Самойло Ісаакович Ісакович (нар. 1858, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — пом. вересень 1910, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — міський та громадський діяч Одеси, оратор, бібліофіл і благодійник.
Ісакович Самойло Ісаакович | |
---|---|
Нині на посаді | |
Народився | 1858[1] або 1 (13) липня 1858 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
Помер | 21 серпня (3 вересня) 1910 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
Відомий як | політик, гласний, меценат |
Країна | Російська імперія |
Політична партія | Конституційно-демократична партія |
У шлюбі з | Рахіль Ісакович |
Діти | Анна Ель-Тур |
Релігія | караїмізм |
Життєпис
Народився 1858 року в Одесі в інтелігентній караїмської сім'ї спадкового почесного громадянина Ісаака Соломоновича Ісаковича та його дружини Бікеч. У семирічному віці відданий в англійський пансіон Рандель, де навчався англійської, французької та італійської мов. Потім вступив до Одеського комерційне училище, директором якого на той час був педагог Р. В. Орбінського. У роки навчання почав писати вірші й драми, заснував дитячий журнал. У 1877 році закінчив комерційне училище і, всупереч волі батька, поступив у Дрезденський політехнікум, де пробув два семестри й перевівся в Імператорська Московське технічне училище. За півроку до випуску приїхав в Одесу на Різдво, де застав хвору матір і смерть батька. У зв'язку з цим, ставши єдиним годувальником у родині, змушений був покинути училище й зайнятися справами залишеної після смерті батька водолікарні. У 1891 році затверджується почесним попечителем Одеської чоловічої прогімназії.
У 1892 році 29-річний Самойло Ісакович обраний гласним Одеської міської думи, на посаді якого перебував декілька чотирирічч поспіль. Під час лютування в Одесі чуми 1901—1902 років як голова 2-го Олександрівського санітарного піклування доклав багато сил для боротьби з епідемією. Також був захисником муніципалізації міських підприємств, числився секретарем комісії по розробці питання про міської міліції, був членом одеського відділу Імператорського технічного суспільства, одним з організаторів і членом розпорядчого комітету Одеської промислової (фабрично-заводської, сільськогосподарської та художньої) виставки 1910 pokyref name="chopp" />. За політичними переконаннями примикав до конституційних демократів.
Був активним учасником караїмської суспільного життя: обраний почесним попечителем одеського караїмського училища, засновником Одеського караїмського благодійного товариства «Куппат Аніім», займаючи в ньому декілька років посади голови і секретаря. Першим пожертвував 500 рублів на антропологічні дослідження караїмів, але в той же час не став фінансувати установу Олександрівського караїмського духовного училища в Євпаторії, вважаючи його «мертвонародженим плодом». У 1881 році виступив одним з ініціаторів створення «Товариства допомоги недостатньою навченій караїмської молоді», основною метою якого було надання допомоги всім караїмів, які навчалися або збиралися навчатися в навчальних закладах. У 1893 році в Одесі опублікував складену ним же брошуру під назвою «Два слова про караїмів з приводу караїмської кімнати пані Р. С. Ісакович» з деякими відомостями з караїмської етнографії. Володів великою бібліотекою, яка складається з понад 10 тисяч томів. Володів декількома європейськими мовами: французькою, німецькою, англійською та італійською.
Загинув, повертаючись з одеської виставки, внаслідок нещасного випадку (оскаженілий кінь поніс й викинув Ісаковича з дрожок на бруківку). Похорон відбувся 23 серпня (5 вересня) 1910 року.
«Лазні Ісаковича»
Колись знаменитий в Одесі гідропатичний заклад заснований 1867 року батьком Самойло Ісаковича в будинку Абрама Егізи по вул. Преображенській, 45, перебудованому під водолікарню в 1876 році архітектором А. А. Омаріні. «Лазні Ісаковича» стали другим за часом виникнення гідропатичним закладом в Одесі. Після смерті І. С. Ісаковича лазні перейшли у спадок до його сина, Самійла Ісаковичу, який встановив там нове, куплене за кордоном обладнання, перетворивши цей заклад в банно-лікувальний. У 1892 році на честь 25-річчя від дня заснування будівлю перебудували. Сама водолікарня складалася з декількох відділень: гідропатичного, річного мінерального басейну, прісних та мінеральних ванн, душа, мармурової чоловічий лазні і загальних чоловічих та жіночих бань. Відвідувачі також могли скористатися консультацією у постійних лікарів-фахівців. За радянських часів лазня Ісаковича продовжувала обслуговувати Одеський військовий округ, і там також розміщувалося ательє з пошиття форменого одягу для офіцерського складу.
Сім'я
Засновником родини Ісаковичів став караїмський гахам і екзегет Ісаак бен Шеломо, який жив наприкінці XVIII — початку XIX століття в Чуфут-Кале.
Дід — Шелеме (Соломон) Ісаакович Ісакович, одеський 2-ї гільдії купець, один з представників нової формації караїмських підприємців свого часу. Неодноразово запрошувався новоросійським генерал-губернатором М. С. Воронцовим як учасником нарад про стан торгівлі в Одесі. Будучи одним з опікунів Одеського караїмського громадського училища, в 1858 році нагороджений золотою медаллю для носіння на шиї на Станіславської стрічці. У 1846 році Шелеме Ісаковичу, його дружину Султану Яковлєву, їхніх дітей: Ісаака, Якова, Сима, Мордохая, Еммануїла, Самуїла, Мілька й Естер Урядовий сенат удостоїв звання спадкового почесного громадянина.
Дружина — Рахіль Семенівна, уроджена Мангубі (1866 — бл. 1930), голова правління Одеського караїмського жіночого благодійного товариства з дня його заснування й до скасування (1907—1920).
- Син — Олександр-Данило Самойлович Ісакович (1883—1938, розстріляний), доктор біології Мюнхенського університету, член Імператорського технічного товариства.
- Донька — Анна Самойлівна Ісакович (псевдонім Анна Ель-Тур, у шлюбі Калантарова; 1886—1954), російсько-французька співачка й музичний педагог.
Примітки
- MAK
- . Odessit.ua. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 06.12.2017.
- Чопп И. . Путешествуя историей. История архитектурных памятников, особняков, бывших имений и семей, ими владевших. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 06.12.2017.
- Деятели России, 1906.
- Ельяшевич, 1993, с. 75.
- Памяти С. И. Исаковича // Караимская жизнь. — М., 1912. — № 12. — С. 76—79.
- Прохоров Д. А. Почётные попечители русско-караимских учебных заведений Таврической губернии во второй половине XIX — начале XX века // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. — Симферополь, 2010. — Т. 23, № 1. — С. 151. — («Исторические науки»). з джерела 8 грудня 2017. Процитовано 2021-06-02.
- Прохоров Д. А. Участь караїмів у розвитку торгово-промислового потенціалу Одеси (XIX – початок XX ст.) / голов. ред. М.М. Шитюк // Історичні мідраші Північного Причорномор’я. — Миколаїв, 2015. — Т. I, вип. IV. — С. 234, 236. — .
- Прохоров Д. А. История караимской общины в персоналиях: учёный, садовод и благотворитель А. И. Пастак // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. — Симферополь, 2013. — Вип. XVIII. — С. 557—558. — ISSN 2413-189X.
- С. И. [Исакович С. И.]. Два слова о караимах по поводу караимской комнаты г-жи Р. С. Исакович. — Одесса : Типография В. Кирхнера, 1893. — 15 с.
- Преображенская улица от улицы Новосельского до Преображенского парка / Парамонов Ю. // Об Одессе с любовью! Проект Ю. Парамонова. — Дата звернення: 06.12.2017.
- Ельяшевич, 1993, с. 72.
- Журнал Министерства народного просвещения. — СПб., 1858 (июнь). — С. 168.
- Коммерческая газета. — СПб., 1846. — № 147 (12 декабря).
- / Белоусова Л. // Официальный сайт одесской общественной организации «Общинный дом еврейских знаний "Мория"». — Дата звернення: 06.12.2017.
- Прохорова А. В. Благотворительная деятельность представительниц караимских общин Российской империи во второй половине XIX — начале XX вв. // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. — Симферополь, 2013. — Вип. XVIII. — С. 585. — ISSN 2413-189X.
- Ельяшевич, 1993, с. 74.
- Паралели жизни Паустовского и физика Тамма [ 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Ельяшевич Б. С. Часть II. Караимский биографический словарь (от конца XVIII в. до 1960 г.) // Караимский биографический словарь (от конца VIII в. до 1960 г.) / Б. С. Ельяшевич. — М. : Институт этнологии и антропологии РАН, 1993. — 238 с. — («Народы и культуры») — 250 прим.
- С. И. Исакович // Деятели России / ред.-изд. А. М. Шампаньер. — СПб., 1906. — С. 44.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Isakovich Samojlo Isaakovich Isakovich nar 1858 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya pom veresen 1910 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya miskij ta gromadskij diyach Odesi orator bibliofil i blagodijnik Isakovich Samojlo IsaakovichIsakovich Samojlo IsaakovichNini na posadiNarodivsya1858 1 abo 1 13 lipnya 1858 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer21 serpnya 3 veresnya 1910 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaVidomij yakpolitik glasnij mecenatKrayinaRosijska imperiyaPolitichna partiyaKonstitucijno demokratichna partiyaU shlyubi zRahil IsakovichDitiAnna El TurReligiyakarayimizmZhittyepisNarodivsya 1858 roku v Odesi v inteligentnij karayimskoyi sim yi spadkovogo pochesnogo gromadyanina Isaaka Solomonovicha Isakovicha ta jogo druzhini Bikech U semirichnomu vici viddanij v anglijskij pansion Randel de navchavsya anglijskoyi francuzkoyi ta italijskoyi mov Potim vstupiv do Odeskogo komercijne uchilishe direktorom yakogo na toj chas buv pedagog R V Orbinskogo U roki navchannya pochav pisati virshi j drami zasnuvav dityachij zhurnal U 1877 roci zakinchiv komercijne uchilishe i vsuperech voli batka postupiv u Drezdenskij politehnikum de probuv dva semestri j perevivsya v Imperatorska Moskovske tehnichne uchilishe Za pivroku do vipusku priyihav v Odesu na Rizdvo de zastav hvoru matir i smert batka U zv yazku z cim stavshi yedinim goduvalnikom u rodini zmushenij buv pokinuti uchilishe j zajnyatisya spravami zalishenoyi pislya smerti batka vodolikarni U 1891 roci zatverdzhuyetsya pochesnim popechitelem Odeskoyi cholovichoyi progimnaziyi U 1892 roci 29 richnij Samojlo Isakovich obranij glasnim Odeskoyi miskoyi dumi na posadi yakogo perebuvav dekilka chotiririchch pospil Pid chas lyutuvannya v Odesi chumi 1901 1902 rokiv yak golova 2 go Oleksandrivskogo sanitarnogo pikluvannya doklav bagato sil dlya borotbi z epidemiyeyu Takozh buv zahisnikom municipalizaciyi miskih pidpriyemstv chislivsya sekretarem komisiyi po rozrobci pitannya pro miskoyi miliciyi buv chlenom odeskogo viddilu Imperatorskogo tehnichnogo suspilstva odnim z organizatoriv i chlenom rozporyadchogo komitetu Odeskoyi promislovoyi fabrichno zavodskoyi silskogospodarskoyi ta hudozhnoyi vistavki 1910 pokyref name chopp gt Za politichnimi perekonannyami primikav do konstitucijnih demokrativ Buv aktivnim uchasnikom karayimskoyi suspilnogo zhittya obranij pochesnim popechitelem odeskogo karayimskogo uchilisha zasnovnikom Odeskogo karayimskogo blagodijnogo tovaristva Kuppat Aniim zajmayuchi v nomu dekilka rokiv posadi golovi i sekretarya Pershim pozhertvuvav 500 rubliv na antropologichni doslidzhennya karayimiv ale v toj zhe chas ne stav finansuvati ustanovu Oleksandrivskogo karayimskogo duhovnogo uchilisha v Yevpatoriyi vvazhayuchi jogo mertvonarodzhenim plodom U 1881 roci vistupiv odnim z iniciatoriv stvorennya Tovaristva dopomogi nedostatnoyu navchenij karayimskoyi molodi osnovnoyu metoyu yakogo bulo nadannya dopomogi vsim karayimiv yaki navchalisya abo zbiralisya navchatisya v navchalnih zakladah U 1893 roci v Odesi opublikuvav skladenu nim zhe broshuru pid nazvoyu Dva slova pro karayimiv z privodu karayimskoyi kimnati pani R S Isakovich z deyakimi vidomostyami z karayimskoyi etnografiyi Volodiv velikoyu bibliotekoyu yaka skladayetsya z ponad 10 tisyach tomiv Volodiv dekilkoma yevropejskimi movami francuzkoyu nimeckoyu anglijskoyu ta italijskoyu Zaginuv povertayuchis z odeskoyi vistavki vnaslidok neshasnogo vipadku oskazhenilij kin ponis j vikinuv Isakovicha z drozhok na brukivku Pohoron vidbuvsya 23 serpnya 5 veresnya 1910 roku Lazni Isakovicha Kolis znamenitij v Odesi gidropatichnij zaklad zasnovanij 1867 roku batkom Samojlo Isakovicha v budinku Abrama Egizi po vul Preobrazhenskij 45 perebudovanomu pid vodolikarnyu v 1876 roci arhitektorom A A Omarini Lazni Isakovicha stali drugim za chasom viniknennya gidropatichnim zakladom v Odesi Pislya smerti I S Isakovicha lazni perejshli u spadok do jogo sina Samijla Isakovichu yakij vstanoviv tam nove kuplene za kordonom obladnannya peretvorivshi cej zaklad v banno likuvalnij U 1892 roci na chest 25 richchya vid dnya zasnuvannya budivlyu perebuduvali Sama vodolikarnya skladalasya z dekilkoh viddilen gidropatichnogo richnogo mineralnogo basejnu prisnih ta mineralnih vann dusha marmurovoyi cholovichij lazni i zagalnih cholovichih ta zhinochih ban Vidviduvachi takozh mogli skoristatisya konsultaciyeyu u postijnih likariv fahivciv Za radyanskih chasiv laznya Isakovicha prodovzhuvala obslugovuvati Odeskij vijskovij okrug i tam takozh rozmishuvalosya atelye z poshittya formenogo odyagu dlya oficerskogo skladu Sim yaZasnovnikom rodini Isakovichiv stav karayimskij gaham i ekzeget Isaak ben Shelomo yakij zhiv naprikinci XVIII pochatku XIX stolittya v Chufut Kale Did Sheleme Solomon Isaakovich Isakovich odeskij 2 yi gildiyi kupec odin z predstavnikiv novoyi formaciyi karayimskih pidpriyemciv svogo chasu Neodnorazovo zaproshuvavsya novorosijskim general gubernatorom M S Voroncovim yak uchasnikom narad pro stan torgivli v Odesi Buduchi odnim z opikuniv Odeskogo karayimskogo gromadskogo uchilisha v 1858 roci nagorodzhenij zolotoyu medallyu dlya nosinnya na shiyi na Stanislavskoyi strichci U 1846 roci Sheleme Isakovichu jogo druzhinu Sultanu Yakovlyevu yihnih ditej Isaaka Yakova Sima Mordohaya Emmanuyila Samuyila Milka j Ester Uryadovij senat udostoyiv zvannya spadkovogo pochesnogo gromadyanina Druzhina Rahil Semenivna urodzhena Mangubi 1866 bl 1930 golova pravlinnya Odeskogo karayimskogo zhinochogo blagodijnogo tovaristva z dnya jogo zasnuvannya j do skasuvannya 1907 1920 Sin Oleksandr Danilo Samojlovich Isakovich 1883 1938 rozstrilyanij doktor biologiyi Myunhenskogo universitetu chlen Imperatorskogo tehnichnogo tovaristva Donka Anna Samojlivna Isakovich psevdonim Anna El Tur u shlyubi Kalantarova 1886 1954 rosijsko francuzka spivachka j muzichnij pedagog PrimitkiMAK d Track Q105192847 Odessit ua Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 06 12 2017 Chopp I Puteshestvuya istoriej Istoriya arhitekturnyh pamyatnikov osobnyakov byvshih imenij i semej imi vladevshih Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 06 12 2017 Deyateli Rossii 1906 Elyashevich 1993 s 75 Pamyati S I Isakovicha Karaimskaya zhizn M 1912 12 S 76 79 Prohorov D A Pochyotnye popechiteli russko karaimskih uchebnyh zavedenij Tavricheskoj gubernii vo vtoroj polovine XIX nachale XX veka Uchenye zapiski Tavricheskogo nacionalnogo universiteta im V I Vernadskogo Simferopol 2010 T 23 1 S 151 Istoricheskie nauki z dzherela 8 grudnya 2017 Procitovano 2021 06 02 Prohorov D A Uchast karayimiv u rozvitku torgovo promislovogo potencialu Odesi XIX pochatok XX st golov red M M Shityuk Istorichni midrashi Pivnichnogo Prichornomor ya Mikolayiv 2015 T I vip IV S 234 236 ISBN 978 617 680 035 4 Prohorov D A Istoriya karaimskoj obshiny v personaliyah uchyonyj sadovod i blagotvoritel A I Pastak Materialy po arheologii istorii i etnografii Tavrii Simferopol 2013 Vip XVIII S 557 558 ISSN 2413 189X S I Isakovich S I Dva slova o karaimah po povodu karaimskoj komnaty g zhi R S Isakovich Odessa Tipografiya V Kirhnera 1893 15 s Preobrazhenskaya ulica ot ulicy Novoselskogo do Preobrazhenskogo parka Paramonov Yu Ob Odesse s lyubovyu Proekt Yu Paramonova Data zvernennya 06 12 2017 Elyashevich 1993 s 72 Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya SPb 1858 iyun S 168 Kommercheskaya gazeta SPb 1846 147 12 dekabrya Belousova L Oficialnyj sajt odesskoj obshestvennoj organizacii Obshinnyj dom evrejskih znanij Moriya Data zvernennya 06 12 2017 Prohorova A V Blagotvoritelnaya deyatelnost predstavitelnic karaimskih obshin Rossijskoj imperii vo vtoroj polovine XIX nachale XX vv Materialy po arheologii istorii i etnografii Tavrii Simferopol 2013 Vip XVIII S 585 ISSN 2413 189X Elyashevich 1993 s 74 Paraleli zhizni Paustovskogo i fizika Tamma 10 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ros LiteraturaElyashevich B S Chast II Karaimskij biograficheskij slovar ot konca XVIII v do 1960 g Karaimskij biograficheskij slovar ot konca VIII v do 1960 g B S Elyashevich M Institut etnologii i antropologii RAN 1993 238 s Narody i kultury 250 prim S I Isakovich Deyateli Rossii red izd A M Shampaner SPb 1906 S 44