Бангладе́ш — держава в Південній Азії (колишній Східний Пакистан), із трьох боків оточена територією Індії, з півдня омивається водами Бенгальської затоки. Назва Бангладеш із санскриту (бенгалі) bangla — означає людей, що говорять на бенгалі, а desh — «країна», таким чином, Бангладеш — країна, що говорить бенгальською.
Доісторичний період
Стародавній період
За одними даними, індоєвропейські племена аріїв проникли на територію сучасного Бангладеш бл. 1000 р. до н. е. із заходу, з долини р. Ганг в Індії. За іншими даними, і це більш достовірно, це сталося бл. 700 р. до н. е. З цього часу на території Бангладеш почалася залізна доба, представлена археологічною культурою північної чорної кераміки. На території Бангладеш перші держави виникли ще в 7-6 ст. до н. е. Найбільшою серед них була Ванга. У 320—180 рр. до н. е. країна належала до імперії Маур'я, в 1 ст. до н. е. розпалась на декілька самостійних князівств, які у 4-5 ст. увійшли до імперії Гуптів.
Середні віки
Протягом 8-13 ст. існувала єдина Бенгальська держава, яку очолювали династії Сенів і Палів. У першій половині 13 ст. територія Бангладеш потрапила під владу різних мусульманських династій. Поступово більшість місцевого населення перейшла з індуїстської релігії в іслам.
Британська Індія
У 1757 р. після битви під Плессі територія Бангладеш перейшла під британський контроль і в травні 1770 р. стала частиною колонії Британська Індія.
Східний Пакистан (1947—1971)
У складі Британської Індії сучасний Бангладеш (тоді східна Бенгалія) мала славу провідного світового експортера джуту. Його волокно перероблялося на підприємствах Калькутти та її околиць і вивозилося на зовнішні ринки через Калькуттський порт. Коли в 1947 англійське панування в цьому регіоні припинилося, відбувся розподіл переважно на індуську Індію і мусульманський Пакистан. Східна Бенгалія увійшла до складу Пакистану і була відособлена від його західної частини на 1600 км індійської території, де залишилася Калькутта. Це позбавило нову провінцію колишнього економічного центру.
У період між 1947 і 1961 роками економіка Східного Пакистану перебувала в стані стагнації. Бенгальці не були у повному складі представлені в пакистанській армії, парламенті й центральному державному апараті, а уряд вкладав основні кошти в господарський розвиток західних провінцій. Крім будівництва джутових фабрик, переважно на кошти інвесторів із західної частини країни, в промисловості Східного Пакистану було важко помітити інші позитивні зміни. А кількість населення провінції зростала швидше, ніж збільшувалося виробництво рису, і доводилося розширювати імпорт продовольства. Хоча джут був головним джерелом валюти для всієї країни, східна провінція істотно відставала за рівнем життя від Західного Пакистану.
Становлення незалежної держави
На чолі національно-визвольного руху в наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років став Шейх Муджибур Рахман, керівник партії Авамі ліг, що виступила 26 березня 1971 року з декларацією про утворення незалежної держави Бангладеш. Після громадянської війни, в якій Індія підтримала повсталих, 16 грудня 1971 року пакистанські урядові війська здалися, що стало вирішальною перемогою на шляху становлення нової держави. У січні 1972 року Муджибур Рахман повернувся з вигнання та обійняв посаду прем'єр-міністра Бангладеш.
Муджибур Рахман проголосив чотири основоположних принципи, яких повинна була дотримуватися молода держава: націоналізм, соціалізм, секуляризм і демократія. Він почав роззброєння бойових повстанських загонів і запросив закордонних економістів для розробки програми розвитку країни по соціалістичному шляху.
У 1972 році було здійснено націоналізацію багатьох промислових підприємств, включаючи джутові та бавовняні фабрики та цукрові заводи, а також банків, страхових компаній і чайних плантацій. Наприкінці 1972 року було запроваджено парламент. Загальні вибори, що відбулися в березні 1973 року, принесли перемогу Авамі ліг.
Влітку 1974 року сильні повені завдали величезної шкоди посівам рису і стали причиною масового голоду. Недостача продовольства і різке підвищення цін на нафту призвели до значного зростання інфляції. Престиж керівництва країни впав, що в поєднанні з обвинуваченнями режиму в корупції підірвало авторитет прем'єр-міністра. У грудні 1974 року уряд запровадив воєнний стан. Згідно з поправками до Конституції, прийнятими в січні 1975 року, відбулася заміна демократичного парламентського ладу на президентське правління і перехід до однопартійної системи. Муджибур Рахман став президентом і оголосив про необхідність «другої революції», яка повинна покінчити з корупцією і тероризмом. У червні всі незалежні газети були закриті. Прагнення прем'єра встановити авторитарний режим посилило невдоволення армії, і 15 серпня 1975 р. група офіцерів здійснила переворот, убивши Муджибура Рахмана і більшість членів його сім'ї (його дочка Хасина, майбутній прем'єр-міністр, у той час знаходилася за межами країни).
Після двох невдалих путчів на початку листопада 1975 року командувач збройними силами генерал-майор Зіаур Рахман (Зіа) став провідником нового режиму і послідовно обіймав посади головного військового адміністратора з листопада 1976 року і президента — з квітня 1977 року. Зіа енергійно докладав зусиль, щоб домогтися зростання виробництва продовольства, роблячи упор на іригацію, і одночасно впровадити в маси програму «планування сім'ї». При новому президентові відбулися істотні зміни у зовнішній політиці країни. Муджибур Рахман привів Бангладеш до незалежності, користуючись потужною підтримкою Індії, і тому дотримувався проіндійської лінії. Зіа був налаштований стосовно Індії критичніше, особливо через конфліктну ситуацію з питання про стік вод Ганга, що виникла після будівництва на індійській території дамби Фаракка.
Зіа переміг на президентських виборах у червні 1978 року, а у вересні заснував Націоналістичну партію Бангладеш (НПБ), яка здобула перемогу на парламентських виборах в лютому 1979 року. Тоді ж Зіа скасував закон про надзвичайний стан.
30 травня 1981 року Зіа було вбито під час невдалого заколоту і посаду президента обійняв віцепрезидент Абдус Саттар. Однак він не користувався підтримкою військових і 24 березня 1982 року командувач збройних сил генерал-лейтенант Хуссейн Мухаммед Ершад здійснив безкровний переворот.
У червні Ершад оголосив про зміни в державній економічній політиці та повернув у приватний сектор підприємства найважливіші галузі промисловості, передусім джутової та целюлозно-паперової. У листопаді 1983 року Ершад ініціював утворення партії Джатія і в наступному місяці проголосив себе президентом. Однак його уряд зіткнувся з сильною опозицією з боку НПБ, якою керувала вдова Зіаури Рахмана — Халеда Зіа та Авамі ліг на чолі з дочкою Муджибура Рахмана — Шейх Хасиною Вазед. Страйки та антиурядові виступи призвели до розпуску президентом парламенту в 1987 році.
Проти проведення призначених Ершадом на 1988 рік нових виборів виступили й НПБ, і Авамі ліг. У листопаді 1990 обидві партії дійшли згоди в питанні про відставку Ершада. Тимчасовий президент погодився, що його головне завдання — проведення демократичних («вільних і чесних») виборів.
Вибори пройшли в лютому 1991 року. Посаду прем'єр-міністра зайняла Халеда Зіа. Авамі ліг стояла на позиції відновлення в країні парламентської системи правління, тоді як НПБ виступала за збереження президентської республіки. Потім НПБ змінила свою позицію і погодилася із запропонованою Авамі ліг конституційною поправкою, якою передбачалося відновлення парламентської демократії. 24 листопада 1995 року прем'єр-міністр розпустила парламент і призначила вибори на 15 лютого 1996 року.
Новий парламент, в якому домінували депутати від НПБ, схвалив конституційні поправки, що враховували настрої опозиції, й ухвалив рішення про саморозпуск.
У результаті виборів, проведених «безпартійним тимчасовим урядом» у червні 1996 року, Авамі ліг завоювала 176 місць у парламенті й стала керівною партією. За сприяння партії Джатія Авамі ліг, що прийняла її позицію, сформувала уряд, який очолила Шейх Хасина Вазед. Президентом країни в жовтні 1996 року став Шахабуддін Ахмед.
У Бангладеш зберігається напружена внутрішньополітична ситуація у зв'язку з тим, що існує сильна опозиція, очолювана Націоналістичною партією (голова Халеда Зіа).
Джерела
- Van Schendel, Willem. A history of Bangladesh (Cambridge University Press, 2009).
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Banglade sh derzhava v Pivdennij Aziyi kolishnij Shidnij Pakistan iz troh bokiv otochena teritoriyeyu Indiyi z pivdnya omivayetsya vodami Bengalskoyi zatoki Nazva Bangladesh iz sanskritu bengali bangla oznachaye lyudej sho govoryat na bengali a desh krayina takim chinom Bangladesh krayina sho govorit bengalskoyu Doistorichnij periodStarodavnij periodZa odnimi danimi indoyevropejski plemena ariyiv pronikli na teritoriyu suchasnogo Bangladesh bl 1000 r do n e iz zahodu z dolini r Gang v Indiyi Za inshimi danimi i ce bilsh dostovirno ce stalosya bl 700 r do n e Z cogo chasu na teritoriyi Bangladesh pochalasya zalizna doba predstavlena arheologichnoyu kulturoyu pivnichnoyi chornoyi keramiki Na teritoriyi Bangladesh pershi derzhavi vinikli she v 7 6 st do n e Najbilshoyu sered nih bula Vanga U 320 180 rr do n e krayina nalezhala do imperiyi Maur ya v 1 st do n e rozpalas na dekilka samostijnih knyazivstv yaki u 4 5 st uvijshli do imperiyi Guptiv Seredni vikiProtyagom 8 13 st isnuvala yedina Bengalska derzhava yaku ocholyuvali dinastiyi Seniv i Paliv U pershij polovini 13 st teritoriya Bangladesh potrapila pid vladu riznih musulmanskih dinastij Postupovo bilshist miscevogo naselennya perejshla z induyistskoyi religiyi v islam Britanska IndiyaU 1757 r pislya bitvi pid Plessi teritoriya Bangladesh perejshla pid britanskij kontrol i v travni 1770 r stala chastinoyu koloniyi Britanska Indiya Shidnij Pakistan 1947 1971 U skladi Britanskoyi Indiyi suchasnij Bangladesh todi shidna Bengaliya mala slavu providnogo svitovogo eksportera dzhutu Jogo volokno pereroblyalosya na pidpriyemstvah Kalkutti ta yiyi okolic i vivozilosya na zovnishni rinki cherez Kalkuttskij port Koli v 1947 anglijske panuvannya v comu regioni pripinilosya vidbuvsya rozpodil perevazhno na indusku Indiyu i musulmanskij Pakistan Shidna Bengaliya uvijshla do skladu Pakistanu i bula vidosoblena vid jogo zahidnoyi chastini na 1600 km indijskoyi teritoriyi de zalishilasya Kalkutta Ce pozbavilo novu provinciyu kolishnogo ekonomichnogo centru U period mizh 1947 i 1961 rokami ekonomika Shidnogo Pakistanu perebuvala v stani stagnaciyi Bengalci ne buli u povnomu skladi predstavleni v pakistanskij armiyi parlamenti j centralnomu derzhavnomu aparati a uryad vkladav osnovni koshti v gospodarskij rozvitok zahidnih provincij Krim budivnictva dzhutovih fabrik perevazhno na koshti investoriv iz zahidnoyi chastini krayini v promislovosti Shidnogo Pakistanu bulo vazhko pomititi inshi pozitivni zmini A kilkist naselennya provinciyi zrostala shvidshe nizh zbilshuvalosya virobnictvo risu i dovodilosya rozshiryuvati import prodovolstva Hocha dzhut buv golovnim dzherelom valyuti dlya vsiyeyi krayini shidna provinciya istotno vidstavala za rivnem zhittya vid Zahidnogo Pakistanu Stanovlennya nezalezhnoyi derzhaviNa choli nacionalno vizvolnogo ruhu v naprikinci 1960 h na pochatku 1970 h rokiv stav Shejh Mudzhibur Rahman kerivnik partiyi Avami lig sho vistupila 26 bereznya 1971 roku z deklaraciyeyu pro utvorennya nezalezhnoyi derzhavi Bangladesh Pislya gromadyanskoyi vijni v yakij Indiya pidtrimala povstalih 16 grudnya 1971 roku pakistanski uryadovi vijska zdalisya sho stalo virishalnoyu peremogoyu na shlyahu stanovlennya novoyi derzhavi U sichni 1972 roku Mudzhibur Rahman povernuvsya z vignannya ta obijnyav posadu prem yer ministra Bangladesh Mudzhibur Rahman progolosiv chotiri osnovopolozhnih principi yakih povinna bula dotrimuvatisya moloda derzhava nacionalizm socializm sekulyarizm i demokratiya Vin pochav rozzbroyennya bojovih povstanskih zagoniv i zaprosiv zakordonnih ekonomistiv dlya rozrobki programi rozvitku krayini po socialistichnomu shlyahu U 1972 roci bulo zdijsneno nacionalizaciyu bagatoh promislovih pidpriyemstv vklyuchayuchi dzhutovi ta bavovnyani fabriki ta cukrovi zavodi a takozh bankiv strahovih kompanij i chajnih plantacij Naprikinci 1972 roku bulo zaprovadzheno parlament Zagalni vibori sho vidbulisya v berezni 1973 roku prinesli peremogu Avami lig Vlitku 1974 roku silni poveni zavdali velicheznoyi shkodi posivam risu i stali prichinoyu masovogo golodu Nedostacha prodovolstva i rizke pidvishennya cin na naftu prizveli do znachnogo zrostannya inflyaciyi Prestizh kerivnictva krayini vpav sho v poyednanni z obvinuvachennyami rezhimu v korupciyi pidirvalo avtoritet prem yer ministra U grudni 1974 roku uryad zaprovadiv voyennij stan Zgidno z popravkami do Konstituciyi prijnyatimi v sichni 1975 roku vidbulasya zamina demokratichnogo parlamentskogo ladu na prezidentske pravlinnya i perehid do odnopartijnoyi sistemi Mudzhibur Rahman stav prezidentom i ogolosiv pro neobhidnist drugoyi revolyuciyi yaka povinna pokinchiti z korupciyeyu i terorizmom U chervni vsi nezalezhni gazeti buli zakriti Pragnennya prem yera vstanoviti avtoritarnij rezhim posililo nevdovolennya armiyi i 15 serpnya 1975 r grupa oficeriv zdijsnila perevorot ubivshi Mudzhibura Rahmana i bilshist chleniv jogo sim yi jogo dochka Hasina majbutnij prem yer ministr u toj chas znahodilasya za mezhami krayini Pislya dvoh nevdalih putchiv na pochatku listopada 1975 roku komanduvach zbrojnimi silami general major Ziaur Rahman Zia stav providnikom novogo rezhimu i poslidovno obijmav posadi golovnogo vijskovogo administratora z listopada 1976 roku i prezidenta z kvitnya 1977 roku Zia energijno dokladav zusil shob domogtisya zrostannya virobnictva prodovolstva roblyachi upor na irigaciyu i odnochasno vprovaditi v masi programu planuvannya sim yi Pri novomu prezidentovi vidbulisya istotni zmini u zovnishnij politici krayini Mudzhibur Rahman priviv Bangladesh do nezalezhnosti koristuyuchis potuzhnoyu pidtrimkoyu Indiyi i tomu dotrimuvavsya proindijskoyi liniyi Zia buv nalashtovanij stosovno Indiyi kritichnishe osoblivo cherez konfliktnu situaciyu z pitannya pro stik vod Ganga sho vinikla pislya budivnictva na indijskij teritoriyi dambi Farakka Zia peremig na prezidentskih viborah u chervni 1978 roku a u veresni zasnuvav Nacionalistichnu partiyu Bangladesh NPB yaka zdobula peremogu na parlamentskih viborah v lyutomu 1979 roku Todi zh Zia skasuvav zakon pro nadzvichajnij stan 30 travnya 1981 roku Zia bulo vbito pid chas nevdalogo zakolotu i posadu prezidenta obijnyav viceprezident Abdus Sattar Odnak vin ne koristuvavsya pidtrimkoyu vijskovih i 24 bereznya 1982 roku komanduvach zbrojnih sil general lejtenant Hussejn Muhammed Ershad zdijsniv bezkrovnij perevorot U chervni Ershad ogolosiv pro zmini v derzhavnij ekonomichnij politici ta povernuv u privatnij sektor pidpriyemstva najvazhlivishi galuzi promislovosti peredusim dzhutovoyi ta celyulozno paperovoyi U listopadi 1983 roku Ershad iniciyuvav utvorennya partiyi Dzhatiya i v nastupnomu misyaci progolosiv sebe prezidentom Odnak jogo uryad zitknuvsya z silnoyu opoziciyeyu z boku NPB yakoyu keruvala vdova Ziauri Rahmana Haleda Zia ta Avami lig na choli z dochkoyu Mudzhibura Rahmana Shejh Hasinoyu Vazed Strajki ta antiuryadovi vistupi prizveli do rozpusku prezidentom parlamentu v 1987 roci Proti provedennya priznachenih Ershadom na 1988 rik novih viboriv vistupili j NPB i Avami lig U listopadi 1990 obidvi partiyi dijshli zgodi v pitanni pro vidstavku Ershada Timchasovij prezident pogodivsya sho jogo golovne zavdannya provedennya demokratichnih vilnih i chesnih viboriv Vibori projshli v lyutomu 1991 roku Posadu prem yer ministra zajnyala Haleda Zia Avami lig stoyala na poziciyi vidnovlennya v krayini parlamentskoyi sistemi pravlinnya todi yak NPB vistupala za zberezhennya prezidentskoyi respubliki Potim NPB zminila svoyu poziciyu i pogodilasya iz zaproponovanoyu Avami lig konstitucijnoyu popravkoyu yakoyu peredbachalosya vidnovlennya parlamentskoyi demokratiyi 24 listopada 1995 roku prem yer ministr rozpustila parlament i priznachila vibori na 15 lyutogo 1996 roku Novij parlament v yakomu dominuvali deputati vid NPB shvaliv konstitucijni popravki sho vrahovuvali nastroyi opoziciyi j uhvaliv rishennya pro samorozpusk U rezultati viboriv provedenih bezpartijnim timchasovim uryadom u chervni 1996 roku Avami lig zavoyuvala 176 misc u parlamenti j stala kerivnoyu partiyeyu Za spriyannya partiyi Dzhatiya Avami lig sho prijnyala yiyi poziciyu sformuvala uryad yakij ocholila Shejh Hasina Vazed Prezidentom krayini v zhovtni 1996 roku stav Shahabuddin Ahmed U Bangladesh zberigayetsya napruzhena vnutrishnopolitichna situaciya u zv yazku z tim sho isnuye silna opoziciya ocholyuvana Nacionalistichnoyu partiyeyu golova Haleda Zia DzherelaVan Schendel Willem A history of Bangladesh Cambridge University Press 2009 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi