Іо тка Феодо сій Анто нович рос Ио тка Феодо сий Анто нович 9 травня 1913 19130509 Мельниково 31 жовтня 1990 Київ радянс

Іо́тка Феодо́сій Анто́нович (рос. Ио́тка Феодо́сий Анто́нович; 9 травня 1913(19130509), Мельниково — 31 жовтня 1990, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни заступник по політичній частині командира 178-го гвардійського стрілецького полку 60-ї гвардійської стрілецької дивізії 12-ї армії 3-го Українського фронту, гвардії майор.

Феодосій Антонович Іотка

Народження

9 травня 1913
с.Мельниково
(нині Алтайський край)

Смерть

31 жовтня 1990 (77 років)
Київ

Поховання

Берковецьке кладовище

Країна

СРСР

Рід військ

піхота

Роки служби

1935—1937
1941—1960

Партія

КПРС

Звання

Полковник

Війни / битви

Німецько-радянська війна
• Битва за Дніпро

Нагороди

Біографія

Народився 9 травня 1913 року в селі Мельниково Алтайського краю в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1941 року. У 1940 році закінчив 9 класів середньої школи. Працював у місті Камень-на-Обі Алтайського краю.

У 1935 році призваний до лав Червоної Армії. У 1937 році демобілізувався. Вдруге призваний в липні 1941 року. Закінчив Сталінградської військово-політичне училище. У боях німецько-радянської війни з травня 1942 року. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, 3-му Українському фронті.

26 жовтня 1943 року гвардії майор Ф. А. Іотка зі штурмовою групою переправився на острів Хортиця на Дніпрі в районі Запоріжжя і зайняв першу траншею противника. Уміло організувавши оборону, відбив кілька контратак і втримав захоплений плацдарм до підходу підкріплення.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії майору Феодосію Антоновичу Іотці присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3645).

Після закінчення війни продовжував службу в армії. У 1945 році закінчив курси удосконалення, в 1950 році — курси перепідготовки політскладу при Військово-політичній академії імені В. І. Леніна. Був заступником начальника Вищої офіцерської школи зв'язку, начальником курсів з підготовки до вищих військових училищ.

Фото Ф. Іотки у видані «Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь»
Могила Ф. А. Іотки

З 1960 року полковник Ф. А. Іотка — в запасі. Жив у Києві. Помер 31 жовтня 1990 року. Похований у Києві на Берковецькому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Джерела

Боевая слава Алтая. — Барнаул : Алтайское кн. изд., 1978. (рос.)
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 1. — М. : Воениз., 1987. (рос.)
Кузнецов И. И., Джога И. М. Золотые Звёзды Алтая. — Барнаул, 1982. (рос.)