Інна Іларіонівна Крижанівська | |
---|---|
Народилася | 12 (25) червня 1913 Черкаси |
Померла | 30 листопада 2004 (91 рік) |
Країна | СРСР |
Діяльність | терапевтка |
Alma mater | Дніпропетровський медичний інститут |
Галузь | терапія |
Заклад | Дніпровський державний медичний університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Інна Іларіонівна Крижанівська (12 (25) червня 1913, Черкаси — 30 листопада 2004) — український терапевт, доктор медичних наук, професор (з 1959 року).
Біографія
Народилася 12 (25 червня) 1913 року в місті Черкасах в родині вчителів. Після закінчення школи вступила до Дніпропетровського медичного технікуму, який закінчила з відзнакою. За направленням працювала фельдшером на заводі імені Петровського. Як відмінниця, без екзаменів, була прийнята на лікувальний факультет Дніпропетровського медичного інституту і в 1938 році отримала диплом також з відзнакою.
По закінченні навчання працювала лікарем-ординатором, завідувачем терапевтичним відділенням Ігренської психіатричної лікарні у Дніпропетровську, з 1940 року — головним лікарем обласної лікарні у місті Чернівцях. Влітку 1941 року переїхала до Сімферополя і вступила до клінічної ординатури кафедри внутрішніх хвороб Кримського медичного інституту. Під час німецько-радянської війни, разом з двома малолітніми синами була евакуйована спочатку до Краснодарського краю, а потім до Грузії, де вона працювала сільським дільничим лікарем.
У 1943 році з сім'єю повернулася до відвойованого Дніпропетровська, почала працювати лікарем-ординатором, потім завідувачем терапевтичного відділення обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова. У 1944 році вступила в ряди ВКП(б). З 1947 року працювала асистентом кафедри факультетської терапії. У 1953 році захистила кандидатську дисертацію, у 1957 році — докторську на тему: «До оцінки лікувальної дії вітаміну В1 при хронічній недостатності кровообігу у світлі обмінних процесів».
З 1956 до 1957 рік завідувала кафедрою факультетської терапії-2 Дніпропетровського медичного інституту, а у 1957–1959 роках — кафедрою факультетської та госпітальної терапії медичного факультету . Побувала у Монголії ще двічі:
- у 1969 році протягом 20 днів консультувала важких хворих, читала лекції лікарям;
- у 1976 році брала участь у з'їзді медичних працівників, присвяченому 55-річчю охорони здоров'я у МНР.
З 1959 по 1989 рік очолювала кафедру госпітальної терапії Дніпропетровського медичного інституту, з 1989 року — професор-консультант кафедри. З 1959 року — проректор з навчальної роботи, а з серпня 1964 до липня 1981 року працювала на посаді ректора Дніпропетровського медичного інституту. Під її керівництвом було створено два нових факультети: стоматологічний і факультет удосконалення лікарів, побудовано п'ять будівель студентських гуртожитків.
Померла 30 листопада 2004 року. Похована у Дніпропетровську на Запорізькому кладовищі.
Наукова діяльність
Автор і співавтор понад 300 праць, в тому числі 11 монографій, в галузі захворювань серцево-судинної системи. Створила кардіологічну школу. Займалася вивченням бронхіальної астми, тромбоутворення, профпатології, патології печінки, виразкової хвороби, дифузійних захворювань сполучної тканини, цукрового діабету, розвинула систему виховання студентської молоді.
Під її керівництвом виконано 9 докторських і 49 кандидатських дисертацій.
Громадська діяльність
Обиралась депутатом Верховної Ради УРСР 7—8 скликань (1967–1975 роки), депутатом Дніпропетровської обласної ради, заступником голови Комітету радянських жінок, головою правління обласного комітету Радянського Фонду миру, головою правління обласного товариства терапевтів, членом правління республіканського наукового товариства терапевтів, головою ради Будинку вчених та членом народного музею історії Дніпропетровського медичного інституту.
Відзнаки
Заслужений діяч науки УРСР (з 1968 року), заслужений працівник вищої школи УРСР, «Відмінник охорони здоров'я».
Нагороджена орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденами Жовтневої Революції, Дружби народів та княгині Ольги ІІІ ступеня, сімома медалями, зокрема: «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1946), «Ветеран праці», срібною медаллю ВДНГ України.
Її ім'я занесено до видання «Жінки України».
Примітки
- Российский некрополь. Федеральний некрополистический проект [ 11 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Cholovik Inna Ilarionivna KrizhanivskaNarodilasya12 25 chervnya 1913 1913 06 25 CherkasiPomerla30 listopada 2004 2004 11 30 91 rik Krayina SRSRDiyalnistterapevtkaAlma materDnipropetrovskij medichnij institutGaluzterapiyaZakladDniprovskij derzhavnij medichnij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor medichnih naukPartiyaKPRSNagorodiSRSR Vidminnik ohoroni zdorov ya SRSRMedal Veteran praci Ukrayina Orden knyagini Olgi III stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krizhanivska Inna Ilarionivna Krizhanivska 12 25 chervnya 1913 19130625 Cherkasi 30 listopada 2004 ukrayinskij terapevt doktor medichnih nauk profesor z 1959 roku BiografiyaNarodilasya 12 25 chervnya 1913 roku v misti Cherkasah v rodini vchiteliv Pislya zakinchennya shkoli vstupila do Dnipropetrovskogo medichnogo tehnikumu yakij zakinchila z vidznakoyu Za napravlennyam pracyuvala feldsherom na zavodi imeni Petrovskogo Yak vidminnicya bez ekzameniv bula prijnyata na likuvalnij fakultet Dnipropetrovskogo medichnogo institutu i v 1938 roci otrimala diplom takozh z vidznakoyu Po zakinchenni navchannya pracyuvala likarem ordinatorom zaviduvachem terapevtichnim viddilennyam Igrenskoyi psihiatrichnoyi likarni u Dnipropetrovsku z 1940 roku golovnim likarem oblasnoyi likarni u misti Chernivcyah Vlitku 1941 roku pereyihala do Simferopolya i vstupila do klinichnoyi ordinaturi kafedri vnutrishnih hvorob Krimskogo medichnogo institutu Pid chas nimecko radyanskoyi vijni razom z dvoma malolitnimi sinami bula evakujovana spochatku do Krasnodarskogo krayu a potim do Gruziyi de vona pracyuvala silskim dilnichim likarem U 1943 roci z sim yeyu povernulasya do vidvojovanogo Dnipropetrovska pochala pracyuvati likarem ordinatorom potim zaviduvachem terapevtichnogo viddilennya oblasnoyi klinichnoyi likarni imeni I I Mechnikova U 1944 roci vstupila v ryadi VKP b Z 1947 roku pracyuvala asistentom kafedri fakultetskoyi terapiyi U 1953 roci zahistila kandidatsku disertaciyu u 1957 roci doktorsku na temu Do ocinki likuvalnoyi diyi vitaminu V1 pri hronichnij nedostatnosti krovoobigu u svitli obminnih procesiv Z 1956 do 1957 rik zaviduvala kafedroyu fakultetskoyi terapiyi 2 Dnipropetrovskogo medichnogo institutu a u 1957 1959 rokah kafedroyu fakultetskoyi ta gospitalnoyi terapiyi medichnogo fakultetu Pobuvala u Mongoliyi she dvichi u 1969 roci protyagom 20 dniv konsultuvala vazhkih hvorih chitala lekciyi likaryam u 1976 roci brala uchast u z yizdi medichnih pracivnikiv prisvyachenomu 55 richchyu ohoroni zdorov ya u MNR Z 1959 po 1989 rik ocholyuvala kafedru gospitalnoyi terapiyi Dnipropetrovskogo medichnogo institutu z 1989 roku profesor konsultant kafedri Z 1959 roku prorektor z navchalnoyi roboti a z serpnya 1964 do lipnya 1981 roku pracyuvala na posadi rektora Dnipropetrovskogo medichnogo institutu Pid yiyi kerivnictvom bulo stvoreno dva novih fakulteti stomatologichnij i fakultet udoskonalennya likariv pobudovano p yat budivel studentskih gurtozhitkiv Pomerla 30 listopada 2004 roku Pohovana u Dnipropetrovsku na Zaporizkomu kladovishi Naukova diyalnistAvtor i spivavtor ponad 300 prac v tomu chisli 11 monografij v galuzi zahvoryuvan sercevo sudinnoyi sistemi Stvorila kardiologichnu shkolu Zajmalasya vivchennyam bronhialnoyi astmi tromboutvorennya profpatologiyi patologiyi pechinki virazkovoyi hvorobi difuzijnih zahvoryuvan spoluchnoyi tkanini cukrovogo diabetu rozvinula sistemu vihovannya studentskoyi molodi Pid yiyi kerivnictvom vikonano 9 doktorskih i 49 kandidatskih disertacij Gromadska diyalnistMemorialna doshka I I Krizhanivskoyi v Dnipri Obiralas deputatom Verhovnoyi Radi URSR 7 8 sklikan 1967 1975 roki deputatom Dnipropetrovskoyi oblasnoyi radi zastupnikom golovi Komitetu radyanskih zhinok golovoyu pravlinnya oblasnogo komitetu Radyanskogo Fondu miru golovoyu pravlinnya oblasnogo tovaristva terapevtiv chlenom pravlinnya respublikanskogo naukovogo tovaristva terapevtiv golovoyu radi Budinku vchenih ta chlenom narodnogo muzeyu istoriyi Dnipropetrovskogo medichnogo institutu VidznakiZasluzhenij diyach nauki URSR z 1968 roku zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli URSR Vidminnik ohoroni zdorov ya Nagorodzhena ordenom Lenina dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ordenami Zhovtnevoyi Revolyuciyi Druzhbi narodiv ta knyagini Olgi III stupenya simoma medalyami zokrema Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1946 Veteran praci sribnoyu medallyu VDNG Ukrayini Yiyi im ya zaneseno do vidannya Zhinki Ukrayini PrimitkiRossijskij nekropol Federalnij nekropolisticheskij proekt 11 travnya 2016 u Wayback Machine ros LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985