Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арту́р Адо́льфович Абрага́мсон (*3 березня 1854 — †13 червня 1924) — український фахівець у галузі будівництва, архітектор, інженер, громадський діяч єврейського походження.
| Абрагамсон Артур Адольфович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 3 березня 1854 |
| Смерть | 13 червня 1924 (70 років) |
| Країна |  Російська імперія→ СРСР |
| Навчання | Імператорський Новоросійський університет, Цюрихський політехнікум, Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення |
| Діяльність | інженер |
| Праця в містах | Київ, Єлизаветград, Москва, Париж |
| Найважливіші споруди | Київський фунікулер (у співавторстві) |
| Нагороди |  |
Біографія
Дитинство і навчання
Народився 3 березня 1854 року у Одесі у сім’ї доктора медицини, дійсного статського радника, дворянина Адольфа Бернардовича Абрагамсона.
Онук лікаря і громадського діяча та письменника Осипа Рабиновича.
З 1860 по 1868 рік — навчався у Другій одеській гімназії.
З 1868 по 1872 — на фізико-математичному факультеті Імператорського Новоросійського університету в Одесі.
З 1872 по 1876 рік — на інженерному відділенні Цюрихського політехнікуму, де захистив диплом інженера.
Повернувшись додому, вирішив вивчити специфіку інженерно-технічної галузі Російській імперії. Для чого з 1877 до 1879 рік — навчався в Санкт-Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення. Відмінне навчання дозволило йому з другого курсу вчитися на кошти держави.
Працював на будівництві залізниць у Швейцарії.
Робота у Києві
У 1882 році на інженера звернув увагу начальник Південно-Західної залізниці Сергій Вітте і запросив його на службу до Залізничного управління. З того часу Абрагамсон поселився у Києві і працював в управлінні Південно-Західної залізниці: у 1887 — став начальником технічного відділу, у 1904 — начальником служби шляхів і споруд.
Під його наглядом споруджена київська трамвайна мережа та єлизаветградський трамвай.
Водночас, брав активну участь у громадському і науковому житті Києва. Зокрема, входив до складу міської комісії з каналізації і став одним з ініціаторів будівництва — у 1894 році — централізованої міської мережі каналізації. У 1898 році — очолив Київське товариство швидкої медичної допомоги, що у 1902 році заснувало (третю у Російській імперії — після Варшави та Лодзі) медичну станцію порятунку (Абрагамсон надав власні кошти на придбання санітарних карет із кіньми). Сприяв становленню Київського політехнічного інституту (співавтор його першого статуту — керувався прикладом організації Цюрихського політехнікуму). Висунув ідею і взяв безпосередню участь у побудові фунікулера у 1902–1905 роках (автор проєкту електричного линвового підйому).
Серед реалізованих архітектурних проєктів — будинок Міжнародного банку на розі Хрещатика та Інститутської (не зберігся).
У 1881 році разом з інженером Олександром Бородіним заснував технічний журнал «Инженер», який почав виходити друком з 1882 року. Після смерті головного редактора журналу, Олександра Бородіна, у 1898 році — Міністр внутрішніх справ затвердив Абрагамсона на посаду другого редактора. Згодом Київське відділення Імператорського Російського Технічного товариства придбало у вдови Олександра Бородіна право на видавництво журналу та запросило для відповідального редагування статського радника Абрагамсона. Обов’язки головного редактора журналу він виконував з 1908 по 1917 рік.
Із численних наукових праць Абрагамсона, присвячених залізничній техніці та міському технічному господарству, найвагоміші: «Електричні контрольні прилади для залізниць», «Зрівняльні прилади на залізничних мостах» та «Міські залізниці, їх сучасне значення, розвиток та майбутнє» (остання — опублікована у журналі «Инженеръ» у березні 1895 року).
У 1900 році був комісаром російського залізничного відділу на Всесвітній виставці в Парижі. Уряд Франції високо оцінив заслуги Абрагамсона на цій виставці і нагородив його Орденом Почесного легіону.
Москва і Париж
У 1910 році, у зв’язку з переведенням на Північну залізницю, виїхав до Москви.
5 липня 1912 року Інвалідний будинок для залізничних службовців і робітників у Москві перетворили на Будинок імператора Олександра ІІ. Член Правління товариства Московсько-Казанської залізниці Абрагамсон увійшов до складу Комітету зі справ цього будинку.
22 листопада 1914 року у Москві освятили лазарет інженерів шляхів сполучення на 250 ліжок. Абрагамсон очолив комітет лазарету.
У 1918 році — емігрував до Франції, де продовжував займатися інженерною роботою і громадськими справами в середовищі інженерів. Був членом Спілки російських інженерів у Франції та Закордонної Ради приватних залізниць в Росії. У 1923 році, на першому з'їзді російських інженерів в Парижі, обраний товаришем голови президії Федерації Союзів російських інженерів за кордоном.
Архітектурна діяльність
Київ:
- будинок Міжнародного банку на розі Хрещатика та Інститутської (не зберігся)
- Київський фунікулер (у співавторстві)
Примітки
- Перелигіна Л.С., Швидка С.В. Проект інженера А.А. Абрагамсона (1904 р.) [ 8 червня 2021 у Wayback Machine.] // Історія науки і техніки. — 2016. — Вип. 8. — С. 37.
Джерела
- А. А. Абрагамсонъ // Дѣятели Россіи: 1906 г. / Ред.-изд. А.М. Шампаньеръ. — С.-Петербургъ, 1906. — С. 201.
- Абрагамсон Артур Адольфович [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.]// Российское зарубежье во Франции, 1919–2000: биогр. словарь [L'Émigration russe en France, 1919–2000]: в 3 т. / Под общ. ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской. — М.: Дом-музей Марины Цветаевой: Наука, 2008–2010. — Т. 1: А-К. 2008. — С. 11. — — .
- Брамський К. А. Абрагамсон Артур Адольфович [ 8 червня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016.
- Обуховський В. В. Діяльність А.А. Абрагамсона (1854–1924) в галузі транспорту і комунального господарства України (кінець ХІХ – початок ХХ століть): дис. канд. істор. наук: 07.00.07 / Обуховський В. В.; МТЗУ, Держ. економ.-технолог. ун-т транспорту. — К., 2008. — 182 с.
- Перелигіна Л.С., Швидка С.В. Проект інженера А.А. Абрагамсона (1904 р.) [ 8 червня 2021 у Wayback Machine.] // Історія науки і техніки. — 2016. — Вип. 8. — С. 28-38.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Artu r Ado lfovich Abraga mson 3 bereznya 1854 18540303 13 chervnya 1924 ukrayinskij fahivec u galuzi budivnictva arhitektor inzhener gromadskij diyach yevrejskogo pohodzhennya Abragamson Artur AdolfovichNarodzhennya3 bereznya 1854 1854 03 03 Odesa Novorosijske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaSmert13 chervnya 1924 1924 06 13 70 rokiv Parizh FranciyaKrayinaRosijska imperiya SRSRNavchannyaImperatorskij Novorosijskij universitet Cyurihskij politehnikum Sankt Peterburzkij institut inzheneriv shlyahiv spoluchennyaDiyalnistinzhenerPracya v mistahKiyiv Yelizavetgrad Moskva ParizhNajvazhlivishi sporudiKiyivskij funikuler u spivavtorstvi NagorodiBiografiyaDitinstvo i navchannya Narodivsya 3 bereznya 1854 roku u Odesi u sim yi doktora medicini dijsnogo statskogo radnika dvoryanina Adolfa Bernardovicha Abragamsona Onuk likarya i gromadskogo diyacha ta pismennika Osipa Rabinovicha Z 1860 po 1868 rik navchavsya u Drugij odeskij gimnaziyi Z 1868 po 1872 na fiziko matematichnomu fakulteti Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu v Odesi Z 1872 po 1876 rik na inzhenernomu viddilenni Cyurihskogo politehnikumu de zahistiv diplom inzhenera Povernuvshis dodomu virishiv vivchiti specifiku inzhenerno tehnichnoyi galuzi Rosijskij imperiyi Dlya chogo z 1877 do 1879 rik navchavsya v Sankt Peterburzkomu instituti inzheneriv shlyahiv spoluchennya Vidminne navchannya dozvolilo jomu z drugogo kursu vchitisya na koshti derzhavi Pracyuvav na budivnictvi zaliznic u Shvejcariyi Robota u Kiyevi U 1882 roci na inzhenera zvernuv uvagu nachalnik Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Sergij Vitte i zaprosiv jogo na sluzhbu do Zaliznichnogo upravlinnya Z togo chasu Abragamson poselivsya u Kiyevi i pracyuvav v upravlinni Pivdenno Zahidnoyi zaliznici u 1887 stav nachalnikom tehnichnogo viddilu u 1904 nachalnikom sluzhbi shlyahiv i sporud Pid jogo naglyadom sporudzhena kiyivska tramvajna merezha ta yelizavetgradskij tramvaj Vodnochas brav aktivnu uchast u gromadskomu i naukovomu zhitti Kiyeva Zokrema vhodiv do skladu miskoyi komisiyi z kanalizaciyi i stav odnim z iniciatoriv budivnictva u 1894 roci centralizovanoyi miskoyi merezhi kanalizaciyi U 1898 roci ocholiv Kiyivske tovaristvo shvidkoyi medichnoyi dopomogi sho u 1902 roci zasnuvalo tretyu u Rosijskij imperiyi pislya Varshavi ta Lodzi medichnu stanciyu poryatunku Abragamson nadav vlasni koshti na pridbannya sanitarnih karet iz kinmi Spriyav stanovlennyu Kiyivskogo politehnichnogo institutu spivavtor jogo pershogo statutu keruvavsya prikladom organizaciyi Cyurihskogo politehnikumu Visunuv ideyu i vzyav bezposerednyu uchast u pobudovi funikulera u 1902 1905 rokah avtor proyektu elektrichnogo linvovogo pidjomu Sered realizovanih arhitekturnih proyektiv budinok Mizhnarodnogo banku na rozi Hreshatika ta Institutskoyi ne zberigsya U 1881 roci razom z inzhenerom Oleksandrom Borodinim zasnuvav tehnichnij zhurnal Inzhener yakij pochav vihoditi drukom z 1882 roku Pislya smerti golovnogo redaktora zhurnalu Oleksandra Borodina u 1898 roci Ministr vnutrishnih sprav zatverdiv Abragamsona na posadu drugogo redaktora Zgodom Kiyivske viddilennya Imperatorskogo Rosijskogo Tehnichnogo tovaristva pridbalo u vdovi Oleksandra Borodina pravo na vidavnictvo zhurnalu ta zaprosilo dlya vidpovidalnogo redaguvannya statskogo radnika Abragamsona Obov yazki golovnogo redaktora zhurnalu vin vikonuvav z 1908 po 1917 rik Iz chislennih naukovih prac Abragamsona prisvyachenih zaliznichnij tehnici ta miskomu tehnichnomu gospodarstvu najvagomishi Elektrichni kontrolni priladi dlya zaliznic Zrivnyalni priladi na zaliznichnih mostah ta Miski zaliznici yih suchasne znachennya rozvitok ta majbutnye ostannya opublikovana u zhurnali Inzhener u berezni 1895 roku U 1900 roci buv komisarom rosijskogo zaliznichnogo viddilu na Vsesvitnij vistavci v Parizhi Uryad Franciyi visoko ociniv zaslugi Abragamsona na cij vistavci i nagorodiv jogo Ordenom Pochesnogo legionu Moskva i Parizh U 1910 roci u zv yazku z perevedennyam na Pivnichnu zaliznicyu viyihav do Moskvi 5 lipnya 1912 roku Invalidnij budinok dlya zaliznichnih sluzhbovciv i robitnikiv u Moskvi peretvorili na Budinok imperatora Oleksandra II Chlen Pravlinnya tovaristva Moskovsko Kazanskoyi zaliznici Abragamson uvijshov do skladu Komitetu zi sprav cogo budinku 22 listopada 1914 roku u Moskvi osvyatili lazaret inzheneriv shlyahiv spoluchennya na 250 lizhok Abragamson ocholiv komitet lazaretu U 1918 roci emigruvav do Franciyi de prodovzhuvav zajmatisya inzhenernoyu robotoyu i gromadskimi spravami v seredovishi inzheneriv Buv chlenom Spilki rosijskih inzheneriv u Franciyi ta Zakordonnoyi Radi privatnih zaliznic v Rosiyi U 1923 roci na pershomu z yizdi rosijskih inzheneriv v Parizhi obranij tovarishem golovi prezidiyi Federaciyi Soyuziv rosijskih inzheneriv za kordonom Pomer 13 chervnya 1924 roku u Parizhi Pohovanij tam samo Arhitekturna diyalnistKiyiv budinok Mizhnarodnogo banku na rozi Hreshatika ta Institutskoyi ne zberigsya Kiyivskij funikuler u spivavtorstvi PrimitkiPereligina L S Shvidka S V Proekt inzhenera A A Abragamsona 1904 r 8 chervnya 2021 u Wayback Machine Istoriya nauki i tehniki 2016 Vip 8 S 37 DzherelaA A Abragamson Dѣyateli Rossii 1906 g Red izd A M Shampaner S Peterburg 1906 S 201 Abragamson Artur Adolfovich 13 chervnya 2021 u Wayback Machine Rossijskoe zarubezhe vo Francii 1919 2000 biogr slovar L Emigration russe en France 1919 2000 v 3 t Pod obsh red L Mnuhina M Avril V Losskoj M Dom muzej Mariny Cvetaevoj Nauka 2008 2010 T 1 A K 2008 S 11 ISBN 978 5 02 036268 0 ISBN 978 5 93015 105 3 Bramskij K A Abragamson Artur Adolfovich 8 chervnya 2021 u Wayback Machine Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini elektronna versiya vebsajt gol redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 Obuhovskij V V Diyalnist A A Abragamsona 1854 1924 v galuzi transportu i komunalnogo gospodarstva Ukrayini kinec HIH pochatok HH stolit dis kand istor nauk 07 00 07 Obuhovskij V V MTZU Derzh ekonom tehnolog un t transportu K 2008 182 s Pereligina L S Shvidka S V Proekt inzhenera A A Abragamsona 1904 r 8 chervnya 2021 u Wayback Machine Istoriya nauki i tehniki 2016 Vip 8 S 28 38