Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інтерактивне мистецтво — це різновид медіа-мистецтва, який залучає глядача до участі у мистецькому процесі. Деякі інтерактивні мистецькі інсталяції досягають цього, дозволяючи спостерігачеві оглядати художній об'єкт. Інші передбачають, щоб глядач сам став частиною твору мистецтва.
Твори цього виду мистецтва часто створюються з використання комп'ютерів, інтерфейсів, а іноді і датчиків для реагування на рух, зміни темпаратур, метеорологічні зміни або інші типи змін. Більшість зразків віртуального нет-арту та електронного мистецтва є високоінтерактивними. Іноді відвідувачі можуть переміщатись в гіпертекстовому середовищі. Деякі твори отримують текстовий або візуальний ввід ззовні. Іноді аудиторія може впливати на хід вистави або навіть брати в ній участь.
Хоча деякі з найперших зразків інтерактивного мистецтва датуються 20-ми роками, більшість творів цифрового мистецтва офіційно не потрапили у мистецький світ до кінця 1990-х. З моменту цього дебюту значна кількість музеїв та майданчиків все частіше долучається до виробництва цифрових та інтерактивних творів мистецтва. Цей жанр мистецтва продовжує зростати і розвиватися дещо стрімко через субкультуру в Інтернеті, а також через масштабні міські інсталяції.
Інтерактивність у мистецтві
Інтерактивне мистецтво — жанр мистецтва, в якому глядачі беруть участь у створенні предмета мистецтва, надаючи інформацію для визначення результату. На відміну від традиційних видів мистецтва, де взаємодія глядача — це лише розумова подія, інтерактивність дозволяє здійснювати різні види пошуку, встановлення або внеску в твір мистецтва, що виходить далеко за межі чисто розумової діяльності. Інтерактивність як засіб створює сенс твору мистецтва.
Інтерактивні мистецькі інсталяції, як правило, працюють на комп'ютері і часто покладаються на датчики, які вимірюють температуру, реагують на рух, близькість та інші метеорологічні явища, які запрограмували для отримання відповідей на основі дій учасника. В інтерактивних творах мистецтва як спостерігач, так і машина працюють разом, щоб створити абсолютно унікальну ілюстрацію для кожної аудиторії для спостереження. Однак не всі спостерігачі уявляють одну і ту ж картину. Оскільки це інтерактивне мистецтво, кожен спостерігач робить власну інтерпретацію твору мистецтва, і вона може відрізнятись від поглядів іншого спостерігача.
Інтерактивне мистецтво відрізняється від генеративного мистецтва тим, що воно є діалогом між ілюстрацією та учасником; зокрема, учасник має свободу дії або здатність, навіть ненавмисно, впливати на твір мистецтва, і, крім того, його запрошують робити це в контексті твору, тобто робота передбачає взаємодію. Ми можемо вважати, що робота враховує свого відвідувача. У дедалі більшій кількості випадків інсталяція можі буде визначена як адаптивне середовище, особливо те, що створене архітекторами та дизайнерами. На відміну від цього, генеративне мистецтво, яке може бути інтерактивним, але не адаптивне як таке, має тенденцію бути монологом — витвір мистецтва може змінюватися або еволювати в присутності глядача, але глядач може не бути залученим у реакції, а просто насолоджуватися процесом.
Історія
На думку сучасного медіа-художника та теоретика Моріса Бенаюна, першим твором інтерактивного мистецтва слід вважати роботу, виконану Парразієм під час його мистецького конкурсу із Зевсісом, описаного Плінієм, у V столітті до нашої ери, коли Зевсіс намагався розкрити намальовану завісу. Робота набуває свій зміст від жесту Зевсіса і без нього не існувала б. Зевсіс своїм жестом став частиною праці Паррасія. Це вказує на те, що специфіка інтерактивного мистецтва менше полягає у використанні комп'ютерів, ніж у якості запропонованих «ситуацій» та залученні «Іншого» у процесі строрення сенсу . Тим не менш, комп'ютери полегшили це завдання і відкрили поле віртуальності — потенційного виникнення несподіваних (хоча можливо заздалегідь написаних) майбутніх подій — для сучасного мистецтва.
Деякі з найперших прикладів інтерактивного мистецтва були створені ще в 1920-х роках. Прикладом є твір Марселя Дюшана під назвою Ротаційні скляні пластини . Твір передбав щоб глядач включив машину і знаходився на відстані одного метра, щоб побачити оптичну ілюзію.
Нинішня ідея інтерактивного мистецтва почала розвиватися в 1960-х роках з частково політичних причин. Тоді багато людей вважали недоречним, щоб художники несли лише творчу силу в своїх роботах . Ті митці, які дотримувались цього погляду, хотіли надати аудиторії їх власну участь у мистецькому процесі. Ранній приклад можна знайти на початку 1960-х років у «картині-зміни» Роя Аскотта, про якого Френк Поппер писав: «Аскотт був одним із перших художників, які започаткували загальну участь глядачів». Окрім «політичної» точки зору, сьогодні також зрозуміло, що взаємодія та залучення глядача мали позитивну роль у творчому процесі .
У 1970-х художники почали використовувати нові технології, щоб експериментувати з живими виставами та взаємодіяти через пряму трансляцію відео та аудіо.
Інтерактивне мистецтво стало важливим явищем завдяки появі комп'ютерної інтерактивності в 90-х роках. Разом із цим з'явився новий вид мистецького досвіду. Аудиторія та машини тепер могли легше співпрацювати у діалозі, з метою створення унікального твору мистецтва для будь-якої аудиторії. Наприкінці 1990-х музеї та галереї почали все частіше залучати форми мистецтва у свої шоу, деякі навіть присвячували їм цілі виставки. Це продовжується сьогодні і лише поширюється завдяки збільшенню комунікацій за допомогою цифрових носіїв.
За останні 10–15 років була створена гібридна динамічна дисципліна, що спирається на спільні інтереси окремих художників та архітекторів. Межі дисципліни стираються, і значна кількість архітекторів та інтерактивних дизайнерів долучили цифрових художників до створення нових інтерфейсів і покращення в методах отримання вводу спостерігача.
Форми
Існує багато різних форм інтерактивного мистецтва, такі як інтерактивний танець, музика та навіть драма. Нові технології, насамперед комп'ютерні, започаткували новий клас інтерактивного мистецтва. Прикладами такого інтерактивного мистецтва є інсталяційне мистецтво, інтерактивна архітектура, інтерактивний фільм та інтерактивний сторітеллінг . Оскільки в інтерактиві є передбачуваний учасник, інтерактивне мистецтво має глибокий зв'язок із мистецтвом перформансу.
Вплив
Естетичний вплив інтерактивного мистецтва є глибшим, ніж очікувалося.
Прихильники більш «традиційного» сучасного мистецтва вбачають у використанні комп'ютерів спосіб врівноважити художні недоліки. Інші вважають, що мистецтво полягає не в досягненні формальної форми твору, а в розробці правил, які визначають еволюцію форми відповідно до якості діалогу.
Події та місця
Існує низка всесвітньо важливих фестивалів та виставок інтерактивного та медіа-мистецтв. Prix Ars Electronica — це великий щорічний конкурс та виставка, яка присуджує нагороди видатним зразкам інтерактивного мистецтва (на базі технологій). Такі події відбуваються в Данії, Німеччині, Бразилії, Англії та інших країнах.
CAiiA, Центр перспективних досліджень в області інтерактивних мистецтв, вперше створений Роєм Аскоттом в 1994 році в Університеті Уельсу, штат Ньюпорт, а пізніше в 2003 році як Планетарний колегіум, став першим докторським та постдокторським дослідницьким центром, створеним спеціально для досліджень в сфері інтерактивного мистецтва .
Зараз інтерактивна архітектура встановлена на фасадах будівель та у складі них, у фойє, музеях та великих громадських просторах, включаючи аеропорти, у ряді великих міст. Провідні музеї, наприклад, Національна галерея, Музей Тейта, Вікторії та Альберта та Науковий музей у Лондоні були першими розробниками інтерактивних технологій, роблячи інвестиції в освітні ресурси, і пізніше, у творче використання MP3-програвачів для відвідувачів. У 2004 році музей Вікторії та Альберта доручив куратору та автору Люсі Буллівант написати «Responsive Environment» (2006) — першу публікацію такого роду. Інтерактивних дизайнерів часто замовляють для музейних експозицій; деякі з них спеціалізуються на обчислювальних носіях.
Інструменти
- Wiring, перша платформа для прототипування електроніки з відкритим кодом, що складається з мови програмування, інтегрованого середовища розробки (IDE) та мікроконтролера з однією платою . Він був розроблений, починаючи з 2003 року Ернандо Барраганом, і був популяризований під назвою Arduino
- Набір інструментів фізичних обчислень / електроніки Arduino для інтерактивних об'єктів та інсталяцій
- Датчики та інтерфейси I-CubeX для інтерактивних носіїв
- Мова програмування Max / MSP для інтерактивних медіа
- Обробка (мова програмування), що використовується для багатьох інтерактивних художніх проектів
- OpenFrameworks — інструмент з відкритим кодом, подібний до Processing, що використовується для багатьох інтерактивних проектів
- Pure Data — мова програмування з відкритим кодом для інтерактивної комп'ютерної музики та мультимедійних творів
Примітки
- Chambre à Musique:http://www.ludicart.com/historique/Chambre%20à%20Musique%20CCL/Chambre_a_Musique_CCL.html [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.]
- . Marc Lee. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 26 грудня 2018.
- Soler-Adillon, Joan (21 грудня 2015). . Artnodes (англ.). 0 (16). doi:10.7238/a.v0i16.2744. ISSN 1695-5951. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.
- Paul, C: Digital Art, page 67. Thames & Hudson Inc, 2003.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- Muller, L, Edmonds, E, Connel, M: «Living laboratories for interactive art», CoDesign, 2(4):3
- Paul, C: Digital Art, page 11. Thames & Hudson Inc, 2003.
- Popper, Frank (2007). From Technological to Virtual Art. Cambridge, MA: MIT Press. p. 77.
- Edmonds, E, Muller, L, Connel, M: «On creative engagement», Visual Communication, 5(307):3
- Paul, C: Digital Art, page 18. Thames & Hudson Inc, 2003.
- Paul, C: Digital Art, page 23. Thames & Hudson Inc, 2003.
- Dannenberg, R, Bates, J: «A model for interactive art [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]», Proceedings of the Fifth Biennial Symposium for Arts and Technology, 51(78):2
- Dannenberg, R, Bates, J: «A model for interactive art», Proceedings of the Fifth Biennial Symposium for Arts and Technology, 51(78):1
- Dixon, Steve (2007). Digital Performance A History of New Media in Theater, Dance, Performance Art, and Installation. Boston: MIT Press. с. 2, 3, 4, 5, 6. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Interaktivne mistectvo ce riznovid media mistectva yakij zaluchaye glyadacha do uchasti u misteckomu procesi Deyaki interaktivni mistecki instalyaciyi dosyagayut cogo dozvolyayuchi sposterigachevi oglyadati hudozhnij ob yekt Inshi peredbachayut shob glyadach sam stav chastinoyu tvoru mistectva Muzichna kimnata 1983 Zhan Robert Sedano ta Solvejg de Ori Monpelye Franciya Mauricio Bolonyini Seriya Kolektivnij rozum mashin 2000 10 000 Moving Cities 2018 Mark Li bagatokoristuvacka gra z dopovnenoyu realnistyu artinstalyaciya Tvori cogo vidu mistectva chasto stvoryuyutsya z vikoristannya komp yuteriv interfejsiv a inodi i datchikiv dlya reaguvannya na ruh zmini temparatur meteorologichni zmini abo inshi tipi zmin Bilshist zrazkiv virtualnogo net artu ta elektronnogo mistectva ye visokointeraktivnimi Inodi vidviduvachi mozhut peremishatis v gipertekstovomu seredovishi Deyaki tvori otrimuyut tekstovij abo vizualnij vvid zzovni Inodi auditoriya mozhe vplivati na hid vistavi abo navit brati v nij uchast Hocha deyaki z najpershih zrazkiv interaktivnogo mistectva datuyutsya 20 mi rokami bilshist tvoriv cifrovogo mistectva oficijno ne potrapili u misteckij svit do kincya 1990 h Z momentu cogo debyutu znachna kilkist muzeyiv ta majdanchikiv vse chastishe doluchayetsya do virobnictva cifrovih ta interaktivnih tvoriv mistectva Cej zhanr mistectva prodovzhuye zrostati i rozvivatisya desho strimko cherez subkulturu v Interneti a takozh cherez masshtabni miski instalyaciyi Interaktivnist u mistectviGranichni funkciyi 1998 interaktivna proyekciya pidlogi Skottom Snibbe v Interkommunikacijnomu centri NTT u Tokio Interaktivne mistectvo zhanr mistectva v yakomu glyadachi berut uchast u stvorenni predmeta mistectva nadayuchi informaciyu dlya viznachennya rezultatu Na vidminu vid tradicijnih vidiv mistectva de vzayemodiya glyadacha ce lishe rozumova podiya interaktivnist dozvolyaye zdijsnyuvati rizni vidi poshuku vstanovlennya abo vnesku v tvir mistectva sho vihodit daleko za mezhi chisto rozumovoyi diyalnosti Interaktivnist yak zasib stvoryuye sens tvoru mistectva Interaktivni mistecki instalyaciyi yak pravilo pracyuyut na komp yuteri i chasto pokladayutsya na datchiki yaki vimiryuyut temperaturu reaguyut na ruh blizkist ta inshi meteorologichni yavisha yaki zaprogramuvali dlya otrimannya vidpovidej na osnovi dij uchasnika V interaktivnih tvorah mistectva yak sposterigach tak i mashina pracyuyut razom shob stvoriti absolyutno unikalnu ilyustraciyu dlya kozhnoyi auditoriyi dlya sposterezhennya Odnak ne vsi sposterigachi uyavlyayut odnu i tu zh kartinu Oskilki ce interaktivne mistectvo kozhen sposterigach robit vlasnu interpretaciyu tvoru mistectva i vona mozhe vidriznyatis vid poglyadiv inshogo sposterigacha Interaktivne mistectvo vidriznyayetsya vid generativnogo mistectva tim sho vono ye dialogom mizh ilyustraciyeyu ta uchasnikom zokrema uchasnik maye svobodu diyi abo zdatnist navit nenavmisno vplivati na tvir mistectva i krim togo jogo zaproshuyut robiti ce v konteksti tvoru tobto robota peredbachaye vzayemodiyu Mi mozhemo vvazhati sho robota vrahovuye svogo vidviduvacha U dedali bilshij kilkosti vipadkiv instalyaciya mozhi bude viznachena yak adaptivne seredovishe osoblivo te sho stvorene arhitektorami ta dizajnerami Na vidminu vid cogo generativne mistectvo yake mozhe buti interaktivnim ale ne adaptivne yak take maye tendenciyu buti monologom vitvir mistectva mozhe zminyuvatisya abo evolyuvati v prisutnosti glyadacha ale glyadach mozhe ne buti zaluchenim u reakciyi a prosto nasolodzhuvatisya procesom IstoriyaNa dumku suchasnogo media hudozhnika ta teoretika Morisa Benayuna pershim tvorom interaktivnogo mistectva slid vvazhati robotu vikonanu Parraziyem pid chas jogo misteckogo konkursu iz Zevsisom opisanogo Pliniyem u V stolitti do nashoyi eri koli Zevsis namagavsya rozkriti namalovanu zavisu Robota nabuvaye svij zmist vid zhestu Zevsisa i bez nogo ne isnuvala b Zevsis svoyim zhestom stav chastinoyu praci Parrasiya Ce vkazuye na te sho specifika interaktivnogo mistectva menshe polyagaye u vikoristanni komp yuteriv nizh u yakosti zaproponovanih situacij ta zaluchenni Inshogo u procesi strorennya sensu Tim ne mensh komp yuteri polegshili ce zavdannya i vidkrili pole virtualnosti potencijnogo viniknennya nespodivanih hocha mozhlivo zazdalegid napisanih majbutnih podij dlya suchasnogo mistectva Deyaki z najpershih prikladiv interaktivnogo mistectva buli stvoreni she v 1920 h rokah Prikladom ye tvir Marselya Dyushana pid nazvoyu Rotacijni sklyani plastini Tvir peredbav shob glyadach vklyuchiv mashinu i znahodivsya na vidstani odnogo metra shob pobachiti optichnu ilyuziyu Ninishnya ideya interaktivnogo mistectva pochala rozvivatisya v 1960 h rokah z chastkovo politichnih prichin Todi bagato lyudej vvazhali nedorechnim shob hudozhniki nesli lishe tvorchu silu v svoyih robotah Ti mitci yaki dotrimuvalis cogo poglyadu hotili nadati auditoriyi yih vlasnu uchast u misteckomu procesi Rannij priklad mozhna znajti na pochatku 1960 h rokiv u kartini zmini Roya Askotta pro yakogo Frenk Popper pisav Askott buv odnim iz pershih hudozhnikiv yaki zapochatkuvali zagalnu uchast glyadachiv Okrim politichnoyi tochki zoru sogodni takozh zrozumilo sho vzayemodiya ta zaluchennya glyadacha mali pozitivnu rol u tvorchomu procesi U 1970 h hudozhniki pochali vikoristovuvati novi tehnologiyi shob eksperimentuvati z zhivimi vistavami ta vzayemodiyati cherez pryamu translyaciyu video ta audio Interaktivne mistectvo stalo vazhlivim yavishem zavdyaki poyavi komp yuternoyi interaktivnosti v 90 h rokah Razom iz cim z yavivsya novij vid misteckogo dosvidu Auditoriya ta mashini teper mogli legshe spivpracyuvati u dialozi z metoyu stvorennya unikalnogo tvoru mistectva dlya bud yakoyi auditoriyi Naprikinci 1990 h muzeyi ta galereyi pochali vse chastishe zaluchati formi mistectva u svoyi shou deyaki navit prisvyachuvali yim cili vistavki Ce prodovzhuyetsya sogodni i lishe poshiryuyetsya zavdyaki zbilshennyu komunikacij za dopomogoyu cifrovih nosiyiv Za ostanni 10 15 rokiv bula stvorena gibridna dinamichna disciplina sho spirayetsya na spilni interesi okremih hudozhnikiv ta arhitektoriv Mezhi disciplini stirayutsya i znachna kilkist arhitektoriv ta interaktivnih dizajneriv doluchili cifrovih hudozhnikiv do stvorennya novih interfejsiv i pokrashennya v metodah otrimannya vvodu sposterigacha FormiIsnuye bagato riznih form interaktivnogo mistectva taki yak interaktivnij tanec muzika ta navit drama Novi tehnologiyi nasampered komp yuterni zapochatkuvali novij klas interaktivnogo mistectva Prikladami takogo interaktivnogo mistectva ye instalyacijne mistectvo interaktivna arhitektura interaktivnij film ta interaktivnij storitelling Oskilki v interaktivi ye peredbachuvanij uchasnik interaktivne mistectvo maye glibokij zv yazok iz mistectvom performansu VplivEstetichnij vpliv interaktivnogo mistectva ye glibshim nizh ochikuvalosya Prihilniki bilsh tradicijnogo suchasnogo mistectva vbachayut u vikoristanni komp yuteriv sposib vrivnovazhiti hudozhni nedoliki Inshi vvazhayut sho mistectvo polyagaye ne v dosyagnenni formalnoyi formi tvoru a v rozrobci pravil yaki viznachayut evolyuciyu formi vidpovidno do yakosti dialogu Podiyi ta miscyaIsnuye nizka vsesvitno vazhlivih festivaliv ta vistavok interaktivnogo ta media mistectv Prix Ars Electronica ce velikij shorichnij konkurs ta vistavka yaka prisudzhuye nagorodi vidatnim zrazkam interaktivnogo mistectva na bazi tehnologij Taki podiyi vidbuvayutsya v Daniyi Nimechchini Braziliyi Angliyi ta inshih krayinah CAiiA Centr perspektivnih doslidzhen v oblasti interaktivnih mistectv vpershe stvorenij Royem Askottom v 1994 roci v Universiteti Uelsu shtat Nyuport a piznishe v 2003 roci yak Planetarnij kolegium stav pershim doktorskim ta postdoktorskim doslidnickim centrom stvorenim specialno dlya doslidzhen v sferi interaktivnogo mistectva Zaraz interaktivna arhitektura vstanovlena na fasadah budivel ta u skladi nih u fojye muzeyah ta velikih gromadskih prostorah vklyuchayuchi aeroporti u ryadi velikih mist Providni muzeyi napriklad Nacionalna galereya Muzej Tejta Viktoriyi ta Alberta ta Naukovij muzej u Londoni buli pershimi rozrobnikami interaktivnih tehnologij roblyachi investiciyi v osvitni resursi i piznishe u tvorche vikoristannya MP3 progravachiv dlya vidviduvachiv U 2004 roci muzej Viktoriyi ta Alberta doruchiv kuratoru ta avtoru Lyusi Bullivant napisati Responsive Environment 2006 pershu publikaciyu takogo rodu Interaktivnih dizajneriv chasto zamovlyayut dlya muzejnih ekspozicij deyaki z nih specializuyutsya na obchislyuvalnih nosiyah InstrumentiWiring persha platforma dlya prototipuvannya elektroniki z vidkritim kodom sho skladayetsya z movi programuvannya integrovanogo seredovisha rozrobki IDE ta mikrokontrolera z odniyeyu platoyu Vin buv rozroblenij pochinayuchi z 2003 roku Ernando Barraganom i buv populyarizovanij pid nazvoyu Arduino Nabir instrumentiv fizichnih obchislen elektroniki Arduino dlya interaktivnih ob yektiv ta instalyacij Datchiki ta interfejsi I CubeX dlya interaktivnih nosiyiv Mova programuvannya Max MSP dlya interaktivnih media Obrobka mova programuvannya sho vikoristovuyetsya dlya bagatoh interaktivnih hudozhnih proektiv OpenFrameworks instrument z vidkritim kodom podibnij do Processing sho vikoristovuyetsya dlya bagatoh interaktivnih proektiv Pure Data mova programuvannya z vidkritim kodom dlya interaktivnoyi komp yuternoyi muziki ta multimedijnih tvorivPrimitkiChambre a Musique http www ludicart com historique Chambre 20a 20Musique 20CCL Chambre a Musique CCL html 4 lipnya 2020 u Wayback Machine Marc Lee Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 26 grudnya 2018 Soler Adillon Joan 21 grudnya 2015 Artnodes angl 0 16 doi 10 7238 a v0i16 2744 ISSN 1695 5951 Arhiv originalu za 6 travnya 2016 Procitovano 30 kvitnya 2016 Paul C Digital Art page 67 Thames amp Hudson Inc 2003 Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 Muller L Edmonds E Connel M Living laboratories for interactive art CoDesign 2 4 3 Paul C Digital Art page 11 Thames amp Hudson Inc 2003 Popper Frank 2007 From Technological to Virtual Art Cambridge MA MIT Press p 77 ISBN 978 0 262 16230 2 Edmonds E Muller L Connel M On creative engagement Visual Communication 5 307 3 Paul C Digital Art page 18 Thames amp Hudson Inc 2003 Paul C Digital Art page 23 Thames amp Hudson Inc 2003 Dannenberg R Bates J A model for interactive art 11 serpnya 2017 u Wayback Machine Proceedings of the Fifth Biennial Symposium for Arts and Technology 51 78 2 Dannenberg R Bates J A model for interactive art Proceedings of the Fifth Biennial Symposium for Arts and Technology 51 78 1 Dixon Steve 2007 Digital Performance A History of New Media in Theater Dance Performance Art and Installation Boston MIT Press s 2 3 4 5 6 ISBN 9780262042352