Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історичні центри Берата і Гірокастри (англ. Historic Centres of Berat and Gjirokastër) у містах Берат та Гірокастра, Албанія, включені до Світової спадщини ЮНЕСКО як рідкісні зразки архітектурного стилю міста часів Османської імперії. Спочатку був включений історичний центр Гірокастри (у 2005 р.), а історичний центр Бората було включено 2008 року.
| Історичні центри Берата і Гірокастри | |
|---|---|
| Historic Centres of Berat and Gjirokastra | |
| Світова спадщина | |
 Історичні центри Берата і Гірокастри | |
| 40°04′27″ пн. ш. 20°08′26″ сх. д. / 40.07416667002777189° пн. ш. 20.14083333002777820° сх. д. | |
| Країна | Албанія |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | iii, iv |
| Об'єкт № | 569 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2005 (29 сесія) |
| Внесено зміни | 2008 |
 Історичні центри Берата і Гірокастри у Вікісховищі | |
Опис
Берат та Гірокастра зберегли архітектурний характер османського періоду.
Берат
Розташований у центральній Албанії, Берат має давню історію та несе сліди співіснування різних релігійних та культурних спільнот протягом століть. Вважається, що його сучасна назва походить від староболгарського «Бѣлградъ», «біле місто»; під цією назвою місто було відомо у грецьких, болгарських, латинських та слов'янських документах у Середньовіччі. Вважається, що місто було фортецею Македонського царства під назвою «Антіпатреа» (дав.-гр. Ἀντιπάτρεια, «місто Антипатра»), а у часи Візантійської імперії — «Пульхеріополісом» (грец. Πουλχεριόπολις, «містом Пульхерії»)., В часи Венеціанської республіки був відомий як «Белград ді Романіа», а в Османській імперії — «Belgrad-i Arnavud» (албанський Белград), щоб відрізнити від Белграда.
У місті є руїни замку, з місцевою назвою Кала, який має початок у 2 ст. до н. е. (коли відомо що укріплення було спалено римлянами). Замок був відбудований у 5 ст., але більша частина, яка збереглася, була збудована у 13 ст. н. е. Замок збудований на скелястому пагорбі висотою 214 метрів над річкою Осум, та має підйом лише з півдня. Замок був досить великий і міг у разі потреби вмістити майже все населення міста. На території та довкола замку розташовані багато візантійських церков, переважно 13-го сторіччя, та декілька мечетей Оттоманського періоду, який почався 1417 року.
Гірокастра
Гірокастра розташований у долині річки Дрінос у південній Албанії. Назва міста походить від грец. Argyrokastro. Його історичний центр демонструє багато значущих двоповерхових будинків, збудованих у 17-му сторіччі, а також базар, мечеть 18-го ст. та дві церкви того ж періоду. Історичні будинки Гірокастра збудовані у місцевому стилі та мають дахи, вкриті каменем, що надало місту прізвисько «місто каменю».
У часи комуністичного режиму, місту було надано важливий статус, через що його центр уникнув багато з безглуздих планів розвитку, які переслідують багато з інших албанських міст. Але його позначення як «місто-музей» не стосувалось старих міських будівель, і багато найстаріших було зруйновано.
Крім споруд османських часів, у місті також є старіші пам'ятки — цитадель, церква Лабова і Крикіт (Х ст.) та археологічні розкопки Антігонеа та Гадріанополі (II ст.). Крім того у місті працюють Національний музей зброї і Етнографічний музей.
- Цитадель
Цитадель розташована на пагорбі висотою 336 м та домінує над містом; вона була заснована у 12 ст., продовжувала існувати у різних формах протягом сторіч та охороняти стратегічно важливий маршрут вздовж річкової долини. Після 1812 року здійснив її реконструаціює та додав західне крило. У 1932 році уряд короля Зогу І розширив тюрми цитаделі, в яких під час його правління та в комуністичні часи тримали політичних в'язнів.
Сьогодні цитадель складається, серед іншого, з 5 веж та будинків, годинникової межі, церкви, цистерни. Вона відкрита для публіки.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Fishta, Gjergj (2005). . Elsie, Robert; Mathie-Heck, Janice (trans.). London: I.B.Tauris. с. 405. ISBN . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 9 січня 2011.
- Hammond, N. G. L.; Walbank, F. W. (1988). Oxford University Press. с. 391. ISBN . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 9 січня 2011.
Координати: 40°04′27″ пн. ш. 20°08′27″ сх. д. / 40.07417° пн. ш. 20.14083° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istorichni centri Berata i Girokastri angl Historic Centres of Berat and Gjirokaster u mistah Berat ta Girokastra Albaniya vklyucheni do Svitovoyi spadshini YuNESKO yak ridkisni zrazki arhitekturnogo stilyu mista chasiv Osmanskoyi imperiyi Spochatku buv vklyuchenij istorichnij centr Girokastri u 2005 r a istorichnij centr Borata bulo vklyucheno 2008 roku Istorichni centri Berata i GirokastriHistoric Centres of Berat and Gjirokastra Svitova spadshinaIstorichni centri Berata i Girokastri40 04 27 pn sh 20 08 26 sh d 40 07416667002777189 pn sh 20 14083333002777820 sh d 40 07416667002777189 20 14083333002777820KrayinaAlbaniyaTipKulturnijKriteriyiiii ivOb yekt 569RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2005 29 sesiya Vneseno zmini2008 Istorichni centri Berata i Girokastri u VikishovishiOpisBerat ta Girokastra zberegli arhitekturnij harakter osmanskogo periodu Berat Roztashovanij u centralnij Albaniyi Berat maye davnyu istoriyu ta nese slidi spivisnuvannya riznih religijnih ta kulturnih spilnot protyagom stolit Vvazhayetsya sho jogo suchasna nazva pohodit vid starobolgarskogo Bѣlgrad bile misto pid ciyeyu nazvoyu misto bulo vidomo u greckih bolgarskih latinskih ta slov yanskih dokumentah u Serednovichchi Vvazhayetsya sho misto bulo forteceyu Makedonskogo carstva pid nazvoyu Antipatrea dav gr Ἀntipatreia misto Antipatra a u chasi Vizantijskoyi imperiyi Pulheriopolisom grec Poylxeriopolis mistom Pulheriyi V chasi Venecianskoyi respubliki buv vidomij yak Belgrad di Romania a v Osmanskij imperiyi Belgrad i Arnavud albanskij Belgrad shob vidrizniti vid Belgrada U misti ye ruyini zamku z miscevoyu nazvoyu Kala yakij maye pochatok u 2 st do n e koli vidomo sho ukriplennya bulo spaleno rimlyanami Zamok buv vidbudovanij u 5 st ale bilsha chastina yaka zbereglasya bula zbudovana u 13 st n e Zamok zbudovanij na skelyastomu pagorbi visotoyu 214 metriv nad richkoyu Osum ta maye pidjom lishe z pivdnya Zamok buv dosit velikij i mig u razi potrebi vmistiti majzhe vse naselennya mista Na teritoriyi ta dovkola zamku roztashovani bagato vizantijskih cerkov perevazhno 13 go storichchya ta dekilka mechetej Ottomanskogo periodu yakij pochavsya 1417 roku Panorama Berata z zamku Girokastra Godinnikova vezha citadeli GirokastraTradicijni budinki Girokastra Girokastra roztashovanij u dolini richki Drinos u pivdennij Albaniyi Nazva mista pohodit vid grec Argyrokastro Jogo istorichnij centr demonstruye bagato znachushih dvopoverhovih budinkiv zbudovanih u 17 mu storichchi a takozh bazar mechet 18 go st ta dvi cerkvi togo zh periodu Istorichni budinki Girokastra zbudovani u miscevomu stili ta mayut dahi vkriti kamenem sho nadalo mistu prizvisko misto kamenyu U chasi komunistichnogo rezhimu mistu bulo nadano vazhlivij status cherez sho jogo centr uniknuv bagato z bezgluzdih planiv rozvitku yaki peresliduyut bagato z inshih albanskih mist Ale jogo poznachennya yak misto muzej ne stosuvalos starih miskih budivel i bagato najstarishih bulo zrujnovano Krim sporud osmanskih chasiv u misti takozh ye starishi pam yatki citadel cerkva Labova i Krikit H st ta arheologichni rozkopki Antigonea ta Gadrianopoli II st Krim togo u misti pracyuyut Nacionalnij muzej zbroyi i Etnografichnij muzej Citadel Citadel roztashovana na pagorbi visotoyu 336 m ta dominuye nad mistom vona bula zasnovana u 12 st prodovzhuvala isnuvati u riznih formah protyagom storich ta ohoronyati strategichno vazhlivij marshrut vzdovzh richkovoyi dolini Pislya 1812 roku zdijsniv yiyi rekonstruaciyuye ta dodav zahidne krilo U 1932 roci uryad korolya Zogu I rozshiriv tyurmi citadeli v yakih pid chas jogo pravlinnya ta v komunistichni chasi trimali politichnih v yazniv Sogodni citadel skladayetsya sered inshogo z 5 vezh ta budinkiv godinnikovoyi mezhi cerkvi cisterni Vona vidkrita dlya publiki Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Fishta Gjergj 2005 Elsie Robert Mathie Heck Janice trans London I B Tauris s 405 ISBN 978 1 84511 118 2 Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 9 sichnya 2011 Hammond N G L Walbank F W 1988 Oxford University Press s 391 ISBN 978 0 19 814815 9 Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 9 sichnya 2011 Koordinati 40 04 27 pn sh 20 08 27 sh d 40 07417 pn sh 20 14083 sh d 40 07417 20 14083