Італійська міфологія - вірування, що сформувалися у народів, які населяли Апенінський півострів на основі змішування кельтських, давньонімецьких, античних та інших елементів.
Окремі міфологічні істоти
Барабао
У фольклорі венеційців злісна істота, яка нікому не дає спокою. Найбільше чіпляються до жінок: залазять на груди, перетворившись на нитки й кричать різні неподобства. Тільки жінка його збирається прибити, як він одразу зникає. Із задоволенням підглядають у замкові щілини, ховаються під ковдрами. Зріст - усього 2-3 фути, одяг - увесь червоний, як і шапки.
Гіани
Духи, що мешкають у лісах та печерах. Чудові вишивальниці (здебільшого це - жінки) та кравчині. Можуть знаходити скарби та плоди. Своїм співом заманюють людей та висмоктують з них кров. Тільки людина чує перші такти мелодії - пиши пропало. Вона застигне на місці, як укопана. Тоді гіана кинеться на нього, висмокче кров і вб'є. Через ти дні, за міфами, вона народить дитя, яке любитиме сире м'ясо.
Дракон Ла-Трініта
Історію про нього записала Мері Ловет Камерон, письменниця та мандрівниця. Вперше її опублікували у вип. 21 британського журналу "Фольклор" (1910). Колись давно дракон жив у печері в горах, де зараз монастир Ла-Трініта. За легендою, він так знахабнів, що навіть з'їв двох чи трьох монахів. Та і простими людьми не гребував. І граф Сфорца вирішив перемогти дракона. Але той сховався у печеру. Так він робив завжди, коли бачив людину зі зброєю. Тоді повісив граф червоний прапорець на кінець піки та й просунув у печеру. Дракон думав, що то шматок м'яса та побіг до нього.Герцог прибрав піку, дракон так з роззявленою пащею і вискочив. Тоді герцог увігнав дракону в горлянку піку й протикав його,поки той не здох. Як говорить легенда, і зараз його величезна щелепа зберігається у монастирі. Легенд про подібних драконів багато в різних регіонах Італії.
Моначеллі
Одягаються у сутани монахів та маленькі червоні гострі ковпачки. Перекидаються на кицьок. Пересуваються так швидко, що їх неможливо розглянути. Якщо людина схопить його за кінець ковпачка, то дуже швидко збагатіє. За ковпачок моначеллі ладні віддати все, бо без нього негайно гинуть. Але спочатку слід отримати скарб, а потім віддати ковпачок, інакше скарб знову повернеться на своє місце. Їх заняття - жорстокі жарти над людьми. Можуть уві сні защипати та залоскотати до напівсмерті, перебити у кухні увесь посуд, у молодої дівчини - відрізати косу й забрати з собою її. Якщо не вдасться вбити моначеллі, то він мститиме до кінця днів того, хто його образив.
Паваро
Особливі істоти з головою собаки, вогненними очима та величезною пащею (порівняй песиголовці). З пащі стирчать величезні залізні зуби, а руки тягнуться на кілька метрів. Але не дивлячись на такий жахливий вигляд, вони ловлять злодіїв і відкушують їм навіть не руки чи пальці, а... нігті.
Сервани
Духи, дуже схожі на слов'янських домовиків. Живуть біля вогнищ. Якщо їм щось не подобається, то знущаються над мешканцями будинку. Людина в жодному разі не повинна показувати, що жарти сервана її вже зовсім довели. Якщо до нього ставитися поблажливо, він вірно служитиме лише за блюдце вершків.
Посилання
- Італійська міфологія на "Бестіарії"
- Італійська міфологія [ 3 травня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Italijska mifologiya viruvannya sho sformuvalisya u narodiv yaki naselyali Apeninskij pivostriv na osnovi zmishuvannya keltskih davnonimeckih antichnih ta inshih elementiv Okremi mifologichni istotiBarabao U folklori venecijciv zlisna istota yaka nikomu ne daye spokoyu Najbilshe chiplyayutsya do zhinok zalazyat na grudi peretvorivshis na nitki j krichat rizni nepodobstva Tilki zhinka jogo zbirayetsya pribiti yak vin odrazu znikaye Iz zadovolennyam pidglyadayut u zamkovi shilini hovayutsya pid kovdrami Zrist usogo 2 3 futi odyag uves chervonij yak i shapki Giani Duhi sho meshkayut u lisah ta pecherah Chudovi vishivalnici zdebilshogo ce zhinki ta kravchini Mozhut znahoditi skarbi ta plodi Svoyim spivom zamanyuyut lyudej ta vismoktuyut z nih krov Tilki lyudina chuye pershi takti melodiyi pishi propalo Vona zastigne na misci yak ukopana Todi giana kinetsya na nogo vismokche krov i vb ye Cherez ti dni za mifami vona narodit ditya yake lyubitime sire m yaso Drakon La Trinita Istoriyu pro nogo zapisala Meri Lovet Kameron pismennicya ta mandrivnicya Vpershe yiyi opublikuvali u vip 21 britanskogo zhurnalu Folklor 1910 Kolis davno drakon zhiv u pecheri v gorah de zaraz monastir La Trinita Za legendoyu vin tak znahabniv sho navit z yiv dvoh chi troh monahiv Ta i prostimi lyudmi ne grebuvav I graf Sforca virishiv peremogti drakona Ale toj shovavsya u pecheru Tak vin robiv zavzhdi koli bachiv lyudinu zi zbroyeyu Todi povisiv graf chervonij praporec na kinec piki ta j prosunuv u pecheru Drakon dumav sho to shmatok m yasa ta pobig do nogo Gercog pribrav piku drakon tak z rozzyavlenoyu pasheyu i viskochiv Todi gercog uvignav drakonu v gorlyanku piku j protikav jogo poki toj ne zdoh Yak govorit legenda i zaraz jogo velichezna shelepa zberigayetsya u monastiri Legend pro podibnih drakoniv bagato v riznih regionah Italiyi Monachelli Odyagayutsya u sutani monahiv ta malenki chervoni gostri kovpachki Perekidayutsya na kicok Peresuvayutsya tak shvidko sho yih nemozhlivo rozglyanuti Yaksho lyudina shopit jogo za kinec kovpachka to duzhe shvidko zbagatiye Za kovpachok monachelli ladni viddati vse bo bez nogo negajno ginut Ale spochatku slid otrimati skarb a potim viddati kovpachok inakshe skarb znovu povernetsya na svoye misce Yih zanyattya zhorstoki zharti nad lyudmi Mozhut uvi sni zashipati ta zaloskotati do napivsmerti perebiti u kuhni uves posud u molodoyi divchini vidrizati kosu j zabrati z soboyu yiyi Yaksho ne vdastsya vbiti monachelli to vin mstitime do kincya dniv togo hto jogo obraziv Pavaro Osoblivi istoti z golovoyu sobaki vognennimi ochima ta velicheznoyu pasheyu porivnyaj pesigolovci Z pashi stirchat velichezni zalizni zubi a ruki tyagnutsya na kilka metriv Ale ne divlyachis na takij zhahlivij viglyad voni lovlyat zlodiyiv i vidkushuyut yim navit ne ruki chi palci a nigti Servani Duhi duzhe shozhi na slov yanskih domovikiv Zhivut bilya vognish Yaksho yim shos ne podobayetsya to znushayutsya nad meshkancyami budinku Lyudina v zhodnomu razi ne povinna pokazuvati sho zharti servana yiyi vzhe zovsim doveli Yaksho do nogo stavitisya poblazhlivo vin virno sluzhitime lishe za blyudce vershkiv PosilannyaItalijska mifologiya na Bestiariyi Italijska mifologiya 3 travnya 2016 u Wayback Machine