Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія євреїв у Битолі — хронологічний розвиток соціально-економічного, культурно-релігійного та інших аспектів життя єврейської громади у македонському місті Битола.
До переселення сефардів
Македонія була фактично першою європейською країною, у якій існувала велика єврейська громада. За часів Александра Македонського та Римської імперії євреї, відомі як романіоти, переселялися до Македонії зі сходу.
XVI—XVIII століття
Найбільша імміграція євреїв в Македонію відбулася за володарювання Османської імперії, коли після вигнання з Іспанії та Португалії в 1492 році велика їх кількість прибула до Балкан. Євреї-сефарди з Піренейського півострова в XV ст. в масовому порядку переселялися до Битоли, що тоді носив назву Манастир, та інших македонських міст. Піренейські євреї оселялися в окремому кварталі, говорили на мові ладіно, були носіями сефардського фольклору та традиційної юдейської культури. З'явилися синагоги, релігійні школи, релігійні суди і товариства взаємодопомоги.
Переселенці створили дві громади в Манастирі — «арагонську» та «португальську», які протягом сотень років, аж до Голокосту, відвідували окремі синагоги.
У XVI ст. в Манастирі було близько 200 єврейських сімей. Єврейська громада Манастира контактувала з іншими юдейськими осередками Османської імперії. Наприкінці XVI ст. в Манастирі спалахнула пожежа, що знищила багато єврейських будинків та синагог. У результаті арагонська і португальська громади вирішили створити спільний фонд для відновлення однієї синагоги — у них не було достатньо грошей для відбудови обох. Часто під синагоги використовувалися й приватні будинки.
В XVI—XVII ст. більша частина єврейського населення Манастира була задіяна в галузі торгівлі та промислів. Вони займалися ткацтвом, виробництвом одягу, були ювелірами, збирачами податків, м'ясниками, грошовими кредиторами, виноградарями та продавцями. Сефардам-торговцям часто доводилося переїжджати з місця на місце, з країни до країни.
XIX — початок XX століття
У 1863 році вогонь знищив більшу частину єврейського кварталу міста. Громада звернулася до відомого британського благодійника сефардського походження Мозеса Монтефіоре за допомогою. Це звернення ознаменувало початок переорієнтації сефардської громади на європейську культуру та поступове впровадження світської освіти та цінностей у населення. Зміни відбулися в той час, коли нові транспортні зв'язки з Салоніками, де проживала одна з найблільших єврейських спільнот Балкан, розширили торгівлю та забезпечили економічне процвітання єврейській громаді Монастира.
У 1889 році з 31257 жителів міста, 5500 були євреями.
Під час Ілінденського повстання 1903 року тисячі монастирлі (як місцеві жителі називали сефардів Бітоли) емігрували до Північної та Південної Америки, Єрусалиму та сефардського мегаполісу Салоніки. Після закінчення Другої Балканської війни 1913 року Манастір (перейменований на Бітолу), опинився в зоні, контрольованій Сербією.
Міжвоєнний період
На рубежі XX ст. єврейське населення Бітоли досягло 11 тисяч, але до 1914 року еміграція скоротила чисельність громади до 6 тисяч. Під час Першої світової війни понад 5 тисяч євреїв Бітоли стали біженцями. Коли війна закінчилася, громада нараховувала трохи більше 3000. Бітола стала частиною Королівства СХС.
Після першої світової війни Іцхак Елісафан, відомий вчитель і кантор у Бітолі, створив Ломдей Тору, навчальний заклад для молоді. Ломдей Тора у місті показувала спектаклі на івриті. Учні Елісафана влаштовували паради на вулицях Бітоли, під час яких одягалися в традиційний одяг та співали єврейські пісні.
В 1920-х і 1930-х роках серед місцевих євреїв поширилися сіоністські настрої. У ці роки біля 500 бітольських сефардів емігрували до Палестини.
У період інтербеллуму євреї Битоли жили вздовж річки Драгор у кварталі без якихось зовнішніх огороджень. Квартал був поділений на райони La Bustanico, La Tavana, La Bomba, Los Corttijos, Ciftlik та ін. Майже над кожними дверима помешкань була напис на івриті, який зазначав рік зведення будинку за єврейським літочисленням.
Рівень освіти більшості євреїв був низьким. Лише кілька сімей могли дозволити собі відправити своїх дітей до середньої школи. У віці 10 років більшість дітей залишали навчання задля матеріальної підтримки своїх сімей: хлопчиків як учнів віддавали до майстрів, а дівчаток залучали до традиційних «жіночих занять».
До 1941 року у місті діяли благодійні єврейські організації та фонди.
Трагедія євреїв Бітоли
Напередодні окупації в Бітолі проживало 810 єврейських сімей — 3351 особа.
В 1941—1944 роках Македонія перебувала під владою болгарських загарбників.
4 жовтня 1941 року окупаційна влада заборонила євреям Македонії займатися виробництвом чи торгівлею. Всі існуючі єврейські підприємства мали три місяці, щоб передати право власності неєвреям або продати свої активи. Наприкінці 1941 року євреїв змусили переселитися до гетто.
2 липня 1942 року уряд Болгарії поставив вимогу, щоб усі єврейські господарства віддавали 20 % всіх активів, включаючи майно, меблі, готівку та предмети домашнього вжитку. Було створено комітети для оцінки вартості майна євреїв. Майно тих, хто не мав грошей на сплату податку, продавалося на аукціоні.
11 березня 1943 року у Бітолі, Скоп'є та Штипі кілька сотень поліцейських і солдатів зібралися в міських поліцейських дільницях о 2-й годині ранку, щоб отримати вказівки щодо вивезення євреїв та їхніх речей. У Бітолі болгарські військові встановили блокаду міста, щоб запобігти втечам.
У період з 5 до 6 години болгарськими окупантами було здійснено рейд по гетто з метою оповіщення про висилку євреїв. Практично все єврейське населення міста було завантажене до товарних вагонів. Багатьох жінок та дівчат було зґвалтовано.
З 3276 депортованих євреїв Бітоли тільки п'ятьом вдалося втекти. Крім того, болгари звільнили трьох євреїв. Кілька євреїв втекли до Греції до 11 березня в надії на порятунок, але майже всі вони згодом загинули в Освенцімі. Кілька десятків молодих єврейських чоловіків і жінок з Бітоли приєдналися до партизанів і воювали в різних підрозділах; деякі з них були вбиті в бою. Переважна ж більшість цих людей була закатована в Треблінці.
Сьогодні в місті проживає лише один єврей.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 21 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
Посилання
- THE JEWS ON THE BALKANS [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- TOWER OF SEPHARDIC FACES: THE JEWISH COMMUNITY OF MONASTIR, MACEDONIA [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya yevreyiv u Bitoli hronologichnij rozvitok socialno ekonomichnogo kulturno religijnogo ta inshih aspektiv zhittya yevrejskoyi gromadi u makedonskomu misti Bitola Do pereselennya sefardivMakedoniya bula faktichno pershoyu yevropejskoyu krayinoyu u yakij isnuvala velika yevrejska gromada Za chasiv Aleksandra Makedonskogo ta Rimskoyi imperiyi yevreyi vidomi yak romanioti pereselyalisya do Makedoniyi zi shodu XVI XVIII stolittyaNajbilsha immigraciya yevreyiv v Makedoniyu vidbulasya za volodaryuvannya Osmanskoyi imperiyi koli pislya vignannya z Ispaniyi ta Portugaliyi v 1492 roci velika yih kilkist pribula do Balkan Yevreyi sefardi z Pirenejskogo pivostrova v XV st v masovomu poryadku pereselyalisya do Bitoli sho todi nosiv nazvu Manastir ta inshih makedonskih mist Pirenejski yevreyi oselyalisya v okremomu kvartali govorili na movi ladino buli nosiyami sefardskogo folkloru ta tradicijnoyi yudejskoyi kulturi Z yavilisya sinagogi religijni shkoli religijni sudi i tovaristva vzayemodopomogi Pereselenci stvorili dvi gromadi v Manastiri aragonsku ta portugalsku yaki protyagom soten rokiv azh do Golokostu vidviduvali okremi sinagogi U XVI st v Manastiri bulo blizko 200 yevrejskih simej Yevrejska gromada Manastira kontaktuvala z inshimi yudejskimi oseredkami Osmanskoyi imperiyi Naprikinci XVI st v Manastiri spalahnula pozhezha sho znishila bagato yevrejskih budinkiv ta sinagog U rezultati aragonska i portugalska gromadi virishili stvoriti spilnij fond dlya vidnovlennya odniyeyi sinagogi u nih ne bulo dostatno groshej dlya vidbudovi oboh Chasto pid sinagogi vikoristovuvalisya j privatni budinki V XVI XVII st bilsha chastina yevrejskogo naselennya Manastira bula zadiyana v galuzi torgivli ta promisliv Voni zajmalisya tkactvom virobnictvom odyagu buli yuvelirami zbirachami podatkiv m yasnikami groshovimi kreditorami vinogradaryami ta prodavcyami Sefardam torgovcyam chasto dovodilosya pereyizhdzhati z miscya na misce z krayini do krayini XIX pochatok XX stolittyaSim ya Solomona Kolonomosa U 1863 roci vogon znishiv bilshu chastinu yevrejskogo kvartalu mista Gromada zvernulasya do vidomogo britanskogo blagodijnika sefardskogo pohodzhennya Mozesa Montefiore za dopomogoyu Ce zvernennya oznamenuvalo pochatok pereoriyentaciyi sefardskoyi gromadi na yevropejsku kulturu ta postupove vprovadzhennya svitskoyi osviti ta cinnostej u naselennya Zmini vidbulisya v toj chas koli novi transportni zv yazki z Salonikami de prozhivala odna z najblilshih yevrejskih spilnot Balkan rozshirili torgivlyu ta zabezpechili ekonomichne procvitannya yevrejskij gromadi Monastira U 1889 roci z 31257 zhiteliv mista 5500 buli yevreyami Pid chas Ilindenskogo povstannya 1903 roku tisyachi monastirli yak miscevi zhiteli nazivali sefardiv Bitoli emigruvali do Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Yerusalimu ta sefardskogo megapolisu Saloniki Pislya zakinchennya Drugoyi Balkanskoyi vijni 1913 roku Manastir perejmenovanij na Bitolu opinivsya v zoni kontrolovanij Serbiyeyu Mizhvoyennij periodSionistska grupa z Bitoli 1927 rik Na rubezhi XX st yevrejske naselennya Bitoli dosyaglo 11 tisyach ale do 1914 roku emigraciya skorotila chiselnist gromadi do 6 tisyach Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ponad 5 tisyach yevreyiv Bitoli stali bizhencyami Koli vijna zakinchilasya gromada narahovuvala trohi bilshe 3000 Bitola stala chastinoyu Korolivstva SHS Pislya pershoyi svitovoyi vijni Ichak Elisafan vidomij vchitel i kantor u Bitoli stvoriv Lomdej Toru navchalnij zaklad dlya molodi Lomdej Tora u misti pokazuvala spektakli na ivriti Uchni Elisafana vlashtovuvali paradi na vulicyah Bitoli pid chas yakih odyagalisya v tradicijnij odyag ta spivali yevrejski pisni V 1920 h i 1930 h rokah sered miscevih yevreyiv poshirilisya sionistski nastroyi U ci roki bilya 500 bitolskih sefardiv emigruvali do Palestini U period interbellumu yevreyi Bitoli zhili vzdovzh richki Dragor u kvartali bez yakihos zovnishnih ogorodzhen Kvartal buv podilenij na rajoni La Bustanico La Tavana La Bomba Los Corttijos Ciftlik ta in Majzhe nad kozhnimi dverima pomeshkan bula napis na ivriti yakij zaznachav rik zvedennya budinku za yevrejskim litochislennyam Riven osviti bilshosti yevreyiv buv nizkim Lishe kilka simej mogli dozvoliti sobi vidpraviti svoyih ditej do serednoyi shkoli U vici 10 rokiv bilshist ditej zalishali navchannya zadlya materialnoyi pidtrimki svoyih simej hlopchikiv yak uchniv viddavali do majstriv a divchatok zaluchali do tradicijnih zhinochih zanyat Do 1941 roku u misti diyali blagodijni yevrejski organizaciyi ta fondi Tragediya yevreyiv BitoliYevrejski divchata z Bitoli v tradicijnih makedonskih kostyumah 1937 rik Naperedodni okupaciyi v Bitoli prozhivalo 810 yevrejskih simej 3351 osoba V 1941 1944 rokah Makedoniya perebuvala pid vladoyu bolgarskih zagarbnikiv 4 zhovtnya 1941 roku okupacijna vlada zaboronila yevreyam Makedoniyi zajmatisya virobnictvom chi torgivleyu Vsi isnuyuchi yevrejski pidpriyemstva mali tri misyaci shob peredati pravo vlasnosti neyevreyam abo prodati svoyi aktivi Naprikinci 1941 roku yevreyiv zmusili pereselitisya do getto 2 lipnya 1942 roku uryad Bolgariyi postaviv vimogu shob usi yevrejski gospodarstva viddavali 20 vsih aktiviv vklyuchayuchi majno mebli gotivku ta predmeti domashnogo vzhitku Bulo stvoreno komiteti dlya ocinki vartosti majna yevreyiv Majno tih hto ne mav groshej na splatu podatku prodavalosya na aukcioni 11 bereznya 1943 roku u Bitoli Skop ye ta Shtipi kilka soten policejskih i soldativ zibralisya v miskih policejskih dilnicyah o 2 j godini ranku shob otrimati vkazivki shodo vivezennya yevreyiv ta yihnih rechej U Bitoli bolgarski vijskovi vstanovili blokadu mista shob zapobigti vtecham U period z 5 do 6 godini bolgarskimi okupantami bulo zdijsneno rejd po getto z metoyu opovishennya pro visilku yevreyiv Praktichno vse yevrejske naselennya mista bulo zavantazhene do tovarnih vagoniv Bagatoh zhinok ta divchat bulo zgvaltovano Z 3276 deportovanih yevreyiv Bitoli tilki p yatom vdalosya vtekti Krim togo bolgari zvilnili troh yevreyiv Kilka yevreyiv vtekli do Greciyi do 11 bereznya v nadiyi na poryatunok ale majzhe vsi voni zgodom zaginuli v Osvencimi Kilka desyatkiv molodih yevrejskih cholovikiv i zhinok z Bitoli priyednalisya do partizaniv i voyuvali v riznih pidrozdilah deyaki z nih buli vbiti v boyu Perevazhna zh bilshist cih lyudej bula zakatovana v Treblinci Sogodni v misti prozhivaye lishe odin yevrej Primitki Arhiv originalu za 2 travnya 2013 Procitovano 21 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2018 PosilannyaTHE JEWS ON THE BALKANS 21 kvitnya 2018 u Wayback Machine TOWER OF SEPHARDIC FACES THE JEWISH COMMUNITY OF MONASTIR MACEDONIA 14 chervnya 2018 u Wayback Machine