Жашківська волость

Жашківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Таращанського повіту Київської губернії з центром у селі Жашків.

Жашківська волость
Центр	Жашків
Площа	18 222 (1886)
Населення	12 722 осіб (1886)
Густота	63.9 осіб / км²
Наступники	Жашківський район

Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 7 сільських громад. Населення — 12722 особи (6298 чоловічої статі та 6424 — жіночої), 1361 дворове господарство.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	6898	5220
Приватної власності	10351	7042
Надільної власності	613	600
Іншої власності	360	302
Загалом	18222	13164

Поселення волості:

• Жашків — колишнє власницьке село при річці Багва за 10 верст від повітового міста, 1683 особи, 226 дворів, православна церква, 2 єврейських молитовних будинки, школа, 10 постоялих дворів, ренськовий погріб, 7 постоялих будинків, 26 лавок, винокурний завод. За 3 версти — бурякоцукровий завод.
• Леміщиха — колишнє власницьке село при річці Торчин, 706 осіб, 89 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний, вітряний і кінський млини, пивоварний завод.
• Литвинівка — колишнє власницьке село при безіменній річці, 505 осіб, 56 дворів, православна церква, школа.
• Охматів (Ахматове) — колишнє власницьке село при річці Гнилий Тікич, 777 осіб, 116 дворів, католицька каплиця, постоялий двір, постоялий будинок.
• Розумниця — колишнє власницьке село при безіменній річці, 499 осіб, 73 двори, православна церква.
• Сорокотяга — колишнє власницьке село при річках Польовій і Литвинівка, 1066 осіб, 122 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Тетерівка — колишнє власницьке село при річці Північній, 681 особа, 74 двори, православна церква.

Старшинами волості були:

• 1909 року — Іван Петрович Петрук,;
• 1910-1912 роках — Семен Харитонович Харчевський,;
• 1913-1915 роках — Мокій Іванович Гунько.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.