Абд ал-Азіз ібн Мітаб Аль Рашид (араб. عبد العزيز بن متعب بن عبد الله الرشيد; нар. 1870 — 13 квітня 1906) — 8-й емір Джебель-Шаммара у 1897—1906 роках. Мав прізвисько «Аль-Джиназаті» (Похорон), що отримав за надзвичайну сміливість, відсутність страху, завзятість та зате, що убою був одягнутий у чорне.
Абд ал-Азіз ібн Мітаб Аль Рашид | |
---|---|
араб. عبد العزيز بن متعب | |
Народився | 1870[1] Хаїль, Саудівська Аравія |
Помер | 13 квітня 1906 Ель-Касим, Саудівська Аравія ·загиблий у бою |
Країна | Аравійський півострів |
Діяльність | політик |
Посада | емір |
Рід | d |
Батько | Мітаб ібн Абдаллах |
Діти | Мітаб ібн Абд ал-Азіз |
|
Життєпис
Син еміра Мітаба. Після загибелі батька у 1869 році його мати, вагітна Абд ал-Азізом, втекла до Ер-Ріяду, де у 1870 році той народився. Згодом опинився підопікою стрийка Мухаммеда, що 1872 року захопив трон. Виявив схильність до військової справи, уславився звитяжністю. Разом з тим виявив імпульсивність та емоційність при прийнятті рішень. Проте був всиновлений еміром Мухаммедом.
У грудні 1897 року після смерті стрйика спадкував трон. Продовжив політику попередника, зберігаючи союз з Осмнаською імперією. Восени 1898 року емір відвідав Неджд, де місцева знать і улеми висловили знаки відданості новому суверену, хоча невдоволення владою шаммарів зростало. Після цього він здійснив рейд проти племен Ваді аль-Давасир (південь Неджда), де захпоив чималу здобич. 1899 року здійснив похід на Кувейт, де він розгромив місцеві сили та його союзників з племені мунтафик (контролювало південь Іраку біля Басри) і переслідував їх до самого Євфрату, зайнявши Хамісію (місто в Іраку). Мав сутички з багдадським валі Саадун-пашою, що завадив шаммарському війську захопити місто Багілі (сучасна Ель-Нуманія).
У 1901 році Мубарак ас-Сабах, емір Кувейту, виступив на Ер-ріяд, плануючи захопити Неджд, де поставити залежного від себе еміра Абдуррахмана або його сина Абд ал-Азіза з династії Саудидів. Кувейтського правителя підтримали британці, які в цей час боролися з османами за закріплення за собою права на Кувейтську затоку. Також на його бік перейшли еміри з Ель-Касиму та шейхи Неджду.
В свою чергу Абд ал-Азіз ібн Мітаб отримав необхідну зброю та набої від османів. 17 березня в битві при Сарифі 12-тисячне шаммарське військо завдало нищівної поразки 64-тисячному війську антирашидидської коаліції на чолі із Мубараком і Абд ал-Азізом ібн Саудом За цим Абд ал-Азіз ібн Мітаб покарав мешканців кількох міст Ель-Касима за підтримку вторгнення. Наприкінці 1901 року дізнався, що Абд ал-Азіз ібн Сауд збирає військо та знову йде на Ер-Ріяд. Тоді він звернувся з листом до османської влади в Багдаді і Басрі з проханням допомогти зупинити того. Дізнавшись про це військо Ібн Сауда розбіглося, але у січні 1902 року той із 40 вояками зробив спробу захопити Ер-Ріяд і несподівано досяг успіху. Дізнавшись про падіння Ер-Ріяда, Абд ал-Азіз ібн Мітаб розлютився, але на збір війська йому довелося витратити кілька місяців. Проти Ібн Сауда він виступив лише у липні-серпні, шляхом плюндруючи недружні оази. Ібн Сауд встиг зміцнити місто, і тоді Ібн Мітаб вирішив замість штурму перерізати шляхи постачання з Кувейту. Ібн Мітаб не зумів скористатися чисельною перевагою, і після кількох сутичок восени відійшов на північ. 1903 року він відновив набіги на навколишні землі, насамперед на Кувейт. Продовжувалися і дрібні сутички з Саудидами.
У 1904 році Ібн Сауд вторгся до Ель-Касиму. Емір Джебель-Шаммара вирушив до Басри з проханням про допомогу. Тим часом Ібн Сауд узяв Унайзу, а жителі Бурайди самі присягнули йому на вірність і власними силами вибили загін шаммарів із міської фортеці. Дізнавшись про це, османський уряд занепокоївся і надав Ібн Мітабу загін із 2 тис. вояків. Той став табором на півдорозі між Хаїлем та Бурайдою. У середині липня відбулася битва при Ель-Букайрії, що складалася із серії дрібних та великих сутичок. Спочатку події складалися вдало для Ібн Мітаба, але потім він захопився пограбуванням околиць, залишивши склад провізії та боєприпасів під невеликою охороною, і в результаті втратив його разом із містом Ель-Букайрія. Потім Ібн Мітаб вирушив до Ер-Рассу, сподіваючись отримати нову допомогу від османів. Через спеку активні дії противників припинилися, але тут у шаммарській армії спалахнула епідемія холери, і бедуїни з обох боків розбіглися. Наприкінці вересня того ж року поблизу Шунани відбулася битва, аде Абд ал-Азіз ібн Мітаб зазнав тяжкої поразки.
Після цього посварився зі своїми очільником османського загону, що повернувся до Багдаду. Ібн Мітаб став проводити в пустелі, серед кочівників, присягнувшись не повертатися в Хаїль, поки не помститься ворогові. Він відновив набіги на міста Ель-Касима. 13 квітня 1906 року біля Равдат-Муханна саудівське військо напали на табір шаммарів, попередньо обстрілявши його з гармат. Під час подальшого бою емір Джебель-Шамммара загинув. Йому відрубали голову, продемонстрували її мешканцям Бурайди та Унайзи, а потім викинули собакам. Влада в еміраті перейшла до його старшого сина Мітаба.
Примітки
- http://www.worldstatesmen.org/Saudi_Arabia.htm#Jebel
Джерела
- Frederick Fallowfield Anscombe (1994). The Ottoman Gulf and the Creation of Kuwayt, Sa'udi Arabia and Qatar, 1871—1914 (PhD thesis). Princeton University.
- Dhaifallah Alotaibi (2017). Ibn Sa'ud and Britain: Early changing relationship and pre-state formation 1902—1914 (PhD thesis). Bangor University.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abd al Aziz ibn Mitab Al Rashid arab عبد العزيز بن متعب بن عبد الله الرشيد nar 1870 13 kvitnya 1906 8 j emir Dzhebel Shammara u 1897 1906 rokah Mav prizvisko Al Dzhinazati Pohoron sho otrimav za nadzvichajnu smilivist vidsutnist strahu zavzyatist ta zate sho uboyu buv odyagnutij u chorne Abd al Aziz ibn Mitab Al Rashidarab عبد العزيز بن متعب Narodivsya1870 1 Hayil Saudivska AraviyaPomer13 kvitnya 1906 1906 04 13 El Kasim Saudivska Araviya zagiblij u boyuKrayinaAravijskij pivostrivDiyalnistpolitikPosadaemirRiddBatkoMitab ibn AbdallahDitiMitab ibn Abd al Aziz Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSin emira Mitaba Pislya zagibeli batka u 1869 roci jogo mati vagitna Abd al Azizom vtekla do Er Riyadu de u 1870 roci toj narodivsya Zgodom opinivsya pidopikoyu strijka Muhammeda sho 1872 roku zahopiv tron Viyaviv shilnist do vijskovoyi spravi uslavivsya zvityazhnistyu Razom z tim viyaviv impulsivnist ta emocijnist pri prijnyatti rishen Prote buv vsinovlenij emirom Muhammedom U grudni 1897 roku pislya smerti strjika spadkuvav tron Prodovzhiv politiku poperednika zberigayuchi soyuz z Osmnaskoyu imperiyeyu Voseni 1898 roku emir vidvidav Nedzhd de misceva znat i ulemi vislovili znaki viddanosti novomu suverenu hocha nevdovolennya vladoyu shammariv zrostalo Pislya cogo vin zdijsniv rejd proti plemen Vadi al Davasir pivden Nedzhda de zahpoiv chimalu zdobich 1899 roku zdijsniv pohid na Kuvejt de vin rozgromiv miscevi sili ta jogo soyuznikiv z plemeni muntafik kontrolyuvalo pivden Iraku bilya Basri i peresliduvav yih do samogo Yevfratu zajnyavshi Hamisiyu misto v Iraku Mav sutichki z bagdadskim vali Saadun pashoyu sho zavadiv shammarskomu vijsku zahopiti misto Bagili suchasna El Numaniya U 1901 roci Mubarak as Sabah emir Kuvejtu vistupiv na Er riyad planuyuchi zahopiti Nedzhd de postaviti zalezhnogo vid sebe emira Abdurrahmana abo jogo sina Abd al Aziza z dinastiyi Saudidiv Kuvejtskogo pravitelya pidtrimali britanci yaki v cej chas borolisya z osmanami za zakriplennya za soboyu prava na Kuvejtsku zatoku Takozh na jogo bik perejshli emiri z El Kasimu ta shejhi Nedzhdu V svoyu chergu Abd al Aziz ibn Mitab otrimav neobhidnu zbroyu ta naboyi vid osmaniv 17 bereznya v bitvi pri Sarifi 12 tisyachne shammarske vijsko zavdalo nishivnoyi porazki 64 tisyachnomu vijsku antirashididskoyi koaliciyi na choli iz Mubarakom i Abd al Azizom ibn Saudom Za cim Abd al Aziz ibn Mitab pokarav meshkanciv kilkoh mist El Kasima za pidtrimku vtorgnennya Naprikinci 1901 roku diznavsya sho Abd al Aziz ibn Saud zbiraye vijsko ta znovu jde na Er Riyad Todi vin zvernuvsya z listom do osmanskoyi vladi v Bagdadi i Basri z prohannyam dopomogti zupiniti togo Diznavshis pro ce vijsko Ibn Sauda rozbiglosya ale u sichni 1902 roku toj iz 40 voyakami zrobiv sprobu zahopiti Er Riyad i nespodivano dosyag uspihu Diznavshis pro padinnya Er Riyada Abd al Aziz ibn Mitab rozlyutivsya ale na zbir vijska jomu dovelosya vitratiti kilka misyaciv Proti Ibn Sauda vin vistupiv lishe u lipni serpni shlyahom plyundruyuchi nedruzhni oazi Ibn Saud vstig zmicniti misto i todi Ibn Mitab virishiv zamist shturmu pererizati shlyahi postachannya z Kuvejtu Ibn Mitab ne zumiv skoristatisya chiselnoyu perevagoyu i pislya kilkoh sutichok voseni vidijshov na pivnich 1903 roku vin vidnoviv nabigi na navkolishni zemli nasampered na Kuvejt Prodovzhuvalisya i dribni sutichki z Saudidami U 1904 roci Ibn Saud vtorgsya do El Kasimu Emir Dzhebel Shammara virushiv do Basri z prohannyam pro dopomogu Tim chasom Ibn Saud uzyav Unajzu a zhiteli Burajdi sami prisyagnuli jomu na virnist i vlasnimi silami vibili zagin shammariv iz miskoyi forteci Diznavshis pro ce osmanskij uryad zanepokoyivsya i nadav Ibn Mitabu zagin iz 2 tis voyakiv Toj stav taborom na pivdorozi mizh Hayilem ta Burajdoyu U seredini lipnya vidbulasya bitva pri El Bukajriyi sho skladalasya iz seriyi dribnih ta velikih sutichok Spochatku podiyi skladalisya vdalo dlya Ibn Mitaba ale potim vin zahopivsya pograbuvannyam okolic zalishivshi sklad proviziyi ta boyepripasiv pid nevelikoyu ohoronoyu i v rezultati vtrativ jogo razom iz mistom El Bukajriya Potim Ibn Mitab virushiv do Er Rassu spodivayuchis otrimati novu dopomogu vid osmaniv Cherez speku aktivni diyi protivnikiv pripinilisya ale tut u shammarskij armiyi spalahnula epidemiya holeri i beduyini z oboh bokiv rozbiglisya Naprikinci veresnya togo zh roku poblizu Shunani vidbulasya bitva ade Abd al Aziz ibn Mitab zaznav tyazhkoyi porazki Pislya cogo posvarivsya zi svoyimi ochilnikom osmanskogo zagonu sho povernuvsya do Bagdadu Ibn Mitab stav provoditi v pusteli sered kochivnikiv prisyagnuvshis ne povertatisya v Hayil poki ne pomstitsya vorogovi Vin vidnoviv nabigi na mista El Kasima 13 kvitnya 1906 roku bilya Ravdat Muhanna saudivske vijsko napali na tabir shammariv poperedno obstrilyavshi jogo z garmat Pid chas podalshogo boyu emir Dzhebel Shammmara zaginuv Jomu vidrubali golovu prodemonstruvali yiyi meshkancyam Burajdi ta Unajzi a potim vikinuli sobakam Vlada v emirati perejshla do jogo starshogo sina Mitaba Primitkihttp www worldstatesmen org Saudi Arabia htm JebelDzherelaFrederick Fallowfield Anscombe 1994 The Ottoman Gulf and the Creation of Kuwayt Sa udi Arabia and Qatar 1871 1914 PhD thesis Princeton University Dhaifallah Alotaibi 2017 Ibn Sa ud and Britain Early changing relationship and pre state formation 1902 1914 PhD thesis Bangor University