircha shkura Lewooki cyklop 1966 Livookij ciklop Niesmiertelnosc na zamowienie 1973 Bezsmertya na zamovlennya Sposob na niewiadome 1978 Zasib proti nevidomogo Eseyi Geniusz na miare epoki Fantastyka 3 86 Genij miroyu epohi A jednak romantyzm Fantastyka 2 88 A odnak romantizm Zbirki poezij Pokuty 1987 Spokutuvannya Ja kon ja Zyd 1995 Ya kin ya yevrej Landszafty 1996 Landshafti LiteraturaElzbieta Ciborska Leksykon Dziennikarstwa Polskiego Poznan Dom Wydawniczy Elipsa 2000 pol praca zbiorowa Wielki Slownik Pisarzy Polskich Polska Akademia Nauk 1996 pol Anna Hollanek Fantastyka na kartach dzienniczkow Adama Hollanka Nowa Fantastyka 2001 nr 2 s 54 55Nagorodi i vidznaki1978 Premiya prezidenta Vsesvitnoyi naukovo fantastichnoyi profesionalnoyi organizaciyi za robotu u Fantastici ta zaslugi v galuzi literaturi 1986 Premiya Polskoyi Akademiyi nauk za populyarizuvannya nauki 1987 Premiya dlya najkrashogo pismennika fantasta Yevropejskogo tovaristva naukovo fantastichnoyi literaturi Licarskij Hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi Oficerskij Hrest Ordena Vidrodzhennya PolshiPrimitki Arhiv originalu za 26 grudnya 2017 Procitovano 29 grudnya 2017 Arhiv originalu za 29 grudnya 2017 Procitovano 29 grudnya 2017 Arhiv originalu za 30 grudnya 2017 Procitovano 29 grudnya 2017 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 29 grudnya 2017 Zovnishni zv yazkiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Adam Gollanek shv Ks Janusz Poplawski WSPOMNIENIE O ADAMIE Cracovia Leopolis 2 1999 30 grudnya 2017 u Wayback Machine Adam Hollanek Lwow zlotych snow 26 grudnya 2017 u Wayback Machine Adam Hollanek z Lyczakowa do fantastyki i z powrotem Sajt gazeti Rzeczpospolita 04 10 2012 Prochitano 29 12 2017 29 grudnya 2017 u Wayback Machine Robert Ostaszewski Pamietajcie o Hollanku Sajt gazeti Poliiyka 17 05 2010 30 grudnya 2017 u Wayback Machine Jerzy Janicki Adam Hollanek Ja z Lyczakowa Krakow 1991 Wydawnictwo Literackie s 151 5 lyutogo 2018 u Wayback Machine