Лачин або Бердзор (азерб. Laçın, курд. Laçîn, вірм. Բերձոր, Berdzor) — місто в Лачинському районі Азербайджану. Розташоване на лівому березі річки Акарі, на південно-західних схилах Карабаського хребта, на автодорозі Ханкенді — Ґоріс.
Координати 39°38′27″ пн. ш. 46°32′49″ сх. д. / 39.640833° пн. ш. 46.546944° сх. д.
Лачин у Вікісховищі |
Історія
До 17 століття на місці сучасного містечка існувало невелике вірменське поселення, відоме як Бердадзор (вірм. Բերդաձոր), згодом закинуте. Знелюднені терени міста пізніше були заселені курдськими племенами, що відбудували містечко, використовуючи каміння з руїн старішого поселення. Нове містечко дістало назву Абдалар (курд. Abdallar), на честь одного з уйгурських племен.
У 1923 увійшло до складу Азербайджанської РСР як частина Курдистанського повіту, де курдське населення (переважно, курманджи) мало культурну автономію, а вже 1926 року дістало назву Лачин (курд. Laçîn).
У 1929 році усі курдські школи було зачинено, а повіт скасовано. У 1930 році містечко входило до складу Курдистанського округу. Його створення мало несприятливий вплив на відносини між радянською владою та Туреччиною, тож округ було скасовано менш, ніж за місяць по його створенню. Після згортання коренізаційної політики у 1930-их роках, курдське населення містечка було вигнано з Азербайджану та Вірменії до Центральної Азії (насамперед, до Казакстану), а в місті лишилося переважно азербайджанське та вірменське населення.
З 1991 року місто перебуває у складі Азербайджану, де стало адміністративним центром Лачинського району.
У 1992 році в ході Першої Карабаської війни місто було захоплене так званою так званою «Нагірно-Карабаською Республікою» за підтримки Вірменії. У ході боїв за місто азербайджанське населення зазнало грабунків з боку вірменських сил, а їхні будинки було спалено. Також повідомлялося про жертви серед вірменського населення, що намагалося покинути місто та втекти до Вірменії, але було вбите бойовиками ультраправої пантюркської організації «Сірі Вовки». За свідченнями канадського журналіста, станом на 1993 рік у Лачині не залишилося жодної цілої будівлі.
З 1992 до 2022 роки Лачин перебував під контролем невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Азербайджанське населення було або вигнане, або змушене покинути місто. До 2022 року місто мало назву Бердзор (вірм. Բերձոր) та мало статус «районного центру» Кашатазького району. Неподалік від міста діяла єдина у Карабасі «міжнародна автомобільна митниця», через яку можна було в'їхати до невизнаної держави.
У грудні 2020 року Лачинський коридор, що проходив через місто і з'єднував невизнану республіку з Вірменією, було повернуто під контроль Азербайджану. Після поновлення збройних зіткнень у 2021 році, «влада» Нагірно-Карабаської Республіки закликала жителів покинути місто до 25 серпня 2022 року. Місцеві мешканці перед від'їздом спалювали свої будинки. Азербайджан оглосив про повернення міста під контроль 26 серпня 2022 року.
Галерея
- Табличка при в'їзді до міста
- Вхід до бібліотеки (зліва) та музею
- Пам'ятник ЗС СРСР
-
- Дитячий майданчик
- Будівля Арцахпошти, оператора поштового зв'язку окупаційної влади Вірменії
- Будівля КарабахТелекому, вірменського оператора мобільного зв'язку
- Великий монумент воїнам ЗС СРСР у міському парку
- Краєвид на місто
- Краєвид на місто
- Краєвид на місто
- Краєвид на місто
- Головна дорога, що серпантином протягається через усе місто
- Головна дорога, що серпантином протягається через усе місто
Примітки
- http://census.stat-nkr.am/nkr/1-1.pdf
- Згідно з юрисдикцією Азербайджану
- Hewsen. Armenia, pp. 100–103.
- Մեծ Հայքի վարչական բաժանումը. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 29 квітня 2021.
- The Dictionary of the toponyms of Armenia and the adjacent regions, Volume 3, Yerevan State University, YSU Publishing House, Yerevan, 1988, p. 665.
- Hewsen. Armenia, pp. 100–103.
- Шнирельман В.А. Войны памяти: мифы, идентичность и политика в Закавказье. — ИКЦ «Академкнига», 2002. — С. 199. —
- (2001). Berdzor (Lachin). Armenian Cultural Monuments in the Region of Karabakh (PDF). "Gitutiun" Publishing House of . с. 169. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- Pospelov, p. 23
- . Armenian Cultural Monuments in the Region of Karabagh. Yerevan: Gitutiun Publishing House, 2001, p. 169.
- Map of Armenia and Adjacent Countries by and F. Oswald in Armenia, Travels and Studies. London: Longmans, 1901.
- McDowall, David. A Modern History of the Kurds, 3rd. ed. London: I.B. Tauris, 2004, p. 492.
- Leezenberg, Michiel (2014). Soviet Orientalism and Subaltern Linguistics: The Rise and Fall of Marr's Japhetic Theory. Amsterdam: Amsterdam University Press. с. 107.
- DAĞLIK KARABAĞ – Kürt'ün evine turist olarak bile gidemediği yer... www.rudaw.net. Процитовано 29 квітня 2021.
- Catherine Cosman, "Soviet Kurds Face Loss of Their Identity," New York Times, May 13, 1991/June 2, 1991.
- ПАРТИЗАНЫ НА ПОВОДКЕ. www.hist.ru.
- срок регистрации доменного имени www.rau.su истек. www.rau.su. Архів оригіналу за 12 лютого 2012.
- Steele, Jonathan (25 травня 1992). Eyewitness: Armenia's looters follow its troops into Azerbaijan - Tit-for-tat pillage of deserted Lachin succeeds a war that may not yet be over. The Guardian.
- Steele, Jonathan (25 травня 1992). Eyewitness: Armenia's looters follow its troops into Azerbaijan - Tit-for-tat pillage of deserted Lachin succeeds a war that may not yet be over. The Guardian.
- Seely, Robert (25 травня 1992). Armenian looters burn down village. The Times. с. 8.
- Nagorno Karabakh. .
- Brock, Daniel (30 серпня 1993). Europe's forgotten war. Maclean's. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- Азербайджан через майже три десятиліття повернув контроль над містом Лачин. РБК-Украина (рос.). Процитовано 26 серпня 2022.
- Азербайджан взял под контроль Лачин спустя 28 лет. (рос.). 1 грудня 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
- Lachin residents given 20 days to leave homes ahead of Azerbaijan handover. OC Media (амер.). 5 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
- Узел, Кавказский. Азербайджанские пожарные прибыли в Лачин после поджогов армянами своих домов. Кавказский Узел. Процитовано 25 серпня 2022.
- Azerbaijani forces are stationed in Lachin, Karabakh: President Aliyev. Daily Sabah (амер.). 26 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
Посилання
- Pictures of Berdzor
- Demographic Crisis in Berdzor (Lachin) [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- More information about Berdzor (Lachin) from Armeniapedia.com [Архівовано 13 червня 2010 у Wayback Machine.]
- History of Artsakh (Part 3). Архів оригіналу за 1 вересня 2009. Процитовано 11 вересня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lachin abo Berdzor azerb Lacin kurd Lacin virm Բերձոր Berdzor 2 misto v Lachinskomu rajoni Azerbajdzhanu Roztashovane na livomu berezi richki Akari na pivdenno zahidnih shilah Karabaskogo hrebta na avtodorozi Hankendi Goris Lachin azerb Lacin virm Բերձոր Koordinati 39 38 27 pn sh 46 32 49 sh d 39 640833 pn sh 46 546944 sh d 39 640833 46 546944 Krayina Azerbajdzhan AzerbajdzhanAdminodinicya Lachinskij rajon Kurdistanskij povitVisota centru 889 mOficijna mova azerbajdzhanskaNaselennya 2190 osib 2005 1 Chasovij poyas UTC 4Avtomobilnij kod 41GeoNames 147625OSM 11871224 R Lachinskij rajon Kurdistanskij povit Oficijnij sajt lachin ih gov az LachinLachin Azerbajdzhan Lachin u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Galereya 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriyared Do 17 stolittya na misci suchasnogo mistechka isnuvalo nevelike virmenske poselennya vidome yak Berdadzor virm Բերդաձոր 3 4 5 zgodom zakinute Znelyudneni tereni mista piznishe buli zaseleni kurdskimi plemenami 6 7 sho vidbuduvali mistechko vikoristovuyuchi kaminnya z ruyin starishogo poselennya 8 Nove mistechko distalo nazvu Abdalar kurd Abdallar na chest odnogo z ujgurskih plemen 9 10 11 U 1923 uvijshlo do skladu Azerbajdzhanskoyi RSR yak chastina Kurdistanskogo povitu de kurdske naselennya perevazhno kurmandzhi malo kulturnu avtonomiyu 12 a vzhe 1926 roku distalo nazvu Lachin kurd Lacin 13 14 U 1929 roci usi kurdski shkoli bulo zachineno a povit skasovano 15 U 1930 roci mistechko vhodilo do skladu Kurdistanskogo okrugu Jogo stvorennya malo nespriyatlivij vpliv na vidnosini mizh radyanskoyu vladoyu ta Turechchinoyu tozh okrug bulo skasovano mensh nizh za misyac po jogo stvorennyu 16 Pislya zgortannya korenizacijnoyi politiki u 1930 ih rokah kurdske naselennya mistechka bulo vignano z Azerbajdzhanu ta Virmeniyi do Centralnoyi Aziyi nasampered do Kazakstanu a v misti lishilosya perevazhno azerbajdzhanske ta virmenske naselennya 17 Z 1991 roku misto perebuvaye u skladi Azerbajdzhanu de stalo administrativnim centrom Lachinskogo rajonu U 1992 roci v hodi Pershoyi Karabaskoyi vijni misto bulo zahoplene tak zvanoyu tak zvanoyu Nagirno Karabaskoyu Respublikoyu za pidtrimki Virmeniyi U hodi boyiv za misto azerbajdzhanske naselennya zaznalo grabunkiv 18 19 z boku virmenskih sil a yihni budinki bulo spaleno 20 Takozh povidomlyalosya pro zhertvi sered virmenskogo naselennya sho namagalosya pokinuti misto ta vtekti do Virmeniyi ale bulo vbite bojovikami ultrapravoyi pantyurkskoyi organizaciyi Siri Vovki 21 Za svidchennyami kanadskogo zhurnalista stanom na 1993 rik u Lachini ne zalishilosya zhodnoyi ciloyi budivli 22 Z 1992 do 2022 roki Lachin perebuvav pid kontrolem neviznanoyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki Azerbajdzhanske naselennya bulo abo vignane abo zmushene pokinuti misto Do 2022 roku misto malo nazvu Berdzor virm Բերձոր ta malo status rajonnogo centru Kashatazkogo rajonu 23 Nepodalik vid mista diyala yedina u Karabasi mizhnarodna avtomobilna mitnicya cherez yaku mozhna bulo v yihati do neviznanoyi derzhavi U grudni 2020 roku Lachinskij koridor sho prohodiv cherez misto i z yednuvav neviznanu respubliku z Virmeniyeyu bulo povernuto pid kontrol Azerbajdzhanu 24 Pislya ponovlennya zbrojnih zitknen u 2021 roci vlada Nagirno Karabaskoyi Respubliki zaklikala zhiteliv pokinuti misto do 25 serpnya 2022 roku 25 Miscevi meshkanci pered vid yizdom spalyuvali svoyi budinki 26 Azerbajdzhan oglosiv pro povernennya mista pid kontrol 26 serpnya 2022 roku 27 Galereyared nbsp Tablichka pri v yizdi do mista nbsp Vhid do biblioteki zliva ta muzeyu nbsp Pam yatnik ZS SRSR nbsp Hachkar nbsp Dityachij majdanchik nbsp Budivlya Arcahposhti operatora poshtovogo zv yazku okupacijnoyi vladi Virmeniyi nbsp Budivlya KarabahTelekomu virmenskogo operatora mobilnogo zv yazku nbsp Velikij monument voyinam ZS SRSR u miskomu parku nbsp Krayevid na misto nbsp Krayevid na misto nbsp Krayevid na misto nbsp Krayevid na misto nbsp Golovna doroga sho serpantinom protyagayetsya cherez use misto nbsp Golovna doroga sho serpantinom protyagayetsya cherez use misto nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LachinPrimitkired http census stat nkr am nkr 1 1 pdf Zgidno z yurisdikciyeyu Azerbajdzhanu Hewsen Armenia pp 100 103 Մեծ Հայքի վարչական բաժանումը Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2021 The Dictionary of the toponyms of Armenia and the adjacent regions Volume 3 Yerevan State University YSU Publishing House Yerevan 1988 p 665 Hewsen Armenia pp 100 103 Shnirelman V A Vojny pamyati mify identichnost i politika v Zakavkaze IKC Akademkniga 2002 S 199 ISBN 5 94628 118 6 Karapetyan Samvel 2001 Berdzor Lachin Armenian Cultural Monuments in the Region of Karabakh PDF Gitutiun Publishing House of NAS RA s 169 ISBN 5 8080 0468 3 Arhiv originalu PDF za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 26 travnya 2021 Pospelov p 23 Karapetian Samvel Armenian Cultural Monuments in the Region of Karabagh Yerevan Gitutiun Publishing House 2001 p 169 Map of Armenia and Adjacent Countries by H F B Lynch and F Oswald in Armenia Travels and Studies London Longmans 1901 McDowall David A Modern History of the Kurds 3rd ed London I B Tauris 2004 p 492 Leezenberg Michiel 2014 Soviet Orientalism and Subaltern Linguistics The Rise and Fall of Marr s Japhetic Theory Amsterdam Amsterdam University Press s 107 DAGLIK KARABAG Kurt un evine turist olarak bile gidemedigi yer www rudaw net Procitovano 29 kvitnya 2021 Catherine Cosman Soviet Kurds Face Loss of Their Identity New York Times May 13 1991 June 2 1991 PARTIZANY NA POVODKE www hist ru srok registracii domennogo imeni www rau su istek www rau su Arhiv originalu za 12 lyutogo 2012 Steele Jonathan 25 travnya 1992 Eyewitness Armenia s looters follow its troops into Azerbaijan Tit for tat pillage of deserted Lachin succeeds a war that may not yet be over The Guardian Steele Jonathan 25 travnya 1992 Eyewitness Armenia s looters follow its troops into Azerbaijan Tit for tat pillage of deserted Lachin succeeds a war that may not yet be over The Guardian Seely Robert 25 travnya 1992 Armenian looters burn down village The Times s 8 Nagorno Karabakh HRW Brock Daniel 30 serpnya 1993 Europe s forgotten war Maclean s Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 Azerbajdzhan cherez majzhe tri desyatilittya povernuv kontrol nad mistom Lachin RBK Ukraina ros Procitovano 26 serpnya 2022 Azerbajdzhan vzyal pod kontrol Lachin spustya 28 let Caucasian Knot ros 1 grudnya 2020 Procitovano 1 grudnya 2020 Lachin residents given 20 days to leave homes ahead of Azerbaijan handover OC Media amer 5 serpnya 2022 Procitovano 7 serpnya 2022 Uzel Kavkazskij Azerbajdzhanskie pozharnye pribyli v Lachin posle podzhogov armyanami svoih domov Kavkazskij Uzel Procitovano 25 serpnya 2022 Azerbaijani forces are stationed in Lachin Karabakh President Aliyev Daily Sabah amer 26 serpnya 2022 Procitovano 26 serpnya 2022 Posilannyared Pictures of Berdzor Demographic Crisis in Berdzor Lachin Arhivovano 6 serpnya 2016 u Wayback Machine More information about Berdzor Lachin from Armeniapedia com Arhivovano 13 chervnya 2010 u Wayback Machine History of Artsakh Part 3 Arhiv originalu za 1 veresnya 2009 Procitovano 11 veresnya 2009 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lachin amp oldid 43141600