Авратин (Житомирська область)

Авра́тин (раніше — Гавратін, Гаврятин) — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 407 осіб (2001). У 1923—2010 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

село Авратин
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Рада	Любарська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA18040290020041086
Облікова картка	с. Авратин c. Авратин (до 2017 р.)
Основні дані
Засноване	невідомо
Перша згадка	1585 (439 років)
Колишня назва	Гавратін, Гаврятин
Населення	407 (2001)
Площа	14,322 км²
Густота населення	28,42 осіб/км²
Поштовий індекс	13141
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	256 м
Найближча залізнична станція	Печанівка
Відстань до залізничної станції	34 км
Місцева влада
Адреса ради	вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський район, Житомирська область, 13101
Карта
Авратин
Авратин
Мапа
Авратин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Авратин.

Географія

Село розташоване за 10 км південно-східніше Любара та 34 км від найближчої залізничної станції Печанівка; лежить на річці Каранька.

Клімат

Клімат Авратина
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,5	−1	3,9	13,1	19,7	22,9	24,1	23,5	19,1	12,3	4,9	0,0	11
Середня температура, °C	−5,6	−4,3	0,2	8,2	14,1	17,5	18,7	18,0	13,8	8,0	2,2	−2,5	7
Середній мінімум, °C	−8,7	−7,5	−3,5	3,3	8,6	12,1	13,4	12,5	8,6	3,8	−0,4	−5	3
Норма опадів, мм	38	32	31	52	64	96	100	69	54	37	42	44	659
Джерело: climate-data.org

Населення

У 1885 році в селі мешкала 591 особа, налічувалося 80 дворових господарств. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 820 осіб (400 чоловічої статі та 420 — жіночої), з яких 805 — православної віри.

У 1900 році кількість мешканців становила 868 осіб, поміж них 29 католиків та 15 юдеїв; дворів — 146, 1906 року кількість дворів становила 160, а мешканців — 917.

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 1 097 осіб, кількість дворів — 203.

Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 067 осіб, з них 503 чоловіків та 564 жінок; за національністю — українці. Кількість домогосподарств — 239, з них, несільського типу — 3.

Станом на 1972 рік кількість населення становила 734 осіб, дворів — 196.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 517 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 407 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	405	99.51%
російська	2	0.49%
Усього	407	100%

Історія

Час заснування — невідомий, перші згадки — з 1585 року. В 1585 році село згадується в акті, як належне до Чуднова, наданого у власність княгині Зузанні Острозькій, дружині волинського воєводи Януша, її свекром, київським воєводою Костянтином Острозьким. 1601 року згадується в переліку винищених татарами сіл. У 1628 році платив подимне з села, в кількости 4 димів, руський воєвода Станіслав Любомирський. Потім входило до складу Острозької ординації, після поділу котрої село, разом з Любарем, у 1753 році отримав князь Мартин Любомирський, від нього власність набув підскарбій Понінський, котрий, після вироку, продав село Протові Потоцькому. У 1754 році село (пол. Hawratyn) перебувало в посесії вельможного Вележинського, котрий платив пів чверті диму. Податок до замку становив 6 злотих та 7,5 грошів, до скарбу — 25 злотих. 13 квітня 1866 року увійшло до складу Мотовилівської волості Житомирського повіту.

Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Мотовилівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, існували православна церква, гостиний двір, водяний і 3 вітряних млини.

В кінці 19 століття — Авратин, за документами — пол. Hawratin, Hawratinka, село Мотовилівської волості Житомирського повіту, над притокою Случі, за 80 верст від Житомира. Православна парафія — в Кириївці, за 3 версти, католицька парафія та поштова станція розміщені в Любарі, за 7 верст. В селі були водяний млин та три вітряки. Філіальну церкву збудовано з в'яза, у 1718 році, при церкві рахувалося 37 десятин землі, з 1882 року діяла школа. Належало трьом власникам, однією частиною володіла Марія Осташевська, другою — Березовські.

У 1906 році — село Мотовилівської волості (4-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 92 версти, до волосного центру, с. Мотовилівка, 8 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Любарі.

В березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоствореного Полонського повіту Волинської губернії. 1 листопада 1921 року, під час Листопадового рейду, біля Авратина стався бій між Подільською групою (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки та 7-м кавалерійським полком (командир — Ілля Дубинський) 1-ї бригади 2-ї кавалерійської дивізії московських військ, що переслідував групу.

У 1923 році село увійшло до складу новоствореної Авратинської сільської ради, котра, 7 березня 1923 року, включена до складу Любарського району Житомирської округи; адміністративний центр ради. 17 червня 1925 року раду, в складі Любарського району, включено до Бердичівської округи. Відстань до районного центру, міст. Любар — 5 верст, до окружного центру, міста Бердичів — 60 верст, до найближчої залізничної станції (Печанівка) — 23 версти.

За даними Авратинської сільради, під час Голодомору 1932—1933 років у селі загинуло 37 людей, встановлено імена лише 16 осіб.

У роки Другої світової війни воювали 207 селян, 72 з них загинули, 29 — нагороджені орденами та медалями. На їх честь у 1954 році споруджено три пам'ятники.

В радянські часи в селі розміщувалися рослинницький і тваринницький цехи та механізований загін колгоспу, центральна садиба якого була в Кириївці. В селі були восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медпункт, відділення зв'язку та магазин

30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, село включене до Дзержинського району, звідки повернуте 8 грудня 1966 року, після відновлення Любарського району Житомирської області.

18 березня 2010 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради, село втратило статус центру Авратинської сільської ради — його було перенесено до с. Кириївка.

10 березня 2017 року увійшло до складу новоствореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.

Відомі люди

• Березовський Антон Йосипович (1847—1916) — діяч польського національно-визвольного руху, терорист. 25 травня (6 червня) 1867 року в Парижі зробив невдалий замах на російського імператора Олександра II.
• Шиманська Галина Степанівна (нар. 1970) — українська громадська та політична діячка.

Примітки

1. Історія міст і сіл Української РСР. Авратин, Любарський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 23 січня 2022.
2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-18. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
4. Awratyn (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 55. (пол.)
5. Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 1. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 січня 2022.
6. Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 158. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
7. Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 124-125. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2022.
8. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 23 січня 2022.
9. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
10. К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський. 2015. с. 126. Процитовано 5 червня 2022.
11. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 8, 189, 524. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 31 грудня 2020.
12. Верига В. Листопадовий рейд 1921 року. — К. : Видавництво «Стікс», 2011.
13. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 483
14. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
15. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2022.
16. Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 23 січня 2022.

Посилання

• Погода в селі Авратин [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]