Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абді Іпекчі тур Abdi ipekçi 9 серпня 1929 1929серпня09 Стамбул 1 лютого 1979 там же турецький журналіст інтелектуал й ак

Абді Іпекчі

Абді Іпекчі

Абді Іпекчі (тур. Abdi İpekçi; 9 серпня 1929(1929серпня09), Стамбул — 1 лютого 1979, там же) — турецький журналіст, інтелектуал й активіст з прав людини. Був головним редактором однієї з головних турецьких щоденних газет «Міллієт», яка тоді мала лівоцентристську політичну позицію.

Абді Іпекчі
тур. Abdi İpekçi
image
Народився9 серпня 1929(1929-08-09)
Стамбул, Туреччина
Помер1 лютого 1979(1979-02-01) (49 років)
Стамбул, Туреччина
ПохованняЦвинтар Зінджирлікую
Країнаimage Туреччина
Місце проживанняСтамбул
Діяльністьжурналіст, радіоведучий, правозахисник, письменник
Alma materГалатасарайський ліцей (1948), d і Стамбульський університет
Знання мовтурецька
ЗакладМіллійєт
Роки активності1954 — 1979
Родичіd і d
Нагороди

d (2000)

Біографія

Народився в Стамбулі, Туреччина, в сім'ї заможної видатної еліти. Після здобуття середньої освіти в ліцеї Галатасарай у 1948 році деякий час навчався на юридичному факультеті Стамбульського університету. Розпочав професійну кар'єру як спортивний репортер для газети «Yeni Sabah», а пізніше перейшов до «Yeni İstanbul». 1954 року приєднався до газети «Міллієт» на посаді видавничого менеджера, 1959 року отримав підвищення до головного редактора.

Був прихильником відокремлення релігії від держави, прихильником діалогу та примирення з Грецією, а також прав людини для різних меншин у Туреччині. Іпекчі віддавав перевагу лівим орієнтаціям і групам за межами основної секуляристської, лівоцентристської та кемалістської Республіканської народної партії. Знаний у всьому світі як політично поміркований, він постійно критикував політичний екстремізм, який підживлював насильницьку поляризацію у період до Державного перевороту і Туреччині 1971 року.

Вбивство

1 лютого 1979 року двоє членів ультранаціоналістичної організації «Сірі вовки», Орал Челік і Мехмет Алі Агджа (який пізніше стріляв у Івана Павла ІІ), вбили Абді Іпекчі в його машині, коли той повертався додому з офісу перед його квартирою в Стамбулі. Агджу спіймали за допомогою інформатора, його засудили до довічного ув'язнення. Через шість місяців перебування у військовій в'язниці Стамбула, Агджа втік за допомогою військових офіцерів і «Сірих Вовків», спочатку переховувався в Ірані, а потім в Болгарії, яка тоді була базою для операцій турецької мафії.

За словами репортера Люсі Комісар, Мехмет Алі Агджа вчинив вбивство разом з Абдуллою Чатлі, який «потім нібито допоміг організувати втечу Агджи з в'язниці, а деякі припускають, що Чатлі навіть був причетний до замаху на папу римського». Пізніше Агджа став знаний своїм невдалим замахом на папу Івана Павла II 13 травня 1981 року. За даними Рейтер, Агджа «втік за ймовірної допомоги прихильників зі служб безпеки».

Письменник Четін Алтан заявляв, що колега-журналіст, колишній офіцер розвідки начальників штабів, Сезай Оркунт, повідомив йому, що таємна контрпартизанська організація вбила Іпекчі за наказом начальника відділу ЦРУ в Туреччині. Іпекчі дізнався, що контрпартизани залучали цивільних до підпільної антикомуністичної організації без відома начальника турецького штабу. Він знав, що контрпартизани підпорядковуються ЦРУ, керівником якого на той час був Пол Гензе. Тому Іпекчі попросив Гензе припинити незаконну діяльність ЦРУ. Інші джерела також називають Генце ініціатором.

Похований на цвинтарі Зінджирлікую. У нього залишилися дружина Сібель, дочка Нюхет і син Седат.

Спадщина

Вулицю, на якій він жив і був убитий Іпекчі, перейменували на його честь. 1 лютого 2000 року відкрили пам'ятник, встановлений муніципалітетом Шишли біля місця його вбивства. Над яким працював архітектор Ерхан Ішезен, а бронзова скульптура висотою 3,5 м, створена Гюрдалом Дуяром, стоїть на гранітній основі висотою 0,70 м. На меморіалі зображено погруддя Іпекчі, який тримають один студент і одна студентка з голубом на вершині, що символізує мир.

Багатоцільова крита спортивна арена Туреччини Abdi İpekçi Arena, розташована в Стамбулі, також названа на його честь.

1981 року засновали «Премію миру та дружби Іпекчі», якою вшановують людей, які покращили відносини між Грецією та Туреччиною. Нагорода надається кожні два роки на ротаційній основі в Афінах і Стамбулі. Серед одержувачів були письменник Дідо Сотіріу у 1983 році та фотограф Нікос Економопулос.

2000 року Іпекчі назвали одним із 50 героїв світової свободи преси за останні 50 років від Міжнародного інституту преси.

Примітки

  1. Ganser, Daniele, NATO's secret armies: operation Gladio and terrorism in Western Europe, (Routledge, 2005), 238.
  2. «Man who shot pope must return to jail: Turkish court, „ 20 January 2006, Reuters.
  3. “İpekçi cinayetinde 18 yıl sonra yeni bir iddia», Yeni Yüzyıl, 16 January 1997: Abdi vurulduktan bir süre sonra gazeteye uğradım. O sırada gazeteye yazılar da yazan emekli amiral Sezai Orkunt'la rastlaştık. «Paşam bizim Abdi'yi niye vurdular» dedim. O da bana, «Abdi, askerlerin geniş arazilerde bazı sivillere kontrgerilla eğitimi verdiğini öğrenmiş. Sonra da Ankara'ya gidip CIA şefiyle bunu konuşmuş. Ardından da vuruldu. Halbuki Genelkurmayın haberi olmadan böyle talimlerin yapılamayacağını bilmesi lazımdı» dedi. Abdi'nin böyle bir tarafı da vardı. Rahmetli bir şey öğrendiğinde önce yazmak yerine, düzeltilsin diye gidip ilgililerle konuşurdu.

    Quoted in . Kurtuluş Yolu (тур.). 4 (39). 16 вересня 2008. Архів оригіналу за 19 травня 2009. Процитовано 4 листопада 2008.
  4. Mercan, Faruk (9 січня 2006). . Aksiyon (тур.). 579. Архів оригіналу за 8 червня 2007. Процитовано 21 вересня 2008. Sonraki yıllarda yazar Çetin Altan, 1979'da öldürülen Milliyet gazetesi başyazarı Abdi İpekçi olayının bir Kontrgerilla işi olduğu iddiasını ortaya attı. Altan, 'Bana bunu Genelkurmay İstihbaratında çalışmış olan Amiral Sezai Orkunt söyledi. Abdi, bazı sivillere Kontrgerilla eğitimi verildiğini öğrenmiş ve Ankara'ya gidip bunu CIA Ankara İstasyon şefi ile konuşmuş.' dedi.
  5. (3 лютого 1998). . Zaman (тур.). Архів оригіналу за 20 травня 2009. Процитовано 4 листопада 2008.
  6. . (тур.). 22 грудня 2005. Архів оригіналу за 20 November 2008. Процитовано 4 листопада 2008.
  7. Abdi İpekçi ilkeleriyle anılacak. Milliyet (тур.). 31 січня 2000. оригіналу за 15 September 2008. Процитовано 21 вересня 2008.
  8. Vuletic, Dean (25 січня 2018). Postwar Europe and the Eurovision Song Contest (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 193. ISBN .
  9. Διδώ Σωτηρίου – 23 Σεπτεμβρίου 2004 - ERT.GR. www.ert.gr (гр.). 22 вересня 2020. Процитовано 11 березня 2024.
  10. Press release for «Nikos Economopoulos»[недоступне посилання з 01.09.2018] (PDF file), Maison Robert Doisneau, Communauté d'Agglomération de Val de Bièvre, 2009. (фр.) Accessed 2010-01-18.
  11. . . 2012. Архів оригіналу за 16 January 2012. Процитовано 26 January 2012.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Abdi Ipekchi tur Abdi Ipekci 9 serpnya 1929 1929serpnya09 Stambul 1 lyutogo 1979 tam zhe tureckij zhurnalist intelektual j aktivist z prav lyudini Buv golovnim redaktorom odniyeyi z golovnih tureckih shodennih gazet Milliyet yaka todi mala livocentristsku politichnu poziciyu Abdi Ipekchitur Abdi IpekciNarodivsya9 serpnya 1929 1929 08 09 Stambul TurechchinaPomer1 lyutogo 1979 1979 02 01 49 rokiv Stambul TurechchinaPohovannyaCvintar ZindzhirlikuyuKrayina TurechchinaMisce prozhivannyaStambulDiyalnistzhurnalist radioveduchij pravozahisnik pismennikAlma materGalatasarajskij licej 1948 d i Stambulskij universitetZnannya movtureckaZakladMillijyetRoki aktivnosti1954 1979Rodichid i dNagorodid 2000 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Stambuli Turechchina v sim yi zamozhnoyi vidatnoyi eliti Pislya zdobuttya serednoyi osviti v liceyi Galatasaraj u 1948 roci deyakij chas navchavsya na yuridichnomu fakulteti Stambulskogo universitetu Rozpochav profesijnu kar yeru yak sportivnij reporter dlya gazeti Yeni Sabah a piznishe perejshov do Yeni Istanbul 1954 roku priyednavsya do gazeti Milliyet na posadi vidavnichogo menedzhera 1959 roku otrimav pidvishennya do golovnogo redaktora Buv prihilnikom vidokremlennya religiyi vid derzhavi prihilnikom dialogu ta primirennya z Greciyeyu a takozh prav lyudini dlya riznih menshin u Turechchini Ipekchi viddavav perevagu livim oriyentaciyam i grupam za mezhami osnovnoyi sekulyaristskoyi livocentristskoyi ta kemalistskoyi Respublikanskoyi narodnoyi partiyi Znanij u vsomu sviti yak politichno pomirkovanij vin postijno kritikuvav politichnij ekstremizm yakij pidzhivlyuvav nasilnicku polyarizaciyu u period do Derzhavnogo perevorotu i Turechchini 1971 roku Vbivstvo1 lyutogo 1979 roku dvoye chleniv ultranacionalistichnoyi organizaciyi Siri vovki Oral Chelik i Mehmet Ali Agdzha yakij piznishe strilyav u Ivana Pavla II vbili Abdi Ipekchi v jogo mashini koli toj povertavsya dodomu z ofisu pered jogo kvartiroyu v Stambuli Agdzhu spijmali za dopomogoyu informatora jogo zasudili do dovichnogo uv yaznennya Cherez shist misyaciv perebuvannya u vijskovij v yaznici Stambula Agdzha vtik za dopomogoyu vijskovih oficeriv i Sirih Vovkiv spochatku perehovuvavsya v Irani a potim v Bolgariyi yaka todi bula bazoyu dlya operacij tureckoyi mafiyi Za slovami reportera Lyusi Komisar Mehmet Ali Agdzha vchiniv vbivstvo razom z Abdulloyu Chatli yakij potim nibito dopomig organizuvati vtechu Agdzhi z v yaznici a deyaki pripuskayut sho Chatli navit buv prichetnij do zamahu na papu rimskogo Piznishe Agdzha stav znanij svoyim nevdalim zamahom na papu Ivana Pavla II 13 travnya 1981 roku Za danimi Rejter Agdzha vtik za jmovirnoyi dopomogi prihilnikiv zi sluzhb bezpeki Pismennik Chetin Altan zayavlyav sho kolega zhurnalist kolishnij oficer rozvidki nachalnikiv shtabiv Sezaj Orkunt povidomiv jomu sho tayemna kontrpartizanska organizaciya vbila Ipekchi za nakazom nachalnika viddilu CRU v Turechchini Ipekchi diznavsya sho kontrpartizani zaluchali civilnih do pidpilnoyi antikomunistichnoyi organizaciyi bez vidoma nachalnika tureckogo shtabu Vin znav sho kontrpartizani pidporyadkovuyutsya CRU kerivnikom yakogo na toj chas buv Pol Genze Tomu Ipekchi poprosiv Genze pripiniti nezakonnu diyalnist CRU Inshi dzherela takozh nazivayut Gence iniciatorom Pohovanij na cvintari Zindzhirlikuyu U nogo zalishilisya druzhina Sibel dochka Nyuhet i sin Sedat SpadshinaVulicyu na yakij vin zhiv i buv ubitij Ipekchi perejmenuvali na jogo chest 1 lyutogo 2000 roku vidkrili pam yatnik vstanovlenij municipalitetom Shishli bilya miscya jogo vbivstva Nad yakim pracyuvav arhitektor Erhan Ishezen a bronzova skulptura visotoyu 3 5 m stvorena Gyurdalom Duyarom stoyit na granitnij osnovi visotoyu 0 70 m Na memoriali zobrazheno pogruddya Ipekchi yakij trimayut odin student i odna studentka z golubom na vershini sho simvolizuye mir Bagatocilova krita sportivna arena Turechchini Abdi Ipekci Arena roztashovana v Stambuli takozh nazvana na jogo chest 1981 roku zasnovali Premiyu miru ta druzhbi Ipekchi yakoyu vshanovuyut lyudej yaki pokrashili vidnosini mizh Greciyeyu ta Turechchinoyu Nagoroda nadayetsya kozhni dva roki na rotacijnij osnovi v Afinah i Stambuli Sered oderzhuvachiv buli pismennik Dido Sotiriu u 1983 roci ta fotograf Nikos Ekonomopulos 2000 roku Ipekchi nazvali odnim iz 50 geroyiv svitovoyi svobodi presi za ostanni 50 rokiv vid Mizhnarodnogo institutu presi PrimitkiGanser Daniele NATO s secret armies operation Gladio and terrorism in Western Europe Routledge 2005 238 Man who shot pope must return to jail Turkish court 20 January 2006 Reuters Ipekci cinayetinde 18 yil sonra yeni bir iddia Yeni Yuzyil 16 January 1997 Abdi vurulduktan bir sure sonra gazeteye ugradim O sirada gazeteye yazilar da yazan emekli amiral Sezai Orkunt la rastlastik Pasam bizim Abdi yi niye vurdular dedim O da bana Abdi askerlerin genis arazilerde bazi sivillere kontrgerilla egitimi verdigini ogrenmis Sonra da Ankara ya gidip CIA sefiyle bunu konusmus Ardindan da vuruldu Halbuki Genelkurmayin haberi olmadan boyle talimlerin yapilamayacagini bilmesi lazimdi dedi Abdi nin boyle bir tarafi da vardi Rahmetli bir sey ogrendiginde once yazmak yerine duzeltilsin diye gidip ilgililerle konusurdu Quoted in Kurtulus Yolu tur 4 39 16 veresnya 2008 Arhiv originalu za 19 travnya 2009 Procitovano 4 listopada 2008 Mercan Faruk 9 sichnya 2006 Aksiyon tur 579 Arhiv originalu za 8 chervnya 2007 Procitovano 21 veresnya 2008 Sonraki yillarda yazar Cetin Altan 1979 da oldurulen Milliyet gazetesi basyazari Abdi Ipekci olayinin bir Kontrgerilla isi oldugu iddiasini ortaya atti Altan Bana bunu Genelkurmay Istihbaratinda calismis olan Amiral Sezai Orkunt soyledi Abdi bazi sivillere Kontrgerilla egitimi verildigini ogrenmis ve Ankara ya gidip bunu CIA Ankara Istasyon sefi ile konusmus dedi 3 lyutogo 1998 Zaman tur Arhiv originalu za 20 travnya 2009 Procitovano 4 listopada 2008 tur 22 grudnya 2005 Arhiv originalu za 20 November 2008 Procitovano 4 listopada 2008 Abdi Ipekci ilkeleriyle anilacak Milliyet tur 31 sichnya 2000 originalu za 15 September 2008 Procitovano 21 veresnya 2008 Vuletic Dean 25 sichnya 2018 Postwar Europe and the Eurovision Song Contest angl Bloomsbury Publishing s 193 ISBN 978 1 4742 7628 3 Didw Swthrioy 23 Septembrioy 2004 ERT GR www ert gr gr 22 veresnya 2020 Procitovano 11 bereznya 2024 Press release for Nikos Economopoulos nedostupne posilannya z 01 09 2018 PDF file Maison Robert Doisneau Communaute d Agglomeration de Val de Bievre 2009 fr Accessed 2010 01 18 2012 Arhiv originalu za 16 January 2012 Procitovano 26 January 2012 Posilannya

Дата публікації:
Топ