Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іриней Бекіш (в миру Іван Миколайович Бекіш, англ. John Bekish, пол. Jan Bekisz; 2 жовтня 1892, Межиріч, Люблінська губернія, Російська імперія (нині Люблінське воєводство, Польща) — 18 березня 1981, Нью-Йорк, США) — архієпископ Нью-Йоркський, митрополит всієї Америки і Канади невизнаної Православної Церкви в Америці. Релігійний діяч у США українського походження.
| Іриней Бекіш | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 23 вересня 1965 — 25 жовтня 1977 | ||
| Обрання: | 23 вересня 1965 | |
| Конфесія: | православ'я | |
| Церква: | Православна церква в Америці | |
| Попередник: | Леонтій Туркевич | |
| Наступник: | Сильвестр Харунс (тимчас./кер.), Феодосій Лазор | |
| Альма-матер: | Холмська духовна семінарія | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Іван Миколайович Бекіш | |
| Народження: | 2 жовтня 1892 Межиріччя, Більський повіт, Республіка Польща | |
| Смерть: | 18 березня 1981 (88 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США | |
| Чернецтво: | 28 травня 1953 | |
Життєпис
У 1914 закінчив Холмську духовну семінарію. Після випуску з семінарії одружився і два роки служив читцем на парафії.
1 серпня 1916 висвячений на ієрея єпископом Бєльським Серафимом Остроумовим.
Призначений у військове духовенство і приставлений помічником настоятеля Люблінського кафедрального собору. Служив настоятелем низки парафій в Польщі.
11 грудня 1928 призначений благочинним другого благочиння Сарненського району на Рівненщині.
У 1934 возведений у сан протоієрея.
1 травня 1934 стає благочинним першого Камінь-Каширського районного благочиння.
1 січня 1935, як успішний адміністратор, призначається в консисторію Польської православної церкви.
У 1936 переходить на посаду помічника настоятеля Пінського собору.
26 серпня 1938 призначений настоятелем приходу в Лунинці і місцевим благочинним, а з 1 жовтня — ще й завідувачем Лунинецького міссіонерського комітету.
У 1944 евакуювався разом з родиною в Німеччину де служив в таборах для переміщених осіб.
У жовтні 1947 виїхав до Бельгії.
19 жовтня 1947 увійшов в підпорядкування митрополита Володимира Тихоницького, глави Російського екзархату в Західній Європі в юрисдикції Константинопольського Патріархату.
20 березня 1952 переїхав до США і був прийнятий до складу російської Північно-Американської митрополії.
Був настоятелем Троїцького храму в Мак-Аду, штат Пенсільванія.
Після смерті 31 березня 1953 дружини, був 15 травня 1953 обраний єпископом Токійським і Японським.
28 травня прийняв постриг з ім'ям Іриней і був зведений в сан архімандрита.
Єпископська хіротонія була здійснена 7 червня 1953 митрополитом Леонтієм Туркевичем та іншими архієреями Північно-Американської митрополії.
В Японії займався активною діяльністю по відновленню Церковного життя, сильно постраждала під час Другої Світової Війни.
При ньому відбудовалися церкви, відновлювалися громади, зростало число навернених у православ'я, 17 жовтня 1954 відкрилася Токійська духовна семінарія, яка припинила своє існування під час війни.
Найболючішим питанням в житті японського православ'я був юрисдикційний розкол між прихильниками Московського Патріархату, на чолі з єпископом Миколаєм Оно, і Американської митрополії. Єпископ Іриней схилив єпископа Миколая і більшість його кліру відступити від Москви і увійти до складу Американської митрополії в квітні 1954.
Хоча в 1955 духовна місія в Кореї вийшла з підпорядкування єпископу Іринею і перейшла під омофор Константинопольського патріархату, досягнення єпископа Іринея були високо оцінені Великим архієрейським собором Американської Митрополії, який 9 травня 1957 звів його в сан архієпископа.
14 червня 1960 архієпископ Іриней призначений архієпископом Бостона і Нової Англії і помічником підстаркуватого очільника Американської митрополії, митрополита Леонтія Туркевича. Паралельно недовго служив адміністратором Канадської архієпископії.
Синодальним рішенням від 9 жовтня 1962 архієпископ знову призначений головою Японської єпархії, проте, залишаючись в Америці, реальне управління японською паствою доручив нововисвяченому єпископу Кіотському Володимиру Нагоському, який в 1964 формально зайняв місце Іринея як Токійський архієрей.
Після смерті митрополита Леонтія 14 травня 1965 Великий архієрейський собор обрав архієпископа Іринея місцеблюстителем Предстоятельської кафедри.
На XII Соборі Північно-Американської митрополії 23 вересня 1965 Іриней був обраний новим архієпископом Нью-Йоркським, митрополитом всієї Америки і Канади.
Його предстоятельство було ознаменоване історичним досягненням — повним примиренням Московського Патріархату і Американської митрополії та даруванням 10 квітня 1970 автокефалії від РПЦ, яка, втім, не була визнана Константинопольським патріархатом та іншими грецькими церквами.
9 червня 1970 Архієрейський Синод дарував митрополиту Іринею, як главі автокефальної церкви, титулБлаженнішого.
На початку 1974 у зв'язку з погіршенням здоров'я митрополит Іриней звернувся до Синоду з проханням обрати тимчасового адміністратора митрополичої кафедри для повсякденної роботи.
15 травня 1974 на цю посаду був призначений архієпископ Монреальський і Канадський Сильвестр Харунс.
9 березня 1977 оголосив про своє рішення піти на спокій 25 жовтня, в день відкриття V Собору Православної церкви Америки. Собор обрав новим очільником церкви єпископа Феодосія Лазора, а митрополит Іриней пішов в будинок для людей похилого віку.
Помер 18 березня 1981 в Нью-Йорку від серцевого нападу.
Нагороди
- набедренник і скуфія (1917).
- камилавка (11 грудня 1928).
- золотий наперсний хрест (1929).
- палиця (1937).
- наперсний хрест з коштовностями (1940).
- митра (1947).
Посилання
- Ириней (Бекиш) [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.] // Открытая православная энциклопедия «Древо»
- Митрополит Ириней (Бекиш) на сайте «Религиозные деятели русского зарубежья» [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Митрополит Ириней (Бекиш) на сайте «Русское Православие»
- 115 лет со дня рождения первого предстоятеля Автокефальной Православной Церкви Америки. [Архівовано 5 травня 2012 у Wayback Machine.]
- His Beatitude, Metropolitan Ireney (Bekish) [Архівовано 26 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Святой равноапостольный Николай Японский [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Irinej Bekish v miru Ivan Mikolajovich Bekish angl John Bekish pol Jan Bekisz 2 zhovtnya 1892 Mezhirich Lyublinska guberniya Rosijska imperiya nini Lyublinske voyevodstvo Polsha 18 bereznya 1981 Nyu Jork SShA arhiyepiskop Nyu Jorkskij mitropolit vsiyeyi Ameriki i Kanadi neviznanoyi Pravoslavnoyi Cerkvi v Americi Religijnij diyach u SShA ukrayinskogo pohodzhennya Irinej Bekish 4 j Arhiyepiskop Nyu Jorkskij mitropolit vsiyeyi Ameriki i Kanadi 23 veresnya 1965 25 zhovtnya 1977 Obrannya 23 veresnya 1965 Konfesiya pravoslav ya Cerkva Pravoslavna cerkva v Americi Poperednik Leontij Turkevich Nastupnik Silvestr Haruns timchas ker Feodosij Lazor Alma mater Holmska duhovna seminariya Diyalnist svyashennik Im ya pri narodzhenni Ivan Mikolajovich Bekish Narodzhennya 2 zhovtnya 1892 1892 10 02 Mezhirichchya Bilskij povit Respublika Polsha Smert 18 bereznya 1981 1981 03 18 88 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShA Chernectvo 28 travnya 1953ZhittyepisU 1914 zakinchiv Holmsku duhovnu seminariyu Pislya vipusku z seminariyi odruzhivsya i dva roki sluzhiv chitcem na parafiyi 1 serpnya 1916 visvyachenij na iyereya yepiskopom Byelskim Serafimom Ostroumovim Priznachenij u vijskove duhovenstvo i pristavlenij pomichnikom nastoyatelya Lyublinskogo kafedralnogo soboru Sluzhiv nastoyatelem nizki parafij v Polshi 11 grudnya 1928 priznachenij blagochinnim drugogo blagochinnya Sarnenskogo rajonu na Rivnenshini U 1934 vozvedenij u san protoiyereya 1 travnya 1934 staye blagochinnim pershogo Kamin Kashirskogo rajonnogo blagochinnya 1 sichnya 1935 yak uspishnij administrator priznachayetsya v konsistoriyu Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi U 1936 perehodit na posadu pomichnika nastoyatelya Pinskogo soboru 26 serpnya 1938 priznachenij nastoyatelem prihodu v Luninci i miscevim blagochinnim a z 1 zhovtnya she j zaviduvachem Lunineckogo missionerskogo komitetu U 1944 evakuyuvavsya razom z rodinoyu v Nimechchinu de sluzhiv v taborah dlya peremishenih osib U zhovtni 1947 viyihav do Belgiyi 19 zhovtnya 1947 uvijshov v pidporyadkuvannya mitropolita Volodimira Tihonickogo glavi Rosijskogo ekzarhatu v Zahidnij Yevropi v yurisdikciyi Konstantinopolskogo Patriarhatu 20 bereznya 1952 pereyihav do SShA i buv prijnyatij do skladu rosijskoyi Pivnichno Amerikanskoyi mitropoliyi Buv nastoyatelem Troyickogo hramu v Mak Adu shtat Pensilvaniya Pislya smerti 31 bereznya 1953 druzhini buv 15 travnya 1953 obranij yepiskopom Tokijskim i Yaponskim 28 travnya prijnyav postrig z im yam Irinej i buv zvedenij v san arhimandrita Yepiskopska hirotoniya bula zdijsnena 7 chervnya 1953 mitropolitom Leontiyem Turkevichem ta inshimi arhiyereyami Pivnichno Amerikanskoyi mitropoliyi V Yaponiyi zajmavsya aktivnoyu diyalnistyu po vidnovlennyu Cerkovnogo zhittya silno postrazhdala pid chas Drugoyi Svitovoyi Vijni Pri nomu vidbudovalisya cerkvi vidnovlyuvalisya gromadi zrostalo chislo navernenih u pravoslav ya 17 zhovtnya 1954 vidkrilasya Tokijska duhovna seminariya yaka pripinila svoye isnuvannya pid chas vijni Najbolyuchishim pitannyam v zhitti yaponskogo pravoslav ya buv yurisdikcijnij rozkol mizh prihilnikami Moskovskogo Patriarhatu na choli z yepiskopom Mikolayem Ono i Amerikanskoyi mitropoliyi Yepiskop Irinej shiliv yepiskopa Mikolaya i bilshist jogo kliru vidstupiti vid Moskvi i uvijti do skladu Amerikanskoyi mitropoliyi v kvitni 1954 Hocha v 1955 duhovna misiya v Koreyi vijshla z pidporyadkuvannya yepiskopu Irineyu i perejshla pid omofor Konstantinopolskogo patriarhatu dosyagnennya yepiskopa Irineya buli visoko ocineni Velikim arhiyerejskim soborom Amerikanskoyi Mitropoliyi yakij 9 travnya 1957 zviv jogo v san arhiyepiskopa 14 chervnya 1960 arhiyepiskop Irinej priznachenij arhiyepiskopom Bostona i Novoyi Angliyi i pomichnikom pidstarkuvatogo ochilnika Amerikanskoyi mitropoliyi mitropolita Leontiya Turkevicha Paralelno nedovgo sluzhiv administratorom Kanadskoyi arhiyepiskopiyi Sinodalnim rishennyam vid 9 zhovtnya 1962 arhiyepiskop znovu priznachenij golovoyu Yaponskoyi yeparhiyi prote zalishayuchis v Americi realne upravlinnya yaponskoyu pastvoyu doruchiv novovisvyachenomu yepiskopu Kiotskomu Volodimiru Nagoskomu yakij v 1964 formalno zajnyav misce Irineya yak Tokijskij arhiyerej Pislya smerti mitropolita Leontiya 14 travnya 1965 Velikij arhiyerejskij sobor obrav arhiyepiskopa Irineya misceblyustitelem Predstoyatelskoyi kafedri Na XII Sobori Pivnichno Amerikanskoyi mitropoliyi 23 veresnya 1965 Irinej buv obranij novim arhiyepiskopom Nyu Jorkskim mitropolitom vsiyeyi Ameriki i Kanadi Jogo predstoyatelstvo bulo oznamenovane istorichnim dosyagnennyam povnim primirennyam Moskovskogo Patriarhatu i Amerikanskoyi mitropoliyi ta daruvannyam 10 kvitnya 1970 avtokefaliyi vid RPC yaka vtim ne bula viznana Konstantinopolskim patriarhatom ta inshimi greckimi cerkvami 9 chervnya 1970 Arhiyerejskij Sinod daruvav mitropolitu Irineyu yak glavi avtokefalnoyi cerkvi titulBlazhennishogo Na pochatku 1974 u zv yazku z pogirshennyam zdorov ya mitropolit Irinej zvernuvsya do Sinodu z prohannyam obrati timchasovogo administratora mitropolichoyi kafedri dlya povsyakdennoyi roboti 15 travnya 1974 na cyu posadu buv priznachenij arhiyepiskop Monrealskij i Kanadskij Silvestr Haruns 9 bereznya 1977 ogolosiv pro svoye rishennya piti na spokij 25 zhovtnya v den vidkrittya V Soboru Pravoslavnoyi cerkvi Ameriki Sobor obrav novim ochilnikom cerkvi yepiskopa Feodosiya Lazora a mitropolit Irinej pishov v budinok dlya lyudej pohilogo viku Pomer 18 bereznya 1981 v Nyu Jorku vid sercevogo napadu Nagorodinabedrennik i skufiya 1917 kamilavka 11 grudnya 1928 zolotij napersnij hrest 1929 palicya 1937 napersnij hrest z koshtovnostyami 1940 mitra 1947 PosilannyaIrinej Bekish Arhivovano 25 bereznya 2020 u Wayback Machine Otkrytaya pravoslavnaya enciklopediya Drevo Mitropolit Irinej Bekish na sajte Religioznye deyateli russkogo zarubezhya Arhivovano 25 bereznya 2020 u Wayback Machine Mitropolit Irinej Bekish na sajte Russkoe Pravoslavie 115 let so dnya rozhdeniya pervogo predstoyatelya Avtokefalnoj Pravoslavnoj Cerkvi Ameriki Arhivovano 5 travnya 2012 u Wayback Machine His Beatitude Metropolitan Ireney Bekish Arhivovano 26 bereznya 2012 u Wayback Machine Svyatoj ravnoapostolnyj Nikolaj Yaponskij Arhivovano 18 veresnya 2016 u Wayback Machine