Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історію ПНГ можна розділити на дві частини: до приходу європейців та опісля.
Доісторичний період
Археологи зафіксували появу перших людей на території ПНГ в період 50 - 40 тис. років тому в кам'яну добу. Перші люди займались мисливством, рибальством, збиральством. Близько 7-5 тис. рр. до н.е. зародилось землеробство (стародавнє землеробське поселення Кука). Перші люди, що заселили територію ПНГ належали , очевидно, до австралоїдної раси. Це були предки сучасних папуасів.
У 2- му тис. до н.е. на північне узбережжя ПНГ та на острови архіпелагу Бісмарка з півночі прибули австронезійські переселенці - предки теперішніх полінезійців. Їм належала археологічна культура лапіта. В період її розквіту (2 - 1 тис. до н.е.) відбувалось, очевидно, змішування раннього населення чорношкірого австралоїдного типу (предків папуасів) з прийшлим населенням монголоїдного типу. В результаті виникла нова етнічна група - меланезійці - темношкірі, які говорили на австронезійських мовах. Вони заселили острови на схід від о.Нова Гвінея, у той час як сам о.Нова Гвінея продовжували населяти папуаси.
Епоха географічних відкриттів
В 16 - му ст. узбережжя ПНГ вперше відкрили португальські та іспанські мореплавці. У 17 - му ст. узбережжя почали відвідувати голландські торгівці.
Європейська колонізація
У 1870 - х рр. європейці приступили до заснування постійних поселень на узбережжі ПНГ. Одна хвиля колоністів йшла з півдня - з британських колоній в Австралії, інша з півночі - німецькі колоністи та підданий Російської імперії Миклухо-Маклай. Британці заснували м.Порт-Морсбі та проголосили 3 квітня 1883 р. південно-східну частину о.Нова Гвінея своїм володінням. 1888 р. воно отримало офіційний статус колонії Британська Нова Гвінея, а у 1906 р. перейменована в територію Папуа. Велику роль у захопленні новогвінейських територій Німеччиною зіграв учений . Його ім'ям назване одне з міст ПНГ - Фіншгафен. Німці у 1884 р. проголосили північно-східну частину о.Нова Гвінея своєю колонією Земля Кайзера Вільгельма, а острови на схід від Нової Гвінеї колонією Архіпелаг Бісмарка. У 1899 р. вони разом з іншими німецькими володіннями в Тихому океані були об'єднані в імперську колонію Німецька Нова Гвінея.
У вересні 1914 р. британсько-австралійські війська захопили німецькі володіння в ПНГ під час 1-ї світової війни. 17 грудня 1920 р. Ліга Націй офіційно передала мандат на управління колишніми Землею Кайзера Вільгельма та Архіпелагом Бісмарка домініону В.Британії - Австралії. Та ще з 1906 р. керувала теритрією Папуа. Таким чином уся територія сучасної ПНГ опинилась під владою Австралії.
Під час 2-ї світової війни Японія захопила значну частину території ПНГ. Від 21 січня 1942 і до самої капітуляції Японії на землі ПНГ йшли жорстокі бої. Після розгрому японських військ у вересні 1945 року відбулося відновлення цивільної адміністрації Папуа та Нової Гвінеї, і згідно закону про тимчасове адміністрування (1945-46) Папуа і Нова Гвінея були об'єднані в єдиний адміністративний союз. Закон про території Папуа та Нова Гвінея у 1949 році офіційно затвердив розміщення Нової Гвінеї в рамках міжнародного рішення про опіку та підтвердив адміністративний союз Нової Гвінеї та Папуа під назвою "Територія Папуа та Нова Гвінея" під опікою Австралії. У 1951 році було створено законодавчу раду, судову установу, державну службу та систему місцевого самоврядування. У 1963 році законодавчу раду замінила Палата асамблеї, а 8 червня 1964 року розпочалося перше засідання Палата асамблеї Папуа та Нової Гвінеї. У 1967 р. виникла - партія, що виступала за самоврядування країни.
У 1972 році назва території була замінена на Папуа Нову Гвінею. 1 грудня 1973 року міністр закордонних територій Австралії Ендрю Пейкок надав території повне самоврядування. На виборах цього року було вирішено про створення міністерства з розгляду питань незалежності, яке згодом очолив Майкл Сомаре. 16 вересня 1975 року стала Державу Папуа Нову Гвінею було оголошено незалежною.
Незалежність
Держава стала незалежною від Австралії 16 вересня 1975 р. Тоді ж прийняли конституцію країни, першим прем'єр-міністром став Майкл Сомаре. Між ПНГ та Австралією було укладено угоду про оборону. Протягом 1980-х рр. уряд ПНГ поліпшив політичні відносини з Індонезією, під владою якої знаходиться західна частина о.Нова Гвінея. 1985 р. новим прем'єр-міністром став . 1988 р. Вінгті висловили вотум недовіри, прем'єром став , який очолював коаліційний уряд. 1991 р. через збільшення вдвічі видобутку золота в країні відбувався економічний бум. 1992 прем'єром знову став Вінгті, який очолював трьохпартійний коаліційний уряд. 1994 прем'єр-міністром став Джуліус Чан.
Деякі території держави виявляють бажання відокремитись від ПНГ. Це, в першу чергу о.Бугенвіль. Він ще 1 вересня 1975 р. однобічно проголосив себе незалежною державою, але 9 серпня 1976 був включений до складу ПНГ. 1988 року бугенвільські незалежники розпочали збройну боротьбу з урядом. 1990 вони вдруге проголосили незалежність. Війна тривала до 1998, коли було підписане перемир'я. Нарешті 30 серпня 2001 Бугенвіль офіційно отримав статус автономії. На червень 2019 р. запланований референдум про незалежність Бугенвілю, погоджений з урядом ПНГ. пройшов у листопаді - грудні 2019 року. 98,3 % його учасників проголосували за незалежність від ПНГ. Однак результати має ще затвердити уряд ПНГ.
Джерела
- І.І.Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. - 608с. с.384-385.
- Bourke, R. Michael (2009). History of agriculture in Papua New Guinea. ANU Press. p. 10-26. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.)
- "In office – Gough Whitlam – Australia's PMs – Australia's Prime Ministers" [ 19 квітня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriyu PNG mozhna rozdiliti na dvi chastini do prihodu yevropejciv ta opislya Doistorichnij periodArheologi zafiksuvali poyavu pershih lyudej na teritoriyi PNG v period 50 40 tis rokiv tomu v kam yanu dobu Pershi lyudi zajmalis mislivstvom ribalstvom zbiralstvom Blizko 7 5 tis rr do n e zarodilos zemlerobstvo starodavnye zemlerobske poselennya Kuka Pershi lyudi sho zaselili teritoriyu PNG nalezhali ochevidno do avstraloyidnoyi rasi Ce buli predki suchasnih papuasiv U 2 mu tis do n e na pivnichne uzberezhzhya PNG ta na ostrovi arhipelagu Bismarka z pivnochi pribuli avstronezijski pereselenci predki teperishnih polinezijciv Yim nalezhala arheologichna kultura lapita V period yiyi rozkvitu 2 1 tis do n e vidbuvalos ochevidno zmishuvannya rannogo naselennya chornoshkirogo avstraloyidnogo tipu predkiv papuasiv z prijshlim naselennyam mongoloyidnogo tipu V rezultati vinikla nova etnichna grupa melanezijci temnoshkiri yaki govorili na avstronezijskih movah Voni zaselili ostrovi na shid vid o Nova Gvineya u toj chas yak sam o Nova Gvineya prodovzhuvali naselyati papuasi Epoha geografichnih vidkrittivV 16 mu st uzberezhzhya PNG vpershe vidkrili portugalski ta ispanski moreplavci U 17 mu st uzberezhzhya pochali vidviduvati gollandski torgivci Yevropejska kolonizaciyaU 1870 h rr yevropejci pristupili do zasnuvannya postijnih poselen na uzberezhzhi PNG Odna hvilya kolonistiv jshla z pivdnya z britanskih kolonij v Avstraliyi insha z pivnochi nimecki kolonisti ta piddanij Rosijskoyi imperiyi Mikluho Maklaj Britanci zasnuvali m Port Morsbi ta progolosili 3 kvitnya 1883 r pivdenno shidnu chastinu o Nova Gvineya svoyim volodinnyam 1888 r vono otrimalo oficijnij status koloniyi Britanska Nova Gvineya a u 1906 r perejmenovana v teritoriyu Papua Veliku rol u zahoplenni novogvinejskih teritorij Nimechchinoyu zigrav uchenij Jogo im yam nazvane odne z mist PNG Finshgafen Nimci u 1884 r progolosili pivnichno shidnu chastinu o Nova Gvineya svoyeyu koloniyeyu Zemlya Kajzera Vilgelma a ostrovi na shid vid Novoyi Gvineyi koloniyeyu Arhipelag Bismarka U 1899 r voni razom z inshimi nimeckimi volodinnyami v Tihomu okeani buli ob yednani v impersku koloniyu Nimecka Nova Gvineya U veresni 1914 r britansko avstralijski vijska zahopili nimecki volodinnya v PNG pid chas 1 yi svitovoyi vijni 17 grudnya 1920 r Liga Nacij oficijno peredala mandat na upravlinnya kolishnimi Zemleyu Kajzera Vilgelma ta Arhipelagom Bismarka dominionu V Britaniyi Avstraliyi Ta she z 1906 r keruvala teritriyeyu Papua Takim chinom usya teritoriya suchasnoyi PNG opinilas pid vladoyu Avstraliyi Pid chas 2 yi svitovoyi vijni Yaponiya zahopila znachnu chastinu teritoriyi PNG Vid 21 sichnya 1942 i do samoyi kapitulyaciyi Yaponiyi na zemli PNG jshli zhorstoki boyi Pislya rozgromu yaponskih vijsk u veresni 1945 roku vidbulosya vidnovlennya civilnoyi administraciyi Papua ta Novoyi Gvineyi i zgidno zakonu pro timchasove administruvannya 1945 46 Papua i Nova Gvineya buli ob yednani v yedinij administrativnij soyuz Zakon pro teritoriyi Papua ta Nova Gvineya u 1949 roci oficijno zatverdiv rozmishennya Novoyi Gvineyi v ramkah mizhnarodnogo rishennya pro opiku ta pidtverdiv administrativnij soyuz Novoyi Gvineyi ta Papua pid nazvoyu Teritoriya Papua ta Nova Gvineya pid opikoyu Avstraliyi U 1951 roci bulo stvoreno zakonodavchu radu sudovu ustanovu derzhavnu sluzhbu ta sistemu miscevogo samovryaduvannya U 1963 roci zakonodavchu radu zaminila Palata asambleyi a 8 chervnya 1964 roku rozpochalosya pershe zasidannya Palata asambleyi Papua ta Novoyi Gvineyi U 1967 r vinikla partiya sho vistupala za samovryaduvannya krayini U 1972 roci nazva teritoriyi bula zaminena na Papua Novu Gvineyu 1 grudnya 1973 roku ministr zakordonnih teritorij Avstraliyi Endryu Pejkok nadav teritoriyi povne samovryaduvannya Na viborah cogo roku bulo virisheno pro stvorennya ministerstva z rozglyadu pitan nezalezhnosti yake zgodom ocholiv Majkl Somare 16 veresnya 1975 roku stala Derzhavu Papua Novu Gvineyu bulo ogolosheno nezalezhnoyu NezalezhnistMajkl Somare Derzhava stala nezalezhnoyu vid Avstraliyi 16 veresnya 1975 r Todi zh prijnyali konstituciyu krayini pershim prem yer ministrom stav Majkl Somare Mizh PNG ta Avstraliyeyu bulo ukladeno ugodu pro oboronu Protyagom 1980 h rr uryad PNG polipshiv politichni vidnosini z Indoneziyeyu pid vladoyu yakoyi znahoditsya zahidna chastina o Nova Gvineya 1985 r novim prem yer ministrom stav 1988 r Vingti vislovili votum nedoviri prem yerom stav yakij ocholyuvav koalicijnij uryad 1991 r cherez zbilshennya vdvichi vidobutku zolota v krayini vidbuvavsya ekonomichnij bum 1992 prem yerom znovu stav Vingti yakij ocholyuvav trohpartijnij koalicijnij uryad 1994 prem yer ministrom stav Dzhulius Chan Deyaki teritoriyi derzhavi viyavlyayut bazhannya vidokremitis vid PNG Ce v pershu chergu o Bugenvil Vin she 1 veresnya 1975 r odnobichno progolosiv sebe nezalezhnoyu derzhavoyu ale 9 serpnya 1976 buv vklyuchenij do skladu PNG 1988 roku bugenvilski nezalezhniki rozpochali zbrojnu borotbu z uryadom 1990 voni vdruge progolosili nezalezhnist Vijna trivala do 1998 koli bulo pidpisane peremir ya Nareshti 30 serpnya 2001 Bugenvil oficijno otrimav status avtonomiyi Na cherven 2019 r zaplanovanij referendum pro nezalezhnist Bugenvilyu pogodzhenij z uryadom PNG projshov u listopadi grudni 2019 roku 98 3 jogo uchasnikiv progolosuvali za nezalezhnist vid PNG Odnak rezultati maye she zatverditi uryad PNG DzherelaI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 384 385 Bourke R Michael 2009 History of agriculture in Papua New Guinea ANU Press p 10 26 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl angl In office Gough Whitlam Australia s PMs Australia s Prime Ministers 19 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl