Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Істори́чні науко́ві товари́ства — одна з форм організації історичної науки (див. Інституціоналізація історичної науки). Виникнення їх було пов'язане з утвердженням наприкінці XVIII ст. академічного статусу історичних досліджень. За новими канонами продукування історичних знань потребувало розгалуженої мережі архівів, бібліотек, університетів та фахових об'єднань (асоціацій) істориків. Останні відігравали поліфункціональну роль:
- спільна розробка групами науковців дослідницьких проблем, окреслених національними, регіональними або предметно-дисциплінарними межами;
- архівна евристика, систематичне впорядкування архівів, бібліотек та музеїв, публікація архівних джерел (серійні видання документів, періодичні видання, неперіодичні збірники; заснування друкарень і видавництв та ін.);
- проведення польових археологічних та етнографічних досліджень, статистичних, економічних, географічних і демографічних обстежень і тому подібного;
- фахова підготовка професійних істориків, які проходили неформальний вишкіл на семінарах, засіданнях історичних наукових товариств (доповіді, реферати, диспути), а також брали участь у науково-дослідних проєктах цих інституцій;
- популяризація історичних знань;
- культурні та просвітницькі функції (музейництво, охорона пам'яток, залучення громадськості до вивчення місцевих старожитностей та історії регіону, до проведення культурно-освітніх та ін. акцій).
На українських землях, що перебували в складі Російської імперії та Австрії (з 1867 — Австро-Угорщина), історичні наукові товариства виникли в 1830–1840-х роках. Первісно вони були об'єднаннями не тільки професійних дослідників, а й істориків-аматорів та дослідників з інших соціогуманітарних дисциплін за участю або під зверхністю місцевих представників імперської влади. Від самого початку виникло дві організаційні форми історичних наукових товариств:
- асоціації дослідників для вивчення історії регіонів (Одеське товариство історії та старожитностей, 1839);
- інституції археографічно-архівного спрямування, що створювалися під егідою місцевої влади (Тимчасова комісія для розбору давніх актів при київському, волинському і подільському генерал-губернаторі; див. Київська археографічна комісія).
Українські вчені брали активну участь у роботі російських історичних наукових товариств, зокрема, Осип Бодянський був секретарем Московського товариства історії та старожитностей і редактором «Чтений…» цього товариства, де було надруковано низку праць і матеріалів з української історії, в тому числі «Історія Русів» (1846). Дещо пізніше з'являється третя форма історичних наукових товариств — з широкою проблематикою досліджень, провідні позиції в них посіли університетські вчені та науковці з вищих шкіл (Історичне товариство Нестора-літописця, Церковно-історичне та археологічне товариство при Київській духовній академії (обидва 1872; див. Церковно-історичні товариства), Історико-філологічне товариство при Харківському університеті, Історико-філологічне товариство при Імператорському Новоросійському університеті, Історико-філологічне товариство при Історико-філологічному інституті князя Безбородька в Ніжині). У першій половині 1870-х років важливу роль в організації українських учених, які вивчали географію, етнографію, економіку, статистику та історію України, відіграв Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Зі спробами модернізації російського суспільства 1860–1880-х років та з розбудовою архівної справи в Російській імперії пов'язане створення губернських учених архівних комісій, первісним призначенням яких були впорядкування та систематизація губернських архівів, але згодом вони поширили свою діяльність на дослідження історії регіонів. У Наддніпрянській Україні губернські вчені архівні комісії функціонували в Таврійській (Сімферополь, 1887), Чернігівській (1896), Херсонській (1898), Катеринославській, Полтавській (обидві 1903), Київській (1914), Харківській (1915) губерніях. Їхня діяльність регламентувалася «Положенням про губернські історичні архіви та вчені архівні комісії» від 13 квітня 1884 року. Попечителем кожної з комісій був місцевий губернатор, а склад формувався з місцевих чиновників, духовенства, письменників, науковців та інших. Місцево-регіональну спрямованість мали Подільське єпархіальне історико-археологічне товариство в Кам'янці-Подільському (1903), Товариство прихильників української науки, літератури і штуки у Львові та інші.
Наприкінці XIX — початку XX століття виникають загальнонаціональні наукові товариства, що розробляли дослідницьку проблематику в розрізі багатьох наукових дисциплін та галузей як соціогуманітарних, так і природничих, фізико-математичних та інших. У рамках таких товариств діяли історичні секції. Загальнонаціональними товариствами стали: Наукове товариство імені Шевченка у Львові (1873–1892 — Літературне, а з 1892 — Наукове товариство), Українське наукове товариство в Києві. Ці товариства були, по суті, прообразами майбутньої академії наук. Українські вчені брали також активну участь у діяльності російських історичних наукових товариств, у тому числі Московського та Російського археологічних товариств, Воєнно-історичного товариства, яке мало свої відділення в Києві й Одесі, та інших.
Після поразки української революції 1917—1921 років переважна більшість історичних наукових товариств припинили своє існування. Проте протягом 1920-х років відбувається певна активізація діяльності історичних наукових товариств. Частина з них функціонувала при ВУАН (Історичне товариство Нестора-літописця, Українське наукове товариство, Товариство прихильників української історії, писемності та мови в Петрограді (1921; див. Товариство дослідників української історії, писемності та мови в Ленінграді) та ін.), але вони поступово втрачали своє значення фахових асоціацій дослідників і перетворювалися на звичайні структурні одиниці в системі ВУАН (нині Національна академія наук України) чи вищої школи. На листопадовій (1929) сесії ВУАН за пропозицією наркома освіти М. Скрипника було ухвалено рішення про ліквідацію наукових товариств у системі ВУАН. Частина з них була ліквідована, а інші в процесі реорганізації ВУАН були приєднані до існуючих або новоутворених НДІ. Наприкінці 1920-х — поч. 1930-х років припинили свою діяльність й історичні наукові товариства при установах вищої школи. З приєднанням Західної України до СРСР подібна доля спіткала й тамтешні історичні наукові товариства, зокрема Наукове товариство Шевченка, яке в січні 1940 року ліквідували, а майно передали до АН УРСР.
Низку нових історичних наукових товариств створили українські вчені на еміграції та в діаспорі: Українське історично-філологічне товариство (1923), Українське воєнно-історичне товариство (засноване 1920, поновлене у 1925–1926 роках), Українське генеалогічно-геральдичне товариство (1963), Українське історичне товариство (1965) та ін. 1947 року в еміграції відновило свою діяльність Наукове товариство Шевченка.
З розпадом СРСР упродовж 1990-х років поновили або поширили діяльність в Україні історичні наукові товариства, які функціонували на еміграції та в діаспорі (Наукове товариство Шевченка, Українське історичне товариство та інші). Одночасно виникло кілька інших фахових об'єднань істориків, які здебільшого мають регіональне або фахово-дисциплінарне спрямування.
Див. також
Джерела та література
- Ясь О. В. Історичні наукові товариства [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istori chni nauko vi tovari stva odna z form organizaciyi istorichnoyi nauki div Institucionalizaciya istorichnoyi nauki Viniknennya yih bulo pov yazane z utverdzhennyam naprikinci XVIII st akademichnogo statusu istorichnih doslidzhen Za novimi kanonami produkuvannya istorichnih znan potrebuvalo rozgaluzhenoyi merezhi arhiviv bibliotek universitetiv ta fahovih ob yednan asociacij istorikiv Ostanni vidigravali polifunkcionalnu rol spilna rozrobka grupami naukovciv doslidnickih problem okreslenih nacionalnimi regionalnimi abo predmetno disciplinarnimi mezhami arhivna evristika sistematichne vporyadkuvannya arhiviv bibliotek ta muzeyiv publikaciya arhivnih dzherel serijni vidannya dokumentiv periodichni vidannya neperiodichni zbirniki zasnuvannya drukaren i vidavnictv ta in provedennya polovih arheologichnih ta etnografichnih doslidzhen statistichnih ekonomichnih geografichnih i demografichnih obstezhen i tomu podibnogo fahova pidgotovka profesijnih istorikiv yaki prohodili neformalnij vishkil na seminarah zasidannyah istorichnih naukovih tovaristv dopovidi referati disputi a takozh brali uchast u naukovo doslidnih proyektah cih institucij populyarizaciya istorichnih znan kulturni ta prosvitnicki funkciyi muzejnictvo ohorona pam yatok zaluchennya gromadskosti do vivchennya miscevih starozhitnostej ta istoriyi regionu do provedennya kulturno osvitnih ta in akcij Na ukrayinskih zemlyah sho perebuvali v skladi Rosijskoyi imperiyi ta Avstriyi z 1867 Avstro Ugorshina istorichni naukovi tovaristva vinikli v 1830 1840 h rokah Pervisno voni buli ob yednannyami ne tilki profesijnih doslidnikiv a j istorikiv amatoriv ta doslidnikiv z inshih sociogumanitarnih disciplin za uchastyu abo pid zverhnistyu miscevih predstavnikiv imperskoyi vladi Vid samogo pochatku viniklo dvi organizacijni formi istorichnih naukovih tovaristv asociaciyi doslidnikiv dlya vivchennya istoriyi regioniv Odeske tovaristvo istoriyi ta starozhitnostej 1839 instituciyi arheografichno arhivnogo spryamuvannya sho stvoryuvalisya pid egidoyu miscevoyi vladi Timchasova komisiya dlya rozboru davnih aktiv pri kiyivskomu volinskomu i podilskomu general gubernatori div Kiyivska arheografichna komisiya Ukrayinski vcheni brali aktivnu uchast u roboti rosijskih istorichnih naukovih tovaristv zokrema Osip Bodyanskij buv sekretarem Moskovskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej i redaktorom Chtenij cogo tovaristva de bulo nadrukovano nizku prac i materialiv z ukrayinskoyi istoriyi v tomu chisli Istoriya Rusiv 1846 Desho piznishe z yavlyayetsya tretya forma istorichnih naukovih tovaristv z shirokoyu problematikoyu doslidzhen providni poziciyi v nih posili universitetski vcheni ta naukovci z vishih shkil Istorichne tovaristvo Nestora litopiscya Cerkovno istorichne ta arheologichne tovaristvo pri Kiyivskij duhovnij akademiyi obidva 1872 div Cerkovno istorichni tovaristva Istoriko filologichne tovaristvo pri Harkivskomu universiteti Istoriko filologichne tovaristvo pri Imperatorskomu Novorosijskomu universiteti Istoriko filologichne tovaristvo pri Istoriko filologichnomu instituti knyazya Bezborodka v Nizhini U pershij polovini 1870 h rokiv vazhlivu rol v organizaciyi ukrayinskih uchenih yaki vivchali geografiyu etnografiyu ekonomiku statistiku ta istoriyu Ukrayini vidigrav Pivdenno Zahidnij viddil Rosijskogo geografichnogo tovaristva Zi sprobami modernizaciyi rosijskogo suspilstva 1860 1880 h rokiv ta z rozbudovoyu arhivnoyi spravi v Rosijskij imperiyi pov yazane stvorennya gubernskih uchenih arhivnih komisij pervisnim priznachennyam yakih buli vporyadkuvannya ta sistematizaciya gubernskih arhiviv ale zgodom voni poshirili svoyu diyalnist na doslidzhennya istoriyi regioniv U Naddnipryanskij Ukrayini gubernski vcheni arhivni komisiyi funkcionuvali v Tavrijskij Simferopol 1887 Chernigivskij 1896 Hersonskij 1898 Katerinoslavskij Poltavskij obidvi 1903 Kiyivskij 1914 Harkivskij 1915 guberniyah Yihnya diyalnist reglamentuvalasya Polozhennyam pro gubernski istorichni arhivi ta vcheni arhivni komisiyi vid 13 kvitnya 1884 roku Popechitelem kozhnoyi z komisij buv miscevij gubernator a sklad formuvavsya z miscevih chinovnikiv duhovenstva pismennikiv naukovciv ta inshih Miscevo regionalnu spryamovanist mali Podilske yeparhialne istoriko arheologichne tovaristvo v Kam yanci Podilskomu 1903 Tovaristvo prihilnikiv ukrayinskoyi nauki literaturi i shtuki u Lvovi ta inshi Naprikinci XIX pochatku XX stolittya vinikayut zagalnonacionalni naukovi tovaristva sho rozroblyali doslidnicku problematiku v rozrizi bagatoh naukovih disciplin ta galuzej yak sociogumanitarnih tak i prirodnichih fiziko matematichnih ta inshih U ramkah takih tovaristv diyali istorichni sekciyi Zagalnonacionalnimi tovaristvami stali Naukove tovaristvo imeni Shevchenka u Lvovi 1873 1892 Literaturne a z 1892 Naukove tovaristvo Ukrayinske naukove tovaristvo v Kiyevi Ci tovaristva buli po suti proobrazami majbutnoyi akademiyi nauk Ukrayinski vcheni brali takozh aktivnu uchast u diyalnosti rosijskih istorichnih naukovih tovaristv u tomu chisli Moskovskogo ta Rosijskogo arheologichnih tovaristv Voyenno istorichnogo tovaristva yake malo svoyi viddilennya v Kiyevi j Odesi ta inshih Pislya porazki ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv perevazhna bilshist istorichnih naukovih tovaristv pripinili svoye isnuvannya Prote protyagom 1920 h rokiv vidbuvayetsya pevna aktivizaciya diyalnosti istorichnih naukovih tovaristv Chastina z nih funkcionuvala pri VUAN Istorichne tovaristvo Nestora litopiscya Ukrayinske naukove tovaristvo Tovaristvo prihilnikiv ukrayinskoyi istoriyi pisemnosti ta movi v Petrogradi 1921 div Tovaristvo doslidnikiv ukrayinskoyi istoriyi pisemnosti ta movi v Leningradi ta in ale voni postupovo vtrachali svoye znachennya fahovih asociacij doslidnikiv i peretvoryuvalisya na zvichajni strukturni odinici v sistemi VUAN nini Nacionalna akademiya nauk Ukrayini chi vishoyi shkoli Na listopadovij 1929 sesiyi VUAN za propoziciyeyu narkoma osviti M Skripnika bulo uhvaleno rishennya pro likvidaciyu naukovih tovaristv u sistemi VUAN Chastina z nih bula likvidovana a inshi v procesi reorganizaciyi VUAN buli priyednani do isnuyuchih abo novoutvorenih NDI Naprikinci 1920 h poch 1930 h rokiv pripinili svoyu diyalnist j istorichni naukovi tovaristva pri ustanovah vishoyi shkoli Z priyednannyam Zahidnoyi Ukrayini do SRSR podibna dolya spitkala j tamteshni istorichni naukovi tovaristva zokrema Naukove tovaristvo Shevchenka yake v sichni 1940 roku likviduvali a majno peredali do AN URSR Nizku novih istorichnih naukovih tovaristv stvorili ukrayinski vcheni na emigraciyi ta v diaspori Ukrayinske istorichno filologichne tovaristvo 1923 Ukrayinske voyenno istorichne tovaristvo zasnovane 1920 ponovlene u 1925 1926 rokah Ukrayinske genealogichno geraldichne tovaristvo 1963 Ukrayinske istorichne tovaristvo 1965 ta in 1947 roku v emigraciyi vidnovilo svoyu diyalnist Naukove tovaristvo Shevchenka Z rozpadom SRSR uprodovzh 1990 h rokiv ponovili abo poshirili diyalnist v Ukrayini istorichni naukovi tovaristva yaki funkcionuvali na emigraciyi ta v diaspori Naukove tovaristvo Shevchenka Ukrayinske istorichne tovaristvo ta inshi Odnochasno viniklo kilka inshih fahovih ob yednan istorikiv yaki zdebilshogo mayut regionalne abo fahovo disciplinarne spryamuvannya Div takozhRosijske istorichne tovaristvoDzherela ta literaturaYas O V Istorichni naukovi tovaristva 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1