Історичний музей «Євреї Єлисаветграда» — музей, присвячений життю Єлизаветградських євреїв, розташований у місті Кропивницькому.
Історичний музей «Євреї Єлисаветграда» | |
---|---|
48°30′36″ пн. ш. 32°16′00″ сх. д. / 48.51000000002777313° пн. ш. 32.2666666666947747899030219° сх. д.Координати: 48°30′36″ пн. ш. 32°16′00″ сх. д. / 48.51000000002777313° пн. ш. 32.2666666666947747899030219° сх. д. | |
Тип | історичний |
Країна | Україна |
Розташування | Україна: Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 90 |
Адреса | вул. Віктора Чміленка, 90 |
Засновано | 1998[1] |
Сайт | region.in.ua/elisavet/jmuz_u.html |
Історичний музей «Євреї Єлисаветграда» (Україна) | |
Загальні дані
Музейний заклад розташований у будівлі Великої хоральної синагоги у середмісті Кропивницького за адресою:
- вул. Віктора Чміленка, буд. 90, м. Кропивницький-25006 (Україна).
Музей «Євреї Єлисаветграда» можна відвідати щодня, крім понеділка і суботи, з 10.00 до 15.00.
Експозиція музею
150 років тому в центрі міста Єлисаветграда (нині — Кропивницький) на кошти громади була побудована головна синагога — центр суспільного і релігійного життя місцевих євреїв. Після революції синагога була відібрана у громади і розграбована. Протягом багатьох десятиліть євреї були відірвані від своїх джерел, позбавлені можливості розвивати свою національну культуру. Йшов процес асиміляції. В останні роки громада активно відроджується. Зараз у ній нараховується 5300 чоловік. Процес повернення до джерел, осмислення історії і ролі євреїв у суспільстві привели до ідеї створення цього музею.
Перша частина експозиції охоплює період від перших єврейських поселень до революції 1917 року. Євреї на території нашого краю з'явилися ще в часи Хазарського ханства (700—1016 р. н. е.). Хазари були тюркським народом, що сповідав юдаїзм. Єлисаветград знаходився в межах сумно відомої «черты оседлости». Заселення міста євреями йшло настільки інтенсивно, що через 100 років після заснування Єлисаветграда тут жили: християни — 4750 чіл., євреї — 2323 чіл. А на рубежі XIX—XX ст. єврейське населення міста становило до 50%.
Різні сторони життя єврейської громади розкривають тематичні стенди: «Добродійність», «Релігійне життя», «Медицина», «Єврейська освіта», «Культурне життя», «Промисловість». Власниками великих заводів, млинів, магазинів були євреї. На засоби єврейського підприємця Бродського у Єлисаветграді була побудована одна з перших в Україні трамвайних ліній. Євреями були засновані лікарні й аптеки. Лікарі в місті також здебільшого були євреї, у їхньому числі Вайсенберг, відомий як учений-антрополог. Євреї зробили великий внесок у розвиток культури Єлисаветграда. Багатьом відомі імена композитора Ю.Мейтуса, художника А.Нюренберга, поета і куплетиста Дона Амінадо (Шполянского) та ін.
Окремі стенди розповідають про єврейські погроми в місті. Перший з них відбувся з ініціативи влади на свято Песах у 1881 р. Криваві погроми повторилися в 1905, 1907, 1919 р. Безліч євреїв були убиті і покалічені, сотні будинків і магазинів спалені. Однак жоден погромник не був затриманий, ніхто не поніс покарання за убивства і грабежі.
Наступна частина експозиції починається зі стенда «Євреї Єлисаветграда в революційному русі». Жорстокий гніт царату, «черта оседлости» породжували протест у єврейському середовищі. Не випадково настільки високим був відсоток євреїв, що стали активними учасниками народовольчих та робочих кружків, членами РСДРП. Наш край був батьківщиною двох діячів революційного руху, імена яких придбали трагічну популярність — Л.Троцького та Г.Зинов'єва.
Про чорні роки сталінського терору нагадує стенд за назвою «Сваволя тоталітарного режиму». Документи і матеріали експозиції — це голоси мертвих, що наповнені жахом, і тих деяких живих свідків, що вцілили за колючим дротом.
Спеціальний стенд присвячений участі євреїв міста у Німецько-радянській війні. 5 героїв Радянського Союзу — уродженці нашої області. 1240 євреїв з нашого міста загинули на фронті.
Не можна залишитися байдужим у стенда, що розповідає про жахи фашистського геноциду в Кропивницькому та області. У 1941-44 р. фашистами і їхніми пособниками було знищено 22745 євреїв (з 35000). Цю криваву статистику розкривають фотографії, документи, копії допитів місцевих поліцаїв. Про «Щоденник» Анни Франк знає увесь світ. У музеї експонується не менш приголомшливий щоденник Йосипа Бутовецького — 15-літнього підлітка, якого довгий час ховав місцевий житель. Йосип пізніше загинув при спробі перейти лінію фронту.
От на стенді старий молитовник. Його підібрала на місці розстрілу випадково уціліла дівчинка, коли фашисти убили її дідуся. Ця дитина вижила у військовому лихолітті. І тепер жінка похилого віку, член нашої громади, подарувала музею дорогу для неї книгу.
Останній стенд називається «жертви обвинувачують». Деякі члени нашої громади, що пережили гетто і концтабори, розповідають про ті страшні роки. Експозиція музею постійно поповнюється новими документами, фотографіями, експонатами. У цій роботі бере активну участь молодь, об'єднана в історико-краєзнавчий кружок. Так відтворюється і зміцнюється зв'язок поколінь — необхідна умова життя єврейської громади. Музей викликає чималий інтерес серед жителів міста і його гостей. Про це свідчать численні записи в книзі відгуків. Побачене тут нікого не залишає байдужим. Робота над експозицією музею продовжується.
Примітки
- http://be-inart.com/post/view/384
Джерела-посилання
- Офіційна вебсторінка музею [ 22 березня 2014 у Wayback Machine.] (укр.) (рос.)
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (січень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istorichnij muzej Yevreyi Yelisavetgrada muzej prisvyachenij zhittyu Yelizavetgradskih yevreyiv roztashovanij u misti Kropivnickomu Istorichnij muzej Yevreyi Yelisavetgrada 48 30 36 pn sh 32 16 00 sh d 48 51000000002777313 pn sh 32 2666666666947747899030219 sh d 48 51000000002777313 32 2666666666947747899030219 Koordinati 48 30 36 pn sh 32 16 00 sh d 48 51000000002777313 pn sh 32 2666666666947747899030219 sh d 48 51000000002777313 32 2666666666947747899030219TipistorichnijKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Kropivnickij vul Viktora Chmilenka 90Adresavul Viktora Chmilenka 90Zasnovano1998 1 Sajtregion in ua elisavet jmuz u htmlIstorichnij muzej Yevreyi Yelisavetgrada Ukrayina Zagalni daniMuzejnij zaklad roztashovanij u budivli Velikoyi horalnoyi sinagogi u seredmisti Kropivnickogo za adresoyu vul Viktora Chmilenka bud 90 m Kropivnickij 25006 Ukrayina Muzej Yevreyi Yelisavetgrada mozhna vidvidati shodnya krim ponedilka i suboti z 10 00 do 15 00 Ekspoziciya muzeyu150 rokiv tomu v centri mista Yelisavetgrada nini Kropivnickij na koshti gromadi bula pobudovana golovna sinagoga centr suspilnogo i religijnogo zhittya miscevih yevreyiv Pislya revolyuciyi sinagoga bula vidibrana u gromadi i rozgrabovana Protyagom bagatoh desyatilit yevreyi buli vidirvani vid svoyih dzherel pozbavleni mozhlivosti rozvivati svoyu nacionalnu kulturu Jshov proces asimilyaciyi V ostanni roki gromada aktivno vidrodzhuyetsya Zaraz u nij narahovuyetsya 5300 cholovik Proces povernennya do dzherel osmislennya istoriyi i roli yevreyiv u suspilstvi priveli do ideyi stvorennya cogo muzeyu Persha chastina ekspoziciyi ohoplyuye period vid pershih yevrejskih poselen do revolyuciyi 1917 roku Yevreyi na teritoriyi nashogo krayu z yavilisya she v chasi Hazarskogo hanstva 700 1016 r n e Hazari buli tyurkskim narodom sho spovidav yudayizm Yelisavetgrad znahodivsya v mezhah sumno vidomoyi cherty osedlosti Zaselennya mista yevreyami jshlo nastilki intensivno sho cherez 100 rokiv pislya zasnuvannya Yelisavetgrada tut zhili hristiyani 4750 chil yevreyi 2323 chil A na rubezhi XIX XX st yevrejske naselennya mista stanovilo do 50 Rizni storoni zhittya yevrejskoyi gromadi rozkrivayut tematichni stendi Dobrodijnist Religijne zhittya Medicina Yevrejska osvita Kulturne zhittya Promislovist Vlasnikami velikih zavodiv mliniv magaziniv buli yevreyi Na zasobi yevrejskogo pidpriyemcya Brodskogo u Yelisavetgradi bula pobudovana odna z pershih v Ukrayini tramvajnih linij Yevreyami buli zasnovani likarni j apteki Likari v misti takozh zdebilshogo buli yevreyi u yihnomu chisli Vajsenberg vidomij yak uchenij antropolog Yevreyi zrobili velikij vnesok u rozvitok kulturi Yelisavetgrada Bagatom vidomi imena kompozitora Yu Mejtusa hudozhnika A Nyurenberga poeta i kupletista Dona Aminado Shpolyanskogo ta in Okremi stendi rozpovidayut pro yevrejski pogromi v misti Pershij z nih vidbuvsya z iniciativi vladi na svyato Pesah u 1881 r Krivavi pogromi povtorilisya v 1905 1907 1919 r Bezlich yevreyiv buli ubiti i pokalicheni sotni budinkiv i magaziniv spaleni Odnak zhoden pogromnik ne buv zatrimanij nihto ne ponis pokarannya za ubivstva i grabezhi Nastupna chastina ekspoziciyi pochinayetsya zi stenda Yevreyi Yelisavetgrada v revolyucijnomu rusi Zhorstokij gnit caratu cherta osedlosti porodzhuvali protest u yevrejskomu seredovishi Ne vipadkovo nastilki visokim buv vidsotok yevreyiv sho stali aktivnimi uchasnikami narodovolchih ta robochih kruzhkiv chlenami RSDRP Nash kraj buv batkivshinoyu dvoh diyachiv revolyucijnogo ruhu imena yakih pridbali tragichnu populyarnist L Trockogo ta G Zinov yeva Pro chorni roki stalinskogo teroru nagaduye stend za nazvoyu Svavolya totalitarnogo rezhimu Dokumenti i materiali ekspoziciyi ce golosi mertvih sho napovneni zhahom i tih deyakih zhivih svidkiv sho vcilili za kolyuchim drotom Specialnij stend prisvyachenij uchasti yevreyiv mista u Nimecko radyanskij vijni 5 geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenci nashoyi oblasti 1240 yevreyiv z nashogo mista zaginuli na fronti Ne mozhna zalishitisya bajduzhim u stenda sho rozpovidaye pro zhahi fashistskogo genocidu v Kropivnickomu ta oblasti U 1941 44 r fashistami i yihnimi posobnikami bulo znisheno 22745 yevreyiv z 35000 Cyu krivavu statistiku rozkrivayut fotografiyi dokumenti kopiyi dopitiv miscevih policayiv Pro Shodennik Anni Frank znaye uves svit U muzeyi eksponuyetsya ne mensh prigolomshlivij shodennik Josipa Butoveckogo 15 litnogo pidlitka yakogo dovgij chas hovav miscevij zhitel Josip piznishe zaginuv pri sprobi perejti liniyu frontu Ot na stendi starij molitovnik Jogo pidibrala na misci rozstrilu vipadkovo ucilila divchinka koli fashisti ubili yiyi didusya Cya ditina vizhila u vijskovomu liholitti I teper zhinka pohilogo viku chlen nashoyi gromadi podaruvala muzeyu dorogu dlya neyi knigu Ostannij stend nazivayetsya zhertvi obvinuvachuyut Deyaki chleni nashoyi gromadi sho perezhili getto i konctabori rozpovidayut pro ti strashni roki Ekspoziciya muzeyu postijno popovnyuyetsya novimi dokumentami fotografiyami eksponatami U cij roboti bere aktivnu uchast molod ob yednana v istoriko krayeznavchij kruzhok Tak vidtvoryuyetsya i zmicnyuyetsya zv yazok pokolin neobhidna umova zhittya yevrejskoyi gromadi Muzej viklikaye chimalij interes sered zhiteliv mista i jogo gostej Pro ce svidchat chislenni zapisi v knizi vidgukiv Pobachene tut nikogo ne zalishaye bajduzhim Robota nad ekspoziciyeyu muzeyu prodovzhuyetsya Primitkihttp be inart com post view 384Dzherela posilannyaOficijna vebstorinka muzeyu 22 bereznya 2014 u Wayback Machine ukr ros Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2011