Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія освоєння мінеральних ресурсів Китаю
Найдавніші свідчення використання каменю на території Китаю відносять до епохи нижнього палеоліту. Перші прикраси із каменя у вигляді намиста датують віком 100 тис. років. Видобуток і використання глин для виготовлення керамічних виробів починається у ранньому неоліті. В цей час розповсюджується культура фарбованої і білої каолінової кераміки. У IV — III тис. до РХ на території Південно-Східного Китаю почався видобуток кіноварі (т. зв. «кров дракона»), що широко використовувалася як природна мінеральна фарба і в медичних цілях. Трохи пізніше тут вперше у світі почали отримувати металічну ртуть для амальгамації золота. Розробку мідних родовищ, виплавку бронзи почали з II тис. до РХ У розкопках усипальниць древніх царів XIV — XII століть до РХ виявлена велика кількість предметів з бронзи, а також золота і дорогоцінних каменів.
Технологія видобутку передбачала руйнування порід за допомогою металевих клинів та кам'яних молотів, часто використовували вогневий спосіб. Руду збагачували промивкою в лотках і ковшах.
В першу половину епохи Чжоу (1122 — 247 рр. до РХ) в Китаї було отримано чавун (можливо, вперше у світі), а наприкінці епохи продукували вироби з загартованої сталі, увели в обіг металеві гроші. В І тис. до РХ на території Китаю ведеться розробка сотень родовищ руд заліза, міді, олова.
У Китаї понад 2 тис. років тому вперше у світовій практиці вручну бурилися свердловини діаметром 12 — 15 см, глибиною 900 м для видобування соляних розчинів. Буровий інструмент, долото й бамбукові штанги, опускався у свердловину на тростинних канатах завтовшки 1 — 4 см, звитих з індійського очерету. Іноді в літературі канатне буріння називають «китайським методом буріння». Перші свердловини в Китаї, пробурені на розсіл, обсаджували бамбуком. Для приводу бурильної установки використовували тягу биків.
У Ханьську епоху (206 до РХ — 220 р. по Різдву) почалося використання вугілля для виробничих і побутових потреб. Розробка покладів велася до глибин 80-100 м. Китайський вугільний промисел майже на тисячоліття випередив європейський.
Значний розвиток отримує розробка будівельних матеріалів і глин, що, зокрема, пов'язано з будівництвом Великого Китайського муру (закінчений в III ст. до н. е.). Об'єми видобутку каменя співвідносяться з розмірами споруди: висота від 4,5 до 12 м, товщина 9,8 м, протяжність 3460 км.
Гірничий промисел в Китаї завдяки відносно стабільній ситуації в I-му тисячолітті практично не переривався, а досвід і традиції поширювалися. В епоху розквіту феодалізму (Х — XII ст.) в імперії Сун видобуток руд металів був головною галуззю кустарного виробництва. У великих кількостях добувалися золото, срібло, олово, свинцеві і ртутні руди. При виплавці заліза використовували не деревне, як в Європі, а кам'яне вугілля. Щорічно до державної скарбниці у вигляді податків надходило до 10 тис. т міді та до 4 тис. т заліза. Монгольська експансія та знищення завойовниками значної частини населення Китаю на століття загальмували економічний розвиток країни, в тому числі гірничу справу.
Ще в XIX ст. видобуток та промивання руд велися вручну, поклади розкривали похилими виробками-лазами, по яких в кошиках виносили видобуту руду. Гірнича промисловість машинного типу, як самостійна галузь, виникла в 80-х рр. XIX ст. і пов'язана з відкритими у 1876 р. казенними Цзилунськими вугільними копальнями на острові Тайвань. Тут вперше в країні застосували машинну техніку. У 1881 р. стали до ладу Кайпінські вугільні шахти. У 1880—1890-х роках машинна техніка почала застосовуватися при видобутку залізних руд, міді, свинцю, олова, срібла, золота. В XX ст. створена гірнича промисловість сучасного типу, наприкінці століття країна вийшла на перше місце по видобутку кам'яного вугілля. Активно розвиваються й інші галузі гірничої промисловості — нафтогазова, залізорудна, марганцеворудна, вольфрамова, хромова, алюмінієва, мідна, олов'яна, свинцево-цинкова, ртутна, стибієва, азбестова промисловість, а також видобуток титан- і ванадійвмісних продуктів, золота, гірничо-хімічної та нерудної індустріальної сировини, дорогоцінних і виробних каменів.
Сьогодні Китай має розвинену нафтогазову, вугільну, залізорудну, марганцеворудну, вольфрамову, хромову, алюмінієву, мідну, олов'яну, свинцево-цинкову, ртутну, стибієву, азбестову промисловість, а також видобуток і переробку титан- і ванадій вмісних продуктів, золота, гірничохімічної та нерудної індустріальної сировини, дорогоцінних та виробних каменів. Обсяг продукції гірничої промисловості в 1999 р. склав 51,4 млрд дол. США (для порівняння: у США — 48 млрд дол.). Частка гірничодобувних галузей на межі XX -XXI ст. — 7 % ВВП. Динаміка розвитку гірничої галузі позитивна. У 2001 р. гірнича промисловість Китаю принесла Yu479 млрд, що на 7 % більше, ніж в 2000 р. Протягом тільки 2001 р. в Китаї було відкрито 106 родовищ корисних копалин. Витрати на геологічні дослідження досягли Yu 22,74 млрд, уряд видав 533 ліцензії на ці дослідження. Вартість мінерального імпорту-експорту перевищила US$100 млрд.
У 2000 р. у Китаї було 80 тис. державних гірничих підприємств і 200 тис. приватних та колективних. Китайський уряд прийняв ряд законів, які поліпшують планування розвідки мінеральних ресурсів, використання земельних ресурсів, видобутку золота, імпорту срібла, безпеки в гірничій промисловості, створення підприємств з іноземним капіталом і т. д. Однак на початку XXI ст. перед гірничодобувною промисловістю Китаю постає проблема «старіння» головних рудників. Через виснаження ресурсів на грані закриття виявилося понад 400 рудників. За даними Міністра земельних і природних ресурсів КНР для половини з 45 головних видів китайських корисних копалин запаси витрачаються швидше, ніж відбувається їх поповнення за рахунок освоєння нових родовищ. Китайське управління геологічної розвідки на перший план висунуло пошук стратегічних ресурсів, вирішивши зосередити фінансові кошти і обладнання на розвідці дефіцитних корисних копалин — міді, урану, хрому і т. д., а також на освоєнні важливих для держави родовищ.
Китай — великий експортер та імпортер мінеральної сировини. На межі XX—XXI ст. обсяг експорту у гірничій галузі щорічно становить 11 млрд дол. США, обсяг імпорту — 27 млрд дол. Китай ввозить залізну і марганцеву руди, мідь, нікель, золото, срібло, пірити, алюміній.
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю в Китаї здійснюють у 12 гірничих вишах та в 6 університетах, 36 технікумах і в 100 гірничопромислових школах і училищах.
Див. також
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv KitayuBurinnya sverdlovini u drevnomu Kitayi Velika kitajska stina potrebuvala velicheznih ob yemiv rozrobki kamenya ta glini Najdavnishi svidchennya vikoristannya kamenyu na teritoriyi Kitayu vidnosyat do epohi nizhnogo paleolitu Pershi prikrasi iz kamenya u viglyadi namista datuyut vikom 100 tis rokiv Vidobutok i vikoristannya glin dlya vigotovlennya keramichnih virobiv pochinayetsya u rannomu neoliti V cej chas rozpovsyudzhuyetsya kultura farbovanoyi i biloyi kaolinovoyi keramiki U IV III tis do RH na teritoriyi Pivdenno Shidnogo Kitayu pochavsya vidobutok kinovari t zv krov drakona sho shiroko vikoristovuvalasya yak prirodna mineralna farba i v medichnih cilyah Trohi piznishe tut vpershe u sviti pochali otrimuvati metalichnu rtut dlya amalgamaciyi zolota Rozrobku midnih rodovish viplavku bronzi pochali z II tis do RH U rozkopkah usipalnic drevnih cariv XIV XII stolit do RH viyavlena velika kilkist predmetiv z bronzi a takozh zolota i dorogocinnih kameniv Tehnologiya vidobutku peredbachala rujnuvannya porid za dopomogoyu metalevih kliniv ta kam yanih molotiv chasto vikoristovuvali vognevij sposib Rudu zbagachuvali promivkoyu v lotkah i kovshah V pershu polovinu epohi Chzhou 1122 247 rr do RH v Kitayi bulo otrimano chavun mozhlivo vpershe u sviti a naprikinci epohi produkuvali virobi z zagartovanoyi stali uveli v obig metalevi groshi V I tis do RH na teritoriyi Kitayu vedetsya rozrobka soten rodovish rud zaliza midi olova U Kitayi ponad 2 tis rokiv tomu vpershe u svitovij praktici vruchnu burilisya sverdlovini diametrom 12 15 sm glibinoyu 900 m dlya vidobuvannya solyanih rozchiniv Burovij instrument doloto j bambukovi shtangi opuskavsya u sverdlovinu na trostinnih kanatah zavtovshki 1 4 sm zvitih z indijskogo ocheretu Inodi v literaturi kanatne burinnya nazivayut kitajskim metodom burinnya Pershi sverdlovini v Kitayi probureni na rozsil obsadzhuvali bambukom Dlya privodu burilnoyi ustanovki vikoristovuvali tyagu bikiv U Hansku epohu 206 do RH 220 r po Rizdvu pochalosya vikoristannya vugillya dlya virobnichih i pobutovih potreb Rozrobka pokladiv velasya do glibin 80 100 m Kitajskij vugilnij promisel majzhe na tisyacholittya viperediv yevropejskij Znachnij rozvitok otrimuye rozrobka budivelnih materialiv i glin sho zokrema pov yazano z budivnictvom Velikogo Kitajskogo muru zakinchenij v III st do n e Ob yemi vidobutku kamenya spivvidnosyatsya z rozmirami sporudi visota vid 4 5 do 12 m tovshina 9 8 m protyazhnist 3460 km Girnichij promisel v Kitayi zavdyaki vidnosno stabilnij situaciyi v I mu tisyacholitti praktichno ne pererivavsya a dosvid i tradiciyi poshiryuvalisya V epohu rozkvitu feodalizmu H XII st v imperiyi Sun vidobutok rud metaliv buv golovnoyu galuzzyu kustarnogo virobnictva U velikih kilkostyah dobuvalisya zoloto sriblo olovo svincevi i rtutni rudi Pri viplavci zaliza vikoristovuvali ne derevne yak v Yevropi a kam yane vugillya Shorichno do derzhavnoyi skarbnici u viglyadi podatkiv nadhodilo do 10 tis t midi ta do 4 tis t zaliza Mongolska ekspansiya ta znishennya zavojovnikami znachnoyi chastini naselennya Kitayu na stolittya zagalmuvali ekonomichnij rozvitok krayini v tomu chisli girnichu spravu She v XIX st vidobutok ta promivannya rud velisya vruchnu pokladi rozkrivali pohilimi virobkami lazami po yakih v koshikah vinosili vidobutu rudu Girnicha promislovist mashinnogo tipu yak samostijna galuz vinikla v 80 h rr XIX st i pov yazana z vidkritimi u 1876 r kazennimi Czilunskimi vugilnimi kopalnyami na ostrovi Tajvan Tut vpershe v krayini zastosuvali mashinnu tehniku U 1881 r stali do ladu Kajpinski vugilni shahti U 1880 1890 h rokah mashinna tehnika pochala zastosovuvatisya pri vidobutku zaliznih rud midi svincyu olova sribla zolota V XX st stvorena girnicha promislovist suchasnogo tipu naprikinci stolittya krayina vijshla na pershe misce po vidobutku kam yanogo vugillya Aktivno rozvivayutsya j inshi galuzi girnichoyi promislovosti naftogazova zalizorudna margancevorudna volframova hromova alyuminiyeva midna olov yana svincevo cinkova rtutna stibiyeva azbestova promislovist a takozh vidobutok titan i vanadijvmisnih produktiv zolota girnicho himichnoyi ta nerudnoyi industrialnoyi sirovini dorogocinnih i virobnih kameniv Sogodni Kitaj maye rozvinenu naftogazovu vugilnu zalizorudnu margancevorudnu volframovu hromovu alyuminiyevu midnu olov yanu svincevo cinkovu rtutnu stibiyevu azbestovu promislovist a takozh vidobutok i pererobku titan i vanadij vmisnih produktiv zolota girnichohimichnoyi ta nerudnoyi industrialnoyi sirovini dorogocinnih ta virobnih kameniv Obsyag produkciyi girnichoyi promislovosti v 1999 r sklav 51 4 mlrd dol SShA dlya porivnyannya u SShA 48 mlrd dol Chastka girnichodobuvnih galuzej na mezhi XX XXI st 7 VVP Dinamika rozvitku girnichoyi galuzi pozitivna U 2001 r girnicha promislovist Kitayu prinesla Yu479 mlrd sho na 7 bilshe nizh v 2000 r Protyagom tilki 2001 r v Kitayi bulo vidkrito 106 rodovish korisnih kopalin Vitrati na geologichni doslidzhennya dosyagli Yu 22 74 mlrd uryad vidav 533 licenziyi na ci doslidzhennya Vartist mineralnogo importu eksportu perevishila US 100 mlrd U 2000 r u Kitayi bulo 80 tis derzhavnih girnichih pidpriyemstv i 200 tis privatnih ta kolektivnih Kitajskij uryad prijnyav ryad zakoniv yaki polipshuyut planuvannya rozvidki mineralnih resursiv vikoristannya zemelnih resursiv vidobutku zolota importu sribla bezpeki v girnichij promislovosti stvorennya pidpriyemstv z inozemnim kapitalom i t d Odnak na pochatku XXI st pered girnichodobuvnoyu promislovistyu Kitayu postaye problema starinnya golovnih rudnikiv Cherez visnazhennya resursiv na grani zakrittya viyavilosya ponad 400 rudnikiv Za danimi Ministra zemelnih i prirodnih resursiv KNR dlya polovini z 45 golovnih vidiv kitajskih korisnih kopalin zapasi vitrachayutsya shvidshe nizh vidbuvayetsya yih popovnennya za rahunok osvoyennya novih rodovish Kitajske upravlinnya geologichnoyi rozvidki na pershij plan visunulo poshuk strategichnih resursiv virishivshi zoserediti finansovi koshti i obladnannya na rozvidci deficitnih korisnih kopalin midi uranu hromu i t d a takozh na osvoyenni vazhlivih dlya derzhavi rodovish Kitaj velikij eksporter ta importer mineralnoyi sirovini Na mezhi XX XXI st obsyag eksportu u girnichij galuzi shorichno stanovit 11 mlrd dol SShA obsyag importu 27 mlrd dol Kitaj vvozit zaliznu i margancevu rudi mid nikel zoloto sriblo piriti alyuminij Pidgotovku kadriv girnicho geologichnogo profilyu v Kitayi zdijsnyuyut u 12 girnichih vishah ta v 6 universitetah 36 tehnikumah i v 100 girnichopromislovih shkolah i uchilishah Div takozhGeologiya Kitayu Gidrogeologiya Kitayu Korisni kopalini Kitayu Girnicha promislovist Kitayu Dzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s