Лазар Міланович Авра́мов (Мілана Лазар Аврамов нар. 24 жовтня 1921) — сербський вчений в галузі виноградавтва, доктор сільськогосподарських наук (з 1955 року), професор. Член (Сієна), голова Наукового товариства виноградарства Югославії, почесний доктор Будапештського університету.
Лазар Міланович Аврамов | |
---|---|
серб. Лазар Аврамов | |
Народився | 24 жовтня 1921 (102 роки) Південно-Банатський округ, Воєводина |
Місце проживання | Белград |
Країна | СФРЮ |
Національність | серб |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Белградський університет |
Галузь | виноградарство |
Заклад | Белградський університет |
Посада | професор факультету сільського господарства |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук |
Біографія
Народився 24 жовтня 1921 року в селі Гайдучицях (нині Південно-Банатського округу Сербії) в родині Мілана Аврамова та Мілки Тодорак. Закінчив громадянську та кооперативну школу у Вршаці та середню сільськогосподарську школу у Буково, неподалік Неготіна.
1949 року закінчив Белградський університет, після чого на науковій та педагогічній роботах у Белградському університеті. У 1955 році захистив докторську дисертацію на тему «Внесок у вивчення родючості важливіших вітчизняних та деяких зарубіжних сортів винограду на виноградниках Сербії».
На сільськогосподарському факультеті в Земуні був: завідувачем кафедри виноградарства, директором Інституту садівництва, керівником Центру селекції виноградарства та менеджером Центру виноробства та виноградарства Експериментальної станції «Радміловац» у Вінчі. З 1961 по 1963 рік був деканом факультету.
Наукову та професійну підготовку провів у США та СРСР. Викладав предмети виноградарства сільськогосподарському факультеті в Новому Саду, Приштині та Чачаці, потім у Загребі та Любляні. Був наставником та членом комітетів у численних докторських та магістерських роботах. Розмовляє англійською, німецькою, російською та угорською мовами. Володіє французькою, італійською, румунською та словацькою мовами.
Нагороджений 3-ма орденами СФРЮ та багатьма міжнародними нагородами.
Наукова діяльність
Проводив дослідження ампелографії Югославії та селекції винограду. Творець 19 нових сортів винограду. Зробив великий внесок у підготовку фахівців-виноробів вищої кваліфікації. Автор понад 150 наукових праць та підручників (у тому числі 12 монографій). Найбільш значущі з них: «Виноградарство», «Сучасна закладка виноградників», «Практичне виноградарство», «Ампелографія».
Серед праць:
- Savremeno podizanie vinohrada. — Beograd, 1980 (серб.)
Примітки
- Сайт наукового товариства Сербії [ 12 грудня 2019 у Wayback Machine.](серб.)
Література
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Avramov Lazar Milanovich Avra mov Milana Lazar Avramov nar 24 zhovtnya 1921 19211024 serbskij vchenij v galuzi vinogradavtva doktor silskogospodarskih nauk z 1955 roku profesor Chlen Siyena golova Naukovogo tovaristva vinogradarstva Yugoslaviyi pochesnij doktor Budapeshtskogo universitetu Lazar Milanovich Avramovserb Lazar AvramovNarodivsya24 zhovtnya 1921 1921 10 24 102 roki Pivdenno Banatskij okrug VoyevodinaMisce prozhivannyaBelgradKrayinaSFRYuNacionalnistserbDiyalnistnaukovecAlma materBelgradskij universitetGaluzvinogradarstvoZakladBelgradskij universitetPosadaprofesor fakultetu silskogo gospodarstvaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor silskogospodarskih naukBiografiyaNarodivsya 24 zhovtnya 1921 roku v seli Gajduchicyah nini Pivdenno Banatskogo okrugu Serbiyi v rodini Milana Avramova ta Milki Todorak Zakinchiv gromadyansku ta kooperativnu shkolu u Vrshaci ta serednyu silskogospodarsku shkolu u Bukovo nepodalik Negotina 1949 roku zakinchiv Belgradskij universitet pislya chogo na naukovij ta pedagogichnij robotah u Belgradskomu universiteti U 1955 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Vnesok u vivchennya rodyuchosti vazhlivishih vitchiznyanih ta deyakih zarubizhnih sortiv vinogradu na vinogradnikah Serbiyi Na silskogospodarskomu fakulteti v Zemuni buv zaviduvachem kafedri vinogradarstva direktorom Institutu sadivnictva kerivnikom Centru selekciyi vinogradarstva ta menedzherom Centru vinorobstva ta vinogradarstva Eksperimentalnoyi stanciyi Radmilovac u Vinchi Z 1961 po 1963 rik buv dekanom fakultetu Naukovu ta profesijnu pidgotovku proviv u SShA ta SRSR Vikladav predmeti vinogradarstva silskogospodarskomu fakulteti v Novomu Sadu Prishtini ta Chachaci potim u Zagrebi ta Lyublyani Buv nastavnikom ta chlenom komitetiv u chislennih doktorskih ta magisterskih robotah Rozmovlyaye anglijskoyu nimeckoyu rosijskoyu ta ugorskoyu movami Volodiye francuzkoyu italijskoyu rumunskoyu ta slovackoyu movami Nagorodzhenij 3 ma ordenami SFRYu ta bagatma mizhnarodnimi nagorodami Naukova diyalnistProvodiv doslidzhennya ampelografiyi Yugoslaviyi ta selekciyi vinogradu Tvorec 19 novih sortiv vinogradu Zrobiv velikij vnesok u pidgotovku fahivciv vinorobiv vishoyi kvalifikaciyi Avtor ponad 150 naukovih prac ta pidruchnikiv u tomu chisli 12 monografij Najbilsh znachushi z nih Vinogradarstvo Suchasna zakladka vinogradnikiv Praktichne vinogradarstvo Ampelografiya Sered prac Savremeno podizanie vinohrada Beograd 1980 serb PrimitkiSajt naukovogo tovaristva Serbiyi 12 grudnya 2019 u Wayback Machine serb LiteraturaEnciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij