Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Основна стаття ЖашківПерші рокиПерша згадка про Жашків виявлена в документах початку XVII століття проте сліди давніх по

Історія Жашкова

Історія Жашкова
Основна стаття: Жашків

Перші роки

Перша згадка про Жашків виявлена в документах початку XVII століття, проте сліди давніх поселень відносяться до мідно-бронзової доби. Городище, яке нині входить до складу села і виникло набагато раніше, було укріплене захисними валами, мало понад десятка церков. Коли Городище зруйнували татари, на правому березі річки Торч виникло інше поселення, назва якого походить від власного імені Жашків.

Жашків, містечко на правій стороні струмка Торч, по лівій стороні якого лежить село Голодище з залишками давніх валів. Цікаво, що в глибокій давнині нинішнє Городище було містом, а Жашків був його передмістям, а тепер навпаки. Населення в Жашкові станом на 1874 р.: християн православних 1533, римських католиків 52, євреїв 556. В Жашкові не залишилось жодних залишків давнини, окрім тої згадки, яка збереглась поміж населенням, що Жашків називався колись Рашковом. Городище, за словами жителів, було грецьким містом, яке мало 12 церков. Це місто було зруйноване Татарами.

Колись у Брацлавському воєводстві існував рід Жашківських, що володів тут великими маєтностями. Дослідники вважають, що, можливо, від цього прізвища і пішла назва села, а може, якийсь мандрівник на ймення Жашко оселився тут, і від його імені й стало називатися це поселення — Жашків. (джерело невідоме)

Село Жашків офіційно зазначене 16 жовтня (за старим стилем) 1636 року — повідомлення про те, що при впаданні річки в річку , вище Скибин Греблі закладено городище. Також назва «Жашків» зустрічається на карті Гійома Лавассера Де Боплана. У той час він належав до тетіївських володінь князів Острозьких.

Мешканці Жашкова брали участь у визвільній війні 1648 — 1654 років. Після визволення Жашків у 1649 році увійшов до складу Уманського полку. 3 лютого 1655 року із Жашкова була відправлена депеша королю Речі Посполитої про Дрижипільську битву.

Відповідно до Андрусівської угоди 1667 року Жашків залишався у складі Польщі. Його мешканці платили податок — подимне й млинове з 31 двору. Після Прутського миру 1711 року значна частина жителів Жашкова, як і всього Правобережжя російськими військами примусово була переселена на лівий берег Дніпра.

У травні 1775 року гайсинський староста повідомляв великому коронному канцлеру, що в багатьох місцях, у тому числі навколо Жашкова, почастішали напади селян на шляхетські садиби. Особливо широкого розмаху набули дії гайдамацьких загонів у 1736 — 1737 роках. Після здобуття Таращі, Умані та інших міст у 1738 році повстанці оволоділи Жашковом.

У другій подовині XVIII століття Жашків поступово зростав. Якщо 1741 року тут було 20 дворів, а в 1750 — 40, то з 1783 року їх стало 120. В них жили 828 чоловік.

В Російській імперії

З кінця XVIII століття перейшов до Росії. В 1835 році в місті була спалена місцева гуральня. У повідомленні з Жашківської економії відзначалося, що пожежа «сталася від підпалу ким-небудь з тамтешніх селян, які, очевидно, не хотіли відробляти панщини, належної до того заводу».

У 1840 році Жашків віднесений до розряду містечок , а 1866 р. — центр Жашківської волості Таращанського повіту. Після смерті магната І. Тарновецького в 1852 році Жашків було розділено на дві частини між його сестрами. Цей поділ закріпився на довгі роки.

З 1860 році у Жашкові працює цукровий завод, обладнаний 6 пресами і паровим котлом. На ньому працювало 350 робітників, в тому числі 260 вільнонайманих. На початку ХХ століття на заводі працювало 896 робітників. У містечку на той час був пивзавод, 28 ремісників, 24 крамниці. Місцевий ярмарок славився кінською торгівлею, де можна зустріти ліверантів з різних губерній Росії.

В 1862 році у місті відкрито народне училище, де в 1867 році навчалося 36 учнів. На початку 1900 року в Жашкові було 726 дворів і 5,5 тисяч жителів. Це вдвоє більше ніж у 1873 році. Населення в основному займалося землеробством і торгівлею. З 3 468 десятин всієї землі 1 673 належало двом поміщикам, 1 708 — селянам, решта — церкві. Багато жителів містечка працювали на цукровому заводі, кількох маслоробнях, двох водяних та чотирьох вітряних млинах.

В 1908—1909 роках в Жашківській волості 30 хутірських господарств володіли 30—40 десятин кожне, тоді, як 41 сім'я в Жашкові зовсім не мала землі. За переписом 1912 року, коні були лише в 34, а велика рогата худоба в 50 господарствах містечка. Медичне облслуговування населення здійснювали лікар і фельдшер. При цукроварні діяла лікарня на 10 ліжок, працювала аптека. З 1912 року в місті почалися заняття у однокласній школі та двокласному сільському училищі. Бібліотека мала 616 книг, з них 53 українською мовою.

Українська Народна Республіка

1917 р. Жашків увійшов до складу новоствореної Української Народної Республіки (УНР).

8.06.1918 партизанський загін з Жашкова прибув до недалекої Стрижавки для участі у повстанні проти гетьманської влади та німецьких окупантів .

З 1922 року Жашків входить до складу СРСР.

Радянська влада

У лютому 1918 року встановлено радянську владу. Перший волосний ревком очолив І. П. Станецький.

3 лютого 1921 року до Жашкова для охорони цукрового заводу прибув 17-й полк 17-ї кавдивізії, якою командував Г. І. Котовський.

В кінці 1922 року Жашків віднесено до Уманського повіту, а з квітня наступного року він став центром новоутвореного Жашківського району Уманського округу.

У 1923 році в Жашкові діяли 24 дрібні промислові підприємства (кузні, млини, крупорушки, салотопні тощо), на яких працювали 50 чоловік.

Початком жовтня 1925 року завершено відбудову Жашківського цукрозаводу, що не діяв 7 років. На заводі працювало 430 робітників.

На кінець 1926 року в містечку було 1 263 двори з 5 030 жителями.

1930 році — створено перший колгосп ім. Г. І. Петровського, через рік — МТС і виділено ділянку під аеродром.

У Жашківській семирічній зразковій школі в 1932 році навчався 501 учень. Тут працювало 16 вчителів. Школа мала договір з МТС про запровадження політехнічного навчання. У 1934 році відкрили середню школу, яка у 1938 році розмістилася у новозбудованому двоповерховому приміщенні.

В 1936 році на базі колгоспу ім. Г. І. Петровського створено два господарства — ім. Г. І. Петровського та ім. М. І. Калініна.

Станом на 1939 рік у місті проживало 6 014 чоловік.

Напередодні Радянсько-німецької війни в Жашкові діяли будинок культури, бібліотека, радіовузол.

19 липня 1941 року Жашків був окупований німецькими військами.

У грудні 1942 року в містечку розстріляно близько 130 чоловік мирного населення.

6 січня 1944 року місто було відвойоване воїнами 1-го Українського фронту.

Вже в 1946 році в місті запрацювала середня школа, семирічка і початкова школи, бібліотека. В 1948 році в місті відбудовано цукровий завод.

В 1950 році жашківські артілі ім. Г. І. Петровського та ім. М. І. Калініна об'єдналися в колгосп ім. Щорса.

У 1956 році Жашків об'єднано з селом Городище і віднесено до міст районного підпорядкування. З цього часу на території Жашкова розмістилися дві центральні садиби колгоспів — ім. Щорса та ім. В. І. Леніна, за якими було закріплено 4 426 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4 162 га орної землі.

В 1965 році завершено будівництво заводу сухого молока і масла.

Станом на 1972 рік у місті проживало 13,7 тисяч чоловік, працювали 2 середніх і 3 восмирічних школи де навчалося 2 400 учнів, середня школа робітничої молоді, музична школа, будинок піонерів, будинок культури, кінотеатр.

Джерела

Примітки

  1. Похилевич, Л (1864). Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах Губернии находящихся. Киев: тип. Киево-Печер. лавры. с. 465.
  2. О. П. Лола. Гайдамацький рух на Україні 20 —60 роки. XVIII ст., стор.55
  3. К. Гуслистий. Коліївщина, стор.17.
  4. «Український історичний журнал», 1965, № 6, стор.108.
  5. І. О. Гуржій. Боротьба селян і робітників України проти феодально-кріпосницького гніту (з 80-х років XVIII ст. до 1861 р.). Київ, 1958, стор. 162.
  6. Городские поселения в Российской империи, Т.2, стор.484
  7. рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864., стор. 465.
  8. Отмена крепостного права на Украине. Сборник документов и материалов. Київ, 1961. стор. 50.
  9. Список населенных мест Киевской губернии, стор. 1417 — 1419.
  10. Хуторские хозяйства Киевской губернии в 2-х томах. Т.2. Київ, 1911, стор 59, 91.
  11. Итоги переписи скота у сельского крестьянского населения Киевской губернии в 1912 году, стор.419.
  12. Бондаренко Олександр, Бондаренко Іван. Повернення із забуття. - Київ: Український пріоритет, 2012
  13. Матеріали до опису округ УРСР. Гуманська округа. Харків. 1926. стор.28.
  14. Список населенных пунктов с указанием численности населения по Киевской области. Київ, 1939, стор.275.

Література

Посилання

  • who-is-who.com.ua[недоступне посилання з червня 2019]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Osnovna stattya ZhashkivPershi rokiPersha zgadka pro Zhashkiv viyavlena v dokumentah pochatku XVII stolittya prote slidi davnih poselen vidnosyatsya do midno bronzovoyi dobi Gorodishe yake nini vhodit do skladu sela i viniklo nabagato ranishe bulo ukriplene zahisnimi valami malo ponad desyatka cerkov Koli Gorodishe zrujnuvali tatari na pravomu berezi richki Torch viniklo inshe poselennya nazva yakogo pohodit vid vlasnogo imeni Zhashkiv Zhashkiv mistechko na pravij storoni strumka Torch po livij storoni yakogo lezhit selo Golodishe z zalishkami davnih valiv Cikavo sho v glibokij davnini ninishnye Gorodishe bulo mistom a Zhashkiv buv jogo peredmistyam a teper navpaki Naselennya v Zhashkovi stanom na 1874 r hristiyan pravoslavnih 1533 rimskih katolikiv 52 yevreyiv 556 V Zhashkovi ne zalishilos zhodnih zalishkiv davnini okrim toyi zgadki yaka zbereglas pomizh naselennyam sho Zhashkiv nazivavsya kolis Rashkovom Gorodishe za slovami zhiteliv bulo greckim mistom yake malo 12 cerkov Ce misto bulo zrujnovane Tatarami Kolis u Braclavskomu voyevodstvi isnuvav rid Zhashkivskih sho volodiv tut velikimi mayetnostyami Doslidniki vvazhayut sho mozhlivo vid cogo prizvisha i pishla nazva sela a mozhe yakijs mandrivnik na jmennya Zhashko oselivsya tut i vid jogo imeni j stalo nazivatisya ce poselennya Zhashkiv dzherelo nevidome Selo Zhashkiv oficijno zaznachene 16 zhovtnya za starim stilem 1636 roku povidomlennya pro te sho pri vpadanni richki v richku vishe Skibin Grebli zakladeno gorodishe Takozh nazva Zhashkiv zustrichayetsya na karti Gijoma Lavassera De Boplana U toj chas vin nalezhav do tetiyivskih volodin knyaziv Ostrozkih Meshkanci Zhashkova brali uchast u vizvilnij vijni 1648 1654 rokiv Pislya vizvolennya Zhashkiv u 1649 roci uvijshov do skladu Umanskogo polku 3 lyutogo 1655 roku iz Zhashkova bula vidpravlena depesha korolyu Rechi Pospolitoyi pro Drizhipilsku bitvu Vidpovidno do Andrusivskoyi ugodi 1667 roku Zhashkiv zalishavsya u skladi Polshi Jogo meshkanci platili podatok podimne j mlinove z 31 dvoru Pislya Prutskogo miru 1711 roku znachna chastina zhiteliv Zhashkova yak i vsogo Pravoberezhzhya rosijskimi vijskami primusovo bula pereselena na livij bereg Dnipra U travni 1775 roku gajsinskij starosta povidomlyav velikomu koronnomu kancleru sho v bagatoh miscyah u tomu chisli navkolo Zhashkova pochastishali napadi selyan na shlyahetski sadibi Osoblivo shirokogo rozmahu nabuli diyi gajdamackih zagoniv u 1736 1737 rokah Pislya zdobuttya Tarashi Umani ta inshih mist u 1738 roci povstanci ovolodili Zhashkovom U drugij podovini XVIII stolittya Zhashkiv postupovo zrostav Yaksho 1741 roku tut bulo 20 dvoriv a v 1750 40 to z 1783 roku yih stalo 120 V nih zhili 828 cholovik V Rosijskij imperiyiZ kincya XVIII stolittya perejshov do Rosiyi V 1835 roci v misti bula spalena misceva guralnya U povidomlenni z Zhashkivskoyi ekonomiyi vidznachalosya sho pozhezha stalasya vid pidpalu kim nebud z tamteshnih selyan yaki ochevidno ne hotili vidroblyati panshini nalezhnoyi do togo zavodu U 1840 roci Zhashkiv vidnesenij do rozryadu mistechok a 1866 r centr Zhashkivskoyi volosti Tarashanskogo povitu Pislya smerti magnata I Tarnoveckogo v 1852 roci Zhashkiv bulo rozdileno na dvi chastini mizh jogo sestrami Cej podil zakripivsya na dovgi roki Z 1860 roci u Zhashkovi pracyuye cukrovij zavod obladnanij 6 presami i parovim kotlom Na nomu pracyuvalo 350 robitnikiv v tomu chisli 260 vilnonajmanih Na pochatku HH stolittya na zavodi pracyuvalo 896 robitnikiv U mistechku na toj chas buv pivzavod 28 remisnikiv 24 kramnici Miscevij yarmarok slavivsya kinskoyu torgivleyu de mozhna zustriti liverantiv z riznih gubernij Rosiyi V 1862 roci u misti vidkrito narodne uchilishe de v 1867 roci navchalosya 36 uchniv Na pochatku 1900 roku v Zhashkovi bulo 726 dvoriv i 5 5 tisyach zhiteliv Ce vdvoye bilshe nizh u 1873 roci Naselennya v osnovnomu zajmalosya zemlerobstvom i torgivleyu Z 3 468 desyatin vsiyeyi zemli 1 673 nalezhalo dvom pomishikam 1 708 selyanam reshta cerkvi Bagato zhiteliv mistechka pracyuvali na cukrovomu zavodi kilkoh maslorobnyah dvoh vodyanih ta chotiroh vitryanih mlinah V 1908 1909 rokah v Zhashkivskij volosti 30 hutirskih gospodarstv volodili 30 40 desyatin kozhne todi yak 41 sim ya v Zhashkovi zovsim ne mala zemli Za perepisom 1912 roku koni buli lishe v 34 a velika rogata hudoba v 50 gospodarstvah mistechka Medichne oblslugovuvannya naselennya zdijsnyuvali likar i feldsher Pri cukrovarni diyala likarnya na 10 lizhok pracyuvala apteka Z 1912 roku v misti pochalisya zanyattya u odnoklasnij shkoli ta dvoklasnomu silskomu uchilishi Biblioteka mala 616 knig z nih 53 ukrayinskoyu movoyu Ukrayinska Narodna Respublika1917 r Zhashkiv uvijshov do skladu novostvorenoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki UNR 8 06 1918 partizanskij zagin z Zhashkova pribuv do nedalekoyi Strizhavki dlya uchasti u povstanni proti getmanskoyi vladi ta nimeckih okupantiv Z 1922 roku Zhashkiv vhodit do skladu SRSR Radyanska vladaU lyutomu 1918 roku vstanovleno radyansku vladu Pershij volosnij revkom ocholiv I P Staneckij 3 lyutogo 1921 roku do Zhashkova dlya ohoroni cukrovogo zavodu pribuv 17 j polk 17 yi kavdiviziyi yakoyu komanduvav G I Kotovskij V kinci 1922 roku Zhashkiv vidneseno do Umanskogo povitu a z kvitnya nastupnogo roku vin stav centrom novoutvorenogo Zhashkivskogo rajonu Umanskogo okrugu U 1923 roci v Zhashkovi diyali 24 dribni promislovi pidpriyemstva kuzni mlini kruporushki salotopni tosho na yakih pracyuvali 50 cholovik Pochatkom zhovtnya 1925 roku zaversheno vidbudovu Zhashkivskogo cukrozavodu sho ne diyav 7 rokiv Na zavodi pracyuvalo 430 robitnikiv Na kinec 1926 roku v mistechku bulo 1 263 dvori z 5 030 zhitelyami 1930 roci stvoreno pershij kolgosp im G I Petrovskogo cherez rik MTS i vidileno dilyanku pid aerodrom U Zhashkivskij semirichnij zrazkovij shkoli v 1932 roci navchavsya 501 uchen Tut pracyuvalo 16 vchiteliv Shkola mala dogovir z MTS pro zaprovadzhennya politehnichnogo navchannya U 1934 roci vidkrili serednyu shkolu yaka u 1938 roci rozmistilasya u novozbudovanomu dvopoverhovomu primishenni V 1936 roci na bazi kolgospu im G I Petrovskogo stvoreno dva gospodarstva im G I Petrovskogo ta im M I Kalinina Stanom na 1939 rik u misti prozhivalo 6 014 cholovik Naperedodni Radyansko nimeckoyi vijni v Zhashkovi diyali budinok kulturi biblioteka radiovuzol 19 lipnya 1941 roku Zhashkiv buv okupovanij nimeckimi vijskami U grudni 1942 roku v mistechku rozstrilyano blizko 130 cholovik mirnogo naselennya 6 sichnya 1944 roku misto bulo vidvojovane voyinami 1 go Ukrayinskogo frontu Vzhe v 1946 roci v misti zapracyuvala serednya shkola semirichka i pochatkova shkoli biblioteka V 1948 roci v misti vidbudovano cukrovij zavod V 1950 roci zhashkivski artili im G I Petrovskogo ta im M I Kalinina ob yednalisya v kolgosp im Shorsa U 1956 roci Zhashkiv ob yednano z selom Gorodishe i vidneseno do mist rajonnogo pidporyadkuvannya Z cogo chasu na teritoriyi Zhashkova rozmistilisya dvi centralni sadibi kolgospiv im Shorsa ta im V I Lenina za yakimi bulo zakripleno 4 426 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 4 162 ga ornoyi zemli V 1965 roci zaversheno budivnictvo zavodu suhogo moloka i masla Stanom na 1972 rik u misti prozhivalo 13 7 tisyach cholovik pracyuvali 2 serednih i 3 vosmirichnih shkoli de navchalosya 2 400 uchniv serednya shkola robitnichoyi molodi muzichna shkola budinok pioneriv budinok kulturi kinoteatr DzherelaPortal Cherkashina PrimitkiPohilevich L 1864 Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili Statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki o vseh derevnyah selah mestechkah i gorodah v predelah Gubernii nahodyashihsya Kiev tip Kievo Pecher lavry s 465 O P Lola Gajdamackij ruh na Ukrayini 20 60 roki XVIII st stor 55 K Guslistij Koliyivshina stor 17 Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1965 6 stor 108 I O Gurzhij Borotba selyan i robitnikiv Ukrayini proti feodalno kriposnickogo gnitu z 80 h rokiv XVIII st do 1861 r Kiyiv 1958 stor 162 Gorodskie poseleniya v Rossijskoj imperii T 2 stor 484 ros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 stor 465 Otmena krepostnogo prava na Ukraine Sbornik dokumentov i materialov Kiyiv 1961 stor 50 Spisok naselennyh mest Kievskoj gubernii stor 1417 1419 Hutorskie hozyajstva Kievskoj gubernii v 2 h tomah T 2 Kiyiv 1911 stor 59 91 Itogi perepisi skota u selskogo krestyanskogo naseleniya Kievskoj gubernii v 1912 godu stor 419 Bondarenko Oleksandr Bondarenko Ivan Povernennya iz zabuttya Kiyiv Ukrayinskij prioritet 2012 Materiali do opisu okrug URSR Gumanska okruga Harkiv 1926 stor 28 Spisok naselennyh punktov s ukazaniem chislennosti naseleniya po Kievskoj oblasti Kiyiv 1939 stor 275 LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Posilannyawho is who com ua nedostupne posilannya z chervnya 2019

Дата публікації:
Топ