Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Економі́чна істо́рія Норвегії — починається з періоду заселення її нинішньої території першими поселенцями.
Господарство доісторичного періоду
Економіка середньовічної Норвегії
XIX століття
До кін. XIX ст. Норвегія була периферійною країною, орієнтованою на Велику Британію як на основного торгового партнера і спеціалізувалася у вилові та експорті риби і морських перевезеннях, — у Норвегії на початку ХХ ст. був 3-й за величиною морський вантажний флот. Паралельно для внутрішніх потреб розвивалася промисловість — від кораблебудування до виробництва деревообробного обладнання, в тому числі виробництво агрегатів на паровій тязі.
Економічна історія Норвегії в XIX ст. почалася з кризи, що наступила після завершення наполеонівських воєн та пов'язана з обмеженням експорту лісу у Велику Британію (британський уряд ввів пільгові тарифи для експорту лісових товарів з Канади). Експорт риби, другого за значенням експортного товару, постраждав менше, з 1820-х рр. промисел зв'язаний з оселедцем на західному узбережжі вступив в стадію активного розвитку.
З 1850-х рр. прискорився розвиток землеробства і тваринництва.
Будівництво залізниць (перша в 1854) поклало кінець ізоляції малих сіл та містечок і відкрило шлях для продажу сільськогосподарських продуктів. Найважливіший внесок у розвиток економіки Норвегії внесло торгове мореплавання (особливо в 1850-80-х рр.). Частка країни в світовому тоннажі торгових судів досягла 6,1 %, до кін. XIX ст. Активний розвиток торгівлі і флоту створили передумови для швидкого зростання провислості, починаючи з 1860-х рр.
Швидкий економічний розвиток в XIX ст. призвів до зниження ролі поміщиків і скасування дворянства (у 1821 р.). Окрім двох традиційних соціально-політичних сил (селянство і монарх), до кін. цього століття в країні посилилися позиції судновласників і підприємців.
XX століття
На поч. XX ст. економіка Норвегії продовжувала швидко розвиватися, велику роль в ній почала відігравати гідроенергетика. До 1906 3/4 норвезьких гідроелектростанцій знаходилося в руках іноземців, що призвело до бурхливих дебатів в стортингу навколо законопроєкту про концесії для захисту власної промисловості. В 1909 р. законопроєкт був прийнятий.
Після початку Першої світової війни держави Антанти, майже повністю контролювали зовнішню торгівлю Норвегії, зобов'язали припинити експорт рибидо Німеччини, а також товарів стратегічного значення (пірит, мідь). В ході війни держава втратила бл. половини торгового флоту, постраждала від «підводної війни».
У 1915 році уряд Норвегії встановив 10-ти годинний робочий день, в 1919 — 48-ми годинний робочий тиждень.
У 1920-х рр. відбулось скорочення зовнішніх ринків і посилення конкуренції на них привели до виникнення безробіття в Норвегії (в 1927 — 20 %), збільшилася в період світової економічної кризи 1929-33 до 33 %.
У 1935 було сформовано уряд на чолі з . Він здійснив реформу пенсійного і фабричного законодавства, ввів страхування по безробіттю, збільшило державні капіталовкладення. Це поліпшило економічну ситуацію, однак безробіття продовжувало залишатися на високому рівні (20 % в 1938).
Після початку Другої світової війни, в червні 1940 норвезький уряд емігрував до Лондона, звідки управляв торговим флотом, що обслуговував потреби союзників по антигітлерівській коаліції.
У 1941-45 рр. на територію країни нацистами були доставлені бл. 80-ти тис. радянських військовополонених для використання на будівельних роботах, бл. 14 тис. з них загинули.
Після Другої світової війни
Післявоєнне економічне відновлення Норвегії відбувалось швидкими темпами. До 1949 р. торговий флот досяг рівня 1940, а індекси промислового виробництва і будівництва житла перевищили показники 1930-х рр.
У 1957 р. був прийнятий закон про загальну пенсію (вступив в дію в 1959).
В 1964 р. — новий Закон про соціальне благополуччя. Соціально-економічна ситуація в державі залишалася сприятливою: була забезпечена практично повна зайнятість населення, швидко зростав рівень життя.
У 1960 році Норвегія вступила в Європейську Асоціацію Вільної Торгівлі, але при цьому неохоче встановлювала більш тісні зв'язки з іншими країнами, здебільшого через побоювання, що не зможе зберегти дрібне сільське господарство і рибальство. Велика кількість норвежців заробляли на життя рибальством — воно забезпечувало й державі основний дохід.
З кін. 1960-х рр. завдяки інтенсивному освоєнню родовищ нафти і газу на норвезькому шельфі в Північному морі країна вийшла на одне з перших місць в світі по ряду економічних показників.
Див. також
Примітки
Література
- Det Norske folks liv og historie gjennem tidene. Oslo, 1929—1938. Bd 1–11; V ̊art folks historie. Oslo, 1961—1964. Bd 1–9
- Sejersted F. The age of social democracy: Norway and Sweden in the twentieth century. Princeton, 2011.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історія економіки Норвегії |
- Economic history of Norway [ 28 жовтня 2013 у Wayback Machine.] EH.net encyclopedia article by business historian , professor at
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomi chna isto riya Norvegiyi pochinayetsya z periodu zaselennya yiyi ninishnoyi teritoriyi pershimi poselencyami Gospodarstvo doistorichnogo perioduEkonomika serednovichnoyi NorvegiyiXIX stolittyaNorvezki zhenci 1880 90 rr Do kin XIX st Norvegiya bula periferijnoyu krayinoyu oriyentovanoyu na Veliku Britaniyu yak na osnovnogo torgovogo partnera i specializuvalasya u vilovi ta eksporti ribi i morskih perevezennyah u Norvegiyi na pochatku HH st buv 3 j za velichinoyu morskij vantazhnij flot Paralelno dlya vnutrishnih potreb rozvivalasya promislovist vid korablebuduvannya do virobnictva derevoobrobnogo obladnannya v tomu chisli virobnictvo agregativ na parovij tyazi Ekonomichna istoriya Norvegiyi v XIX st pochalasya z krizi sho nastupila pislya zavershennya napoleonivskih voyen ta pov yazana z obmezhennyam eksportu lisu u Veliku Britaniyu britanskij uryad vviv pilgovi tarifi dlya eksportu lisovih tovariv z Kanadi Eksport ribi drugogo za znachennyam eksportnogo tovaru postrazhdav menshe z 1820 h rr promisel zv yazanij z oseledcem na zahidnomu uzberezhzhi vstupiv v stadiyu aktivnogo rozvitku Z 1850 h rr priskorivsya rozvitok zemlerobstva i tvarinnictva Budivnictvo zaliznic persha v 1854 poklalo kinec izolyaciyi malih sil ta mistechok i vidkrilo shlyah dlya prodazhu silskogospodarskih produktiv Najvazhlivishij vnesok u rozvitok ekonomiki Norvegiyi vneslo torgove moreplavannya osoblivo v 1850 80 h rr Chastka krayini v svitovomu tonnazhi torgovih sudiv dosyagla 6 1 do kin XIX st Aktivnij rozvitok torgivli i flotu stvorili peredumovi dlya shvidkogo zrostannya provislosti pochinayuchi z 1860 h rr Shvidkij ekonomichnij rozvitok v XIX st prizviv do znizhennya roli pomishikiv i skasuvannya dvoryanstva u 1821 r Okrim dvoh tradicijnih socialno politichnih sil selyanstvo i monarh do kin cogo stolittya v krayini posililisya poziciyi sudnovlasnikiv i pidpriyemciv XX stolittyaSilskogospodarska vistavka v 1930 r Na poch XX st ekonomika Norvegiyi prodovzhuvala shvidko rozvivatisya veliku rol v nij pochala vidigravati gidroenergetika Do 1906 3 4 norvezkih gidroelektrostancij znahodilosya v rukah inozemciv sho prizvelo do burhlivih debativ v stortingu navkolo zakonoproyektu pro koncesiyi dlya zahistu vlasnoyi promislovosti V 1909 r zakonoproyekt buv prijnyatij Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni derzhavi Antanti majzhe povnistyu kontrolyuvali zovnishnyu torgivlyu Norvegiyi zobov yazali pripiniti eksport ribido Nimechchini a takozh tovariv strategichnogo znachennya pirit mid V hodi vijni derzhava vtratila bl polovini torgovogo flotu postrazhdala vid pidvodnoyi vijni U 1915 roci uryad Norvegiyi vstanoviv 10 ti godinnij robochij den v 1919 48 mi godinnij robochij tizhden U 1920 h rr vidbulos skorochennya zovnishnih rinkiv i posilennya konkurenciyi na nih priveli do viniknennya bezrobittya v Norvegiyi v 1927 20 zbilshilasya v period svitovoyi ekonomichnoyi krizi 1929 33 do 33 U 1935 bulo sformovano uryad na choli z Vin zdijsniv reformu pensijnogo i fabrichnogo zakonodavstva vviv strahuvannya po bezrobittyu zbilshilo derzhavni kapitalovkladennya Ce polipshilo ekonomichnu situaciyu odnak bezrobittya prodovzhuvalo zalishatisya na visokomu rivni 20 v 1938 Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v chervni 1940 norvezkij uryad emigruvav do Londona zvidki upravlyav torgovim flotom sho obslugovuvav potrebi soyuznikiv po antigitlerivskij koaliciyi U 1941 45 rr na teritoriyu krayini nacistami buli dostavleni bl 80 ti tis radyanskih vijskovopolonenih dlya vikoristannya na budivelnih robotah bl 14 tis z nih zaginuli Pislya Drugoyi svitovoyi vijniPislyavoyenne ekonomichne vidnovlennya Norvegiyi vidbuvalos shvidkimi tempami Do 1949 r torgovij flot dosyag rivnya 1940 a indeksi promislovogo virobnictva i budivnictva zhitla perevishili pokazniki 1930 h rr U 1957 r buv prijnyatij zakon pro zagalnu pensiyu vstupiv v diyu v 1959 V 1964 r novij Zakon pro socialne blagopoluchchya Socialno ekonomichna situaciya v derzhavi zalishalasya spriyatlivoyu bula zabezpechena praktichno povna zajnyatist naselennya shvidko zrostav riven zhittya U 1960 roci Norvegiya vstupila v Yevropejsku Asociaciyu Vilnoyi Torgivli ale pri comu neohoche vstanovlyuvala bilsh tisni zv yazki z inshimi krayinami zdebilshogo cherez poboyuvannya sho ne zmozhe zberegti dribne silske gospodarstvo i ribalstvo Velika kilkist norvezhciv zaroblyali na zhittya ribalstvom vono zabezpechuvalo j derzhavi osnovnij dohid Z kin 1960 h rr zavdyaki intensivnomu osvoyennyu rodovish nafti i gazu na norvezkomu shelfi v Pivnichnomu mori krayina vijshla na odne z pershih misc v sviti po ryadu ekonomichnih pokaznikiv Div takozhNorvezke ekonomichne divo Korisni kopalini Norvegiyi Girnicha promislovist Norvegiyi Ekonomichni rajoni NorvegiyiPrimitkiLiteraturaDet Norske folks liv og historie gjennem ti dene Oslo 1929 1938 Bd 1 11 V art folks his torie Oslo 1961 1964 Bd 1 9 Se jersted F The age of social democracy Norway and Sweden in the twentieth century Prince ton 2011 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya ekonomiki Norvegiyi Economic history of Norway 28 zhovtnya 2013 u Wayback Machine EH net encyclopedia article by business historian professor at