Капонґ — карибська мова, якою розмовляють переважно в Гаяні, переважно в регіоні Верхній . Хоча багато людей, які говорять, не живуть у селах, є кілька населених пунктів, зокрема , Джавалла, Варамадонг і Како. Існує два діалекти: акавайо та патамона.
Капонґ | |
---|---|
Ingarikó | |
Поширена в | Гаяна, Венесуела |
Етнічність | , |
Носії | 10 000 |
Класифікація |
|
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-1 | обидві |
ISO 639-2 | ake |
ISO 639-3 | pbc |
Макуші називають мову — Ingarikó.
Історія
Карибські племена практикують місцеву систему вірувань, яка сягає 16 століття. Лише в 19 столітті були зроблені спроби зрозуміти вірування та практики цього племені. Значна частина мови капонґ має стосунок до поклоніння сонцю та сонячним духам, що відображає систему вірувань цих карибськомовних племен. Література також виявила віру у вищу істоту в небі серед племен карибів у Гаяні.
Географічне поширення
Установлено, що мова капонґ поширена в низинній тропічній частині Південної Америки, зокрема в регіонах Гаяни, Бразилії та Венесуели.
У Гаяні в лісах біля басейну річки Мазаруні розмовляють капонґ. У 2013 році опитування, проведене виявило 20 % вільного володіння мовою акаваїо, що було найвищим рівнем вільного володіння мовою серед усіх груп корінного населення Гаяни. Однак під час опитування гаянський народ патамона не використовував корінної мови.
Число носіїв у Бразилії становить близько 10 000, і передача мови в Бразилії вважається хорошою. Носії мови в Бразилії зустрічаються серед корінних жителів Рорайма Терра Рапоза.
У Венесуелі капонґ поширений у штатах Болівар і Монагас.
Діалекти/Різновиди
Капонґ має три діалекти, а саме:
- Акавайо (Akawayo)
- Інгаріко (Ingaricó)
- Патамона
Фонологія
Приголосні
Білабіальні | Альвеолярні | Піднебінні | Задньоязикові | ||
---|---|---|---|---|---|
Проривні | глухий | p | t | k | |
дзвінкі | b | d | g | ||
Фрикативні | глухий | s | |||
дзвінкі | z | ||||
Носові | m | n | |||
Одноударні | ɾ | ||||
Напівголосні | j | w |
Алофонами /ksn/ є [ʔ tʃ ŋ], а алофонами /z/ є [ʃ ʒ dʒ].
Голосні
Передні | Центральні | Задні | |
---|---|---|---|
Закриті | i | ɨ | u |
Закрито-середні | e | ʌ | o |
Відкриті | a |
Орфографія
Голосні та дифтонги
- a — [a]
- e — [ɛ/e]
- я — [я]
- ï — [ɨ]
- o — [o/ɔ]
- ö — [ʌ]
- u — [u]
- ai — [aj]
- au — [aw]
- ei — [ej]
- oi — [ɔj]
Приголосні
- b — [b]
- ch — [t͡ʃ]
- d — [d]
- г — [г]
- j — [d͡ʒ] ~ [ʒ]
- k — [k]
- м — [м]
- n — [n]
- ñ — [ɲ]
- ng — [ŋ]
- p — [p]
- r — [ɺ]
- s — [s]
- sh — [ʃ]
- t — [t]
- w — [w]
- y — [j]
- z — [z]
- ' — [ʔ]
Словниковий запас
Значна частина мови капонґ робить наголос на вищому духу/богу в небі, і це відображено у лексиці цієї мови.
- Kapóng = Небесні люди
- akwalo = дух
- akwa = Боже місце
- Waica = воїн
- Taemogoli = дід
- Kapo = на небі
- Iopotari akuru = головний дух
Морфологія
-yamok (aemvk) — закінчення, що використовується для перетворення слів у множину, (тобто) додавання yamok до «Kapong» робить «Kapong» множиною; Kapong yamok.
-da — це маркер, який використовується для позначення володіння, наприклад: kaata = книга; da kaata = моя книга.
Бажаний порядок слів у капонґ такий: суб'єкт-об'єкт-дієслово, наприклад:
Walawokyamàkuya
boys-PL
molok
fish
yachi
catch
"Хлопчики ловлять рибу"
Однак порядок слів вільний, і бувають випадки, коли об'єкт стоїть перед підметом у реченнях. Такі як:
Kanau
boat
ikuurabök
he paddling
mang
is
"Він веслує на човні"
У капонґ немає гендерних відмінностей, оскільки немає відмінностей у системах особистих займенників і афіксах для позначення роду іменників.
Порівняння часто використовуються на письмі, оскільки багато слів у цій мові дозволяють це зробити. За допомогою суфіксів багато слів можна перетворити на порівняння. Приклади:
- -kasa = 'подобається'
- -walai = 'схожий на'
Список літератури
- Akawaio. Ethnologue.com. 2015.
- Patamona. Ethnologue.com. 2015.
- Butt, Audrey J. (1953). "THE BURNING FOUNTAIN WHENCE IT CAME": (A study of the system of beliefs of the Carib-speaking Akawaio of British Guiana.). University of the West Indies: Sir Arthur Lewis Institute of Social and Economic Studies. с. 114—115.
- Bollers, Elton; Clarke, Dillon; Johnny, Teniesha; Wenner, Mark (February 2019), Guyana's Indigenous Peoples 2013 Survey (PDF), , с. 67, doi:10.18235/0001591, архів (PDF) оригіналу за 20 лютого 2020, процитовано 3 березня 2021
- Brenzinger, Matthias (2015). Language Diversity Endangered. Walter de Gruyte. с. 38. ISBN .
- Cambell, Lyle (2003). American Indian Languages: The Historical Linguistics of Native America. Oxford University Press. с. 203. ISBN .
- Edwards, Walter F. (1978). Some synchronic and diachronic aspects of Akawaio phonology. Anthropological Linguistics Vol. 20, No. 2. с. 77—84.
- Gildea, Spike and Caesar-Fox, Desrey (2006) «Clause linking in Akawaio (Cariban)»
- Caesar-Fox, Desrey (2003) Zauro'nödok Agawayo Yau: variants of Akawaio spoken at Waramadong.
- Edwards, Walter F. (September 1979). A Comparison of Selected Linguistic Features in Some Cariban and Arawakan Languages in Guyana. Trustees of Indiana University Anthropological Linguistics. 21 (6): 277—297. JSTOR 30027731.
- Butt, Audrey J (1961). Symbolism and ritual among the Akawaio of British Guiana. Nieuwe West-Indische Gids / New West Indian Guide. 41: 141—161. doi:10.1163/22134360-90002345.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kapong karibska mova yakoyu rozmovlyayut perevazhno v Gayani perevazhno v regioni Verhnij Hocha bagato lyudej yaki govoryat ne zhivut u selah ye kilka naselenih punktiv zokrema Dzhavalla Varamadong i Kako Isnuye dva dialekti akavajo ta patamona KapongIngarikoPoshirena vGayana VenesuelaEtnichnist Nosiyi10 000KlasifikaciyakaribskaVenesuelska karibskaPyemong PamarePyemongKapong dd dd dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1obidviISO 639 2akeISO 639 3pbc Makushi nazivayut movu Ingariko IstoriyaKaribski plemena praktikuyut miscevu sistemu viruvan yaka syagaye 16 stolittya Lishe v 19 stolitti buli zrobleni sprobi zrozumiti viruvannya ta praktiki cogo plemeni Znachna chastina movi kapong maye stosunok do pokloninnya soncyu ta sonyachnim duham sho vidobrazhaye sistemu viruvan cih karibskomovnih plemen Literatura takozh viyavila viru u vishu istotu v nebi sered plemen karibiv u Gayani Geografichne poshirennyaUstanovleno sho mova kapong poshirena v nizinnij tropichnij chastini Pivdennoyi Ameriki zokrema v regionah Gayani Braziliyi ta Venesueli U Gayani v lisah bilya basejnu richki Mazaruni rozmovlyayut kapong U 2013 roci opituvannya provedene viyavilo 20 vilnogo volodinnya movoyu akavayio sho bulo najvishim rivnem vilnogo volodinnya movoyu sered usih grup korinnogo naselennya Gayani Odnak pid chas opituvannya gayanskij narod patamona ne vikoristovuvav korinnoyi movi Chislo nosiyiv u Braziliyi stanovit blizko 10 000 i peredacha movi v Braziliyi vvazhayetsya horoshoyu Nosiyi movi v Braziliyi zustrichayutsya sered korinnih zhiteliv Rorajma Terra Rapoza U Venesueli kapong poshirenij u shtatah Bolivar i Monagas Dialekti RiznovidiKapong maye tri dialekti a same Akavajo Akawayo Ingariko Ingarico PatamonaFonologiyaPrigolosni Bilabialni Alveolyarni Pidnebinni Zadnoyazikovi Prorivni gluhij p t k dzvinki b d g Frikativni gluhij s dzvinki z Nosovi m n Odnoudarni ɾ Napivgolosni j w Alofonami ksn ye ʔ tʃ ŋ a alofonami z ye ʃ ʒ dʒ Golosni Peredni Centralni Zadni Zakriti i ɨ u Zakrito seredni e ʌ o Vidkriti aOrfografiyaGolosni ta diftongi a a e ɛ e ya ya i ɨ o o ɔ o ʌ u u ai aj au aw ei ej oi ɔj Prigolosni b b ch t ʃ d d g g j d ʒ ʒ k k m m n n n ɲ ng ŋ p p r ɺ s s sh ʃ t t w w y j z z ʔ Slovnikovij zapasZnachna chastina movi kapong robit nagolos na vishomu duhu bogu v nebi i ce vidobrazheno u leksici ciyeyi movi Kapong Nebesni lyudi akwalo duh akwa Bozhe misce Waica voyin Taemogoli did Kapo na nebi Iopotari akuru golovnij duhMorfologiya yamok aemvk zakinchennya sho vikoristovuyetsya dlya peretvorennya sliv u mnozhinu tobto dodavannya yamok do Kapong robit Kapong mnozhinoyu Kapong yamok da ce marker yakij vikoristovuyetsya dlya poznachennya volodinnya napriklad kaata kniga da kaata moya kniga Bazhanij poryadok sliv u kapong takij sub yekt ob yekt diyeslovo napriklad Walawokyamakuya boys PLmolok fishyachi catch Walawokyamakuya molok yachi boys PL fish catch Hlopchiki lovlyat ribu Odnak poryadok sliv vilnij i buvayut vipadki koli ob yekt stoyit pered pidmetom u rechennyah Taki yak Kanau boatikuurabok he paddlingmang is Kanau ikuurabok mang boat he paddling is Vin vesluye na chovni U kapong nemaye gendernih vidminnostej oskilki nemaye vidminnostej u sistemah osobistih zajmennikiv i afiksah dlya poznachennya rodu imennikiv Porivnyannya chasto vikoristovuyutsya na pismi oskilki bagato sliv u cij movi dozvolyayut ce zrobiti Za dopomogoyu sufiksiv bagato sliv mozhna peretvoriti na porivnyannya Prikladi kasa podobayetsya walai shozhij na Spisok literaturiAkawaio Ethnologue com 2015 Patamona Ethnologue com 2015 Butt Audrey J 1953 THE BURNING FOUNTAIN WHENCE IT CAME A study of the system of beliefs of the Carib speaking Akawaio of British Guiana University of the West Indies Sir Arthur Lewis Institute of Social and Economic Studies s 114 115 Bollers Elton Clarke Dillon Johnny Teniesha Wenner Mark February 2019 Guyana s Indigenous Peoples 2013 Survey PDF s 67 doi 10 18235 0001591 arhiv PDF originalu za 20 lyutogo 2020 procitovano 3 bereznya 2021 Brenzinger Matthias 2015 Language Diversity Endangered Walter de Gruyte s 38 ISBN 978 3 11 090569 4 Cambell Lyle 2003 American Indian Languages The Historical Linguistics of Native America Oxford University Press s 203 ISBN 978 3110170504 Edwards Walter F 1978 Some synchronic and diachronic aspects of Akawaio phonology Anthropological Linguistics Vol 20 No 2 s 77 84 Gildea Spike and Caesar Fox Desrey 2006 Clause linking in Akawaio Cariban Caesar Fox Desrey 2003 Zauro nodok Agawayo Yau variants of Akawaio spoken at Waramadong Edwards Walter F September 1979 A Comparison of Selected Linguistic Features in Some Cariban and Arawakan Languages in Guyana Trustees of Indiana University Anthropological Linguistics 21 6 277 297 JSTOR 30027731 Butt Audrey J 1961 Symbolism and ritual among the Akawaio of British Guiana Nieuwe West Indische Gids New West Indian Guide 41 141 161 doi 10 1163 22134360 90002345 Posilannyahttp www language museum com encyclopedia a akawaio php http www endangeredlanguages com lang 668 guide http www native languages org akawaio htm