Іттербю (швед. Ytterby) — селище, що входить до муніципалітету на шведському острові у Стокгольмському архіпелазі. Розташоване за 20 кілометрів на північний схід від столиці Швеції Стокгольма.
Іттербю
Координати 59°25′35″ пн. ш. 18°21′12″ сх. д. / 59.4265000000277723° пн. ш. 18.35352500002777987° сх. д.Координати: 59°25′35″ пн. ш. 18°21′12″ сх. д. / 59.4265000000277723° пн. ш. 18.35352500002777987° сх. д.
Іттербю у Вікісховищі |
Селище відоме тим, що на його честь названі одразу чотири хімічні елементи.
Історія
У році лейтенант шведської армії Карл Арреніус, пристрасний любитель мінералогії, сподіваючись поповнити свою колекцію мінералів, приїхав у відпустку до закинутого кар'єру поблизу Іттербю. Йому пощастило знайти чорний важкий камінь, схожий на кам'яне вугілля, який він назвав іттербітом, на честь селища, біля якого той був знайдений.
Через сім років цим мінералом зацікавився фінський хімік Юхан Гадолін (1760–1852), професор університету Або. Він провів хімічний аналіз мінерала і знайшов у ньому, поряд з окисами заліза, кальцію, магнію і кремнію, досить велику кількість (38 %) невідомої домішки, що нагадувала почасти окис алюмінію, почасти окис кальцію. Вчений дійшов висновку, що відкрив окис нового хімічного елемента.
Через три роки дослідженням іттербіта зайнявся шведський хімік Андрее Екеберг, професор Упсальського університету. Він підтвердив висновки Гадоліна з тією лише різницею, що, на його думку, на долю нової речовини доводилося не 38, а 55,5 %. Екеберг запропонував назвати цю речовину ітрієм (Y), а іттербіт перейменувати на гадолініт на знак поваги до наукових заслуг Гадоліна — першого дослідника цього мінералу.
У 1843 шведський хімік і хірург Карл Густав Мосандер встановив, що оксид ітрію, виділений з гадолініту, не є чистим і містить ще два оксиди нових елементів — тербію (Tb) та ербію (Er). Обидві назви — також похідні від «Іттербю».
У 1878 р. швейцарський хімік Жан де Маріньяк відкрив в оксиді ербію домішки нового хімічного елемента — ітербію (Yb), який також отримав назву, похідну від слова «Іттербю». Через рік шведський хімік Клеве в тому ж оксиді ербію знаходить ще одну домішку — новий хімічний елемент тулій (Tm). У цьому ж році в оксиді ербію Ларс Фредерік Нільсон виявлявив домішку ще одного нового елемента — скандію (Sc) на честь Скандинавії. Існування цього елемента передбачив Менделєєв і якому дав ім'я «екабор».
У 1907 р. в тому ж мінералі гадолініті французький хімік, живописець, музикант і скульптор Жорж Урбен відкрив ще один елемент — лютецій (Lu). Свою назву елемент отримав вже на честь «Лютеції», старої латинської назви Парижа.
Таким чином, в мінералі іттербіті — гадолініті були відкриті сім хімічних елементів:
Селище Іттербю, біля якого знайшли цей мінерал, увічнили у назвах чотирьох з них:
Жоден материк, держава або місто не удостоїлися такої честі.
Джерела
- Георгій Скарлато. Захоплююча географія. Навчальний посібник. — К.: «Альтерпрес», 1998. — 414 с., іл. (укр.)
- http://www.chemmarket.info/en/interesting/view/29/ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Ytterby, Sweden на Traveljournals.net(англ.)[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Itterbyu shved Ytterby selishe sho vhodit do municipalitetu na shvedskomu ostrovi u Stokgolmskomu arhipelazi Roztashovane za 20 kilometriv na pivnichnij shid vid stolici Shveciyi Stokgolma Itterbyu Koordinati 59 25 35 pn sh 18 21 12 sh d 59 4265000000277723 pn sh 18 35352500002777987 sh d 59 4265000000277723 18 35352500002777987 Koordinati 59 25 35 pn sh 18 21 12 sh d 59 4265000000277723 pn sh 18 35352500002777987 sh d 59 4265000000277723 18 35352500002777987 Krayina Shveciya ShveciyaAdminodinicya komuna VaksgolmChasovij poyas UTC 1 i UTC 2GeoNames 6949587OSM 398036 R komuna Vaksgolm Oficijnij sajt ytterbygruva seItterbyuItterbyu Shveciya Itterbyu u Vikishovishi Selishe vidome tim sho na jogo chest nazvani odrazu chotiri himichni elementi IstoriyaU roci lejtenant shvedskoyi armiyi Karl Arrenius pristrasnij lyubitel mineralogiyi spodivayuchis popovniti svoyu kolekciyu mineraliv priyihav u vidpustku do zakinutogo kar yeru poblizu Itterbyu Jomu poshastilo znajti chornij vazhkij kamin shozhij na kam yane vugillya yakij vin nazvav itterbitom na chest selisha bilya yakogo toj buv znajdenij Cherez sim rokiv cim mineralom zacikavivsya finskij himik Yuhan Gadolin 1760 1852 profesor universitetu Abo Vin proviv himichnij analiz minerala i znajshov u nomu poryad z okisami zaliza kalciyu magniyu i kremniyu dosit veliku kilkist 38 nevidomoyi domishki sho nagaduvala pochasti okis alyuminiyu pochasti okis kalciyu Vchenij dijshov visnovku sho vidkriv okis novogo himichnogo elementa Cherez tri roki doslidzhennyam itterbita zajnyavsya shvedskij himik Andree Ekeberg profesor Upsalskogo universitetu Vin pidtverdiv visnovki Gadolina z tiyeyu lishe rizniceyu sho na jogo dumku na dolyu novoyi rechovini dovodilosya ne 38 a 55 5 Ekeberg zaproponuvav nazvati cyu rechovinu itriyem Y a itterbit perejmenuvati na gadolinit na znak povagi do naukovih zaslug Gadolina pershogo doslidnika cogo mineralu U 1843 shvedskij himik i hirurg Karl Gustav Mosander vstanoviv sho oksid itriyu vidilenij z gadolinitu ne ye chistim i mistit she dva oksidi novih elementiv terbiyu Tb ta erbiyu Er Obidvi nazvi takozh pohidni vid Itterbyu U 1878 r shvejcarskij himik Zhan de Marinyak vidkriv v oksidi erbiyu domishki novogo himichnogo elementa iterbiyu Yb yakij takozh otrimav nazvu pohidnu vid slova Itterbyu Cherez rik shvedskij himik Kleve v tomu zh oksidi erbiyu znahodit she odnu domishku novij himichnij element tulij Tm U comu zh roci v oksidi erbiyu Lars Frederik Nilson viyavlyaviv domishku she odnogo novogo elementa skandiyu Sc na chest Skandinaviyi Isnuvannya cogo elementa peredbachiv Mendelyeyev i yakomu dav im ya ekabor U 1907 r v tomu zh minerali gadoliniti francuzkij himik zhivopisec muzikant i skulptor Zhorzh Urben vidkriv she odin element lyutecij Lu Svoyu nazvu element otrimav vzhe na chest Lyuteciyi staroyi latinskoyi nazvi Parizha Takim chinom v minerali itterbiti gadoliniti buli vidkriti sim himichnih elementiv Y Tb Er Yb Sc Tm Lu Selishe Itterbyu bilya yakogo znajshli cej mineral uvichnili u nazvah chotiroh z nih Itrij Terbij Erbij Iterbij Zhoden materik derzhava abo misto ne udostoyilisya takoyi chesti DzherelaGeorgij Skarlato Zahoplyuyucha geografiya Navchalnij posibnik K Alterpres 1998 414 s il ISBN 966 542 036 4 ukr http www chemmarket info en interesting view 29 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Ytterby Sweden na Traveljournals net angl nedostupne posilannya z chervnya 2019