Автопортрет автопортрет німецького художника Альбрехта Дюрера написаний 1498 року Нині зберігається в Національному музе

«Автопортрет» — автопортрет німецького художника Альбрехта Дюрера, написаний 1498 року. Нині зберігається в Національному музеї Прадо, Мадрид. Є найменшим з трьох відомих автопортретів Дюрера, написаних олією.

Автопортрет Selbstbildnis mit Landschaft

Автор	Альбрехт Дюрер
Час створення	1498
Розміри	52 × 41 см
Матеріал	дерево
Техніка	олія
Місцезнаходження	Музей Прадо (Мадрид)

Історія створення

На полотні стоїть підпис художника: «Я написав це з себе / Мені було двадцять шість років / Альбрехт Дюрер (нім. Das malt ich nach meiner gestalt / Ich war sex und zwenzig Jor alt / Albrecht Dürer)». Оскільки художнику 21 травня 1498 року мало виповнитися 27 років, можна впевнено стверджувати, що Дюрер закінчив роботу над цим портретом на початку 1498 року. Дюрер — один з найбільш відомих представників доби Відродження в Німеччині. Він був сином ювеліра, що приїхав до Нюрнберга з Угорщини в середині XV ст. 1498 рік був важливим у житті художника, цього року він досяг значного успіху вже у першій своїй великій роботі — серії з 15 гравюр «Апокаліпсис». Також 1498 року він повернувся з мандрівки Італією, в стилі цього полотна помітний вплив венеційської і ломбардійської шкіл, зокрема Джованні Белліні. Полотно придбав Карл I, а пізніше король Іспанії Філіп IV.

Художник і джентльмен

Дюрер зобразив себе дуже спокійним і впевненим. На полотні він стоїть трохи розвернутий у бік, спираючись рукою на виступ. Фігура художника займає все полотно, майже торкається головним убором верхнього краю картини. Його обличчя і шия освітлені світлом, що падає до кімнати, а довге хвилясте волосся зображене дуже ретельно. У порівнянні з більш раннім автопортретом, тут у художника справжня борода, яка була незвичним атрибутом для молодих чоловіків того часу. Одяг Дюрера дуже вишуканий. Його елегантний жакет оторочений чорним, під ним біла сорочка, вишита на комірі. На голові у нього смугастий головний убір, в тон жакета. На плече накинута світло-коричнева накидка, яка утримується шнуром обвитим навколо шиї. На руках — шкіряні рукавички тонкої вичинки.

В кімнаті зображені арка, яка частково обрамовує голову художника, а праворуч відчинене вікно з вишуканим ландшафтом. Зелені лани простягаються удалину до оточеного деревами озера, а позаду видніють вкриті снігом гори, які імовірно нагадували Дюреру мандрівку через Альпи трьома роками раніше. В Німеччині в цей час художник все ще вважався майстровим, що було зовсім неприйнятним для Дюрера. На автопортреті він зображений як аристократ, гордовитий і чепурний юнак.

О, як я буду мерзнути на батьківщині після тутешнього сонця. Тут я пан, вдома — дармоїд. (Oh, wie wird mich nach der Sonne frieren. Hier bin ich ein Herr, daheim bin ich ein Schmarotzer.) — писав він у той час своєму другу.

Його модне і дороге вбрання, як і гірський ланцюг вдалині за вікном, вказують на те, що він більше не вважає себе обмеженим провінціалом.

Автопортрети Дюрера

Дюрер був першим західним художником, який протягом життя написав декілька автопортретів. Завдяки їм можна прослідкувати еволюцію живописця. Свій перший автопортрет Дюрер написав у 1484 році у віці 13 років, ця гравюра на сріблі зберігається у віденській галереї Альбертіна.

Література

Monreal, L., Grandes Museos, Vol. 1, Planeta, 1975. (obra completa)
Olivar, M., Cien obras maestras de la pintura, Biblioteca Básica Salvat, 1971.
Wundram, M., «El Renacimiento y el Manierismo», en Los maestros de la pintura occidental, Taschen, 2005.
Zumthor, B., «Durero», en el Diccionario Larousse de la Pintura, Planeta-Agostini, 1987.

Посилання

«Автопортрет Дюрера» [ 6 листопада 2013 у Wayback Machine.] в базі даних Музею Прадо (ісп.)