У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абрамов Вадим Абрамов узб Vadim Abramov нар 5 серпня 1962 Баку радянсь

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абрамов.

Вадим Абрамов (узб. Vadim Abramov, нар. 5 серпня 1962, Баку) — радянський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — узбецький тренер, що очолював збірну Узбекистану.

Вадим Абрамов

Особисті дані

Народження

5 серпня 1962 (61 рік)

Баку, Азербайджанська РСР, СРСР

Громадянство

СРСР

Узбекистан

Позиція

півзахисник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1979–1980	«Таврія»	?	(?)
1980–1981	«Атлантика»	?	(?)
1984–1985	«Наримановець»	?	(?)
1985–1987	«Єшлик»	?	(?)
1987–1988	«Сохібкор»	?	(?)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
1988–1991	«Пахтакор»	(адмін.)
1991–1992	«Нефтчі» (Фергана)	(тр.-селекц.)
2000–2001	«НБУ-Азія» (Ташкент)
2003–2007	«Трактор» (Ташкент)
2005–2008	Узбекистан	(помічник)
2007	Узбекистан U-23
2008–2010	«Локомотив» (Ташкент)
2010–2012	Узбекистан
2013	«Астана»
2014–2015	«Локомотив» (Ташкент)
2017	«Нефтчі» (Фергана)
2019–2020	«Буньодкор»
2019–2021	Узбекистан

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Вадим Абрамов у Вікісховищі

Ігрова кар'єра

Починав займатися футболом у футбольній школі «Нефтчі» з рідного Баку. Виступаючи за юнацьку збірну Азербайджанської РСР, привернув увагу тренера Анатолія Заяєва із сімферопільської «Таврії», який 1979 року запросив юнака до своєї команди. Утім перший досвід дорослого футболу отримав в іншій кримській команді, друголіговій «Атлантиці», до якої вслід за тренером перейшов наступного, 1980 року.

Повернувшись 1981 року до Баку, був призваний до армії і спрямований на війну в Афганістані. Демобілізувавшись, вирішив повернутися до футболу і зайнявся пошуком команди в Узбецькій РСР, де проводив відпуску під час військової служби. 1984 року став гравцем місцевої друголігової команди «Наримановець». Згодом змінив ще декілька нижчолігових команд, зокрема грав за «Єшлик» та «Сохібкор», у складі якого і завершив кар'єру футболіста у 1988 році.

Кар'єра тренера

Завершивши виступи на футбольному полі, 1988 року отримав запрошення від Сергія Доценка, новопризначеного начальника команди ташкентського «Пахтакора», стати його заступником. Згодом працював адміністратором цієї команди. На початку 1990-х був тренером-селекціонером у клубі «Нефтчі» (Фергана), після чого зосередився на бізнес-діяльності.

Повернувся до футболу 2000 року, ставши головним тренером «НБУ-Азія» (Ташкент), згодом також працював з іншими столичними командами — «Трактором» і «Локомотивом», а також був асистентом головного тренера головної збірної Узбекистану і очільником тренерського штабу олімпійської команди країни.

Протягом 2010–2012 років очолював тренерський штаб національної збірної Узбекистану, після чого повернувся на клубну роботу — тренував казахстанську «Астану», знову працював з ташкентським «Локомотивом».

Наступним місцем тренерської роботи був «Нефтчі» (Фергана), головним тренером команди якого Вадим Абрамов був протягом 2017 року, а на початку 2019 року спеціаліст був призначений головним тренером «Буньодкора». Тренував цю команду до укінця 2020 року. З вересня 2019 року за сумісництвом очолював тренерський штаб збірної Узбекистану. Друга каденція Абрамова на чолі узбецької збірної тривала до літа 2021 року.

Титули і досягнення

Чемпіон Узбекистану (4):

«Нефтчі» (Фергана): , , ,

Володар Кубка Узбекистану (2):

«Нефтчі» (Фергана):

«Локомотив»:

Володар Суперкубка Узбекистану (1):

«Локомотив»: 2015

Тренер року в Узбекистані: 2011, 2019

Примітки

Інтерв'ю на сайті championat.asia [ 19 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

Абрамов Вадим Карленович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)

Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[інтерв'ю-1] Інтерв'ю на сайті championat.asia [ 19 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)