Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія Ямайки
Давні часи
Острів був заселений індіанським племенем таїно, спорідненим з араваками, у 1000 р. до н.е. Вони знаходились на різних стадіях первісного ладу. Основним їхнім заняттям було землеробство (кукурудза, маніок, ямс, картопля, тютюн).
Іспанська колонія (1509-1655)
Про Ямайку Колумб почув від індіанців Куби під час другої експедиції. Вони стверджували, що на сусідньому острові, трохи на південь, можна знайти багато золота. У травні 1494 року іспанці відкрили острів і нарекли його на честь королівської сім'ї островом Фердинанда й Ізабелли. Проте назва не прижилася й залишилася місцева, аравакська, Хаймака, що означає „земля джерел”.
Активна колонізація острова почалася у 1509 р., який став проміжною базою для постачання іспанських поселень та експедицій в Америці, що призвела до швидкого винищення індіанців у XVI ст. Перші негри-раби з Африки були завезені у 1517.
Англійська колонія (1655—1962)
Ямайку англійці отримали внаслідок англо-іспанської війни 1654—1660 рр. У 1655 Олівер Кромвель послав експедицію для захоплення Ямайки на чолі з адміралом Пенном та генералом Венаблесом. 10 травня 1655 р. англійці висадилися у форті Пассаж, в гавані Кінгстону. Іспанцям було дано декілька днів щоб покинути острів. Більша частина з них поплила на Кубу. 16 липня 1670 р. було підписано Мадридський договір, згідно з яким від Іспанії острів офіційно переходив у володіння Великої Британії. Одним із перших губернаторів острову став генерал Дойлі. У 1661 р. прибула Асамблея з Англії, яка формально призначила Дойлі губернатором. Було створено Раду, яка б допомагала йому керувати новоствореною британською колонією. Цей орган мав обиратися серед колоністів. Освоєння Ямайки базувалося на широкому використанні рабської праці чорношкірого населення Африки. На англійських плантаціях Ямайки в 1690 р. працювало 49 тис. рабів, а до 1820 р. сюди привезли ще 800 тис. невільників. Цукрова тростина стала монокультурою острова, який перетворився у XVIII ст. у найбільшого постачальника цукру-сирцю на світовий ринок і в один з найбільших центрів работоргівлі у Вест-Індії. Високою серед рабів була смертність. Так, у тому ж 1820 р. на плантаціях Ямайки залишилося 340 тис. чорношкірих, тобто втрати населення катастрофічно перевищували природний приріст і покривалися лише шляхом механічного приросту. Білого ж населення було всього 19 тис. осіб. Жорстока експлуатація та насилля викликали численні повстання негрів-рабів — із середини XVII до початку XIX ст на Ямайці їх пройшло понад 30. Всі вони жорстоко придушувались англійськими військами.
Майже 100 років у внутрішніх районах острова проіснувало декілька незалежних спільнот марунів — втікачів рабів та їх нащадків. Отримавши поразку у спробі подолати марунів зброєю, англійці уклали з ними мир (1739), прийнявши при цьому їхню автономію. Ті ж повинні були допомагати у розшуку рабів-втікачів. 1795 року англійці спровокували повстання марунів і виселили більшу частину з острова. Маруни, що не повстали, залишились у Ямайці, де живуть і понині.
На початку XIX ст. виникає новий підйом руху рабів (виступи 1806, 1808, 1809, 1815, повстання 1823—1824 років).1831—1832 років у північній та західній частинах повстало до 20000 осіб. Подавлене колонізаторами повстання прискорило відміну рабства 1838 року. Після звільнення, більша частина негрів пішла з плантацій, у зв'язку з чим виробництво цукру у 1838-1842 роках скоротилось вдвічі. У жовтні 1865 року у Морант-Беї спалахнуло повстання негрів, англійці жорстоко розправились з повстанцями (страчені керівники Джордж У.Гордон і Пол Богл 1968 року були посмертно нагороджені вищою нагородою Ямайки — орденом Національного героя). Побоюючись нових повстань, англійці створили низку каральних органів — поліцію, суди тощо.
Наприкінці 60-х років в економіку Ямайки активно проникає американський капітал. На початок XX ст. більша частина бананових (на кінець 1970-х років банани зайняли 1 місце в експорті Ямайки) та значна частина цукрових плантацій опинились в руках компанії «Юнайтед Фрут Компані». 1908 року з'являються перші профспілки.
На початку XX ст. по світі пройшла хвиля антиімперіалістичних революцій. На Ямайці пройшли страйки 1919 та 1923 років. У другій половині 1930-х років через світову економічну кризу на острові пройшли численні страйки та «голодні походи». У вересні 1938 року англійці були вимушені скасувати обмеження профспілок, дозволити створення партій. Так були створені Народна національна партія, Конгрес профспілок Ямайки та Виробничий союз Бустаманте, в 1943 році — Лейбористська партія Ямайки.
В часи Другої Світової війни США створили на острові військову базу. 1943 року була прийнята конституція, яка надавала загальне виборче право та дозволяла створення виборчої палати представників. У лютому-березні 1954 року пройшов 30-ти тисячний страйк робітників цукрових плантації, який подавили війська.
1958 року Ямайка увійшла до Вест-Індської федерації. 1959 року англійцям довелось надати острову внутрішню автономію. Референдум 1961 року призвів до виходу Ямайки із федерації і 6 серпня 1962 року вона здобула незалежність.
Незалежна Ямайка
З самого початку незалежності в країні була прийнята нова конституція, за якою Ямайка залишалась у складі Британської Співдружності. У серпні 1962 — січні 1967 років уряд очолював А.Бустаманте, голова Лейбористської партії Ямайки. Влада була поділена між 2 партіями —консервативною Народною національною партією та Соціал-демократичною робітничою партією Ямайки. Хоча вибори часто закінчувалися заворушеннями і насиллям, владним інституціям вдавалося зберігати стабільність.
1962 року Ямайка стала членом ООН, 1963 року підписала договір із США про військову та економічну підтримку. США зайняли 1 місце у експорті та імпорті острова, вони викупили більшість підприємств та банків. Це призвело до масових заворушень через політику лейбористської партії в уряді. 1969 року Ямайка вступила до Організації Американських Держав, приєдналась до договору Тлателолько (1967).
Після парламентських виборів 1972 року уряд очолив М.Менлі з Народної національної партії. Влада обмежувала іноземний капітал, націоналізувала велику частину потужностей видобутку бокситів. Ямайка підписала і ратифікувала низку договорів щодо обмеження ядерного озброєння. 1973 року Ямайка підписала в Порт-оф-Спейні договір про створення Карибської співдружності.
У жовтні 1980 року на виборах знову перемогла Лейбористська партія, яка проголосила курс на зближення із США.
У 1980-х прем'єр-міністр Ямайки Едвард Сіага підтримав політику Сполучених Штатів проти Куби та Гренади. Ямайка в той час отримувала фінансову допомогу від США.
У 1989 році на острів обрушився ураган Ґілберт.
У 1998 ямайські футболісти на чолі з бразильським тренером Рене Сімойнш зайняли четверте місце у змаганнях за Золотий кубок КОНКАКАФ.
З 2006 р. до 2009 р. генерал-губернатором Ямайки був Кеннет Холл, який змінив на посаді Говарда Кука. 26 лютого 2009 р. посаду зайняв Патрік Аллен.
У 2007 р, прем'єр-міністром став Брюс Голдінг від Лейбористської партії Ямайки, замінивши прем'єр-міністра Поршу Сімпсон-Міллер від Національної народної партії. Сімпсон-Міллер була першою жінкою на цій посаді.
Посилання
- — Offers a history of the island from 1494 to the present.
- Jamaica [ 29 жовтня 2009 у Wayback Machine.] — Entry from the 1907 Catholic Encyclopedia on Jamaica.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya YamajkiPislya pozhezhi u Kingstoni 1882 roku Davni chasiOstriv buv zaselenij indianskim plemenem tayino sporidnenim z aravakami u 1000 r do n e Voni znahodilis na riznih stadiyah pervisnogo ladu Osnovnim yihnim zanyattyam bulo zemlerobstvo kukurudza maniok yams kartoplya tyutyun Ispanska koloniya 1509 1655 Dokladnishe Koloniya Santyago Pro Yamajku Kolumb pochuv vid indianciv Kubi pid chas drugoyi ekspediciyi Voni stverdzhuvali sho na susidnomu ostrovi trohi na pivden mozhna znajti bagato zolota U travni 1494 roku ispanci vidkrili ostriv i narekli jogo na chest korolivskoyi sim yi ostrovom Ferdinanda j Izabelli Prote nazva ne prizhilasya j zalishilasya misceva aravakska Hajmaka sho oznachaye zemlya dzherel Aktivna kolonizaciya ostrova pochalasya u 1509 r yakij stav promizhnoyu bazoyu dlya postachannya ispanskih poselen ta ekspedicij v Americi sho prizvela do shvidkogo vinishennya indianciv u XVI st Pershi negri rabi z Afriki buli zavezeni u 1517 Anglijska koloniya 1655 1962 Yamajku anglijci otrimali vnaslidok anglo ispanskoyi vijni 1654 1660 rr U 1655 Oliver Kromvel poslav ekspediciyu dlya zahoplennya Yamajki na choli z admiralom Pennom ta generalom Venablesom 10 travnya 1655 r anglijci visadilisya u forti Passazh v gavani Kingstonu Ispancyam bulo dano dekilka dniv shob pokinuti ostriv Bilsha chastina z nih poplila na Kubu 16 lipnya 1670 r bulo pidpisano Madridskij dogovir zgidno z yakim vid Ispaniyi ostriv oficijno perehodiv u volodinnya Velikoyi Britaniyi Odnim iz pershih gubernatoriv ostrovu stav general Dojli U 1661 r pribula Asambleya z Angliyi yaka formalno priznachila Dojli gubernatorom Bulo stvoreno Radu yaka b dopomagala jomu keruvati novostvorenoyu britanskoyu koloniyeyu Cej organ mav obiratisya sered kolonistiv Osvoyennya Yamajki bazuvalosya na shirokomu vikoristanni rabskoyi praci chornoshkirogo naselennya Afriki Na anglijskih plantaciyah Yamajki v 1690 r pracyuvalo 49 tis rabiv a do 1820 r syudi privezli she 800 tis nevilnikiv Cukrova trostina stala monokulturoyu ostrova yakij peretvorivsya u XVIII st u najbilshogo postachalnika cukru sircyu na svitovij rinok i v odin z najbilshih centriv rabotorgivli u Vest Indiyi Visokoyu sered rabiv bula smertnist Tak u tomu zh 1820 r na plantaciyah Yamajki zalishilosya 340 tis chornoshkirih tobto vtrati naselennya katastrofichno perevishuvali prirodnij pririst i pokrivalisya lishe shlyahom mehanichnogo prirostu Bilogo zh naselennya bulo vsogo 19 tis osib Zhorstoka ekspluataciya ta nasillya viklikali chislenni povstannya negriv rabiv iz seredini XVII do pochatku XIX st na Yamajci yih projshlo ponad 30 Vsi voni zhorstoko pridushuvalis anglijskimi vijskami Majzhe 100 rokiv u vnutrishnih rajonah ostrova proisnuvalo dekilka nezalezhnih spilnot maruniv vtikachiv rabiv ta yih nashadkiv Otrimavshi porazku u sprobi podolati maruniv zbroyeyu anglijci uklali z nimi mir 1739 prijnyavshi pri comu yihnyu avtonomiyu Ti zh povinni buli dopomagati u rozshuku rabiv vtikachiv 1795 roku anglijci sprovokuvali povstannya maruniv i viselili bilshu chastinu z ostrova Maruni sho ne povstali zalishilis u Yamajci de zhivut i ponini Na pochatku XIX st vinikaye novij pidjom ruhu rabiv vistupi 1806 1808 1809 1815 povstannya 1823 1824 rokiv 1831 1832 rokiv u pivnichnij ta zahidnij chastinah povstalo do 20000 osib Podavlene kolonizatorami povstannya priskorilo vidminu rabstva 1838 roku Pislya zvilnennya bilsha chastina negriv pishla z plantacij u zv yazku z chim virobnictvo cukru u 1838 1842 rokah skorotilos vdvichi U zhovtni 1865 roku u Morant Beyi spalahnulo povstannya negriv anglijci zhorstoko rozpravilis z povstancyami stracheni kerivniki Dzhordzh U Gordon i Pol Bogl 1968 roku buli posmertno nagorodzheni vishoyu nagorodoyu Yamajki ordenom Nacionalnogo geroya Poboyuyuchis novih povstan anglijci stvorili nizku karalnih organiv policiyu sudi tosho Naprikinci 60 h rokiv v ekonomiku Yamajki aktivno pronikaye amerikanskij kapital Na pochatok XX st bilsha chastina bananovih na kinec 1970 h rokiv banani zajnyali 1 misce v eksporti Yamajki ta znachna chastina cukrovih plantacij opinilis v rukah kompaniyi Yunajted Frut Kompani 1908 roku z yavlyayutsya pershi profspilki Na pochatku XX st po sviti projshla hvilya antiimperialistichnih revolyucij Na Yamajci projshli strajki 1919 ta 1923 rokiv U drugij polovini 1930 h rokiv cherez svitovu ekonomichnu krizu na ostrovi projshli chislenni strajki ta golodni pohodi U veresni 1938 roku anglijci buli vimusheni skasuvati obmezhennya profspilok dozvoliti stvorennya partij Tak buli stvoreni Narodna nacionalna partiya Kongres profspilok Yamajki ta Virobnichij soyuz Bustamante v 1943 roci Lejboristska partiya Yamajki V chasi Drugoyi Svitovoyi vijni SShA stvorili na ostrovi vijskovu bazu 1943 roku bula prijnyata konstituciya yaka nadavala zagalne viborche pravo ta dozvolyala stvorennya viborchoyi palati predstavnikiv U lyutomu berezni 1954 roku projshov 30 ti tisyachnij strajk robitnikiv cukrovih plantaciyi yakij podavili vijska 1958 roku Yamajka uvijshla do Vest Indskoyi federaciyi 1959 roku anglijcyam dovelos nadati ostrovu vnutrishnyu avtonomiyu Referendum 1961 roku prizviv do vihodu Yamajki iz federaciyi i 6 serpnya 1962 roku vona zdobula nezalezhnist Nezalezhna YamajkaZ samogo pochatku nezalezhnosti v krayini bula prijnyata nova konstituciya za yakoyu Yamajka zalishalas u skladi Britanskoyi Spivdruzhnosti U serpni 1962 sichni 1967 rokiv uryad ocholyuvav A Bustamante golova Lejboristskoyi partiyi Yamajki Vlada bula podilena mizh 2 partiyami konservativnoyu Narodnoyu nacionalnoyu partiyeyu ta Social demokratichnoyu robitnichoyu partiyeyu Yamajki Hocha vibori chasto zakinchuvalisya zavorushennyami i nasillyam vladnim instituciyam vdavalosya zberigati stabilnist 1962 roku Yamajka stala chlenom OON 1963 roku pidpisala dogovir iz SShA pro vijskovu ta ekonomichnu pidtrimku SShA zajnyali 1 misce u eksporti ta importi ostrova voni vikupili bilshist pidpriyemstv ta bankiv Ce prizvelo do masovih zavorushen cherez politiku lejboristskoyi partiyi v uryadi 1969 roku Yamajka vstupila do Organizaciyi Amerikanskih Derzhav priyednalas do dogovoru Tlatelolko 1967 Pislya parlamentskih viboriv 1972 roku uryad ocholiv M Menli z Narodnoyi nacionalnoyi partiyi Vlada obmezhuvala inozemnij kapital nacionalizuvala veliku chastinu potuzhnostej vidobutku boksitiv Yamajka pidpisala i ratifikuvala nizku dogovoriv shodo obmezhennya yadernogo ozbroyennya 1973 roku Yamajka pidpisala v Port of Spejni dogovir pro stvorennya Karibskoyi spivdruzhnosti U zhovtni 1980 roku na viborah znovu peremogla Lejboristska partiya yaka progolosila kurs na zblizhennya iz SShA U 1980 h prem yer ministr Yamajki Edvard Siaga pidtrimav politiku Spoluchenih Shtativ proti Kubi ta Grenadi Yamajka v toj chas otrimuvala finansovu dopomogu vid SShA U 1989 roci na ostriv obrushivsya uragan Gilbert U 1998 yamajski futbolisti na choli z brazilskim trenerom Rene Simojnsh zajnyali chetverte misce u zmagannyah za Zolotij kubok KONKAKAF Z 2006 r do 2009 r general gubernatorom Yamajki buv Kennet Holl yakij zminiv na posadi Govarda Kuka 26 lyutogo 2009 r posadu zajnyav Patrik Allen U 2007 r prem yer ministrom stav Bryus Golding vid Lejboristskoyi partiyi Yamajki zaminivshi prem yer ministra Porshu Simpson Miller vid Nacionalnoyi narodnoyi partiyi Simpson Miller bula pershoyu zhinkoyu na cij posadi Posilannya Offers a history of the island from 1494 to the present Jamaica 29 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Entry from the 1907 Catholic Encyclopedia on Jamaica