Італійський музичний театр Одеси — театр, який діяв в Одесі 1813—1912 років.
Перший етап
В діяльності театру розрізняють два етапи: перший, що тривав від започаткування 1813 виступів італійських оперних колективів у приміщенні одеського міського театру (див. Одеський театр опери і балету) до вимушеної перерви у виступах через пожежу 1873 міського театру, та другий — з моменту відновлення оперних вистав 1887 у новому приміщенні театру до припинення закордонних антреприз 1912 внаслідок відмови муніципалітету їх фінансувати. Перший етап характеризувався майже виключним пануванням на одеській оперній сцені італійських труп. У цей час антрепренерами переважно були італійці, французи та греки, слов'яни, вихідці з Балкан: Дж Мантовані й Д. Цамбоні (1812—1820), Л. Буонавольйо (1821—1823), Ч. Негрі (1823—1825), брати Іван та Георг Ризничі (1831—1836), Д. Марінкович й О. Сарато (1836—1844), Й. Жульєн та його син (1844—1849), родина Андросових (1850—1854), Дж. Карута (1854—1855), Л. Вольта і В. Серматтеі (1855—1858), В. Серматтеі (1859—1865), Г. Фолетті (1865—1873). Театральний сезон тривав 10 місяців (від Пасхи (Великодня) до початку Великого посту), протягом тижня відбувалося 2–3 оперні вистави. Антрепренери дбали про щорічне оновлення трупи (зміни в складі трупи співаків та музикантів відбувалися, як правило, протягом березня–травня), що мало на меті покращити якість виконавської майстерності й підтримати сталий інтерес публіки до італійської опери.
Другий етап
Другий етап визначався новими умовами оперного ангажементу, що зобов'язував антрепренерів ділити театральний сезон на три періоди, протягом яких одеська публіка знайомилася з репертуаром італійських, російських оперних та російської драматичної труп.
Від 1880-х рр. антрепренерами були майже виключно росіяни та українці: І. Черепенников (1887—1889), Й. Сєтов та А. Ящук (1889—1892), І. Греков (Ільїн; 1891—1894), Гордєєв, Супруненко і Бедлевич (1894—1895), Гордєєв (1896—1897), О. Сибіряков (1897—1900), М. Федоров (Соловцов; 1900—1902), М. Лубковська (1902—1906, 1908), М. Багров (Топор; 1906, 1909—1912). «Італійські» сезони організовувалися, як правило, восени–взимку, вистави відбувалися майже щоденно. Нова закордонна антреприза передбачала ангажемент лише співаків та співачок, театральний оркестр відтепер формувався з місцевих музикантів й обслуговував залучені до виступів оперні та драматичні колективи протягом усього театрального сезону. Від кінця 19 ст. італійські оперні трупи поповнювалися російськими й українськими виконавцями.
Репертуар
Репертуар І.м.т. О. визначався смаками публіки і виконавськими можливостями італійських труп. Тривалий час найбільш популярними серед одеських шанувальників бельканто (італ. bel canto, букв. — прекрасний спів) були твори Дж.-А. Россіні, які протягом 1810–1820-х рр. разом із операми композиторів т. зв. старої школи регулярно виконувалися на сцені міського театру. Згодом одесити познайомилися з операми В.Белліні, Г. Доніцетті та Дж. Верді, що переважали в репертуарі італійських артистів 1840–х — поч. 1870-х рр. У 1880–1900-ті рр. італійські трупи репрезентували в Одесі, крім національної композиторської школи (опери Дж. Верді, У. Джордано, Р. Леонкавалло, А. Понк'єллі, Дж. Пуччіні, А. Франкетті), кращі здобутки західноєвропейського музичного мистецтва. На сцені театру регулярно ставили твори композиторів Ж.-Ф. Галеві, Ш.-Ф. Гуно, Ж.Бізе, Ш.-Л. Тома, П.Масканьї, Ж.-Е.Массне, Дж. Мейєрбера, К. Гольдмарка, В.-Р. Вагнера та ін. Тоді ж з успіхом були поставлені італійською мовою опери російських композиторів: М. Глінки («Руслан і Людмила»), П. Чайковського («Євгеній Онєгін» та «Пікова дама») і С. Рубінштейна («Демон»).
У різний час в І.м.т. О. працювали відомі італійські співачки А. Моріконі (Ріццарді), сестри Тереза, Джузеппіна та Марієтта Брамбілла, С. Ронконі, О. Боронат, Дж. Беллінчоні, А. Каталані, співаки , М. Баттістіні, Е. Джіральдоні, композитори Л. Річчі й Л. Джервазі. В складі італійської трупи Одеси в театральному сезоні 1896/1897 виступала прославлена українська співачка С. Крушельницька.
Діяльність І.м.т. О. висвітлювалася на сторінках західноєвропейських газет і журналів. Здобутки італійських співаків та музикантів Одеси відображені в творчості багатьох вітчизняних і зарубіжних діячів культури (зокрема, в поемі О. Пушкіна «Євгеній Онєгін»).
Примітки
- ангажемент [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] uk.wiktionary.org
Джерела та література
- Бацак К. Ю. Італійський музичний театр Одеси [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
- Бацак К. Ю. «Золота доба» італійської опери Одеси: антреприза родини Андросових у сезоні 1851—1852 років // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Науковий збірник. — Рівне: РДГУ, 2017 [ 6 березня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Italijskij muzichnij teatr Odesi teatr yakij diyav v Odesi 1813 1912 rokiv Pershij etapV diyalnosti teatru rozriznyayut dva etapi pershij sho trivav vid zapochatkuvannya 1813 vistupiv italijskih opernih kolektiviv u primishenni odeskogo miskogo teatru div Odeskij teatr operi i baletu do vimushenoyi perervi u vistupah cherez pozhezhu 1873 miskogo teatru ta drugij z momentu vidnovlennya opernih vistav 1887 u novomu primishenni teatru do pripinennya zakordonnih antrepriz 1912 vnaslidok vidmovi municipalitetu yih finansuvati Pershij etap harakterizuvavsya majzhe viklyuchnim panuvannyam na odeskij opernij sceni italijskih trup U cej chas antreprenerami perevazhno buli italijci francuzi ta greki slov yani vihidci z Balkan Dzh Mantovani j D Camboni 1812 1820 L Buonavoljo 1821 1823 Ch Negri 1823 1825 brati Ivan ta Georg Riznichi 1831 1836 D Marinkovich j O Sarato 1836 1844 J Zhulyen ta jogo sin 1844 1849 rodina Androsovih 1850 1854 Dzh Karuta 1854 1855 L Volta i V Sermattei 1855 1858 V Sermattei 1859 1865 G Foletti 1865 1873 Teatralnij sezon trivav 10 misyaciv vid Pashi Velikodnya do pochatku Velikogo postu protyagom tizhnya vidbuvalosya 2 3 operni vistavi Antrepreneri dbali pro shorichne onovlennya trupi zmini v skladi trupi spivakiv ta muzikantiv vidbuvalisya yak pravilo protyagom bereznya travnya sho malo na meti pokrashiti yakist vikonavskoyi majsternosti j pidtrimati stalij interes publiki do italijskoyi operi Drugij etapDrugij etap viznachavsya novimi umovami opernogo angazhementu sho zobov yazuvav antrepreneriv diliti teatralnij sezon na tri periodi protyagom yakih odeska publika znajomilasya z repertuarom italijskih rosijskih opernih ta rosijskoyi dramatichnoyi trup Vid 1880 h rr antreprenerami buli majzhe viklyuchno rosiyani ta ukrayinci I Cherepennikov 1887 1889 J Syetov ta A Yashuk 1889 1892 I Grekov Ilyin 1891 1894 Gordyeyev Suprunenko i Bedlevich 1894 1895 Gordyeyev 1896 1897 O Sibiryakov 1897 1900 M Fedorov Solovcov 1900 1902 M Lubkovska 1902 1906 1908 M Bagrov Topor 1906 1909 1912 Italijski sezoni organizovuvalisya yak pravilo voseni vzimku vistavi vidbuvalisya majzhe shodenno Nova zakordonna antrepriza peredbachala angazhement lishe spivakiv ta spivachok teatralnij orkestr vidteper formuvavsya z miscevih muzikantiv j obslugovuvav zalucheni do vistupiv operni ta dramatichni kolektivi protyagom usogo teatralnogo sezonu Vid kincya 19 st italijski operni trupi popovnyuvalisya rosijskimi j ukrayinskimi vikonavcyami RepertuarRepertuar I m t O viznachavsya smakami publiki i vikonavskimi mozhlivostyami italijskih trup Trivalij chas najbilsh populyarnimi sered odeskih shanuvalnikiv belkanto ital bel canto bukv prekrasnij spiv buli tvori Dzh A Rossini yaki protyagom 1810 1820 h rr razom iz operami kompozitoriv t zv staroyi shkoli regulyarno vikonuvalisya na sceni miskogo teatru Zgodom odesiti poznajomilisya z operami V Bellini G Donicetti ta Dzh Verdi sho perevazhali v repertuari italijskih artistiv 1840 h poch 1870 h rr U 1880 1900 ti rr italijski trupi reprezentuvali v Odesi krim nacionalnoyi kompozitorskoyi shkoli operi Dzh Verdi U Dzhordano R Leonkavallo A Ponk yelli Dzh Puchchini A Franketti krashi zdobutki zahidnoyevropejskogo muzichnogo mistectva Na sceni teatru regulyarno stavili tvori kompozitoriv Zh F Galevi Sh F Guno Zh Bize Sh L Toma P Maskanyi Zh E Massne Dzh Mejyerbera K Goldmarka V R Vagnera ta in Todi zh z uspihom buli postavleni italijskoyu movoyu operi rosijskih kompozitoriv M Glinki Ruslan i Lyudmila P Chajkovskogo Yevgenij Onyegin ta Pikova dama i S Rubinshtejna Demon U riznij chas v I m t O pracyuvali vidomi italijski spivachki A Morikoni Riccardi sestri Tereza Dzhuzeppina ta Mariyetta Brambilla S Ronkoni O Boronat Dzh Bellinchoni A Katalani spivaki M Battistini E Dzhiraldoni kompozitori L Richchi j L Dzhervazi V skladi italijskoyi trupi Odesi v teatralnomu sezoni 1896 1897 vistupala proslavlena ukrayinska spivachka S Krushelnicka Diyalnist I m t O visvitlyuvalasya na storinkah zahidnoyevropejskih gazet i zhurnaliv Zdobutki italijskih spivakiv ta muzikantiv Odesi vidobrazheni v tvorchosti bagatoh vitchiznyanih i zarubizhnih diyachiv kulturi zokrema v poemi O Pushkina Yevgenij Onyegin Primitkiangazhement Arhivovano 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine uk wiktionary orgDzherela ta literaturaBacak K Yu Italijskij muzichnij teatr Odesi 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Bacak K Yu Zolota doba italijskoyi operi Odesi antrepriza rodini Androsovih u sezoni 1851 1852 rokiv Ukrayinska kultura minule suchasne shlyahi rozvitku Naukovij zbirnik Rivne RDGU 2017 6 bereznya 2021 u Wayback Machine