Гірнича промисловість Китаю.
Загальна характеристика
Китай має розвинену нафтогазову, вугільну, залізорудну, марганцеворудну, вольфрамову, хромову, алюмінієву, мідну, олов'яну, свинцево-цинкову, ртутну, сурм'яну, азбестову промисловість, а також видобуток і переробку титан- і ванадійвмісних продуктів, золота, гірничохімічної та нерудної індустріальної сировини, дорогоцінних та виробних каменів (табл. 2). Обсяг продукції гірничої промисловості в 1999 р. становив 51,4 млрд дол. США (для порівняння: у США — 48 млрд дол.). Частка гірничодобувних галузей на межі XX-XXI ст. — бл. 7% ВВП.
У 2001 гірничодобувна промисловість Китаю принесла бл. Yu 479 млрд, що на 7% більше, ніж в 2000 р. Виробництво десяти головних кольорових металів збільшилося з 7,6 млн т до 8,56 млн т; виробництво фосфоритових руди збільшилося з 19,37 млн т до 21 млн т; виробництво цементу збільшилося з 580 млн т до 630 млн т. Протягом 2001 в Китаї було відкрито 106 родовища корисних копалин. Витрати на геологічні дослідження досягли Yu 22,74 млрд, уряд видав 533 ліцензії на ці дослідження. Вартість мінерального імпорту-експорту перевищила US$ 100 млрд.
У 2000 р. у Китаї було 80 тис. державних гірничих підприємств і 200 тис. приватних та колективних. Китайський уряд прийняв ряд законів, які поліпшують планування розвідки мінеральних ресурсів, використання земельних ресурсів, видобутку золота, імпорту срібла, безпеки в гірничій промисловості, створення підприємств з іноземним капіталом і т. д. Однак на початку XXI ст. перед гірничодобувною промисловістю Китаю повстає проблема «старіння» головних рудників. Через виснаження ресурсів на грані закриття виявилося понад 400 рудників. За даними Міністра земельних і природних ресурсів КНР для половини з 45 головних видів китайських корисних копалин запаси витрачаються швидше, ніж відбувається їх поповнення за рахунок освоєння нових родовищ. Китайське управління геологічної розвідки на перший план висунуло пошук стратегічних ресурсів, вирішивши зосередити фінансові кошти і обладнання на розвідці дефіцитних корисних копалин — міді, урану, хрому і т. д., а також на освоєнні важливих для держави родовищ.
Китай — великий експортер та імпортер мінеральної сировини. На межі XX-XXI ст. обсяг експорту у гірн. галузі щорічно становить 11 млрд дол. США, обсяг імпорту — 27 млрд дол. Китай ввозить залізну і марганцеву руди, мідь, нікель, золото, срібло, пірити, алюміній.
Таблиця 1. — Видобуток мінералів та виробництво металів в Китаї, тис.т.*
Мінерали і метали | 2000 | 2001 |
Мідь | 1 325,8 | 1 426,5 |
588,5 | 564,7 | |
983,4 | 1 082,2 | |
Алюміній | 2 827,7 | 3 424,6 |
Глинозем | 4 326,8 | 4 729,1 |
Свинець | 1 033,5 | 1 171,6 |
569,6 | 599,2 | |
Цинк | 1 919,3 | 2 078,5 |
1 710,2 | 1 572, 1 | |
Нікель | 50,9 | 49,5 |
51,1 | 51,5 | |
Олово | 110,4 | 91,6 |
97,1 | 78,8 | |
Сурма | 106,4 | 134,0 |
98,6 | 92,4 | |
Магній | 138,8 | 186,0 |
Азбест | 314,6 | 300,0 |
Гіпс | 31 605,8 | 32 876,4 |
Графіт | 1 650,0 | 1 600,0 |
280,0 | 250,0 | |
Тальк | 1 900 | 2 000 |
Каолініт | 2 950 | 3 100 |
Воластоніт | 268,0 | 270,0 |
Вугілля | 999 170 | 1 089 670 |
* Mining Annual Review 2002
Окремі галузі
Див. Нафтова промисловість Китаю
Нафтова промисловість почала розвиватися в 50-ті роки XX ст. В 1963 р. після розвідки великого нафтового родовища в провінції Хейлунцзян, повністю забезпечила потреби країни в нафті. З подальшими відкриттями нафтових родовищ, особливо в провінціях Шаньдун і Хебей, потенційні можливості видобутку нафти збільшилися більш ніж вдвічі. З 1973 р. почався експорт нафти. З 1978 р. приріст продукції припинився і стабілізувався на рівні близько 100 млн т на рік. На початку 80-х років XX ст. Китай займав 6-е місце у світі за видобутком нафти. У 1996 Китай з видобутком 1141 млн барелів вийшов на 5-е місце у світі з видобутку нафти. Основні родовища нафти: Дацин, Шенлі, Женьцю, Даган, Паньшань, Наньян, Карамай, Юйминь та ін. Діє понад за 30 НПЗ загальною потужністю понад 500 тис. т на рік. Найпотужніші: Пекінський, Дацин, група Фушунських НПЗ, Шанхайський, Нанкінський, Шенлінський та ін. НПЗ. Розвинена система магістральних нафтопроводів (Юйминь — Ланьчжоу, 880 км; Дацін — порт Ціньхуандао — Пекін, 1500 км; Шенлі — Сюйчжоу — Нанкін, 1500 км; Даган — Пекін, 150 км; Шенлі — порт Ціндао, 250 км; Маомін — порт Чжаньцзян, 140 км та ін.) пропускною спроможністю від 1-2 до 13-15 млн т. нафти на рік. Подальший розвиток нафтовидобутку пов'язаний з освоєнням морського шельфу.
Газова промисловість.
Див. Газова промисловість Китаю.
У 1999 р. в Китаї було видобуто 25,4 млрд м³ газу, в тому числі на морі — 4,4 млрд м³. Видобуток газу в країні за 1994-99 рр. зріс на 7,8 млрд м³. За офіційними прогнозами в 2010 р. він збільшиться до 65-80 млрд м³, а в 2020 р. — до 90-110 млрд м³, значною мірою за рахунок морських родовищ. Видобуток розподіляється приблизно порівну між китайськими компаніями CNPC і PetroChina.
Вугільна промисловість.
Див. Вугільна промисловість Китаю .
На початку XXI ст. Китай — провідна світова країна з видобутку вугілля, яке є основою його паливно-енергетичної бази. Динаміка видобутку, млрд т: 1980 — 0,620; 1990 — 1,035; 1994 — 1,240; 1995 — 1,360; 1996 −1,397; 1,40 — 1997; 1998 — 1,181; 1999 — 0,974; 2000 — 1,238; 2001 — 1,171 [джерела: Локер С., 2000, Лондон; Кіцкі Є., 2002, Краків]. Видобуток вугілля в країні в 2003 р становитиме 1,35 млрд тонн. Серед найбільших центрів вуглевидобутку виділяються Хуайнань, Хеган, Кайлуань, Датун, Фушунь, Фусінь. Згідно зі «Стратегією трьох етапів» передбачалося подвоєння виробництва валового національного продукту за період 1990–2000 рр. і повторне його подвоєння до 2050 р. Передбачається зростання споживання вугілля в Китаї у 2020 р. до 2 млрд т; значне підвищення експорту, що становив в 2001 р. 86 млн т [World Coal. — 2002. — 11, № 8].
Горючі сланці. У Китаї розвинута розробка покладів горючих сланців, які йдуть, в основному, на виробництво штучного рідкого палива.
Залізорудна промисловість. Становлення промисловості почалося у 30-х роках XX ст. У 1943–1947 роках загалом щорічно добувалося 4,7 млн т руди. У 1949 р. багато копалень було зруйновано і видобуток впав до 0,59 млн т. Після відновлення галузі в 50-х роках видобуток став швидко зростати. На початку 80-х років масштабні розробки велися на більш ніж 200 залізорудних родовищ з запасами 200–1000 млн т. Найпотужніші підприємства діяли в провінції Ляонін в районі металургійних комбінатів «Аньшань» і «Беньсі». Залізисті кварцити, які видобуваються, містять в середньому близько 30% Fe, багаті руди — 60% Fe. Другий район великих розробок залізистих кварцитів — в провінції Хебей (кар'єри «Шуньчан», «Дашін» і «Сидзян»), руда містить 24-27% Fe. Третій значний район видобутку Баян-Обо у Внутрішній Монголії. Руди містять 30-60% Fe. В цілому наймасштабніші розробки ведуться відкритим способом. При підземній розробці широко використовується система підповерхового обвалення. Майже вся залізна руда потребує збагачення. На збагачувальниї фабриках застосовують магнітний, флотаційний та ін. способи збагачення. Видобуток залізних руд в КНР в 2001 р. (в дужках за 2000 р.) становив (в млн т): 102,0 (105,3); Імпорт Fe — руд в КНР в 2001 р. (в дужках за 2000 р.) становив (в млн т): 107,9 (84,9); [Mining J. — 2002. — 339, № 8693. — Р. 25-27]. Розробка родовищ залізних руд в Китаї на початку XXI ст. — відкрита. За оцінками фахівців, близько 1700 залізорудних родовищ в країні не підлягає освоєнню через низький вміст заліза (в середньому близько 32%) і високі вмісти шкідливих домішок — алюмінію і фосфору в рудах. Незважаючи на значні ресурси залізняку в країні не вистачає високоякісної сировини. Імпорт залізняка в КНР протягом останніх років зростав швидкими темпами: в 1990 р він становив 14,2 млн т, в 1995 — 41,2 млн т, 1999 р. — 55 млн т, 2000 — 70 млн т, 2001 — 92.3 млн т, 2002–111.5 млн т, 2003 — бл. 130 млн т.
Залізорудна компанія КНР Hainan Iron and Steel планує на о. Хайнань будівництво кобальтового металургійного заводу продуктивністю 330 т Co і 1000 т катодної Cu в рік. Капіталовкладення в будівництво оцінюються в 24 млн дол. [Metal Bull. — 2002. — № 8640. — Р. 7]. Китай є одним з найбільш швидко зростаючих ринків лудженої жерсті у світі. У останні 5 років попит ринку на цей вид продукції подвоївся. Очікується збільшення споживання до 1,7 млн т в 2005 р з 1,3 млн т в 2000 р. Протягом 5 останніх років Китай виробляв сталі більше всіх інших країн при обсязі виробництва понад 100 млн т. При цьому велика частина продукції була представлена низькосортною сталлю. Відносно високоякісної сталі країна є головним імпортером. Китай імпортує близько 16 млн т і експортує 6 млн т прокату (2000 р).
Перспективи китайської чорної металургії. За оцінками експертів Китай стане найбільшим гравцем світового металургійного ринку уже в 2006–2010 роках. Аналітики російської компанії «Северсталь» вважають, що це станеться після введення в дію нових металургійних підприємств, що активно зводяться в країні. Китай з імпортера сталі перетвориться у великого експортера. Уперше виробництво стального прокату в КНР перевищило 100 млн т в 1996 р., і за цим показником країна стала світовим лідером. Одночасно Китай був і залишається найбільшим у світі імпортером стального прокату. Багато в чому це пов'язано з недостачею в країні високоякісної сталі. У числі великих постачальників Китаю — сибірські і уральські підприємства; наприклад, Магнітогорський металургійний комбінат постачає в КНР близько 1 млн т продукції на рік. Великими постачальниками є також Стальна група «Мечел», Новолипецький і Західно-Сибірський металургійні комбінати та інші підприємства.
Через два роки китайська чорна металургія ліквідує залежність від імпорту, витіснивши зі свого ринку ряд постачальників. Згідно з державною програмою розвитку металургії, до кінця 2005 р. промисловість КНР повинна наблизити до 100 % частку споживаної в країні китайської стальної продукції, знизити питоме споживання енергоносіїв, а також збільшити частку готової стальної продукції до 80 % в загальних обсягах випуску на десяти найбільших металургійних підприємствах країни. Підйом в металургійній галузі пояснюється інвестиційною привабливістю китайської промисловості.
Нікель. Станом на початок XXI ст. понад 80% нікелю, що добувається в Китаї, надходить з родовища Цзіньчуань (провінція Ганьсу), промислове освоєння якого дозволило країні позбутися експортної залежності. З руд родовища виплавляється 80 % всього нікелю країни, 90 % кобальту і 93 % платиноїдів. Родовища нікелевих сульфідних руд з промисловим вмістом металів платинової групи розробляють відкритим і підземним способами в провінціях Гирін і Сичуань, а аналогічні руди, збагачені також міддю, бісмутом і титаном — у Внутрішній Монголії. Разом зі зростанням виробництва зростає і споживання нікелю в Китаї. Нікелеве споживання в 2001 р (до 2000) збільшилося на 30 % і досягло 84 тис.т. Імпорт нікелю в Китай у 2001 р був переважно з Росії (15,29 тис. т) і Австралії (5,323 тис. т). Імпорт нікелевого концентрату в 2001 р становив 6 986 т. Нікелевий експорт на 41 % знизився — до 5,42 тис. т і здійснювався переважно до Японії (5,139 тис. т) і Південної Кореї (252 т).
На думку експертів одного з найбільших світових виробників нікелю — канадської компанії Inco Ltd., Китай до 2004 р. випередить США по щорічному споживанню нікелю. У найближчому майбутньому Китай стане найбільшим у світі споживачем цього металу. Частка країни в прирості світового попиту на нікель в 2002 р. склала понад 60% і в майбутньому буде збільшуватися, що пов'язано із загальним підйомом китайської металургійної промисловості.
Марганцева промисловість. Промислова розробка родовищ марганцевих руд в Китаї почалася у XX ст. У 30-ті рр. країна вийшла на 8-е місце у світі по видобутку марганцю. Найбільш швидкими темпами обсяги виробництва стали наростати з 50-х рр., відповідаючи потребам розвитку чорної металургії країни. З 60-х рр. відмічалися як підйоми, так і спади у видобутку марганцевих руд. В перших десятиріччях XX ст. руду в основному добували в районі м. Даюй (провінція Цзянсі), а на початку 1980-х рр. великі розробки ведуться більш ніж на 27 родовищах. Найпотужніші гірничодобувні підприємства в останні десятиліття XX ст. діяли в зах. частині провінції Ляонін, де розробляються родовища Вафанцзи, Ліньюань і Цзіньсянь (у м. Цзіньчжоу). Основна частка продукції надходила з родовища Вафанцзи, де відпрацьовують три рудних пласти потужністю бл. 2 м, родовища Сянтань в провінції Хунань, де розробляється рудний пласт потужністю 2 м. На півдні провінції Хунань експлуатується ряд родовищ у мм. Лейян, Гуйян і Ченьсянь. Третій район розробок знаходиться в південній і центральній частинах Гуансі-Чжуанського автономного району (родовища Мугуй, Лайбінь, Фанчен та інш., представлені рудними покладами потужністю до 4 м). На півночі провінції Гуйчжоу експлуатується найбільше в Китаї родов. Цзуньї. Крім трьох основних районів, марганцеві руди добувають в провінціях Хебей (родовище Луньянь у м. Сюаньхуа), Цзянсу (родовище Цісяшань у м. Нанкін) і Цзянсі (родовище Лепін). Розробки меншого масштабу проводяться на родовищах Даціньшань (автономний район Внутрішньої Монголія), Дайсянь (провінція Шаньсі), Інкоу, Гайпін, Вафандянь у м. Фусянь (всі — провінція Ляонін), Лодін, Ляньцзян (провінція Гуандун) і на інш. Видобуток ведеться як відкритим, так і підземним способами. Сира руда збагачується, зокрема гравітаційними методами. Карбонатні руди (родовище Сянтань) після випалення використовуються головним чином для виплавки електроферосплавів (вміст марганцю в продукті підвищується до 35-47 %).
Кольорові метали. Структура китайської видобувної і переробної промисловості кольорових металів складна і весь час змінюється. У 1990-х рр. промисловість кольорових металів мала понад 800 підприємств, 8 проектно-конструкторських інститутів, геологічно-розвідувальні компанії. У 1990-ті роки практично все виробництво кольорових металів в Китаї здійснювала державна компанія China National Non-ferrous Metals Corp. (CNNC), яка об'єднувала 137 промислових підприємств (рудників, плавильних і рафінувальних заводів і підприємств по обробці кольорових металів) центрального підпорядкування і приблизно стільки ж тих, що контролюються провінційними адміністраціями, а також дослідницькі організації, торгові, будівельні і геологорозвідувальні фірми. У 1998 р. уряд Китаю розформував CNNC і заснував Державне бюро кольорової металургії (State Bureau of Non-ferrous Metals Industry — SBNMI), що знаходиться під управлінням Державної комісії з економіки і торгівлі (State Economic and Trade Commission — SETC). SBNMI відповідає за розвиток всієї індустрії кольорових металів. Передбачалося, що Бюро буде здійснювати адміністративний контроль за підприємствами, що раніше входили до CNNC, доти, поки вони не будуть перегруповані в нові корпорації. У подальшому SBNMI буде визначати плани і політику цих підприємств. У серпні 1998 р. голова уряду КНР схвалив галузевий принцип організації нових корпорацій, а у 1999 р були створені три нові корпорації: China Aluminium Corp. (Chalco), China Copper Lead Zinc Corp. (CCLZ) і China Rare Metals and Rare Earth Corp. (CRRC). Корпорація Chalco поглинула близько 30 підприємств алюмінію і магнію — їх плавильні і рафінувальні заводи, дослідницькі організації і торгові фірми. CCLZ об'єднала 55 підприємств мідної, свинцевої, цинкової, нікелевої і срібної промисловості. У CRRC увійшли понад 50 підприємств вольфраму, олова, стибію, молібдену, рідкісних земель і інших рідких металів. Підприємства CRRC випускають близько 33 % вольфраму в країні. Інша продукція випускається плавильниками, які не входили в CNNC і знаходилися у власності місцевих органів влади або в змішаній власності. У 2000 р. уряд Китаю ухвалив рішення ліквідувати CRRC і передати управління рудниками, що входили в неї, заводами і дослідницькими інститутами органам місцевої адміністрації. У квітні 2001 р. був зроблений ще один крок по шляху реформування китайської металургійної промисловості — створена організація China Non-Ferrous Metals Industry Assn (CNIA), керована SETC. Передбачається, що нова структура візьме на себе частину функцій свого попередника SBNMI, але її основною метою буде створення сприятливих умов для розвитку кольорової металургії Китаю і координація торгових планів країни. CNIA буде спостерігати за п'ятьма іншими структурами: China Tungsten Industry Assn, China National Assn for Non-ferrous Metals Construction, China Non-ferrous Metals Fabrication Assn, China Society of Engineering Blasting і China Assn of Amusement Parks & Attractions.
Хром. Китай практично не має в своєму розпорядженні значних запасів хромових руд. З 1980-х рр. розробляються дрібні родовища головним чином вогнетривких хромових руд. Майже всі вони розташовані у важкодоступних гірських районах або в районах з нерозвиненою інфраструктурою. У автономному районі Внутрішня Монголія видобуток ведеться на невеликому родовищі Солуньшань (потужність рудних тіл до 2 м, вміст Cr2O3 38-47 %) і на родовищі в межах хребта Іньшань (м. Хук-Хото). Інші райони розробок — у Північному Тибеті, на родовищі Салтохай (Булуньтохай) в Сіньцзян-Уйгурськом автономному районі. Крім того, хромові руди добувають попутно при розробці ільменіт-магнетитового родовища Паньчжіхуа (провінція Сичуань).
Вольфрамова промисловість. Видобуток вольфрамових руд в промислових масштабах ведеться в країні з початку XX ст. У 1980-х рр. за виробництвом вольфрамових концентратів (15-20 тис. т на рік) Китай вийшов на одне з провідних місць у світі. Основні райони розробки знаходяться в провінції Цзянсі, де працюють рудники «Дацзішань», «Сіхуашань» і «Гуймейшань» з проектною потужністю 6,8, 5 і 4 тис. т вольфрамових концентратів на рік. Видобуток на рудниках «Дацзішань» і «Гуймейшань» ведеться підземним способом, на «Сіхуашань» — комбінованим. Сиру руду збагачують в основному гравітацією з одержанням концентрату з 65-70 % вмістом WO3. Всього в країні працюють понад 60 гірничодобувних підприємств. У розвитку промисловості активно беруть участь американські компанії «Union Carbide», «Amax» та інші. Збагачують сировину із застосуванням відцентрових сепараторів, вібраційних грохотов, спіральних шлюзів, відсаджувальних машин і інш. У 1999 р в Китаї вироблено 22,971 тис. т вольфрамової продукції в перерахунку на метал (тверді сплави, феровольфрам, паравольфрамат амонію та ін.). Експорт вольфрамової продукції становив 15,145 тис. т. Внутрішньокитайське споживання вольфраму у 2001 р оцінюється в 9 тис. т/рік.
Структура сучасної вольфрамової галузі Китаю надзвичайно неоднорідна. Тільки 6 гірничо-збагачувальних підприємств мають в своєму розпорядженні виробничі потужності понад 1 тис. т концентрату на рік; їх сумарна продукція становить менше 1/5 виробництва країни. Деякі рудники діють без ліцензій на видобуток. Середнє вилучення WO3 в процесі збагачення становить 82,4%. Загальне число виробників паравольфрамату амонію — близько 170; їх сумарна виробнича потужність становить 65 тис. т/рік. Тільки у 19 з них річні потужності перевершують 1 тис. т, але вони виробляють бл. 69 % продукції. Фактичний випуск паравольфрамату амонію наприкінці 1990-х років знаходився на рівні 27-30 тис. т/рік; з них близько 16 тис. т на рік йшло на експорт. Річні обсяги виробництва феровольфраму широко варіюють, значною мірою в залежності від обсягів експорту, який коливався в минулому десятиріччі від 600 до 6000 т. Сумарні потужності становлять 13 тис. т/рік, в той час як внутрішнє споживання — близько 3.4 тис. т/рік. Частка металу в продукті становить 86-90 %. Тверді сплави випускають більш ніж 150 підприємств. З них тільки заводи в мм. Чжучжоу і Цзігун відрізняються значними обсягами виробництва — понад 1 тис. т/рік. Річна продуктивність кожного з інших 130 підприємств не перевищує 50 т. Сумарні потужності Китаю по виробництву твердих сплавів перевершують 7 тис. т/рік, реально їх випускається близько 5,8 тис. т/рік. Виробництвом вольфрамових продуктів займається понад 200 підприємств.
Молібден. Китай — один з головних виробників молібдену у світі. У 2001 було видобуто 28,2 тис. т молібдену, що на 2,84 % менше, ніж у 2000 р. Причина зниження — низькі ціни на молібден на світовому ринку. Споживання молібдену в Китаї становить 12-13 тис. т/рік, динаміка споживання позитивна.
Титан і ванадій. Промислове отримання титан- і ванадійвмісних продуктів в Китаї здійснюється на комплексі гірничих підприємств родовищі Паньчжіхуа на півдні провінції Сичуань і з використанням при переробці цих руд шлакової металургії. На базі розробок титаномагнетитових родовищ Дамяо, Хейшань і Туаньтінчжень в провінції Хебей та родовищі Мааньшань (провінція Аньхой) діють аналогічні підприємства. В менших масштабах видобуток титаномагнетитових руд ведеться на ряді інших дрібніших родовищах: Хеершань, Джупа (північ провінції Сичуань), Тайхечжень у м. Січан (південь провінції Сичуань), Тайпінгоу (схід провінції Гирін), Тяоюдай (провінція Гирін). Видобуток руди ведеться шахтним способом. Крім того, ільменітову сировину видобувають драгами на ільменітових розсипах прибережно-морського типу вздовж берегової лінії провінції Гуандун та Гуансі-Чжуанського автономного району. Попутно ільменіт одержують при розробці золотоносних розсипів в провінціях Хейлунцзян і Шаньсі. У автономному районі Внутрішня Монголія на розсипних родовищах Гуанцунь і Дяньсиму в невеликих кількостяхстях добувають рутил. Дефіцит титану покривається імпортом рутилового концентрату.
Алюмінієва промисловість
Див. Алюмінієва промисловість Китаю
Включає розробку покладів бокситів, глиноземистих сланців і алунітових руд. Основна частка продукції поступає з провінції Шаньдун. Родовища бокситів і глиноземистих сланців відпрацьовують головним чином відкритим способом (90 % всього видобутку). Виїмка ведеться буропідривним способом і бульдозерами. Переробка бокситів включає дроблення, грохочення, випалення і магнітну сепарацію. Технологія переробки бокситів дозволяє вилучати з них понад 90 % глинозему. Крім бокситів для алюмінієвої промисловості залучається обпалений діаспоровий боксит з 55-60 % глинозему, що використовується для виробництва вогнетривів і вогнетривка глина з 47 % глинозему. Збагачені боксити частково експортуються.
У 2003 р. Китай є найбільшим у світі виробником алюмінію і його експортером. За 2000–2002 рр. виробництво первинного алюмінію в країні було подвоєно і досягло 5,2 млн т/рік. У 2002 р. в Китаї вироблено 4,3 млн т первинного алюмінію [People's Daily].
Видобуток золота і срібла. За виробництвом золота (156 т/рік) Китай займав у 1999 р. 5-е місце у світі; у 2000 р. Китай видобув 180 т, а у 2001 —185 т золота і перемістився на 4-е місце у світі. У 2000 р в Китаї діяло 1200 золотодобувних підприємств. Основний район розробки — Шаньдунський півострів, де зосереджено ~50 % виробництва золота в країні (копальні «Чжаоє», «Цзяоцзя», «Сіньчен», «Саньшаньдао»). Великими постачальниками золота є також північні райони провінції Хейлунцзян, східної частини провінції Гірін, захід провінції Хунань, північ провінції Хебей і центральної частини автономного району Внутрішня Монголія. Розробка ведеться кар'єрами і шахтами. Золотодобувні підприємства оснащені драгами, земснарядами, збагачувальною технікою.
Видобуток срібла у Китаї з 1994 по 1998 р. перевищив попит на 2900 т, які були додані в державні резервні запаси. Видобуток Ag на 2000 р. становить приблизно 1300 т/рік при споживанні 800 т/рік. Реалізація надлишків Ag передбачається на міжнародному ринку, в зв'язку з чим з початку 2000 р. світові ціни на Ag знизилися від 0,171 до 0,166 дол./г.
На початку XXI ст. (2003) Китай є одним з головних світових виробників і експортерів срібла. Частка Китаю в постачанні на світовий ринок срібла досягає 10 %. У 2002 р. обсяг експорту китайського срібла становив 2214 т, на 80,7 % перевищивши рівень 2001 р.; від експорту срібла досягла 307 млн дол. У 2002 р. в Китаї вироблено понад 4 тис. т срібла, що дозволило зайняти за цим показником 5-е місце у світі. [Сіньхуа].
Мідь.
Див. Мідна промисловість Китаю
Виробництво мідного концентрату у 1999 р. склало 500 тис. т., а його імпорт — 375 тис. т. (за інш. даними — 1,24 млн т.), імпорт мідного брухту — 1,69 млн т. Виробництво міді склало 1,2 млн т. У 2000 р. китайські виробники концентрату мідної руди задовольняли бл. 50 % потреб країни. У 2000 р Китай імпортував 1,8 млн т мідного концентрату, головним чином з Австралії, Чилі і Монголії. У 2000 р загальне споживання міді на китайському ринку склало близько 1,87 млн т, місцеве виробництво 1,32 млн т, імпорт 665 тис. т, експорт 110 тис. т. споживання міді в Китаї становило 1,65 млн т. У 2000 р. 59 % мідної промисловості Китаю контролювала державна компанія «China Copper Lead Zink Corp». Планується будівництво дек. нових міднорудних комбінатів. За даними International Copper Study Group (ICSG) в Китаї в найближчі роки стануть до ладу мідні рудники Хамі, Сайшітан, Сіньхуашань, Юйлун, а також мідеплавильні і рафінувальні заводи Фанченган і Хоума. Продуктивність нового мідноливарного заводу — 600 тис. т/рік концентрату, він буде працювати за технологією фірми MIM Process Technology.
За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в Китаї видобуто 510 (500) тис. т Cu в руді (8-е місце після Чилі, США, Індонезії, Австралії, Канади, Перу, Росії), у світі — 13,082 (12,6) млн т.
Олов'яна промисловість. Китай — світовий лідер по виробництву і експорту олова. У 2003 р. спостерігається скорочення обсягів випуску олова, що пов'язане з дефіцитом олов'яного концентрату. У 2003 очікуване виробництво олова — 60 тис. т, проти 80 тис. т в 2002 р. Найбільші розробки олов'яних руд зосереджені в провінції Юньнань, в рудному районі Гецзю і в Гуансі-Чжуанському автономному районі. Велику частину олова добувають з розсипів відкритим способом (бл. 80 %). Збагачують олов'яні руди гравітацією, іноді за комбінованими гравітаційно-магнітно-флотаційними схемами. Одержують концентрат з вмістом олова (40 %) при вилученні 50-60 %. Поклади олова виснажені інтенсивними розробками.
В окрузі Хойчан (провінція Цзянси, Китай) на новому великому олов'яному родовищі планується побудувати великий олов'яний рудник. Попередні ГРР показали, що загальні запаси олова на об'єкті становлять близько 400–500 тис. т, а підтверджені запаси становлять близько 213,6 тис. т олова [Platts News, 2003].
Свинцево-цинкова промисловість Китаю постала після 40-х рр. XX ст. Сучасну базу промисловості складають рудники «Фанькоу» (провінція Гуаньдун), «Сітешань» (провінція Цінхай), «Хуаньшанпін», «Таолінь» (провінція Хунань), «Хойцзе» (провінція Юньнань), найстаріше підприємство «Шуйкоушань» (провінція Хунань), рудник поблизу м. Ляньчен (провінція Фуцзянь). Спільно з англійською компанією Billiton plc на початку XXI ст. побудовано новий свинцево-цинковий комбінат Lanping продуктивністю 250 тис. т цинку на рік. Загалом динаміка свинцево-цинкової промисловості на початку XXI ст. позитивна (табл.).
Видобуток руд рідкісних металів в пром. масштабах почалася в Китаї з 50-х рр. XX ст. Основні центри розробки зосереджені в Сіньцзян-Уйгурському, Гуансі-Чжуанському автономних районах, у Внутрішній Монголії, пров. Гуандун і Цзянсі.
На початку XXI ст. Китай — найбільший виробник у світі і експортер рідкісних земель. Він контролює понад 2/3 продукції, що виробляється.
Див. Видобуток рідкісних металів у Китаї.
Ртутна промисловість. Основні об'єкти сконцентровані в межах Південно-Китайської ртутно-рудної провінції, що охоплює територію провінцій Гуйчжоу, Хунань, Юньнань, Сичуань, Цзянсі, Чжецзян, Гуандун, Фуцзянь. Невеликі вияви ртутного зруденіння в різні роки розроблялися кустарним способом (провінція Синьцзян та ін.). Розробка ведеться підземним способом із застосуванням буропідривних робіт. На дрібних родовищах жильно-гніздового типу видобуток здійснюють попутно з розвідкою окремих рудних тіл. Основна система розробки — камерно-стовпова. Подальші перспективи ртутно-рудної промисловості пов'язані з розвитком гірничих робіт на прихованих на глибині («сліпих») покладах.
Забезпеченість загальними запасами ртуті максимального рівня її виробництва, досягнутого в 1995–1997 рр., з урахуванням 5 %-них втрат при металургійному переділі становить у Китаї 21 рік.
Сурм'яна (стибієва) промисловість. Основна рудна база стибієвої промисловості — родовище Сікуаньшань, відоме з глибокої старовини як джерело антимоніту. Пром. експлуатація цього об'єкта почата в 1894 р; максимальних масштабів досягла в 1917, коли тут було отримано понад 25 тис. т товарного металу (у 80-ті рр. бл. 10 тис. т). Розробка ведеться підземним способом; глибина понад 400–450 м. Система камерно-стовпова та з тверднучим закладенням хвостами збагачення. Виїмка здійснюється буропідривним способом. Середні і рядові руди збагачують гравітаційно-флотаційним методом. Інші родов. знаходяться в провінціях Хунань, Гуйчжоу і інш., розташованих на півдні країни. Гірничі підприємства галузі здійснюють закінчений цикл переробки руди аж до отримання металу різних марок і оксидних сполук стибію. Промислове значення також мають комплексні вольфрам-стибієві (з поліметалами, золотом і ртуттю) родовища групи Усі-Сіань-Таоань, розташовані в центральній частині провінції Хунань.
Забезпеченість стибієвої промисловості Китаю вітчизняними загальними і підтвердженими запасами металу, розрахована за максимальним рівнем його виробництва в концентратах в 1993–1997 рр. (з урахуванням 25 %-них втрат при видобутку і збагаченні), становить, відповідно, 18 і 13 років.
Азбестова промисловість. Китай входить до числа провідних виробників азбесту. Видобуток сировини ведеться в провінціях Сичуань, Цінхай, Шеньсі, Хебей, Ляонін і Шаньсі. На великому Шимянському родовищі азбест видобувається в основному відкритим способом.
Гірничо-хімічна сировина видобувається в Китаї з найдавніших часів. Кам'яну сіль (бл. 30 млн т на рік) добувають випаровуванням з морської води, з соляних озер і підземних розсолів, а також на соляних шахтах. Промисли солі зосереджені вздовж мор. берега від гирла р. Ялуцзян до о. Хайнань на відстані 11 тис. км. Центри видобутку зосереджені в районі мм. Далянь і Таньцзінь, на узбережжі Бохайвань і Ляодунської затоки, в провінції Хебей і в районах Дагу, Таньгу, Дацінхе, Хуанхуа, в провінціях Шаньдун, Цзянсу, по берегах затоки Ханчжоувань, в провінції Гуандун і в Гуансі-Чжуанському автономному районі. З соляних озер сіль добувають в Цайдамській улоговині (провінція Цінхай), з соляних шахт — в провінції Цзянсі, в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі та ін.
Див. Гірничо-хімічна промисловість Китаю.
Видобуток дорогоцінних і виробних каменів. Алмази попутно із золотом видобувають в басейні річки Юаньцзян (провінції Хунань і Гуйчжоу), а також в районі Чанте. Алмази в розсипах і кімберлітових трубках періодично добували в провінціях Ляонін, Шаньдун, Гуйчжоу, в Гуансі-Чжуанському і Тибетському автономних районах. Китай є імпортером алмазів.
Великі родовища бірюзи відомі в Тибеті, нефриту в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі і гірського кришталю в пров. Гуандун. Нефрит — традиційний ювелірно-виробний камінь Китаю, що широко застосовується для виготовлення різьблених виробів. З глибокої старовини і до кінця XIX ст. родовища Куньлуньських гір були основним джерелом нефриту у світі. З 50- х рр. в центральній частині о. Хайнань біля м. Тунчен відкритим способом розроблялося унікальне родовище гірського кришталю Янзяолін.
У країні розробляються родовища нерудної індустріальної сировини. Основні родовища бентоніту, що розробляються відкритим способом, знаходяться в провінції Ляонін, вермікуліту — в провінції Шаньдун (район Ліньшу). У Внутрішній Монголії і в провінції Гуандун добувають гіпс. Основні родовища графіту знаходяться в провінціях Гирін, Фуцзянь, Шеньсі і у Внутрішній Монголії. Високоякісний каолін добувається в провінціях Цзянсі, Фуцзянь, Чжецзян, Гуандун, Юньнань, Ганьсу і у Внутрішній Монголії. У провінції Ляонін на рудниках «Хайчен» і «Цаньшанькуан» ведеться видобуток магнезиту (бл. 1 млн т на рік). Родовища мусковіту розробляють а провінціях Цзянсу, Фуцзянь і в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі. Родовища стеатиту і тальку відомі в провінції Ляонін в районі м. Телін. Крім того, тальк добувають в провінціях Хенань, Юньнань, Шаньдун і Фуцзянь.
Гірниче машинобудування
У Китаї розвинене виробництво гірн. і гірничо-транспортного обладнання. Близько 320 видів такої продукції (машини для очисних і підготовчих робіт, кріплення, обладнання підземного транспорту, геологорозвідки, апаратура і прилади техніки безпеки) випускається більш ніж 30-а заводами вугільного машинобудування. Освоєно виробництво драг, морських бурових платформ та інше обладнання.
Геологічна і гірнича служба. Підготовка кадрів. Друк
Проведення геологічних досліджень, геологічна освіта і діяльність установ Академії геологічних наук входять в компетенцію Міністерства геології. У кожній з провінцій діють геологічні бюро, що входить до складу Міністерства геології, але в адміністративному відношенні пов'язані з владою провінцій. Крім Міністерства геології, відповідні дослідження на теритрії країни проводять також міністерства металургійної промисловості, енергетики та іригації, вугільної промисловості, транспорту, будівництва. Питання розробки родовищ знаходяться у веденні міністерств нафтової і хімічної промисловості, металургійної промисловості. Працює 6 геологічних вузів і 8 училищ, крім того, підготовку геологів здійснюють в університетах країни. Кадри для вугільної промисловості готують в 12 гірн. вузах, 36 технікумах і в 100 гірничопромислових школах і училищах. У Китаї видається понад 40 журналів з питань освоєння надр Землі.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Kitayu Zagalna harakteristikaKitaj maye rozvinenu naftogazovu vugilnu zalizorudnu margancevorudnu volframovu hromovu alyuminiyevu midnu olov yanu svincevo cinkovu rtutnu surm yanu azbestovu promislovist a takozh vidobutok i pererobku titan i vanadijvmisnih produktiv zolota girnichohimichnoyi ta nerudnoyi industrialnoyi sirovini dorogocinnih ta virobnih kameniv tabl 2 Obsyag produkciyi girnichoyi promislovosti v 1999 r stanoviv 51 4 mlrd dol SShA dlya porivnyannya u SShA 48 mlrd dol Chastka girnichodobuvnih galuzej na mezhi XX XXI st bl 7 VVP U 2001 girnichodobuvna promislovist Kitayu prinesla bl Yu 479 mlrd sho na 7 bilshe nizh v 2000 r Virobnictvo desyati golovnih kolorovih metaliv zbilshilosya z 7 6 mln t do 8 56 mln t virobnictvo fosforitovih rudi zbilshilosya z 19 37 mln t do 21 mln t virobnictvo cementu zbilshilosya z 580 mln t do 630 mln t Protyagom 2001 v Kitayi bulo vidkrito 106 rodovisha korisnih kopalin Vitrati na geologichni doslidzhennya dosyagli Yu 22 74 mlrd uryad vidav 533 licenziyi na ci doslidzhennya Vartist mineralnogo importu eksportu perevishila US 100 mlrd U 2000 r u Kitayi bulo 80 tis derzhavnih girnichih pidpriyemstv i 200 tis privatnih ta kolektivnih Kitajskij uryad prijnyav ryad zakoniv yaki polipshuyut planuvannya rozvidki mineralnih resursiv vikoristannya zemelnih resursiv vidobutku zolota importu sribla bezpeki v girnichij promislovosti stvorennya pidpriyemstv z inozemnim kapitalom i t d Odnak na pochatku XXI st pered girnichodobuvnoyu promislovistyu Kitayu povstaye problema starinnya golovnih rudnikiv Cherez visnazhennya resursiv na grani zakrittya viyavilosya ponad 400 rudnikiv Za danimi Ministra zemelnih i prirodnih resursiv KNR dlya polovini z 45 golovnih vidiv kitajskih korisnih kopalin zapasi vitrachayutsya shvidshe nizh vidbuvayetsya yih popovnennya za rahunok osvoyennya novih rodovish Kitajske upravlinnya geologichnoyi rozvidki na pershij plan visunulo poshuk strategichnih resursiv virishivshi zoserediti finansovi koshti i obladnannya na rozvidci deficitnih korisnih kopalin midi uranu hromu i t d a takozh na osvoyenni vazhlivih dlya derzhavi rodovish Kitaj velikij eksporter ta importer mineralnoyi sirovini Na mezhi XX XXI st obsyag eksportu u girn galuzi shorichno stanovit 11 mlrd dol SShA obsyag importu 27 mlrd dol Kitaj vvozit zaliznu i margancevu rudi mid nikel zoloto sriblo piriti alyuminij Tablicya 1 Vidobutok mineraliv ta virobnictvo metaliv v Kitayi tis t Minerali i metali 2000 2001Mid 1 325 8 1 426 5588 5 564 7983 4 1 082 2Alyuminij 2 827 7 3 424 6Glinozem 4 326 8 4 729 1Svinec 1 033 5 1 171 6569 6 599 2Cink 1 919 3 2 078 51 710 2 1 572 1Nikel 50 9 49 551 1 51 5Olovo 110 4 91 697 1 78 8Surma 106 4 134 098 6 92 4Magnij 138 8 186 0Azbest 314 6 300 0Gips 31 605 8 32 876 4Grafit 1 650 0 1 600 0280 0 250 0Talk 1 900 2 000Kaolinit 2 950 3 100Volastonit 268 0 270 0Vugillya 999 170 1 089 670 Mining Annual Review 2002Okremi galuziDiv Naftova promislovist Kitayu Naftova promislovist pochala rozvivatisya v 50 ti roki XX st V 1963 r pislya rozvidki velikogo naftovogo rodovisha v provinciyi Hejlunczyan povnistyu zabezpechila potrebi krayini v nafti Z podalshimi vidkrittyami naftovih rodovish osoblivo v provinciyah Shandun i Hebej potencijni mozhlivosti vidobutku nafti zbilshilisya bilsh nizh vdvichi Z 1973 r pochavsya eksport nafti Z 1978 r pririst produkciyi pripinivsya i stabilizuvavsya na rivni blizko 100 mln t na rik Na pochatku 80 h rokiv XX st Kitaj zajmav 6 e misce u sviti za vidobutkom nafti U 1996 Kitaj z vidobutkom 1141 mln bareliv vijshov na 5 e misce u sviti z vidobutku nafti Osnovni rodovisha nafti Dacin Shenli Zhencyu Dagan Panshan Nanyan Karamaj Yujmin ta in Diye ponad za 30 NPZ zagalnoyu potuzhnistyu ponad 500 tis t na rik Najpotuzhnishi Pekinskij Dacin grupa Fushunskih NPZ Shanhajskij Nankinskij Shenlinskij ta in NPZ Rozvinena sistema magistralnih naftoprovodiv Yujmin Lanchzhou 880 km Dacin port Cinhuandao Pekin 1500 km Shenli Syujchzhou Nankin 1500 km Dagan Pekin 150 km Shenli port Cindao 250 km Maomin port Chzhanczyan 140 km ta in propusknoyu spromozhnistyu vid 1 2 do 13 15 mln t nafti na rik Podalshij rozvitok naftovidobutku pov yazanij z osvoyennyam morskogo shelfu Gazova promislovist Div Gazova promislovist Kitayu U 1999 r v Kitayi bulo vidobuto 25 4 mlrd m gazu v tomu chisli na mori 4 4 mlrd m Vidobutok gazu v krayini za 1994 99 rr zris na 7 8 mlrd m Za oficijnimi prognozami v 2010 r vin zbilshitsya do 65 80 mlrd m a v 2020 r do 90 110 mlrd m znachnoyu miroyu za rahunok morskih rodovish Vidobutok rozpodilyayetsya priblizno porivnu mizh kitajskimi kompaniyami CNPC i PetroChina Vugilna promislovist Div Vugilna promislovist Kitayu Na pochatku XXI st Kitaj providna svitova krayina z vidobutku vugillya yake ye osnovoyu jogo palivno energetichnoyi bazi Dinamika vidobutku mlrd t 1980 0 620 1990 1 035 1994 1 240 1995 1 360 1996 1 397 1 40 1997 1998 1 181 1999 0 974 2000 1 238 2001 1 171 dzherela Loker S 2000 London Kicki Ye 2002 Krakiv Vidobutok vugillya v krayini v 2003 r stanovitime 1 35 mlrd tonn Sered najbilshih centriv vuglevidobutku vidilyayutsya Huajnan Hegan Kajluan Datun Fushun Fusin Zgidno zi Strategiyeyu troh etapiv peredbachalosya podvoyennya virobnictva valovogo nacionalnogo produktu za period 1990 2000 rr i povtorne jogo podvoyennya do 2050 r Peredbachayetsya zrostannya spozhivannya vugillya v Kitayi u 2020 r do 2 mlrd t znachne pidvishennya eksportu sho stanoviv v 2001 r 86 mln t World Coal 2002 11 8 Goryuchi slanci U Kitayi rozvinuta rozrobka pokladiv goryuchih slanciv yaki jdut v osnovnomu na virobnictvo shtuchnogo ridkogo paliva Zalizorudna promislovist Stanovlennya promislovosti pochalosya u 30 h rokah XX st U 1943 1947 rokah zagalom shorichno dobuvalosya 4 7 mln t rudi U 1949 r bagato kopalen bulo zrujnovano i vidobutok vpav do 0 59 mln t Pislya vidnovlennya galuzi v 50 h rokah vidobutok stav shvidko zrostati Na pochatku 80 h rokiv masshtabni rozrobki velisya na bilsh nizh 200 zalizorudnih rodovish z zapasami 200 1000 mln t Najpotuzhnishi pidpriyemstva diyali v provinciyi Lyaonin v rajoni metalurgijnih kombinativ Anshan i Bensi Zalizisti kvarciti yaki vidobuvayutsya mistyat v serednomu blizko 30 Fe bagati rudi 60 Fe Drugij rajon velikih rozrobok zalizistih kvarcitiv v provinciyi Hebej kar yeri Shunchan Dashin i Sidzyan ruda mistit 24 27 Fe Tretij znachnij rajon vidobutku Bayan Obo u Vnutrishnij Mongoliyi Rudi mistyat 30 60 Fe V cilomu najmasshtabnishi rozrobki vedutsya vidkritim sposobom Pri pidzemnij rozrobci shiroko vikoristovuyetsya sistema pidpoverhovogo obvalennya Majzhe vsya zalizna ruda potrebuye zbagachennya Na zbagachuvalniyi fabrikah zastosovuyut magnitnij flotacijnij ta in sposobi zbagachennya Vidobutok zaliznih rud v KNR v 2001 r v duzhkah za 2000 r stanoviv v mln t 102 0 105 3 Import Fe rud v KNR v 2001 r v duzhkah za 2000 r stanoviv v mln t 107 9 84 9 Mining J 2002 339 8693 R 25 27 Rozrobka rodovish zaliznih rud v Kitayi na pochatku XXI st vidkrita Za ocinkami fahivciv blizko 1700 zalizorudnih rodovish v krayini ne pidlyagaye osvoyennyu cherez nizkij vmist zaliza v serednomu blizko 32 i visoki vmisti shkidlivih domishok alyuminiyu i fosforu v rudah Nezvazhayuchi na znachni resursi zaliznyaku v krayini ne vistachaye visokoyakisnoyi sirovini Import zaliznyaka v KNR protyagom ostannih rokiv zrostav shvidkimi tempami v 1990 r vin stanoviv 14 2 mln t v 1995 41 2 mln t 1999 r 55 mln t 2000 70 mln t 2001 92 3 mln t 2002 111 5 mln t 2003 bl 130 mln t Zalizorudna kompaniya KNR Hainan Iron and Steel planuye na o Hajnan budivnictvo kobaltovogo metalurgijnogo zavodu produktivnistyu 330 t Co i 1000 t katodnoyi Cu v rik Kapitalovkladennya v budivnictvo ocinyuyutsya v 24 mln dol Metal Bull 2002 8640 R 7 Kitaj ye odnim z najbilsh shvidko zrostayuchih rinkiv ludzhenoyi zhersti u sviti U ostanni 5 rokiv popit rinku na cej vid produkciyi podvoyivsya Ochikuyetsya zbilshennya spozhivannya do 1 7 mln t v 2005 r z 1 3 mln t v 2000 r Protyagom 5 ostannih rokiv Kitaj viroblyav stali bilshe vsih inshih krayin pri obsyazi virobnictva ponad 100 mln t Pri comu velika chastina produkciyi bula predstavlena nizkosortnoyu stallyu Vidnosno visokoyakisnoyi stali krayina ye golovnim importerom Kitaj importuye blizko 16 mln t i eksportuye 6 mln t prokatu 2000 r Perspektivi kitajskoyi chornoyi metalurgiyi Za ocinkami ekspertiv Kitaj stane najbilshim gravcem svitovogo metalurgijnogo rinku uzhe v 2006 2010 rokah Analitiki rosijskoyi kompaniyi Severstal vvazhayut sho ce stanetsya pislya vvedennya v diyu novih metalurgijnih pidpriyemstv sho aktivno zvodyatsya v krayini Kitaj z importera stali peretvoritsya u velikogo eksportera Upershe virobnictvo stalnogo prokatu v KNR perevishilo 100 mln t v 1996 r i za cim pokaznikom krayina stala svitovim liderom Odnochasno Kitaj buv i zalishayetsya najbilshim u sviti importerom stalnogo prokatu Bagato v chomu ce pov yazano z nedostacheyu v krayini visokoyakisnoyi stali U chisli velikih postachalnikiv Kitayu sibirski i uralski pidpriyemstva napriklad Magnitogorskij metalurgijnij kombinat postachaye v KNR blizko 1 mln t produkciyi na rik Velikimi postachalnikami ye takozh Stalna grupa Mechel Novolipeckij i Zahidno Sibirskij metalurgijni kombinati ta inshi pidpriyemstva Cherez dva roki kitajska chorna metalurgiya likviduye zalezhnist vid importu vitisnivshi zi svogo rinku ryad postachalnikiv Zgidno z derzhavnoyu programoyu rozvitku metalurgiyi do kincya 2005 r promislovist KNR povinna nabliziti do 100 chastku spozhivanoyi v krayini kitajskoyi stalnoyi produkciyi zniziti pitome spozhivannya energonosiyiv a takozh zbilshiti chastku gotovoyi stalnoyi produkciyi do 80 v zagalnih obsyagah vipusku na desyati najbilshih metalurgijnih pidpriyemstvah krayini Pidjom v metalurgijnij galuzi poyasnyuyetsya investicijnoyu privablivistyu kitajskoyi promislovosti Nikel Stanom na pochatok XXI st ponad 80 nikelyu sho dobuvayetsya v Kitayi nadhodit z rodovisha Czinchuan provinciya Gansu promislove osvoyennya yakogo dozvolilo krayini pozbutisya eksportnoyi zalezhnosti Z rud rodovisha viplavlyayetsya 80 vsogo nikelyu krayini 90 kobaltu i 93 platinoyidiv Rodovisha nikelevih sulfidnih rud z promislovim vmistom metaliv platinovoyi grupi rozroblyayut vidkritim i pidzemnim sposobami v provinciyah Girin i Sichuan a analogichni rudi zbagacheni takozh middyu bismutom i titanom u Vnutrishnij Mongoliyi Razom zi zrostannyam virobnictva zrostaye i spozhivannya nikelyu v Kitayi Nikeleve spozhivannya v 2001 r do 2000 zbilshilosya na 30 i dosyaglo 84 tis t Import nikelyu v Kitaj u 2001 r buv perevazhno z Rosiyi 15 29 tis t i Avstraliyi 5 323 tis t Import nikelevogo koncentratu v 2001 r stanoviv 6 986 t Nikelevij eksport na 41 znizivsya do 5 42 tis t i zdijsnyuvavsya perevazhno do Yaponiyi 5 139 tis t i Pivdennoyi Koreyi 252 t Na dumku ekspertiv odnogo z najbilshih svitovih virobnikiv nikelyu kanadskoyi kompaniyi Inco Ltd Kitaj do 2004 r viperedit SShA po shorichnomu spozhivannyu nikelyu U najblizhchomu majbutnomu Kitaj stane najbilshim u sviti spozhivachem cogo metalu Chastka krayini v prirosti svitovogo popitu na nikel v 2002 r sklala ponad 60 i v majbutnomu bude zbilshuvatisya sho pov yazano iz zagalnim pidjomom kitajskoyi metalurgijnoyi promislovosti Marganceva promislovist Promislova rozrobka rodovish margancevih rud v Kitayi pochalasya u XX st U 30 ti rr krayina vijshla na 8 e misce u sviti po vidobutku margancyu Najbilsh shvidkimi tempami obsyagi virobnictva stali narostati z 50 h rr vidpovidayuchi potrebam rozvitku chornoyi metalurgiyi krayini Z 60 h rr vidmichalisya yak pidjomi tak i spadi u vidobutku margancevih rud V pershih desyatirichchyah XX st rudu v osnovnomu dobuvali v rajoni m Dayuj provinciya Czyansi a na pochatku 1980 h rr veliki rozrobki vedutsya bilsh nizh na 27 rodovishah Najpotuzhnishi girnichodobuvni pidpriyemstva v ostanni desyatilittya XX st diyali v zah chastini provinciyi Lyaonin de rozroblyayutsya rodovisha Vafanczi Linyuan i Czinsyan u m Czinchzhou Osnovna chastka produkciyi nadhodila z rodovisha Vafanczi de vidpracovuyut tri rudnih plasti potuzhnistyu bl 2 m rodovisha Syantan v provinciyi Hunan de rozroblyayetsya rudnij plast potuzhnistyu 2 m Na pivdni provinciyi Hunan ekspluatuyetsya ryad rodovish u mm Lejyan Gujyan i Chensyan Tretij rajon rozrobok znahoditsya v pivdennij i centralnij chastinah Guansi Chzhuanskogo avtonomnogo rajonu rodovisha Muguj Lajbin Fanchen ta insh predstavleni rudnimi pokladami potuzhnistyu do 4 m Na pivnochi provinciyi Gujchzhou ekspluatuyetsya najbilshe v Kitayi rodov Czunyi Krim troh osnovnih rajoniv margancevi rudi dobuvayut v provinciyah Hebej rodovishe Lunyan u m Syuanhua Czyansu rodovishe Cisyashan u m Nankin i Czyansi rodovishe Lepin Rozrobki menshogo masshtabu provodyatsya na rodovishah Dacinshan avtonomnij rajon Vnutrishnoyi Mongoliya Dajsyan provinciya Shansi Inkou Gajpin Vafandyan u m Fusyan vsi provinciya Lyaonin Lodin Lyanczyan provinciya Guandun i na insh Vidobutok vedetsya yak vidkritim tak i pidzemnim sposobami Sira ruda zbagachuyetsya zokrema gravitacijnimi metodami Karbonatni rudi rodovishe Syantan pislya vipalennya vikoristovuyutsya golovnim chinom dlya viplavki elektroferosplaviv vmist margancyu v produkti pidvishuyetsya do 35 47 Kolorovi metali Struktura kitajskoyi vidobuvnoyi i pererobnoyi promislovosti kolorovih metaliv skladna i ves chas zminyuyetsya U 1990 h rr promislovist kolorovih metaliv mala ponad 800 pidpriyemstv 8 proektno konstruktorskih institutiv geologichno rozviduvalni kompaniyi U 1990 ti roki praktichno vse virobnictvo kolorovih metaliv v Kitayi zdijsnyuvala derzhavna kompaniya China National Non ferrous Metals Corp CNNC yaka ob yednuvala 137 promislovih pidpriyemstv rudnikiv plavilnih i rafinuvalnih zavodiv i pidpriyemstv po obrobci kolorovih metaliv centralnogo pidporyadkuvannya i priblizno stilki zh tih sho kontrolyuyutsya provincijnimi administraciyami a takozh doslidnicki organizaciyi torgovi budivelni i geologorozviduvalni firmi U 1998 r uryad Kitayu rozformuvav CNNC i zasnuvav Derzhavne byuro kolorovoyi metalurgiyi State Bureau of Non ferrous Metals Industry SBNMI sho znahoditsya pid upravlinnyam Derzhavnoyi komisiyi z ekonomiki i torgivli State Economic and Trade Commission SETC SBNMI vidpovidaye za rozvitok vsiyeyi industriyi kolorovih metaliv Peredbachalosya sho Byuro bude zdijsnyuvati administrativnij kontrol za pidpriyemstvami sho ranishe vhodili do CNNC doti poki voni ne budut peregrupovani v novi korporaciyi U podalshomu SBNMI bude viznachati plani i politiku cih pidpriyemstv U serpni 1998 r golova uryadu KNR shvaliv galuzevij princip organizaciyi novih korporacij a u 1999 r buli stvoreni tri novi korporaciyi China Aluminium Corp Chalco China Copper Lead Zinc Corp CCLZ i China Rare Metals and Rare Earth Corp CRRC Korporaciya Chalco poglinula blizko 30 pidpriyemstv alyuminiyu i magniyu yih plavilni i rafinuvalni zavodi doslidnicki organizaciyi i torgovi firmi CCLZ ob yednala 55 pidpriyemstv midnoyi svincevoyi cinkovoyi nikelevoyi i sribnoyi promislovosti U CRRC uvijshli ponad 50 pidpriyemstv volframu olova stibiyu molibdenu ridkisnih zemel i inshih ridkih metaliv Pidpriyemstva CRRC vipuskayut blizko 33 volframu v krayini Insha produkciya vipuskayetsya plavilnikami yaki ne vhodili v CNNC i znahodilisya u vlasnosti miscevih organiv vladi abo v zmishanij vlasnosti U 2000 r uryad Kitayu uhvaliv rishennya likviduvati CRRC i peredati upravlinnya rudnikami sho vhodili v neyi zavodami i doslidnickimi institutami organam miscevoyi administraciyi U kvitni 2001 r buv zroblenij she odin krok po shlyahu reformuvannya kitajskoyi metalurgijnoyi promislovosti stvorena organizaciya China Non Ferrous Metals Industry Assn CNIA kerovana SETC Peredbachayetsya sho nova struktura vizme na sebe chastinu funkcij svogo poperednika SBNMI ale yiyi osnovnoyu metoyu bude stvorennya spriyatlivih umov dlya rozvitku kolorovoyi metalurgiyi Kitayu i koordinaciya torgovih planiv krayini CNIA bude sposterigati za p yatma inshimi strukturami China Tungsten Industry Assn China National Assn for Non ferrous Metals Construction China Non ferrous Metals Fabrication Assn China Society of Engineering Blasting i China Assn of Amusement Parks amp Attractions Hrom Kitaj praktichno ne maye v svoyemu rozporyadzhenni znachnih zapasiv hromovih rud Z 1980 h rr rozroblyayutsya dribni rodovisha golovnim chinom vognetrivkih hromovih rud Majzhe vsi voni roztashovani u vazhkodostupnih girskih rajonah abo v rajonah z nerozvinenoyu infrastrukturoyu U avtonomnomu rajoni Vnutrishnya Mongoliya vidobutok vedetsya na nevelikomu rodovishi Solunshan potuzhnist rudnih til do 2 m vmist Cr2O3 38 47 i na rodovishi v mezhah hrebta Inshan m Huk Hoto Inshi rajoni rozrobok u Pivnichnomu Tibeti na rodovishi Saltohaj Buluntohaj v Sinczyan Ujgurskom avtonomnomu rajoni Krim togo hromovi rudi dobuvayut poputno pri rozrobci ilmenit magnetitovogo rodovisha Panchzhihua provinciya Sichuan Volframova promislovist Vidobutok volframovih rud v promislovih masshtabah vedetsya v krayini z pochatku XX st U 1980 h rr za virobnictvom volframovih koncentrativ 15 20 tis t na rik Kitaj vijshov na odne z providnih misc u sviti Osnovni rajoni rozrobki znahodyatsya v provinciyi Czyansi de pracyuyut rudniki Daczishan Sihuashan i Gujmejshan z proektnoyu potuzhnistyu 6 8 5 i 4 tis t volframovih koncentrativ na rik Vidobutok na rudnikah Daczishan i Gujmejshan vedetsya pidzemnim sposobom na Sihuashan kombinovanim Siru rudu zbagachuyut v osnovnomu gravitaciyeyu z oderzhannyam koncentratu z 65 70 vmistom WO3 Vsogo v krayini pracyuyut ponad 60 girnichodobuvnih pidpriyemstv U rozvitku promislovosti aktivno berut uchast amerikanski kompaniyi Union Carbide Amax ta inshi Zbagachuyut sirovinu iz zastosuvannyam vidcentrovih separatoriv vibracijnih grohotov spiralnih shlyuziv vidsadzhuvalnih mashin i insh U 1999 r v Kitayi virobleno 22 971 tis t volframovoyi produkciyi v pererahunku na metal tverdi splavi ferovolfram paravolframat amoniyu ta in Eksport volframovoyi produkciyi stanoviv 15 145 tis t Vnutrishnokitajske spozhivannya volframu u 2001 r ocinyuyetsya v 9 tis t rik Struktura suchasnoyi volframovoyi galuzi Kitayu nadzvichajno neodnoridna Tilki 6 girnicho zbagachuvalnih pidpriyemstv mayut v svoyemu rozporyadzhenni virobnichi potuzhnosti ponad 1 tis t koncentratu na rik yih sumarna produkciya stanovit menshe 1 5 virobnictva krayini Deyaki rudniki diyut bez licenzij na vidobutok Serednye viluchennya WO3 v procesi zbagachennya stanovit 82 4 Zagalne chislo virobnikiv paravolframatu amoniyu blizko 170 yih sumarna virobnicha potuzhnist stanovit 65 tis t rik Tilki u 19 z nih richni potuzhnosti perevershuyut 1 tis t ale voni viroblyayut bl 69 produkciyi Faktichnij vipusk paravolframatu amoniyu naprikinci 1990 h rokiv znahodivsya na rivni 27 30 tis t rik z nih blizko 16 tis t na rik jshlo na eksport Richni obsyagi virobnictva ferovolframu shiroko variyuyut znachnoyu miroyu v zalezhnosti vid obsyagiv eksportu yakij kolivavsya v minulomu desyatirichchi vid 600 do 6000 t Sumarni potuzhnosti stanovlyat 13 tis t rik v toj chas yak vnutrishnye spozhivannya blizko 3 4 tis t rik Chastka metalu v produkti stanovit 86 90 Tverdi splavi vipuskayut bilsh nizh 150 pidpriyemstv Z nih tilki zavodi v mm Chzhuchzhou i Czigun vidriznyayutsya znachnimi obsyagami virobnictva ponad 1 tis t rik Richna produktivnist kozhnogo z inshih 130 pidpriyemstv ne perevishuye 50 t Sumarni potuzhnosti Kitayu po virobnictvu tverdih splaviv perevershuyut 7 tis t rik realno yih vipuskayetsya blizko 5 8 tis t rik Virobnictvom volframovih produktiv zajmayetsya ponad 200 pidpriyemstv Molibden Kitaj odin z golovnih virobnikiv molibdenu u sviti U 2001 bulo vidobuto 28 2 tis t molibdenu sho na 2 84 menshe nizh u 2000 r Prichina znizhennya nizki cini na molibden na svitovomu rinku Spozhivannya molibdenu v Kitayi stanovit 12 13 tis t rik dinamika spozhivannya pozitivna Titan i vanadij Promislove otrimannya titan i vanadijvmisnih produktiv v Kitayi zdijsnyuyetsya na kompleksi girnichih pidpriyemstv rodovishi Panchzhihua na pivdni provinciyi Sichuan i z vikoristannyam pri pererobci cih rud shlakovoyi metalurgiyi Na bazi rozrobok titanomagnetitovih rodovish Damyao Hejshan i Tuantinchzhen v provinciyi Hebej ta rodovishi Maanshan provinciya Anhoj diyut analogichni pidpriyemstva V menshih masshtabah vidobutok titanomagnetitovih rud vedetsya na ryadi inshih dribnishih rodovishah Heershan Dzhupa pivnich provinciyi Sichuan Tajhechzhen u m Sichan pivden provinciyi Sichuan Tajpingou shid provinciyi Girin Tyaoyudaj provinciya Girin Vidobutok rudi vedetsya shahtnim sposobom Krim togo ilmenitovu sirovinu vidobuvayut dragami na ilmenitovih rozsipah priberezhno morskogo tipu vzdovzh beregovoyi liniyi provinciyi Guandun ta Guansi Chzhuanskogo avtonomnogo rajonu Poputno ilmenit oderzhuyut pri rozrobci zolotonosnih rozsipiv v provinciyah Hejlunczyan i Shansi U avtonomnomu rajoni Vnutrishnya Mongoliya na rozsipnih rodovishah Guancun i Dyansimu v nevelikih kilkostyahstyah dobuvayut rutil Deficit titanu pokrivayetsya importom rutilovogo koncentratu Alyuminiyeva promislovist Div Alyuminiyeva promislovist Kitayu Vklyuchaye rozrobku pokladiv boksitiv glinozemistih slanciv i alunitovih rud Osnovna chastka produkciyi postupaye z provinciyi Shandun Rodovisha boksitiv i glinozemistih slanciv vidpracovuyut golovnim chinom vidkritim sposobom 90 vsogo vidobutku Viyimka vedetsya buropidrivnim sposobom i buldozerami Pererobka boksitiv vklyuchaye droblennya grohochennya vipalennya i magnitnu separaciyu Tehnologiya pererobki boksitiv dozvolyaye viluchati z nih ponad 90 glinozemu Krim boksitiv dlya alyuminiyevoyi promislovosti zaluchayetsya obpalenij diasporovij boksit z 55 60 glinozemu sho vikoristovuyetsya dlya virobnictva vognetriviv i vognetrivka glina z 47 glinozemu Zbagacheni boksiti chastkovo eksportuyutsya U 2003 r Kitaj ye najbilshim u sviti virobnikom alyuminiyu i jogo eksporterom Za 2000 2002 rr virobnictvo pervinnogo alyuminiyu v krayini bulo podvoyeno i dosyaglo 5 2 mln t rik U 2002 r v Kitayi virobleno 4 3 mln t pervinnogo alyuminiyu People s Daily Vidobutok zolota i sribla Za virobnictvom zolota 156 t rik Kitaj zajmav u 1999 r 5 e misce u sviti u 2000 r Kitaj vidobuv 180 t a u 2001 185 t zolota i peremistivsya na 4 e misce u sviti U 2000 r v Kitayi diyalo 1200 zolotodobuvnih pidpriyemstv Osnovnij rajon rozrobki Shandunskij pivostriv de zoseredzheno 50 virobnictva zolota v krayini kopalni Chzhaoye Czyaoczya Sinchen Sanshandao Velikimi postachalnikami zolota ye takozh pivnichni rajoni provinciyi Hejlunczyan shidnoyi chastini provinciyi Girin zahid provinciyi Hunan pivnich provinciyi Hebej i centralnoyi chastini avtonomnogo rajonu Vnutrishnya Mongoliya Rozrobka vedetsya kar yerami i shahtami Zolotodobuvni pidpriyemstva osnasheni dragami zemsnaryadami zbagachuvalnoyu tehnikoyu Vidobutok sribla u Kitayi z 1994 po 1998 r perevishiv popit na 2900 t yaki buli dodani v derzhavni rezervni zapasi Vidobutok Ag na 2000 r stanovit priblizno 1300 t rik pri spozhivanni 800 t rik Realizaciya nadlishkiv Ag peredbachayetsya na mizhnarodnomu rinku v zv yazku z chim z pochatku 2000 r svitovi cini na Ag znizilisya vid 0 171 do 0 166 dol g Na pochatku XXI st 2003 Kitaj ye odnim z golovnih svitovih virobnikiv i eksporteriv sribla Chastka Kitayu v postachanni na svitovij rinok sribla dosyagaye 10 U 2002 r obsyag eksportu kitajskogo sribla stanoviv 2214 t na 80 7 perevishivshi riven 2001 r vid eksportu sribla dosyagla 307 mln dol U 2002 r v Kitayi virobleno ponad 4 tis t sribla sho dozvolilo zajnyati za cim pokaznikom 5 e misce u sviti Sinhua Mid Div Midna promislovist Kitayu Virobnictvo midnogo koncentratu u 1999 r sklalo 500 tis t a jogo import 375 tis t za insh danimi 1 24 mln t import midnogo bruhtu 1 69 mln t Virobnictvo midi sklalo 1 2 mln t U 2000 r kitajski virobniki koncentratu midnoyi rudi zadovolnyali bl 50 potreb krayini U 2000 r Kitaj importuvav 1 8 mln t midnogo koncentratu golovnim chinom z Avstraliyi Chili i Mongoliyi U 2000 r zagalne spozhivannya midi na kitajskomu rinku sklalo blizko 1 87 mln t misceve virobnictvo 1 32 mln t import 665 tis t eksport 110 tis t spozhivannya midi v Kitayi stanovilo 1 65 mln t U 2000 r 59 midnoyi promislovosti Kitayu kontrolyuvala derzhavna kompaniya China Copper Lead Zink Corp Planuyetsya budivnictvo dek novih midnorudnih kombinativ Za danimi International Copper Study Group ICSG v Kitayi v najblizhchi roki stanut do ladu midni rudniki Hami Sajshitan Sinhuashan Yujlun a takozh mideplavilni i rafinuvalni zavodi Fanchengan i Houma Produktivnist novogo midnolivarnogo zavodu 600 tis t rik koncentratu vin bude pracyuvati za tehnologiyeyu firmi MIM Process Technology Za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 2000 r v duzhkah dani za 1999 r v Kitayi vidobuto 510 500 tis t Cu v rudi 8 e misce pislya Chili SShA Indoneziyi Avstraliyi Kanadi Peru Rosiyi u sviti 13 082 12 6 mln t Olov yana promislovist Kitaj svitovij lider po virobnictvu i eksportu olova U 2003 r sposterigayetsya skorochennya obsyagiv vipusku olova sho pov yazane z deficitom olov yanogo koncentratu U 2003 ochikuvane virobnictvo olova 60 tis t proti 80 tis t v 2002 r Najbilshi rozrobki olov yanih rud zoseredzheni v provinciyi Yunnan v rudnomu rajoni Geczyu i v Guansi Chzhuanskomu avtonomnomu rajoni Veliku chastinu olova dobuvayut z rozsipiv vidkritim sposobom bl 80 Zbagachuyut olov yani rudi gravitaciyeyu inodi za kombinovanimi gravitacijno magnitno flotacijnimi shemami Oderzhuyut koncentrat z vmistom olova 40 pri viluchenni 50 60 Pokladi olova visnazheni intensivnimi rozrobkami V okruzi Hojchan provinciya Czyansi Kitaj na novomu velikomu olov yanomu rodovishi planuyetsya pobuduvati velikij olov yanij rudnik Poperedni GRR pokazali sho zagalni zapasi olova na ob yekti stanovlyat blizko 400 500 tis t a pidtverdzheni zapasi stanovlyat blizko 213 6 tis t olova Platts News 2003 Svincevo cinkova promislovist Kitayu postala pislya 40 h rr XX st Suchasnu bazu promislovosti skladayut rudniki Fankou provinciya Guandun Siteshan provinciya Cinhaj Huanshanpin Taolin provinciya Hunan Hojcze provinciya Yunnan najstarishe pidpriyemstvo Shujkoushan provinciya Hunan rudnik poblizu m Lyanchen provinciya Fuczyan Spilno z anglijskoyu kompaniyeyu Billiton plc na pochatku XXI st pobudovano novij svincevo cinkovij kombinat Lanping produktivnistyu 250 tis t cinku na rik Zagalom dinamika svincevo cinkovoyi promislovosti na pochatku XXI st pozitivna tabl Vidobutok rud ridkisnih metaliv v prom masshtabah pochalasya v Kitayi z 50 h rr XX st Osnovni centri rozrobki zoseredzheni v Sinczyan Ujgurskomu Guansi Chzhuanskomu avtonomnih rajonah u Vnutrishnij Mongoliyi prov Guandun i Czyansi Na pochatku XXI st Kitaj najbilshij virobnik u sviti i eksporter ridkisnih zemel Vin kontrolyuye ponad 2 3 produkciyi sho viroblyayetsya Div Vidobutok ridkisnih metaliv u Kitayi Rtutna promislovist Osnovni ob yekti skoncentrovani v mezhah Pivdenno Kitajskoyi rtutno rudnoyi provinciyi sho ohoplyuye teritoriyu provincij Gujchzhou Hunan Yunnan Sichuan Czyansi Chzheczyan Guandun Fuczyan Neveliki viyavi rtutnogo zrudeninnya v rizni roki rozroblyalisya kustarnim sposobom provinciya Sinczyan ta in Rozrobka vedetsya pidzemnim sposobom iz zastosuvannyam buropidrivnih robit Na dribnih rodovishah zhilno gnizdovogo tipu vidobutok zdijsnyuyut poputno z rozvidkoyu okremih rudnih til Osnovna sistema rozrobki kamerno stovpova Podalshi perspektivi rtutno rudnoyi promislovosti pov yazani z rozvitkom girnichih robit na prihovanih na glibini slipih pokladah Zabezpechenist zagalnimi zapasami rtuti maksimalnogo rivnya yiyi virobnictva dosyagnutogo v 1995 1997 rr z urahuvannyam 5 nih vtrat pri metalurgijnomu peredili stanovit u Kitayi 21 rik Surm yana stibiyeva promislovist Osnovna rudna baza stibiyevoyi promislovosti rodovishe Sikuanshan vidome z glibokoyi starovini yak dzherelo antimonitu Prom ekspluataciya cogo ob yekta pochata v 1894 r maksimalnih masshtabiv dosyagla v 1917 koli tut bulo otrimano ponad 25 tis t tovarnogo metalu u 80 ti rr bl 10 tis t Rozrobka vedetsya pidzemnim sposobom glibina ponad 400 450 m Sistema kamerno stovpova ta z tverdnuchim zakladennyam hvostami zbagachennya Viyimka zdijsnyuyetsya buropidrivnim sposobom Seredni i ryadovi rudi zbagachuyut gravitacijno flotacijnim metodom Inshi rodov znahodyatsya v provinciyah Hunan Gujchzhou i insh roztashovanih na pivdni krayini Girnichi pidpriyemstva galuzi zdijsnyuyut zakinchenij cikl pererobki rudi azh do otrimannya metalu riznih marok i oksidnih spoluk stibiyu Promislove znachennya takozh mayut kompleksni volfram stibiyevi z polimetalami zolotom i rtuttyu rodovisha grupi Usi Sian Taoan roztashovani v centralnij chastini provinciyi Hunan Zabezpechenist stibiyevoyi promislovosti Kitayu vitchiznyanimi zagalnimi i pidtverdzhenimi zapasami metalu rozrahovana za maksimalnim rivnem jogo virobnictva v koncentratah v 1993 1997 rr z urahuvannyam 25 nih vtrat pri vidobutku i zbagachenni stanovit vidpovidno 18 i 13 rokiv Azbestova promislovist Kitaj vhodit do chisla providnih virobnikiv azbestu Vidobutok sirovini vedetsya v provinciyah Sichuan Cinhaj Shensi Hebej Lyaonin i Shansi Na velikomu Shimyanskomu rodovishi azbest vidobuvayetsya v osnovnomu vidkritim sposobom Girnicho himichna sirovina vidobuvayetsya v Kitayi z najdavnishih chasiv Kam yanu sil bl 30 mln t na rik dobuvayut viparovuvannyam z morskoyi vodi z solyanih ozer i pidzemnih rozsoliv a takozh na solyanih shahtah Promisli soli zoseredzheni vzdovzh mor berega vid girla r Yaluczyan do o Hajnan na vidstani 11 tis km Centri vidobutku zoseredzheni v rajoni mm Dalyan i Tanczin na uzberezhzhi Bohajvan i Lyaodunskoyi zatoki v provinciyi Hebej i v rajonah Dagu Tangu Dacinhe Huanhua v provinciyah Shandun Czyansu po beregah zatoki Hanchzhouvan v provinciyi Guandun i v Guansi Chzhuanskomu avtonomnomu rajoni Z solyanih ozer sil dobuvayut v Cajdamskij ulogovini provinciya Cinhaj z solyanih shaht v provinciyi Czyansi v Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni ta in Div Girnicho himichna promislovist Kitayu Vidobutok dorogocinnih i virobnih kameniv Almazi poputno iz zolotom vidobuvayut v basejni richki Yuanczyan provinciyi Hunan i Gujchzhou a takozh v rajoni Chante Almazi v rozsipah i kimberlitovih trubkah periodichno dobuvali v provinciyah Lyaonin Shandun Gujchzhou v Guansi Chzhuanskomu i Tibetskomu avtonomnih rajonah Kitaj ye importerom almaziv Veliki rodovisha biryuzi vidomi v Tibeti nefritu v Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni i girskogo krishtalyu v prov Guandun Nefrit tradicijnij yuvelirno virobnij kamin Kitayu sho shiroko zastosovuyetsya dlya vigotovlennya rizblenih virobiv Z glibokoyi starovini i do kincya XIX st rodovisha Kunlunskih gir buli osnovnim dzherelom nefritu u sviti Z 50 h rr v centralnij chastini o Hajnan bilya m Tunchen vidkritim sposobom rozroblyalosya unikalne rodovishe girskogo krishtalyu Yanzyaolin U krayini rozroblyayutsya rodovisha nerudnoyi industrialnoyi sirovini Osnovni rodovisha bentonitu sho rozroblyayutsya vidkritim sposobom znahodyatsya v provinciyi Lyaonin vermikulitu v provinciyi Shandun rajon Linshu U Vnutrishnij Mongoliyi i v provinciyi Guandun dobuvayut gips Osnovni rodovisha grafitu znahodyatsya v provinciyah Girin Fuczyan Shensi i u Vnutrishnij Mongoliyi Visokoyakisnij kaolin dobuvayetsya v provinciyah Czyansi Fuczyan Chzheczyan Guandun Yunnan Gansu i u Vnutrishnij Mongoliyi U provinciyi Lyaonin na rudnikah Hajchen i Canshankuan vedetsya vidobutok magnezitu bl 1 mln t na rik Rodovisha muskovitu rozroblyayut a provinciyah Czyansu Fuczyan i v Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Rodovisha steatitu i talku vidomi v provinciyi Lyaonin v rajoni m Telin Krim togo talk dobuvayut v provinciyah Henan Yunnan Shandun i Fuczyan Girniche mashinobuduvannyaU Kitayi rozvinene virobnictvo girn i girnicho transportnogo obladnannya Blizko 320 vidiv takoyi produkciyi mashini dlya ochisnih i pidgotovchih robit kriplennya obladnannya pidzemnogo transportu geologorozvidki aparatura i priladi tehniki bezpeki vipuskayetsya bilsh nizh 30 a zavodami vugilnogo mashinobuduvannya Osvoyeno virobnictvo drag morskih burovih platform ta inshe obladnannya Geologichna i girnicha sluzhba Pidgotovka kadriv DrukProvedennya geologichnih doslidzhen geologichna osvita i diyalnist ustanov Akademiyi geologichnih nauk vhodyat v kompetenciyu Ministerstva geologiyi U kozhnij z provincij diyut geologichni byuro sho vhodit do skladu Ministerstva geologiyi ale v administrativnomu vidnoshenni pov yazani z vladoyu provincij Krim Ministerstva geologiyi vidpovidni doslidzhennya na teritriyi krayini provodyat takozh ministerstva metalurgijnoyi promislovosti energetiki ta irigaciyi vugilnoyi promislovosti transportu budivnictva Pitannya rozrobki rodovish znahodyatsya u vedenni ministerstv naftovoyi i himichnoyi promislovosti metalurgijnoyi promislovosti Pracyuye 6 geologichnih vuziv i 8 uchilish krim togo pidgotovku geologiv zdijsnyuyut v universitetah krayini Kadri dlya vugilnoyi promislovosti gotuyut v 12 girn vuzah 36 tehnikumah i v 100 girnichopromislovih shkolah i uchilishah U Kitayi vidayetsya ponad 40 zhurnaliv z pitan osvoyennya nadr Zemli Div takozhKorisni kopalini Kitayu Ekonomika KitayuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s