Абба Ковнер

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ковнер.

Абба Ковнер, Аба Ковнер (івр. אבא קובנר‎; *14 березня 1918(19180314), Ошмяни або Севастополь — †25 вересня 1987, кібуц Ейн-ха-Хореш, Ізраїль) — ізраїльський поет і прозаїк, підпільник вільнюського гетто, партизан, лауреат Державної премії Ізраїля за 1970 рік. Писав на івриті і їдиші.

Абба Ковнер
אבא קובנר
Народився	14 березня 1918(1918-03-14) Ошмяни або Севастополь
Помер	25 вересня 1987(1987-09-25) (69 років) ^d, ^d, Центральний округ, Ізраїль^[1] ·^d
Поховання	^d
Країна	Ізраїль
Національність	єврей
Діяльність	поет
Галузь	^d^[3] і поезія^[3]
Alma mater	Вільнюський університет
Знання мов	іврит
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	^d
Конфесія	юдаїзм^[4]
У шлюбі з	^d
Нагороди	Премія імені Хаїма Нахмана Бялика (1978) ^d (1968) ^d (1960)
IMDb	ID 1572713
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Абба Ковнер серед підпільників гетто (стоїть в центрі)

Аба Ковнер народився в Ошмянах (за іншими даними, в Севастополі) 14 березня 1918 році в родині аптекаря. У 1926 році сім'я переїхала до Вільна, де він закінчив місцеву гімназію з викладанням на івриті. Там же вступив у єврейську організацію . Вивчав пластичні мистецтва.

У січні 1942 року у вільнюському гетто була створена «Об'єднана партизанська організація» (Fareinikte Partisaner Organizatzie), яку очолювали Іцік Вітенберг, Йосипом Глазман і Абба Ковнер. Її цілями були проголошені організація масової самооборони гетто, саботаж, приєднання до партизанів і Червоної армії.

Після того, як 15 липня 1943 року Іцік Вітенберг був вимушений здатися німцям під загрозою знищення усього гетто, Абба Ковнер став керівником підпілля.

У вересні 1943 під час ліквідації гетто Ковнер з декількома бійцями пішов в Рудникські ліса, де створив під своїм командуванням єврейський партизанський загін, в який входили бійці з вільнюського гетто і бригада «Некама» («Помста»). У загоні Ковнер познайомився зі своєю майбутньою дружиною — Віткою Кемпнер (нар. 1920).

Після війни організував групу месників, яка знищувала нацистів в Європі, цією групою було убито близько 400 чоловік. Працював в організації , яка займалася відправкою євреїв до Палестини.

Абба Ковнер (справа) в кібуці Яд-Мордехай на нараді Хагани, 17 травня 1948

Наприкінці 1945 року нелегально приїхав у Палестину, але був заарештований британською владою і поміщений у в'язницю в Каїрі. Після звільнення знову приїхав у Палестину і вступив в кібуц Ейн-ха-Хореш.

Під час Війни за незалежність воював у складі бригади Гіваті, редагував щоденний бойовий листок бригади.

У 1961 році Абба Ковнер виступав свідком на суді у справі нацистського злочинця Адольфа Ейхмана. Він сказав, що уперше дізнався про роль Ейхмана в знищенні євреїв у 1941 році від страченого згодом за допомогу євреям фельдфебеля вермахту Антона Шміда.

Поезія А. Ковнера присвячена Катастрофі європейського єврейства і боротьбі єврейського народу за незалежність в Ерец-Ісраель. Збірку прози «Книга свідчень» розповідає про долю партизан на території Литви. Був головою Союзу письменників Ізраїлю, один із засновників Музею пам'яті Морддехая Анелевича і Музею Діаспори.

У 1983 році разом з Синаєм Лайхтером і Аароном Віньковецьким започаткував багатотомний проект збору і публікації єврейських народних пісень на ідиші під егідою Єврейського університету в Єрусалимі (всього вийшло 7 томів). Абба Ковнер — двоюрідний брат ізраїльського політика-комуніста Меїра Вільнера.

Примітки

1. https://eleven.co.il/article/12141/
2. Краткая еврейская энциклопедия / под ред. И. Орен — (untranslated), 1976.
   d:Track:Q7046829d:Track:Q12406495d:Track:Q1967250
3. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
4. http://jmuseum.lt/old/media.search.lt/115c9f.jpg
5. Єврейський Опір^{[недоступне посилання з червня 2019]} // ТумБалалайка № 14, січень-березень 2000
6. Є.Іхлов: уточнення до статті Ю.Мухіна. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 10 липня 2011.

Посилання

• Абба Ковнер і опір у Вільнюському гетто^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• Абба Ковнер [ 14 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Помста
• Історія Держави Ізраїль [ 31 травня 2010 у Wayback Machine.], 2007-07-25