Аврелія Реґенсбурзька

Аврелія Реґенсбурзька (нім. Aurelia von Regensburg; ? — 15 жовтня 1027) — свята римо-католицької церкви, понад 50 років була затворницею у бенедиктинському монастирі св. Еммерама поблизу Реґенсбурга.

Аврелія Реґенсбурзька
Померла	15 жовтня 1027(1027-10-15)^[1]
Поховання	^d
У лику	святий
Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис

За легендою, вона була дочкою французького короля Гуго Капета. Маскуючись паломницею, вона втекла з дому, щоб уникнути шлюбу, організованого батьками проти її волі. Дотримуючись поради святого Вольфґанґа, єпископа Реґенсбурзького, який побачив її переховування, вона вибрала монаше життя і вступила до монастиря св. Еммерама поблизу Реґенсбурга, де пробула близько п'ятдесяти двох років.

За переданням, Аврелії вдалося уникнути язичників під час гонінь на християн і втекти з Фусаха в Ліндау «до замку». Пізніше на тому місці була побудована каплиця Аврелії.

Новини про святість Аврелії, засвідчені кількома чудесами, були широко поширені після її смерті в 1027 році. Мощі святої були вшановані і перенесені в каплицю, яка стала популярним місцем паломництва. Вважається, що її кістки знаходяться у високій могилі, яка була побудована в 1330 році в монастирській церкві святого Еммерама. Раніше там була виявлена римська надгробна плита з її іменем.

Ім'я Аврелія походить від латинського слова aureus, що означає «золота».

Література

• . Aurelia. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon., Sp. 43–44}}.

Примітки

1. https://www.heiligenlexikon.de/BiographienA/Aurelia_von_Regensburg.html
2. . Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 20 травня 2022.
3. . CatholicSaints.Info (амер.). 5 серпня 2012. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
4. Lindauer Persönlichkeiten. 1981.

Джерела

• Запис у Вселенській енциклопедії святих [ 29 березня 2020 у Wayback Machine.]
• Блаженна Аврелія, діва [ 29 березня 2020 у Wayback Machine.]. З: BAVARIA SANCTA — Життя святих і блаженних Баварської держави для повчання та збудови для християнського народу — За редакцією Др. Модеста Йохама, професора богослов’я та архієпископської духовної опіки — За схваленням найвизначнішого архієпископського ординаріату Мюнхена — Фрайзінг, (1861)