Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лесото - невелика держава на півдні Африки. Її писана історія не така вже й велика. Народи банту прийшли на цю територію в 17 ст. У 19 ст. її намагались захопити бури, а потім вона стала протекторатом Британії. 1966 р. вона стала незалежною державою.
Доєвропейський період
До появи на території Лесото племен банту тут мешкали нечисленні кочові племена санів (бушменів) і (готтентотів). У 17 ст. під тиском банту, котрі рухались з півночі, сани були витіснені в пустельні райони Калахарі та високогірні райони сучасної Лесото, койкоїни переселились на південь і південний захід. Предки сучасного населення Лесото - суто і нгуні розселились на території від Драконових гір до пустелі Калахарі. Нгуні осіли на узбережжі Натала, а племена південних суто в кінці 17 ст. зайняли долину р. і передгір'я Малуті. Суто були розділені на багато різних дрібних племен, їх основним заняттям було скотарство. На початку 19 ст., коли у нгуні вивищився рід зулу, бойові загони якого здійснювали спустошливі рейди по долині Каледону, вождь квена (одного з племен суто) Мошвешве I у 1823 р. привів свій народ на гору Таба-Мосіу, перетворивши її на неприступну фортецю. Мошвешве I (Мошеш I) об'єднав під своєю владою розрізнені бантумовні племена, що відійшли в гори під натиском зулу. До 40-х років 19 ст. територія, яку об'єднав Мошвешве, більш ніж удвічі перевищувала територію сучасного Лесото.
Протекторат
Наприкінці 30-х років 19 ст. під час Великого треку почались безперервні сутички суто з бурськими переселенцями. У 1842 Мошвешве I вперше звернувся по допомогу проти бурів до британської влади Капської колонії. В результаті в жовтні 1843 між Мошешем і губернатором Капської колонії було підписано угоду, за якою Мошеш визнавався «другом і союзником» англійців. 1848 Велика Британія оголосила свій протекторат над землями суто під приводом забезпечення миру на кордонах колонії. Проти суто вони спрямували кілька каральних експедицій. Однак перемога армії Мошеша в битві під Береа у 1852 р. дозволила укласти в грудні 1852 договір про перемир'я, за яким британський суверенітет в країні суто скасовувався. 1865 р. бури почали війну проти суто і через кілька років завоювали більшу частину їх земель. Британська влада Капської колонії погодилась надати допомогу африканцям лише за умови встановлення своєї влади над суто. У 1868 земля південних суто остаточно стала британським протекторатом Басутоленд. 1871 р. без згоди верховного вождя суто Басутоленд був включений на правах резервата до складу Капської колонії. Був запроваджений подушний податок, для виплати котрого суто мусили відправлятися на роботу на британські золоті копальні. Далі губернатор Капської колонії видав наказ про здачу суто вогнепальної зброї британцям. Відмова Летсіє виконати цю постанову призвело до збройного конфлікту 1879 - 1881 рр. Згідно договору 1881 р. суто дозволили зберегти їхню зброю, але Басутоленд був поставлений під управління верховного комісара В.Британії в Південній Африці, котрого в протектораті представляв комісар-резидент.
1903 британська влада створила в Басутоленді Національну раду, що складалася з місцевих вождів і виконувала функцію дорадчого органу при комісарі-резиденті. Протекторат став джерелом робочої сили для промисловості ПАС. 1952 була створена перша політична партія країни - Африканський конгрес Басутоленда. В наступні роки кількість нових партій зростала. Вони вимагали від Британії надання самоуправління суто. У 1965 р. вступила в дію конституція, згідно якої Басутоленд отримав внутрішнє самоврядування. Відбулись перші загальні вибори в парламент, на яких перемогла Національна партія, а її лідер - Леабуа Джонатан став прем'єр-міністром.
Незалежність
4 жовтня 1966 р. Басутоленд отримав незалежність і став називатись Королівством Лесото. 1970 р. в країні були проведені загальні вибори, на яких перемогла опозиційна партія - Партія конгресу басуто. У цій ситуації Л.Джонатан запровадив надзвичайний стан, анулював результати виборів і призупинив дію конституції. В країні встановився авторитарний режим Джонатана. Король Мошеш II грав лише номінальну роль в державі та не втручався в політичні події. 20 січня 1986 в країні відбувся військовий переворот, який усунув Джонатана від влади. До влади прийшла військова рада на чолі з Джастіном Лекганья. Керування військових тривало до 1993 р., коли були проведені нові багатопартійні вибори. Прем'єр-міністром став цивільний Нтсу Мохеле. Однак напруженість між урядом та опозицією викликала нову політичну кризу. 17 серпня 1994 король Летсіє III розігнав уряд і призупинив чинність конституції. 14 вересня уряд було відновлено, а королівський престол 25 січня 1995 син Летсіє повернув батькові Мошвешве II. Той загинув 15 січня 1996 в автокатастрофі, а Летсіє III 7 лютого знову зайняв престол. До коронації, що відбулась 31 жовтня 1997, регентом була його мати Ма Мохато. Після чергових парламентських виборів 1998 р. в країні знову виникла політична криза між новим урядом на чолі з Мосісілі та опозицією. Почались збройні зіткнення. Однак втручання військових контингентів ПАР і Ботсвани у вересні 1998 р. припинило сутички. 18 лютого 2000 р. 37-річний король Летсіє нарешті взяв шлюб із красунею-студенткою (простолюдинкою за походженням).
Джерела
- Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. 1987. 671с. с.45-47.
- І.І.Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. 608с. с.272-273.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lesoto nevelika derzhava na pivdni Afriki Yiyi pisana istoriya ne taka vzhe j velika Narodi bantu prijshli na cyu teritoriyu v 17 st U 19 st yiyi namagalis zahopiti buri a potim vona stala protektoratom Britaniyi 1966 r vona stala nezalezhnoyu derzhavoyu Doyevropejskij periodDo poyavi na teritoriyi Lesoto plemen bantu tut meshkali nechislenni kochovi plemena saniv bushmeniv i gottentotiv U 17 st pid tiskom bantu kotri ruhalis z pivnochi sani buli vitisneni v pustelni rajoni Kalahari ta visokogirni rajoni suchasnoyi Lesoto kojkoyini pereselilis na pivden i pivdennij zahid Predki suchasnogo naselennya Lesoto suto i nguni rozselilis na teritoriyi vid Drakonovih gir do pusteli Kalahari Nguni osili na uzberezhzhi Natala a plemena pivdennih suto v kinci 17 st zajnyali dolinu r i peredgir ya Maluti Suto buli rozdileni na bagato riznih dribnih plemen yih osnovnim zanyattyam bulo skotarstvo Na pochatku 19 st koli u nguni vivishivsya rid zulu bojovi zagoni yakogo zdijsnyuvali spustoshlivi rejdi po dolini Kaledonu vozhd kvena odnogo z plemen suto Moshveshve I u 1823 r priviv svij narod na goru Taba Mosiu peretvorivshi yiyi na nepristupnu fortecyu Moshveshve I Moshesh I ob yednav pid svoyeyu vladoyu rozrizneni bantumovni plemena sho vidijshli v gori pid natiskom zulu Do 40 h rokiv 19 st teritoriya yaku ob yednav Moshveshve bilsh nizh udvichi perevishuvala teritoriyu suchasnogo Lesoto ProtektoratKorol Moshesh I z ministrami Naprikinci 30 h rokiv 19 st pid chas Velikogo treku pochalis bezperervni sutichki suto z burskimi pereselencyami U 1842 Moshveshve I vpershe zvernuvsya po dopomogu proti buriv do britanskoyi vladi Kapskoyi koloniyi V rezultati v zhovtni 1843 mizh Mosheshem i gubernatorom Kapskoyi koloniyi bulo pidpisano ugodu za yakoyu Moshesh viznavavsya drugom i soyuznikom anglijciv 1848 Velika Britaniya ogolosila svij protektorat nad zemlyami suto pid privodom zabezpechennya miru na kordonah koloniyi Proti suto voni spryamuvali kilka karalnih ekspedicij Odnak peremoga armiyi Moshesha v bitvi pid Berea u 1852 r dozvolila uklasti v grudni 1852 dogovir pro peremir ya za yakim britanskij suverenitet v krayini suto skasovuvavsya 1865 r buri pochali vijnu proti suto i cherez kilka rokiv zavoyuvali bilshu chastinu yih zemel Britanska vlada Kapskoyi koloniyi pogodilas nadati dopomogu afrikancyam lishe za umovi vstanovlennya svoyeyi vladi nad suto U 1868 zemlya pivdennih suto ostatochno stala britanskim protektoratom Basutolend 1871 r bez zgodi verhovnogo vozhdya suto Basutolend buv vklyuchenij na pravah rezervata do skladu Kapskoyi koloniyi Buv zaprovadzhenij podushnij podatok dlya viplati kotrogo suto musili vidpravlyatisya na robotu na britanski zoloti kopalni Dali gubernator Kapskoyi koloniyi vidav nakaz pro zdachu suto vognepalnoyi zbroyi britancyam Vidmova Letsiye vikonati cyu postanovu prizvelo do zbrojnogo konfliktu 1879 1881 rr Zgidno dogovoru 1881 r suto dozvolili zberegti yihnyu zbroyu ale Basutolend buv postavlenij pid upravlinnya verhovnogo komisara V Britaniyi v Pivdennij Africi kotrogo v protektorati predstavlyav komisar rezident 1903 britanska vlada stvorila v Basutolendi Nacionalnu radu sho skladalasya z miscevih vozhdiv i vikonuvala funkciyu doradchogo organu pri komisari rezidenti Protektorat stav dzherelom robochoyi sili dlya promislovosti PAS 1952 bula stvorena persha politichna partiya krayini Afrikanskij kongres Basutolenda V nastupni roki kilkist novih partij zrostala Voni vimagali vid Britaniyi nadannya samoupravlinnya suto U 1965 r vstupila v diyu konstituciya zgidno yakoyi Basutolend otrimav vnutrishnye samovryaduvannya Vidbulis pershi zagalni vibori v parlament na yakih peremogla Nacionalna partiya a yiyi lider Leabua Dzhonatan stav prem yer ministrom Nezalezhnist4 zhovtnya 1966 r Basutolend otrimav nezalezhnist i stav nazivatis Korolivstvom Lesoto 1970 r v krayini buli provedeni zagalni vibori na yakih peremogla opozicijna partiya Partiya kongresu basuto U cij situaciyi L Dzhonatan zaprovadiv nadzvichajnij stan anulyuvav rezultati viboriv i prizupiniv diyu konstituciyi V krayini vstanovivsya avtoritarnij rezhim Dzhonatana Korol Moshesh II grav lishe nominalnu rol v derzhavi ta ne vtruchavsya v politichni podiyi 20 sichnya 1986 v krayini vidbuvsya vijskovij perevorot yakij usunuv Dzhonatana vid vladi Do vladi prijshla vijskova rada na choli z Dzhastinom Lekganya Keruvannya vijskovih trivalo do 1993 r koli buli provedeni novi bagatopartijni vibori Prem yer ministrom stav civilnij Ntsu Mohele Odnak napruzhenist mizh uryadom ta opoziciyeyu viklikala novu politichnu krizu 17 serpnya 1994 korol Letsiye III rozignav uryad i prizupiniv chinnist konstituciyi 14 veresnya uryad bulo vidnovleno a korolivskij prestol 25 sichnya 1995 sin Letsiye povernuv batkovi Moshveshve II Toj zaginuv 15 sichnya 1996 v avtokatastrofi a Letsiye III 7 lyutogo znovu zajnyav prestol Do koronaciyi sho vidbulas 31 zhovtnya 1997 regentom bula jogo mati Ma Mohato Pislya chergovih parlamentskih viboriv 1998 r v krayini znovu vinikla politichna kriza mizh novim uryadom na choli z Mosisili ta opoziciyeyu Pochalis zbrojni zitknennya Odnak vtruchannya vijskovih kontingentiv PAR i Botsvani u veresni 1998 r pripinilo sutichki 18 lyutogo 2000 r 37 richnij korol Letsiye nareshti vzyav shlyub iz krasuneyu studentkoyu prostolyudinkoyu za pohodzhennyam DzherelaAfrika enciklopedicheskij spravochnik T 2 Moskva 1987 671s s 45 47 I I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 272 273