Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Петрових Йо сиф в миру Іван Петрових 27 грудня 1872 18721227 Устюжн

Іосиф Петрових (єпископ)

Іосиф Петрових (єпископ)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Петрових.

Йо́сиф (в миру Іван Петрових; 27 грудня 1872(18721227), Устюжна, Новгородська губернія — 20 листопада 1937, урочище Лисяча Балка, Південно-Казахстанська область) — єпископ Російської православної церкви. Його вважають лідером антибольшевицького церковного руху в СРСР та засновником Катакомбної Церкви (Істинно-Православна Церква).

Йосиф Петрових
image
Митрополит Ленінградський
29 серпня 1926 — 17 серпня 1927
Попередник: Гавриїл Воєводін
Наступник: Серафим Чичагов
Архієпископ Ростовський,
вікарій Ярославської єпархії
22 січня 1920 — 29 серпня 1926
Попередник: Арсеній Верещагін (як Єпископ Ростовський і Ярославський)
Наступник: Іннокентій Летяєв
Єпископ Углицький,
вікарій Ярославської єпархії
15 березня 1909 — 22 січня 1920
Попередник: Євсевій Гроздов
Наступник: Серафим Самойлович
 
Альма-матер: Новгородська духовна семінарія, Московська духовна академія
Науковий ступінь: Кандидат богослов'я, магістр богослов'я
Діяльність: православний священник, православний чернець, біблеїст, викладач університету
Ім'я при народженні: Іван Петрових
Народження: 15 (27) грудня 1872(1872-12-27)
Устюжна, Новгородська губернія, Російська імперія
Смерть: 20 листопада 1937(1937-11-20) (64 роки)
Шимкент, Казахстан
Похований: Q18401111?
Священство: 14 жовтня 1901
Чернецтво: 26 серпня 1901
Єп. хіротонія: 15 березня 1909

image Йосиф у Вікісховищі

image
Будинок в Устюжній, де народився і жив митрополит Йосиф Петрових

Нагороджений орденом Св. Анни 1-го ступеня (1915 р.).

Дитинство і освіта

Був 4-ю дитиною (всього в сім'ї було 9 дітей) в сім'ї міщанина повітового міста Устюжна — Семена Петрових, який володів пекарнею і хлібною яткою. Хрещений, як і всі його брати і сестри, в парафіяльній церкві Вознесіння Господнього на Вспольї (зруйнована 1939 р.).

Закінчив (1889), Новгородську духовну семінарію (1895), Московську духовну академію в 1899 зі ступенем кандидата богослов'я. Успішно виконав завдання Академії наук, записавши за окресленою програмою народні піснеспіви.

1899—1900 — професорський стипендіат. Магістр богослов'я (1903 р.); тема дисертації: «Історія юдейського народу з археології Йосипа Флавія. Досвід критичного розбору і обробки».

Чернецтво і викладання

26 серпня 1901 року пострижений у чернецтво, 30 вересня висвячений у сан ієродиякона, а 14 жовтня — у сан ієромонаха.

З 1903 року — доцент Московської духовної академії, екстраординарний професор і інспектор академії.

1905 року припинив поминання імператорської родини на богослужіннях і на деякий час заборонений в служінні.

Потім, через конфлікт з радикально налаштованими студентами, звільнений з академії. У червні 1906 року емігрував на рік до України, де був настоятелем Яблочинського Свято-Онуфріївського першокласного монастиря Холмської єпархії ВПСРІ.

Архієрей

15 березня 1909 року хіротонізований в Олександро-Невській лаврі на єпископа Углицького, другого вікарія Ярославської єпархії (правлячий єпархіальний архієрей до грудня 1913 року — архієпископ (згодом Патріарх) Тихон Беллавін).

1911 року відвідав Афон для вивчення давніх церковних співів.

Після розвалу Російської імперії

Учасник Собору Російської Православної Церкви 1917—1918 рр.

З 1 грудня 1917 року до 20 січня 1918 року — тимчасовий керівник Ризької єпархії у Латвії.

У липні 1919 заарештований російськими комуністами, відправлений до Москви, до Бутирської в'язниці. У серпні того ж року звільнений. 1920 засуджений до умовного ув'язнення на рік.

З 1920 — архієпископ Ростовський, вікарій Ярославської єпархії Московської патріархії. Зайняв дуже рішучу позицію проти вилучення церковних цінностей і 19 червня 1922 ярославським Ревтрибуналом засуджений до 4 років позбавлення волі, але особливим розпорядженням від 5 січня 1923 року ВЦВК достроково звільнений.

1920—1925 — керував Новгородською єпархією під час арешту архієпископа Арсенія Стадницького.

1923—1926 — керував Ярославською єпархією МП під час арешту митрополита Агафангела Преображенського.

У грудні 1925 митрополит Петро Полянський у своєму заповіті перед арештом поставив його третім кандидатом в заступники Патріаршого місцеблюстителя.

Митрополит Ленінградський

26 серпня 1926 року указом заступника Патріаршого місцеблюстителя митрополита Сергія Страгородського архієпископ Йосиф призначений митрополитом Ленінградським РПЦ МП і 11 вересня (29 серпня за Юліанським календарем) прибув до Ленінграда.

Увечері цього дня відслужив урочисте богослужіння в Троїцькому соборі Олександро-Невської лаври.

13 вересня виїхав до Новгорода за речами, звідки був викликаний до Москви в ОГПУ. Повертатися до Ленінграду йому заборонили; місцем перебування було вказано Ростов. Тимчасово керуючим Ленінградською єпархією митрополит призначив архієпископа Кінгісепського Гавриїла Воєводіна, якого заарештували через 7 місяців, 19 квітня 1927 року.

Лідер «йосифлянства»

1927 року митрополит Йосиф критично поставився до «Декларації» заступника Патріаршого місцеблюстителя митрополита Сергія Страгородського.

Восени 1927 року відмовився прийняти призначення від 17 вересня до Одеси (замість Ленінграда, куди його не допускала влада); проживаючи в Ростові, продовжував іменуватися митрополитом Ленінградським. Його позиція користувалася значною підтримкою серед «староцерковного» духовенства і народу в Ленінграді, де від його імені єпархією керував один з вікаріїв — єпископ Димитрій Любимов.

6 лютого 1928 року підписав акт про відхід від митрополита Сергія, ставши на чолі особливої течії в Патріаршій Церкві, іменованої в літературі за його іменем — «йосифлянством». Був заборонений в служінні митрополитом Сергієм і Тимчасовим Синодом 27 березня 1928. Заборони не визнав.

image
Митрополит Йосиф (з сестрою) на засланні в Шимкенті. 1933 рік

У вересні 1929 року заарештований і висланий у Казахстан в Ауліє-Ату. Заарештований на засланні і притягнутий до справи про «Всесоюзну організацію Істинно-православна церква» 9 вересня 1930 року. У своїх власноручних свідченнях так характеризував відмінність «йосифлян» від прихильників митрополита Сергія:

image «Сергій хоче бути лакеєм Совєцької Влади, ми - хочемо бути чесними, лояльними громадянами Совєцької Республіки з правами людини, а не лакея, і тільки». image

В інших показаннях писав:

image «Била мене колись і Царська влада — я терпів... Готовий терпіти і від нинішньої Совєцької — все що завгодно, твердо вірячи, що і вона без волі Божої не сильна мені зробити ніякого зла. (Євангеліє від Йоана, 19 гл, 10-11 ст.)». image

За постановою Особливої наради при Колегії ОГПУ від 3 вересня 1931 засуджений до 5 років ув'язнення в концтаборі із заміною на заслання в Казахстан на той самий термін. Жив в Мірзояні, на околиці Шимкенту.

Арешт і смерть

19 листопада 1937 року засуджений до розстрілу Трійкою НКВС СРСР по Південно-Казахстанській області; 20 листопада, опівночі розстріляний разом з митрополитом Кирилом Смирновим; похований імовірно в Лисячій балці під Шимкентом.

Пам'ять

15 вересня 2012 року на батьківщині митрополита Йосифа, в місті Устюжна Вологодської області, було встановлено пам'ятну дошку з чорного мармуру з написом «В будинку № 14 цього провулку (колишнього Казанського) у 1872 році народився і прожив перші 17 років свого життя священномученик Йосиф, митрополит Петроградський (В миру Іван Петрових). Розстріляний в 1937 році».

Церковний письменник

Головна праця владики Йосифа: «Історія юдейського народу з археології Йосипа Флавія» (Сергієв Посад, 1903, магістерська дисертація). Завдання своєї праці бачив у тому, щоб «забракувавши негідне, встановити важливе» в тексті Флавія. Підкреслив дві крайнощі в оцінці Флавія — гіперкритицизм і повна довіра:

image «Знадобилися до принизливості рабські схиляння перед авторитетом Йосипа далеко неабияких талантів (на кшталт деяких отців і вчителів Церкви), перш ніж встановилася рівновага». image

Висновок самого дослідника полягав у тому, що Флавій, кажучи про період, що передував Макавеївським війнам, не володів ніякими серйозними документами, окрім Старого Завіту, зате його відомості про останні два століття до н. е. мають величезну цінність, тим більше, що цей період висвітлений у Біблії в повному обсязі.

Також автор книги «Самуїл і Саул в їхніх взаємних відносинах» (ib., 1900), статей в Православній богословській енциклопедії.

У 1905—1910 роки видав свій щоденник під назвою: «В обіймах батьківських. Щоденник ченця», що складався з дванадцяти томів. З тексту видно, як уважно автор щоденника заглиблювався в себе і записував кожен свій душевний рух. У щоденнику багато говориться і про злети його духу, і про спокуси, яким він піддавався.

Бібліографія

  • Священномученик Йосиф, митрополит Петроградський: Життєпис і праці / Упоряд .: М. С. Сахаров і Л. Є. Сікорська — М.: Братонеж, 2011. — (Серія «Новомученики і сповідники Російські перед лицем богоборчої влади»). 1-е вид.: СПб .: 2006.
  • Йоан Сничьов, митр. Санкт-Петербурзький і Ладозький. Церковні розколи в Російській церкві 20-х і 30-х років XX століття — Григоріанський, Ярославський, іосифлянський, Вікторіанський та ін., Їх особливості та історія. 2-е вид. Сортавала, 1993.
  • Шкарівський М. В. іосифлянство. Перебіг в Російській церкві [ 25 серпня 2018 у Wayback Machine.] СПб.: 1999 (Історичний збірник «Меморіалу», 4).
  • Шкарівський М. В. Долі йосифлянських пастирів. Йосифлянский рух Російської церкви в долях його учасників. Архівні матеріали. СПб, 2006.
  • Поляков, А. Г. Вікторіанська течія в Російській церкві. Кіров 2009.
  • Поляков, А. Г. Управління Вікторіанським плином в Російській церкві (квітень 1928 — травень 1931 рр.) // Вісник Ленінградського державного університету імені О. С. Пушкіна. Науковий журнал.2011. № 2. Том.4. Історія. С.106—112.

Примітки

  1. російська Вікіпедія — 2001.
    d:Track:Q206855
  2. Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) —
    d:Track:Q17982241d:Track:Q17982434d:Track:Q17982386d:Track:Q656

Посилання

  • Біографія [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Протоколи допитів 1929—1930 гг. [ 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  • Священномученик Митрополит Іосиф в Петрограді [ 28 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  • Смч. Іосиф (Петрових) — митр. Петроградський. Життєпис.
  • МИТРОПОЛИТ ІОСИФ (ПЕТРОВИХ) ТА ІОСИФЛЯНСЬКИЙ РУХ [ 8 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • Священномученик Іосиф митрополит Петроградський [ 18 липня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Petrovih Jo sif v miru Ivan Petrovih 27 grudnya 1872 18721227 Ustyuzhna Novgorodska guberniya 20 listopada 1937 urochishe Lisyacha Balka Pivdenno Kazahstanska oblast yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Jogo vvazhayut liderom antibolshevickogo cerkovnogo ruhu v SRSR ta zasnovnikom Katakombnoyi Cerkvi Istinno Pravoslavna Cerkva Josif Petrovih Mitropolit Leningradskij 29 serpnya 1926 17 serpnya 1927 Poperednik Gavriyil Voyevodin Nastupnik Serafim Chichagov Arhiyepiskop Rostovskij vikarij Yaroslavskoyi yeparhiyi 22 sichnya 1920 29 serpnya 1926 Poperednik Arsenij Vereshagin yak Yepiskop Rostovskij i Yaroslavskij Nastupnik Innokentij Letyayev Yepiskop Uglickij vikarij Yaroslavskoyi yeparhiyi 15 bereznya 1909 22 sichnya 1920 Poperednik Yevsevij Grozdov Nastupnik Serafim Samojlovich Alma mater Novgorodska duhovna seminariya Moskovska duhovna akademiya Naukovij stupin Kandidat bogoslov ya magistr bogoslov ya Diyalnist pravoslavnij svyashennik pravoslavnij chernec bibleyist vikladach universitetu Im ya pri narodzhenni Ivan Petrovih Narodzhennya 15 27 grudnya 1872 1872 12 27 Ustyuzhna Novgorodska guberniya Rosijska imperiya Smert 20 listopada 1937 1937 11 20 64 roki Shimkent Kazahstan Pohovanij Q18401111 Svyashenstvo 14 zhovtnya 1901 Chernectvo 26 serpnya 1901 Yep hirotoniya 15 bereznya 1909 Josif u Vikishovishi Budinok v Ustyuzhnij de narodivsya i zhiv mitropolit Josif Petrovih Nagorodzhenij ordenom Sv Anni 1 go stupenya 1915 r Ditinstvo i osvitaBuv 4 yu ditinoyu vsogo v sim yi bulo 9 ditej v sim yi mishanina povitovogo mista Ustyuzhna Semena Petrovih yakij volodiv pekarneyu i hlibnoyu yatkoyu Hreshenij yak i vsi jogo brati i sestri v parafiyalnij cerkvi Voznesinnya Gospodnogo na Vspolyi zrujnovana 1939 r Zakinchiv 1889 Novgorodsku duhovnu seminariyu 1895 Moskovsku duhovnu akademiyu v 1899 zi stupenem kandidata bogoslov ya Uspishno vikonav zavdannya Akademiyi nauk zapisavshi za okreslenoyu programoyu narodni pisnespivi 1899 1900 profesorskij stipendiat Magistr bogoslov ya 1903 r tema disertaciyi Istoriya yudejskogo narodu z arheologiyi Josipa Flaviya Dosvid kritichnogo rozboru i obrobki Chernectvo i vikladannya26 serpnya 1901 roku postrizhenij u chernectvo 30 veresnya visvyachenij u san iyerodiyakona a 14 zhovtnya u san iyeromonaha Z 1903 roku docent Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi ekstraordinarnij profesor i inspektor akademiyi 1905 roku pripiniv pominannya imperatorskoyi rodini na bogosluzhinnyah i na deyakij chas zaboronenij v sluzhinni Potim cherez konflikt z radikalno nalashtovanimi studentami zvilnenij z akademiyi U chervni 1906 roku emigruvav na rik do Ukrayini de buv nastoyatelem Yablochinskogo Svyato Onufriyivskogo pershoklasnogo monastirya Holmskoyi yeparhiyi VPSRI Arhiyerej15 bereznya 1909 roku hirotonizovanij v Oleksandro Nevskij lavri na yepiskopa Uglickogo drugogo vikariya Yaroslavskoyi yeparhiyi pravlyachij yeparhialnij arhiyerej do grudnya 1913 roku arhiyepiskop zgodom Patriarh Tihon Bellavin 1911 roku vidvidav Afon dlya vivchennya davnih cerkovnih spiviv Pislya rozvalu Rosijskoyi imperiyi Uchasnik Soboru Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 1917 1918 rr Z 1 grudnya 1917 roku do 20 sichnya 1918 roku timchasovij kerivnik Rizkoyi yeparhiyi u Latviyi U lipni 1919 zaareshtovanij rosijskimi komunistami vidpravlenij do Moskvi do Butirskoyi v yaznici U serpni togo zh roku zvilnenij 1920 zasudzhenij do umovnogo uv yaznennya na rik Z 1920 arhiyepiskop Rostovskij vikarij Yaroslavskoyi yeparhiyi Moskovskoyi patriarhiyi Zajnyav duzhe rishuchu poziciyu proti viluchennya cerkovnih cinnostej i 19 chervnya 1922 yaroslavskim Revtribunalom zasudzhenij do 4 rokiv pozbavlennya voli ale osoblivim rozporyadzhennyam vid 5 sichnya 1923 roku VCVK dostrokovo zvilnenij 1920 1925 keruvav Novgorodskoyu yeparhiyeyu pid chas areshtu arhiyepiskopa Arseniya Stadnickogo 1923 1926 keruvav Yaroslavskoyu yeparhiyeyu MP pid chas areshtu mitropolita Agafangela Preobrazhenskogo U grudni 1925 mitropolit Petro Polyanskij u svoyemu zapoviti pered areshtom postaviv jogo tretim kandidatom v zastupniki Patriarshogo misceblyustitelya Mitropolit Leningradskij 26 serpnya 1926 roku ukazom zastupnika Patriarshogo misceblyustitelya mitropolita Sergiya Stragorodskogo arhiyepiskop Josif priznachenij mitropolitom Leningradskim RPC MP i 11 veresnya 29 serpnya za Yulianskim kalendarem pribuv do Leningrada Uvecheri cogo dnya vidsluzhiv urochiste bogosluzhinnya v Troyickomu sobori Oleksandro Nevskoyi lavri 13 veresnya viyihav do Novgoroda za rechami zvidki buv viklikanij do Moskvi v OGPU Povertatisya do Leningradu jomu zaboronili miscem perebuvannya bulo vkazano Rostov Timchasovo keruyuchim Leningradskoyu yeparhiyeyu mitropolit priznachiv arhiyepiskopa Kingisepskogo Gavriyila Voyevodina yakogo zaareshtuvali cherez 7 misyaciv 19 kvitnya 1927 roku Lider josiflyanstva 1927 roku mitropolit Josif kritichno postavivsya do Deklaraciyi zastupnika Patriarshogo misceblyustitelya mitropolita Sergiya Stragorodskogo Voseni 1927 roku vidmovivsya prijnyati priznachennya vid 17 veresnya do Odesi zamist Leningrada kudi jogo ne dopuskala vlada prozhivayuchi v Rostovi prodovzhuvav imenuvatisya mitropolitom Leningradskim Jogo poziciya koristuvalasya znachnoyu pidtrimkoyu sered starocerkovnogo duhovenstva i narodu v Leningradi de vid jogo imeni yeparhiyeyu keruvav odin z vikariyiv yepiskop Dimitrij Lyubimov 6 lyutogo 1928 roku pidpisav akt pro vidhid vid mitropolita Sergiya stavshi na choli osoblivoyi techiyi v Patriarshij Cerkvi imenovanoyi v literaturi za jogo imenem josiflyanstvom Buv zaboronenij v sluzhinni mitropolitom Sergiyem i Timchasovim Sinodom 27 bereznya 1928 Zaboroni ne viznav Mitropolit Josif z sestroyu na zaslanni v Shimkenti 1933 rik U veresni 1929 roku zaareshtovanij i vislanij u Kazahstan v Auliye Atu Zaareshtovanij na zaslanni i prityagnutij do spravi pro Vsesoyuznu organizaciyu Istinno pravoslavna cerkva 9 veresnya 1930 roku U svoyih vlasnoruchnih svidchennyah tak harakterizuvav vidminnist josiflyan vid prihilnikiv mitropolita Sergiya Sergij hoche buti lakeyem Sovyeckoyi Vladi mi hochemo buti chesnimi loyalnimi gromadyanami Sovyeckoyi Respubliki z pravami lyudini a ne lakeya i tilki V inshih pokazannyah pisav Bila mene kolis i Carska vlada ya terpiv Gotovij terpiti i vid ninishnoyi Sovyeckoyi vse sho zavgodno tverdo viryachi sho i vona bez voli Bozhoyi ne silna meni zrobiti niyakogo zla Yevangeliye vid Joana 19 gl 10 11 st Za postanovoyu Osoblivoyi naradi pri Kolegiyi OGPU vid 3 veresnya 1931 zasudzhenij do 5 rokiv uv yaznennya v konctabori iz zaminoyu na zaslannya v Kazahstan na toj samij termin Zhiv v Mirzoyani na okolici Shimkentu Aresht i smert 19 listopada 1937 roku zasudzhenij do rozstrilu Trijkoyu NKVS SRSR po Pivdenno Kazahstanskij oblasti 20 listopada opivnochi rozstrilyanij razom z mitropolitom Kirilom Smirnovim pohovanij imovirno v Lisyachij balci pid Shimkentom Pam yat15 veresnya 2012 roku na batkivshini mitropolita Josifa v misti Ustyuzhna Vologodskoyi oblasti bulo vstanovleno pam yatnu doshku z chornogo marmuru z napisom V budinku 14 cogo provulku kolishnogo Kazanskogo u 1872 roci narodivsya i prozhiv pershi 17 rokiv svogo zhittya svyashennomuchenik Josif mitropolit Petrogradskij V miru Ivan Petrovih Rozstrilyanij v 1937 roci Cerkovnij pismennikGolovna pracya vladiki Josifa Istoriya yudejskogo narodu z arheologiyiJosipa Flaviya Sergiyev Posad 1903 magisterska disertaciya Zavdannya svoyeyi praci bachiv u tomu shob zabrakuvavshi negidne vstanoviti vazhlive v teksti Flaviya Pidkresliv dvi krajnoshi v ocinci Flaviya giperkriticizm i povna dovira Znadobilisya do prinizlivosti rabski shilyannya pered avtoritetom Josipa daleko neabiyakih talantiv na kshtalt deyakih otciv i vchiteliv Cerkvi persh nizh vstanovilasya rivnovaga Visnovok samogo doslidnika polyagav u tomu sho Flavij kazhuchi pro period sho pereduvav Makaveyivskim vijnam ne volodiv niyakimi serjoznimi dokumentami okrim Starogo Zavitu zate jogo vidomosti pro ostanni dva stolittya do n e mayut velicheznu cinnist tim bilshe sho cej period visvitlenij u Bibliyi v povnomu obsyazi Takozh avtor knigi Samuyil i Saul v yihnih vzayemnih vidnosinah ib 1900 statej v Pravoslavnij bogoslovskij enciklopediyi U 1905 1910 roki vidav svij shodennik pid nazvoyu V obijmah batkivskih Shodennik chencya sho skladavsya z dvanadcyati tomiv Z tekstu vidno yak uvazhno avtor shodennika zagliblyuvavsya v sebe i zapisuvav kozhen svij dushevnij ruh U shodenniku bagato govoritsya i pro zleti jogo duhu i pro spokusi yakim vin piddavavsya BibliografiyaSvyashennomuchenik Josif mitropolit Petrogradskij Zhittyepis i praci Uporyad M S Saharov i L Ye Sikorska M Bratonezh 2011 Seriya Novomucheniki i spovidniki Rosijski pered licem bogoborchoyi vladi 1 e vid SPb 2006 Joan Snichov mitr Sankt Peterburzkij i Ladozkij Cerkovni rozkoli v Rosijskij cerkvi 20 h i 30 h rokiv XX stolittya Grigorianskij Yaroslavskij iosiflyanskij Viktorianskij ta in Yih osoblivosti ta istoriya 2 e vid Sortavala 1993 Shkarivskij M V iosiflyanstvo Perebig v Rosijskij cerkvi 25 serpnya 2018 u Wayback Machine SPb 1999 Istorichnij zbirnik Memorialu 4 Shkarivskij M V Doli josiflyanskih pastiriv Josiflyanskij ruh Rosijskoyi cerkvi v dolyah jogo uchasnikiv Arhivni materiali SPb 2006 Polyakov A G Viktorianska techiya v Rosijskij cerkvi Kirov 2009 Polyakov A G Upravlinnya Viktorianskim plinom v Rosijskij cerkvi kviten 1928 traven 1931 rr Visnik Leningradskogo derzhavnogo universitetu imeni O S Pushkina Naukovij zhurnal 2011 2 Tom 4 Istoriya S 106 112 Primitkirosijska Vikipediya 2001 d Track Q206855 Lyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period 1917 1991 SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2013 496 s Socialnaya istoriya otechestvennoj nauki o Vostoke ISBN 978 5 85803 225 0 d Track Q17982241d Track Q17982434d Track Q17982386d Track Q656PosilannyaBiografiya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Protokoli dopitiv 1929 1930 gg 17 kvitnya 2019 u Wayback Machine Svyashennomuchenik Mitropolit Iosif v Petrogradi 28 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Smch Iosif Petrovih mitr Petrogradskij Zhittyepis MITROPOLIT IOSIF PETROVIH TA IOSIFLYaNSKIJ RUH 8 chervnya 2019 u Wayback Machine Svyashennomuchenik Iosif mitropolit Petrogradskij 18 lipnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ