Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Аграрна академія у Дублянах — колишній ЗВО, заснований у 1856 році в Дублянах поблизу Львова, нині Львівський національний аграрний університет.
| Аграрна академія | |
 | |
| Країна |  Польська Республіка і  Україна |
|---|---|
Історія
Ініціатором заснування вищої сільськогосподарської школи в Галичині було засноване у 1845 р. Галицьке господарське товариство (ГГТ) і його президент Леон Людвік Сапега. З цією метою його 1 листопада 1853 р. за 8 верст км від Жовківського проїзду Львова, було придбано хутір Дубляни (707 акрів = 407 га). 9 січня 1856 року тут була заснована приватна (середня 3-річна) школа хліборобства, а в 1858 році — Вища школа сільського господарства в Дублянах. На той час школа вже мала природознавчий музей, бібліотеку, колекцію мінералів і моделей рослин, хімічних апаратів і вимірювальних приладів і, як тимчасове шкільне приміщення на тридцять учнів, планувалося незабаром побудувати нове на сто учнів. В «Органічному статуті школи» 1868 р., крім загальних засад діяльності школи, наголошувалося на обов'язковому оволодінні випускником методами самостійного навчання та здатністю до подальшого професійного розвитку. Існувала також заборона на будь-які політичні дії, а також на куріння сигар і люльок і навіть на гру в карти. До 1872 р. трирічний курс навчання включав теоретичні та практичні заняття в галузі рослинництва і тваринництва та ведення господарства. Прийняли кандидатів із закінченням неповної середньої школи. У 1872 році була введена нова програма, яка передбачала дворічний курс навчання, але для кандидатів з атестатом про закінчення середньої школи. У 1856–1878 роках у школі працював 31 професор і викладач, тоді в ній навчався 721 учень, половина з яких, 423, походили з поміщицьких родин.
З 1876 року її перебрав і відтоді керував Галицький національний відділ з 1878 року під назвою Крайова сільськогосподарська школа в Дублянах. З цього року навчання в школі тривало три роки. У 1901 р. рішенням міністра сільського господарства Австрії університету було надано статус академії та назву Сільськогосподарської академії в Дублянах. Проте права на здобуття докторських ступенів і габілітацій їй не вдалося — до кінця свого існування заклад закінчувався зі званням агронома. За статутом 1901 р., виданим Крайовим відділом, завданням Академії, було, крім навчання майбутніх власників, орендарів, управителів маєтків і дрібних землевласників, готувати випускників до наукової роботи. Трирічний план навчання включав основні, спеціальні та допоміжні предмети. Лекції доповнювалися демонстраційним матеріалом, лабораторними заняттями, практичними заняттями в господарстві університету та екскурсіями на зразкові ферми, млини, молокозаводи, пекарні, окремі заводи, ярмарки та виставки. За американськими джерелами, у 1906 році в академії було 27 професорів, які викладали сільське господарство, метеорологію, фізику та хімію, а навчалося 82 студенти. Шкільна бібліотека налічувала 6850 томів. Перед початком Першої світової війни майже 150 студентів щороку навчалися в Академії в Дублянах, більшість із яких були російськими підданими з Польського королівства. Загалом у 1856–1914 роках школу закінчило 1360 випускників.
Академія розміщувалася в одноповерховій будівлі, яка називалася «Головний корпус», яка була побудована в 1888 році. Тут розміщувалися лекційні аудиторії, кабінети викладачів, кілька практичних залів і канцелярія. У решті, побудованих у 1900 р., розміщувалися лабораторії агрохімії, ґрунтознавства, агротехніки, а також хіміко-сільськогосподарська станція та «гуртожиток» («житловий будинок студентів» — оригінальний правопис). Був також ботанічний сад з оранжереєю та чудовим ставком.
Після початку Першої світової війни Академія припинила свою роботу. Його діяльність була відновлена в 1916 році. Однак, зазнавши значних руйнувань під час польсько-української війни 1919 року, заняття знову були перервані. У зв'язку з руйнуванням будівель Академії в листопаді 1919 р. вона була приєднана до Львівського технічного університету разом із Вищою лісничою школою у Львові (до 1909 р. Крайова школа лісів у Львові). У результаті постанови Ради Міністрів від 8 листопада 1919 р. з обох університетів у Львівській політехніці було створено окремий факультет сільського господарства та лісівництва. У той час у Львові проходили лісівничі студії, а в Дублянах — сільськогосподарські.
Під час радянської окупації 1939—1941 років центр у Дублянах діяв у складі Львівського політехнічного інституту. Після окупації Львова німецькою армією університет припинив роботу, у квітні 1942 року було створено нову школу, а в серпні 1942 року розпочалися державні сільськогосподарські професійні курси з німецькою мовою навчання.
Після Другої світової війни на базі університету 30 вересня 1946 року постановою Ради Міністрів УРСР було створено Львівський сільськогосподарсько-економічний інститут. На його основі постановою Ради Міністрів України від 5 вересня 1996 року було створено Львівський державний аграрний університет, нині — Львівський національний аграрний університет.
Ректори, директори
- , 1856–1857
- 1857–1858
- , 1859–1862
- , 1862–1868
- , 1868–1878
- , 1878–1879
- , 1879–1892
- (Сцибор-Рильський) 1892–1894
- 1894–1906
- , 1906–1911
- , 1911–1914
- Стефан Павлік, 1916–1919
- , від 1919
Інші педагогічні та наукові працівники
- Леопольд Бачевський — власник відомої горілчано-лікерної фабрики у Львові.
- — польський селекціонер, депутат парламенту ІІ Республіки Польща
- — польський генерал-майор Війська Польського ІІ РП
- Стефан Домбровський — польський лікар, біохімік і політик, професор
- Людвік Фінкель — польський історик, бібліограф, професор і ректор Львівського університету, проф.
- Станіслав Грабський — польський політик, економіст, депутат Законодавчого Сейму і перший термін у ІІ Речі Польщі,
- — польський ботанік, агрохімік, засновник польської школи фізіології рослин, професор
- — польський ботанік, асистент кафедри ботаніки АР в Дублянах.
- — польський агрохімік і ґрунтознавець, керівник хіміко-сільськогосподарської станції та торф'яної станції Університету сільського господарства в Дублянах, ректор Варшавського університету природничих наук, професор.
- — агротехнік, спеціаліст із сівозміни.
- — польський лісівник
- — польський зоотехнік, керівник відділу вівчарства АР в Дублянах.
- Адольф Йошт — польський професор хімічної технології, попередник біотехнології та охорони навколишнього середовища, керівник ферментаційної станції Аграрного університету в Дублянах
- — польський зоолог, професор загальної селекції, загальної зоології, анатомії, фізіології та гістології тварин і детального конярства в Університеті сільського господарства в Дублянах.
- — статистик, юрист, пізніше ректор Познанського університету.
- — польський зоолог і паразитолог, любитель і знавець Татр, професор
- — польський ботанік, ректор Львівського університету, професор.
- Маріан Ломницький — польський геолог і зоолог, доктор Honoris Causa Львівського університету, куратор Музею ім. Дідушицького у Львові, проф
- Кароль Мальсбург — польський зоотехнік, професор
- (молодший) — польський ботанік і генетик, завідувач кафедри рослинництва АР в Дублянах, професор.
- Юзеф Пачоський — польський ботанік, дослідник флори Біловезької пущі, творець теорії пантопізму та основ фітосоціології, професор.
- — польський зоотехнік, професор
- Ян Гвальберт Павліковський — польський економіст, публіцист і політик, історик літератури, один із піонерів охорони природи, професор
- Збіґнєв Паздро — польський юрист; фахівець з адміністративного права, економіст і політичний діяч, професор
- — польський лікар, фізіолог, професор фізіології Ветеринарної Академії у Львові.
- Мар'ян Рациборський — польський ботанік, один із перших палеоботаніків у Польщі, керівник кафедри АР в Дублянах, професор.
- — польський аграрний економіст, професор
- — польський зоотехнік, професор
- — польський юрист
- — польський лісівник, піонер охорони природи в Татрах
- — польський творець фундаментальної спеціальності в сільськогосподарських науках — загального обробітку ґрунту та рослин, голова факультету сільського господарства та лісівництва Армії Крайової в Дублянах, професор.
- — польський юрист, читав лекції з сільськогосподарського права в університеті, професор.
- — польський аграрний технолог, керівник кафедри агротехніки в Дублянах.
- — польський лісівник, ботанік, засновник ботанічного саду при АР в Дублянах, професор.
- Тадеуш Вільчинський — польський ботанік, професор, знавець флори Східних Карпат, асистент Хіміко-сільськогосподарської станції Армії Крайової в Дублянах.
- — польський хімік, агротехнік, селекціонер, професор.
- — польський фізико-хімік, ректор Варшавського технологічного університету, завідувач кафедри загальної хімії АР в Дублянах, професор.
- — польський агроном, викладач теорії та практики сільського господарства, а також арифметики та геометрії в Університеті сільського господарства в Дублянах, професор
Місцевим академічним капеланом був м.ін. — польський монах-капуцин (францисканець), Слуга Божий. є доктором закладу, а Давид Абрахамовича — куратор академії.
Польські випускники Аграрного університету в Дублянах
- — професор Варшавського університету наук про життя та директор Інституту тваринництва.
- — професор WSR у Познані
- Станіслав Бац — професор WSR у Вроцлаві
- — бригадний генерал Війська Польського
- — директор Львівської сільськогосподарської палати
- Ян Ценський — католицький священик, з 1967 р. єдиний (таємний) католицький єпископ на повоєнних теренах України.
- — професор WSR у Щецині [ потр виноска ]
- — професор WSR у Любліні та ректор цього університету
- граф Войцех Дідушицький — директор млинового заводу у Вроцлаві, художник
- — організатор сільськогосподарської освіти, сільськогосподарських гуртків і сільських кооперативів у Вжесінському повіті
- — професор агрохімії та ґрунтознавства, керівник хіміко-сільськогосподарської станції та торф'яної станції Університету сільського господарства в Дублянах, ректор Варшавського університету природничих наук.
- — професор Варшавського університету наук про життя
- — іхтіолог, власник маєтків Бжозувка та Пароліце.
- — агроном, ботанік
- — професор WSR у Кракові
- — зоолог
- — професор Варшавського університету природничих наук
- — професор Варшавського університету наук про життя, директор Інституту фізіології та годівлі тварин Польської академії наук у Яблонній.
- — управитель маєтку
- — агроном, касир маєтку Дзіків, граф. Тарновські
- — аграрний економіст, ректор Варшавського університету природничих наук (SGGW), міністр аграрних реформ ІІ Речі Посполитої.
- — педагог, політик, депутат Сейму 1938—1939 рр., громадський та місцевий діяч.
- — адміністратор земельних маєтків, поручник кавалерійського резерву Війська Польського .
- — професор WSR в Ольштині
- — професор WSR у Щецині
- (молодший) — професор WSR у Кракові
- — професор Варшавського університету природничих наук
- — професор, зоотехнік, автор численних публікацій у галузі тваринництва.
- — зоотехнік, професор у Бидгощі та Познані
- — громадський діяч
- — фотограф
- Францішек Равіта-Ґавронський — історик, прозаїк
- — професор UMCS та WSR у Любліні
- — бригадний генерал Війська Польського, командир Товариства Стрільців.
- — професор Варшавського університету наук про життя
- — землевласник, громадсько-економічний діяч
- — професор Гданського технологічного університету
- — професор WSR у Вроцлаві
- Тадеуш Вільчинський — професор, ботанік, знавець флори Східних Карпат.
- — колекціонер і меценат
- — професор WSR у Вроцлаві
- — професор WSR у Любліні
- — професор WSR у Кракові
- — професорка Медичної академії в Гданську
- — професор Познанського університету, фітопатолог
З Академією в Дублянах також пов'язані Владислав Леон Сапіга, , .
Українські студенти та випускники аграрного університету в Дублянах
Виноски
- Maria Radomska, Nasze korzenie – Dublany, w: Dzieje Uniwersytetu Przyrodniczego we Wrocławiu, pod red. Andrzeja Koteckiego, Tadeusza Szulca, Jakuba Tyszkiewicza, Wrocław 2011, s. 12–22.
- Regina Chomać-Klimek, Szkoła Rolnicza w Dublanach, [w:] Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku, t. 2, red. M. Kamler, Warszawa 1981, s. 363.
- United States. Bureau of Education — Report of the Commissioner of Education for the year ending June 30, 1906, Washington 1907, s. 92.
- Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918-1946. Portret kresowej uczelni. Kraków: Księgarnia Akademicka. 2007. с. 27. ISBN .
- Śliwczyński (red.), Waldemar (2002). Fedyk Jan. Wrzesiński Słownik Biograficzny. Września: Wydawnictwo Kropka. с. 100. ISBN .
Бібліографія
- Maria Radomska, Nasze korzenie — Dublany, w: Dzieje Uniwersytetu Przyrodniczego we Wrocławiu, pod red. Andrzeja Koteckiego, Tadeusza Szulca, Jakuba Tyszkiewicza, Wrocław 2011, s. 12–22, , Muzeum Uniwersytetu Przyrodniczego we Wrocławiu — wersja elektroniczna
- Regina Chomać-Klimek, Szkoła Rolnicza w Dublanach, [w:] Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku, t. 2, red. Marcin Kamler, Warszawa 1981, s. 363
- Dzieje studiów rolniczo-lasowych w ośrodku lwowsko-dublańskich w opracowaniu Tadeusza Wośkowskiego (PDF). Warszawa: Centralna Biblioteka Rolnicza im. Michała Oczapowskiego. 2011. ISBN .
Посилання
- Дубляни
- Річний звіт Сільськогосподарської Академії в Дублянах за рік 1904/5
- Список викладачів і студентів Університету сільського господарства в Дублянах
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Agrarna akademiya u Dublyanah kolishnij ZVO zasnovanij u 1856 roci v Dublyanah poblizu Lvova nini Lvivskij nacionalnij agrarnij universitet Agrarna akademiya Krayina Polska Respublika i Ukrayina Zmist 1 Istoriya 2 Rektori direktori 3 Inshi pedagogichni ta naukovi pracivniki 4 Polski vipuskniki Agrarnogo universitetu v Dublyanah 5 Ukrayinski studenti ta vipuskniki agrarnogo universitetu v Dublyanah 6 Vinoski 7 Bibliografiya 8 PosilannyaIstoriyared Iniciatorom zasnuvannya vishoyi silskogospodarskoyi shkoli v Galichini bulo zasnovane u 1845 r Galicke gospodarske tovaristvo GGT i jogo prezident Leon Lyudvik Sapega Z ciyeyu metoyu jogo 1 listopada 1853 r za 8 verst km vid Zhovkivskogo proyizdu Lvova bulo pridbano hutir Dublyani 707 akriv 407 ga 1 9 sichnya 1856 roku tut bula zasnovana privatna serednya 3 richna shkola hliborobstva a v 1858 roci Visha shkola silskogo gospodarstva v Dublyanah Na toj chas shkola vzhe mala prirodoznavchij muzej biblioteku kolekciyu mineraliv i modelej roslin himichnih aparativ i vimiryuvalnih priladiv i yak timchasove shkilne primishennya na tridcyat uchniv planuvalosya nezabarom pobuduvati nove na sto uchniv 1 V Organichnomu statuti shkoli 1868 r krim zagalnih zasad diyalnosti shkoli nagoloshuvalosya na obov yazkovomu ovolodinni vipusknikom metodami samostijnogo navchannya ta zdatnistyu do podalshogo profesijnogo rozvitku Isnuvala takozh zaborona na bud yaki politichni diyi a takozh na kurinnya sigar i lyulok i navit na gru v karti 1 Do 1872 r tririchnij kurs navchannya vklyuchav teoretichni ta praktichni zanyattya v galuzi roslinnictva i tvarinnictva ta vedennya gospodarstva Prijnyali kandidativ iz zakinchennyam nepovnoyi serednoyi shkoli U 1872 roci bula vvedena nova programa yaka peredbachala dvorichnij kurs navchannya ale dlya kandidativ z atestatom pro zakinchennya serednoyi shkoli 2 U 1856 1878 rokah u shkoli pracyuvav 31 profesor i vikladach todi v nij navchavsya 721 uchen polovina z yakih 423 pohodili z pomishickih rodin 1 Z 1876 roku yiyi perebrav i vidtodi keruvav Galickij nacionalnij viddil z 1878 roku pid nazvoyu Krajova silskogospodarska shkola v Dublyanah Z cogo roku navchannya v shkoli trivalo tri roki U 1901 r rishennyam ministra silskogo gospodarstva Avstriyi universitetu bulo nadano status akademiyi ta nazvu Silskogospodarskoyi akademiyi v Dublyanah Prote prava na zdobuttya doktorskih stupeniv i gabilitacij yij ne vdalosya do kincya svogo isnuvannya zaklad zakinchuvavsya zi zvannyam agronoma Za statutom 1901 r vidanim Krajovim viddilom zavdannyam Akademiyi bulo krim navchannya majbutnih vlasnikiv orendariv upraviteliv mayetkiv i dribnih zemlevlasnikiv gotuvati vipusknikiv do naukovoyi roboti Tririchnij plan navchannya vklyuchav osnovni specialni ta dopomizhni predmeti Lekciyi dopovnyuvalisya demonstracijnim materialom laboratornimi zanyattyami praktichnimi zanyattyami v gospodarstvi universitetu ta ekskursiyami na zrazkovi fermi mlini molokozavodi pekarni okremi zavodi yarmarki ta vistavki 1 Za amerikanskimi dzherelami u 1906 roci v akademiyi bulo 27 profesoriv yaki vikladali silske gospodarstvo meteorologiyu fiziku ta himiyu a navchalosya 82 studenti Shkilna biblioteka nalichuvala 6850 tomiv 3 Pered pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni majzhe 150 studentiv shoroku navchalisya v Akademiyi v Dublyanah bilshist iz yakih buli rosijskimi piddanimi z Polskogo korolivstva Zagalom u 1856 1914 rokah shkolu zakinchilo 1360 vipusknikiv 2 Akademiya rozmishuvalasya v odnopoverhovij budivli yaka nazivalasya Golovnij korpus yaka bula pobudovana v 1888 roci Tut rozmishuvalisya lekcijni auditoriyi kabineti vikladachiv kilka praktichnih zaliv i kancelyariya U reshti pobudovanih u 1900 r rozmishuvalisya laboratoriyi agrohimiyi gruntoznavstva agrotehniki a takozh himiko silskogospodarska stanciya ta gurtozhitok zhitlovij budinok studentiv originalnij pravopis Buv takozh botanichnij sad z oranzhereyeyu ta chudovim stavkom Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Akademiya pripinila svoyu robotu Jogo diyalnist bula vidnovlena v 1916 roci 2 Odnak zaznavshi znachnih rujnuvan pid chas polsko ukrayinskoyi vijni 1919 roku zanyattya znovu buli perervani U zv yazku z rujnuvannyam budivel Akademiyi v listopadi 1919 r vona bula priyednana do Lvivskogo tehnichnogo universitetu razom iz Vishoyu lisnichoyu shkoloyu u Lvovi do 1909 r Krajova shkola lisiv u Lvovi U rezultati postanovi Radi Ministriv vid 8 listopada 1919 r z oboh universitetiv u Lvivskij politehnici bulo stvoreno okremij fakultet silskogo gospodarstva ta lisivnictva 4 U toj chas u Lvovi prohodili lisivnichi studiyi a v Dublyanah silskogospodarski Pid chas radyanskoyi okupaciyi 1939 1941 rokiv centr u Dublyanah diyav u skladi Lvivskogo politehnichnogo institutu Pislya okupaciyi Lvova nimeckoyu armiyeyu universitet pripiniv robotu u kvitni 1942 roku bulo stvoreno novu shkolu a v serpni 1942 roku rozpochalisya derzhavni silskogospodarski profesijni kursi z nimeckoyu movoyu navchannya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni na bazi universitetu 30 veresnya 1946 roku postanovoyu Radi Ministriv URSR bulo stvoreno Lvivskij silskogospodarsko ekonomichnij institut Na jogo osnovi postanovoyu Radi Ministriv Ukrayini vid 5 veresnya 1996 roku bulo stvoreno Lvivskij derzhavnij agrarnij universitet nini Lvivskij nacionalnij agrarnij universitet Rektori direktorired Erazm Lelovskij 1856 1857 Maksimilian Zhelkovskij 1857 1858 Vojceh Studzinskij 1859 1862 Kazimir Pankovskij 1862 1868 Zigmunt Strusevich 1868 1878 Yulius Au 1878 1879 Vladislav Lyubomenskij 1879 1892 Tomash Rilskij Scibor Rilskij 1892 1894 Yulius Frommel 1894 1906 Yuzef Mikulovskij Pomorskij 1906 1911 Kazimir Yan Michinskij 1911 1914 Stefan Pavlik 1916 1919 Volodimir Snitinskij vid 1919Inshi pedagogichni ta naukovi pracivnikired Leopold Bachevskij vlasnik vidomoyi gorilchano likernoyi fabriki u Lvovi Stanislav Antoni Hanevskij polskij selekcioner deputat parlamentu II Respubliki Polsha Stefan Domb Byernackij polskij general major Vijska Polskogo II RP Stefan Dombrovskij polskij likar biohimik i politik profesor Lyudvik Finkel polskij istorik bibliograf profesor i rektor Lvivskogo universitetu prof Stanislav Grabskij polskij politik ekonomist deputat Zakonodavchogo Sejmu i pershij termin u II Rechi Polshi Emil Godlevskij polskij botanik agrohimik zasnovnik polskoyi shkoli fiziologiyi roslin profesor Stanislav Golinskij polskij botanik asistent kafedri botaniki AR v Dublyanah Marian Gurskij polskij agrohimik i gruntoznavec kerivnik himiko silskogospodarskoyi stanciyi ta torf yanoyi stanciyi Universitetu silskogo gospodarstva v Dublyanah rektor Varshavskogo universitetu prirodnichih nauk profesor Yanush Genrik Pobug Gurskij agrotehnik specialist iz sivozmini Yan Gebenshtrajt polskij lisivnik Stanislav Yelovickij polskij zootehnik kerivnik viddilu vivcharstva AR v Dublyanah Adolf Josht polskij profesor himichnoyi tehnologiyi poperednik biotehnologiyi ta ohoroni navkolishnogo seredovisha kerivnik fermentacijnoyi stanciyi Agrarnogo universitetu v Dublyanah Zigmunt Kahane polskij zoolog profesor zagalnoyi selekciyi zagalnoyi zoologiyi anatomiyi fiziologiyi ta gistologiyi tvarin i detalnogo konyarstva v Universiteti silskogo gospodarstva v Dublyanah Stanislav Vincentij Kashnicya statistik yurist piznishe rektor Poznanskogo universitetu Mechislav Kovalevskij polskij zoolog i parazitolog lyubitel i znavec Tatr profesor Severin Kshemenevskij polskij botanik rektor Lvivskogo universitetu profesor Marian Lomnickij polskij geolog i zoolog doktor Honoris Causa Lvivskogo universitetu kurator Muzeyu im Didushickogo u Lvovi prof Karol Malsburg polskij zootehnik profesor Kazimir Adam Michinskij molodshij polskij botanik i genetik zaviduvach kafedri roslinnictva AR v Dublyanah profesor Yuzef Pachoskij polskij botanik doslidnik flori Bilovezkoyi pushi tvorec teoriyi pantopizmu ta osnov fitosociologiyi profesor Mechislav Pankovskij polskij zootehnik profesor Yan Gvalbert Pavlikovskij polskij ekonomist publicist i politik istorik literaturi odin iz pioneriv ohoroni prirodi profesor Zbignyev Pazdro polskij yurist fahivec z administrativnogo prava ekonomist i politichnij diyach profesor Gustav Potrovskij polskij likar fiziolog profesor fiziologiyi Veterinarnoyi Akademiyi u Lvovi Mar yan Raciborskij polskij botanik odin iz pershih paleobotanikiv u Polshi kerivnik kafedri AR v Dublyanah profesor Genrik Romanovskij polskij agrarnij ekonomist profesor Karol Ruzhickij polskij zootehnik profesor Rudolf Ruzhickij polskij yurist Stanislav Sokolovskij polskij lisivnik pioner ohoroni prirodi v Tatrah Boleslav Sventohovskij polskij tvorec fundamentalnoyi specialnosti v silskogospodarskih naukah zagalnogo obrobitku gruntu ta roslin golova fakultetu silskogo gospodarstva ta lisivnictva Armiyi Krajovoyi v Dublyanah profesor Ernest Till polskij yurist chitav lekciyi z silskogospodarskogo prava v universiteti profesor Aleksander Tihovskij polskij agrarnij tehnolog kerivnik kafedri agrotehniki v Dublyanah Vladislav Tineckij polskij lisivnik botanik zasnovnik botanichnogo sadu pri AR v Dublyanah profesor Tadeush Vilchinskij polskij botanik profesor znavec flori Shidnih Karpat asistent Himiko silskogospodarskoyi stanciyi Armiyi Krajovoyi v Dublyanah Edmund Zalenskij polskij himik agrotehnik selekcioner profesor Yan Zavidskij polskij fiziko himik rektor Varshavskogo tehnologichnogo universitetu zaviduvach kafedri zagalnoyi himiyi AR v Dublyanah profesor Maksimilian Zhelkovskij polskij agronom vikladach teoriyi ta praktiki silskogo gospodarstva a takozh arifmetiki ta geometriyi v Universiteti silskogo gospodarstva v Dublyanah profesor Miscevim akademichnim kapelanom buv m in Serafin Kashuba polskij monah kapucin franciskanec Sluga Bozhij Vladislav Yasinskij ye doktorom zakladu a David Abrahamovicha kurator akademiyi Polski vipuskniki Agrarnogo universitetu v Dublyanahred Francishek Abgarovich profesor Varshavskogo universitetu nauk pro zhittya ta direktor Institutu tvarinnictva Stefan Aleksandrovich profesor WSR u Poznani Stanislav Bac profesor WSR u Vroclavi Adam Bzhehva Ajdukevich brigadnij general Vijska Polskogo Yuzef Charnodonskij direktor Lvivskoyi silskogospodarskoyi palati Yan Censkij katolickij svyashenik z 1967 r yedinij tayemnij katolickij yepiskop na povoyennih terenah Ukrayini Vladislav Chajkovskij profesor WSR u Shecini potr vinoska Bogdan Dobzhanskij profesor WSR u Lyublini ta rektor cogo universitetu graf Vojceh Didushickij direktor mlinovogo zavodu u Vroclavi hudozhnik Yan Fedik organizator silskogospodarskoyi osviti silskogospodarskih gurtkiv i silskih kooperativiv u Vzhesinskomu poviti 5 Marian Gurskij profesor agrohimiyi ta gruntoznavstva kerivnik himiko silskogospodarskoyi stanciyi ta torf yanoyi stanciyi Universitetu silskogo gospodarstva v Dublyanah rektor Varshavskogo universitetu prirodnichih nauk Vladislav German profesor Varshavskogo universitetu nauk pro zhittya Boleslav Ivickij ihtiolog vlasnik mayetkiv Bzhozuvka ta Parolice Bronislav Yanovskij agronom botanik Stanislav Yelovickij profesor WSR u Krakovi Zigmunt Kahane zoolog Cheslav Kanafojskij profesor Varshavskogo universitetu prirodnichih nauk Yan Kelyanovskij profesor Varshavskogo universitetu nauk pro zhittya direktor Institutu fiziologiyi ta godivli tvarin Polskoyi akademiyi nauk u Yablonnij Yan Kshaklevskij upravitel mayetku Lyudvik Kurilo agronom kasir mayetku Dzikiv graf Tarnovski Zdzislav Lyudkevich agrarnij ekonomist rektor Varshavskogo universitetu prirodnichih nauk SGGW ministr agrarnih reform II Rechi Pospolitoyi Alojzi Mahalica pedagog politik deputat Sejmu 1938 1939 rr gromadskij ta miscevij diyach Stanislav Maciolovskij administrator zemelnih mayetkiv poruchnik kavalerijskogo rezervu Vijska Polskogo Oleksandr Martinyak profesor WSR v Olshtini Yan Mazaraki profesor WSR u Shecini Kazimir Adam Michinskij molodshij profesor WSR u Krakovi Arkadiush Muserovich profesor Varshavskogo universitetu prirodnichih nauk Kazimir Pankovskij profesor zootehnik avtor chislennih publikacij u galuzi tvarinnictva Mechislav Pankovskij zootehnik profesor u Bidgoshi ta Poznani Stefan Plevinskij gromadskij diyach Vlodimir Puhalskij fotograf Francishek Ravita Gavronskij istorik prozayik Genrik Romanovskij profesor UMCS ta WSR u Lyublini Vladislav Rozhen brigadnij general Vijska Polskogo komandir Tovaristva Strilciv Adam Skochilas profesor Varshavskogo universitetu nauk pro zhittya Vladislav Shlonskij zemlevlasnik gromadsko ekonomichnij diyach Vanda Shepula profesor Gdanskogo tehnologichnogo universitetu Oleksandr Tihovskij profesor WSR u Vroclavi Tadeush Vilchinskij profesor botanik znavec flori Shidnih Karpat Dominik Vitke Yezhevskij kolekcioner i mecenat Emil Vollman profesor WSR u Vroclavi Adam Vondraush profesor WSR u Lyublini Mihal Vujcickij profesor WSR u Krakovi Mariya Vshelachinska profesorka Medichnoyi akademiyi v Gdansku Karol Zaleskij profesor Poznanskogo universitetu fitopatolog Z Akademiyeyu v Dublyanah takozh pov yazani Vladislav Leon Sapiga Lyudvik Garbovskij Vilgelm Kamenobrodskij Ukrayinski studenti ta vipuskniki agrarnogo universitetu v Dublyanahred Stepan BanderaVinoskired a b v g d Maria Radomska Nasze korzenie Dublany w Dzieje Uniwersytetu Przyrodniczego we Wroclawiu pod red Andrzeja Koteckiego Tadeusza Szulca Jakuba Tyszkiewicza Wroclaw 2011 s 12 22 a b v Regina Chomac Klimek Szkola Rolnicza w Dublanach w Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku t 2 red M Kamler Warszawa 1981 s 363 United States Bureau of Education Report of the Commissioner of Education for the year ending June 30 1906 Washington 1907 s 92 Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918 1946 Portret kresowej uczelni Krakow Ksiegarnia Akademicka 2007 s 27 ISBN 978 83 7188 964 6 Sliwczynski red Waldemar 2002 Fedyk Jan Wrzesinski Slownik Biograficzny Wrzesnia Wydawnictwo Kropka s 100 ISBN 83 906818 3 8 Bibliografiyared Maria Radomska Nasze korzenie Dublany w Dzieje Uniwersytetu Przyrodniczego we Wroclawiu pod red Andrzeja Koteckiego Tadeusza Szulca Jakuba Tyszkiewicza Wroclaw 2011 s 12 22 ISBN 978 83 7717 058 8 Muzeum Uniwersytetu Przyrodniczego we Wroclawiu wersja elektroniczna Regina Chomac Klimek Szkola Rolnicza w Dublanach w Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku t 2 red Marcin Kamler Warszawa 1981 s 363 Dzieje studiow rolniczo lasowych w osrodku lwowsko dublanskich w opracowaniu Tadeusza Woskowskiego PDF Warszawa Centralna Biblioteka Rolnicza im Michala Oczapowskiego 2011 ISBN 978 83 932996 0 7 Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Agrarna akademiya Dublyani Dublyani Richnij zvit Silskogospodarskoyi Akademiyi v Dublyanah za rik 1904 5 Spisok vikladachiv i studentiv Universitetu silskogo gospodarstva v Dublyanah Otrimano z https uk wikipedia org wiki Agrarna akademiya Dublyani