Іфат Султанат 1285 1415 Султанат у XIV столітті Столиця Сайла Мова и Офіційні сомалійська арабська Розмовна ефіосемітськ

	Іфат
	Султанат
	Султанат у XIV столітті ;
Столиця	Сайла
Мова(и)	Офіційні: сомалійська, арабська ; Розмовна: ефіосемітська
Релігія	Іслам
Форма правління	Монархія
	Султан
Сучасні країни	Сомалі; Джибуті; Ефіопія

Султанат Іфат — середньовічна мусульманська держава у Східній Африці. Очолював державу султан з династії Валашма, столицею країни було старовинне місто Сайла. Геогрфічно султанат лежав у межах сучасної південної Ефіопії, Джибуті та північного Сомалі.

Географія

Султанат розташовувався уздовж узбережжя Червоного моря. Армія держави налічувала близько 15 000 вершників і 20 000 піших солдатів. У країні було, окрім столиці, сім великих міст: Белькульзар, Кульюра, Шімі, Шоа, , Джамме та Лабу.

Історія

Іфат вперше згадується у XIII столітті, коли 1285 року султан (Умар Валашма) (або його син Алі відповідно до інших джерел) підкорив (султанат Шоа). Султан Умар здійснив той войовничий акт з метою об'єднання під своїм керівництвом мусульманські території на Африканському Розі, так само як ефіопський імператор (Єкуно Амлак) намагався консолідувати християнські території приблизно у той же час. Тому між двома державами неминуче виник конфлікт за Шоа й території на південь від нього. Розпочалась тривала війна, в якій мусульманські держави не мали значної переваги. Зрештою Іфат був переможений імператором (Амдою Сейоном I) 1332 року. Останній призначив новим султаном (Джамала ад-Діна).

Попри таку поразку мусульманські правителі Іфату продовжували боротьбу. Ефіопський імператор оголосив сусідні країни «ворогами Господа» і вторгся до Іфату на початку XV століття. Після тривалої боротьби Іфат знову зазнав поразки. Султан (Са'ад ад-Дін) утік до Сайли, де його наздогнали ефіопи та вбили. Різні джерела називають імена різних ефіопських імператорів, хто провів ту кампанію, але більшість вказує на негуса Девіта I, інші — на імператора (Єшака I).

Зрештою Іфат припинив своє існування як окрема держава в результаті (Ахмедом ібн Ібрагімом аль-Газі). Назва султанату збереглась у сучасній Ефіопії як назва округу Йїфат у Шоа.

Мова

Відповідно до даних історика XIV століття населення Іфату спілкувалось абіссинською та арабською мовами.

Разом з тим, ефіопський історик XIX століття Асма Гійоргіс припускав, що представники султанської родини Валашма спілкувались мовою, схожою на мову геєз.

Примітки

. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 11 червня 2015.
J. Gordon Melton and Martin Baumann, Religions of the World, Second Edition: A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices, стор. 2663
Asafa Jalata, State Crises, Globalisation, And National Movements In North-east Africa page 3-4
Encyclopedia of Africa south of the Sahara, page 62
G.W.B. Huntingford, The Glorious Victories of Ameda Seyon, King of Ethiopia (Oxford: University Press, 1965), стор. 20.
Taddesse Tamrat, Church and State, стор. 125
. Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 11 червня 2015.
The Glorious Victories, стор. 107
J. Spencer Trimingham, Islam in Ethiopia (Oxford: Geoffrey Cumberlege for the University Press, 1952), стор. 74
Fage, J.D (2010). The Cambridge History of Africa: From c. 1050 to c. 1600. ISIM Review. UK: Cambridge University Press (Spring 2005): 146—147. Процитовано 11 червня 2015.
Giyorgis, Asma (1999). . Medical verlag. с. 257. ISBN . Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 11 червня 2015.

[1] . Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 11 червня 2015.

[2] J. Gordon Melton and Martin Baumann, Religions of the World, Second Edition: A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices, стор. 2663

[3] Asafa Jalata, State Crises, Globalisation, And National Movements In North-east Africa page 3-4

[4] Encyclopedia of Africa south of the Sahara, page 62

[5] G.W.B. Huntingford, The Glorious Victories of Ameda Seyon, King of Ethiopia (Oxford: University Press, 1965), стор. 20.

[6] Taddesse Tamrat, Church and State, стор. 125

[7] . Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 11 червня 2015.

[8] The Glorious Victories, стор. 107

[9] J. Spencer Trimingham, Islam in Ethiopia (Oxford: Geoffrey Cumberlege for the University Press, 1952), стор. 74

[Fage-10] Fage, J.D (2010). The Cambridge History of Africa: From c. 1050 to c. 1600. ISIM Review. UK: Cambridge University Press (Spring 2005): 146—147. Процитовано 11 червня 2015.

[history_of_sawa-11] Giyorgis, Asma (1999). . Medical verlag. с. 257. ISBN . Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 11 червня 2015.