Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Інду́стрія Голоко́сту» — книга американського автора, політолога Нормана Фінкельштейна. Після появи книги «Індустрія Голокосту: Міркування про експлуатацію страждання євреїв» (англ. The Holocaust Industry: Reflections on the Exploitation of Jewish Suffering) цей термін використовується переважно для критики зловживання пам'яттю Голокосту. У своїй дещо контроверсійній книзі автор стверджує, що певні кола в США та Ізраїлі зловживають та експлуатують пам'ять Голокосту для власного збагачення і виправдовування дій Ізраїлю на Близькому Сході. Ці твердження і книга набули неабиякого розглосу: і схвальних відгуків, і гострої критики — як у США, так і в інших країнах.
Твердження автора
У своїй книзі Норман Фінкельштейн пояснює, що ця тема для нього — сина жертв Голокосту має велике персональне значення і називає написання її справою честі. Він пояснює необхідність написання цієї книги тим фактом, що на його думку виникла ціла індустрія, яка займається відвертою експлуатацією пам'яті Голокосту і тим самим плюндрує та спотворює пам'ять про страждання людей, а також цим самим сприяє зростанню антисемітизму у світі. Він зокрема стверджує, що:
- впливові єврейські організації експлуатують трагедію Голокосту задля політичного та фінансового зиску.
- існують численні шахраї, які приписують себе до жертв Голокосту і що сама кількість жертв штучно завищується.
- звинувачує Індустрію Голокосту в монополізації страждань; стверджує, що трагедія єврейського Голокосту штучно перебільшується як незрівнянна трагедія людства, гірша за всі інші.
- деякі організації, які представляли інтереси жертв Голокосту не завжди виплачували всі кошти компенсацій потерпілим, привласнили деякі кошти і використовують гроші для увіковічнення індустрії Голокосту.
- інші народи загалом і безпідставно звинувачуються у неприродній ненависті до євреїв і в активній участі у їх винищенні.
- піддає критиці той факт, що компенсація вимагається від німців і швейцарців і ігнорується така ж практика американських банків під час війни.
Автор стверджує, що до 1967 року ніхто не цікавився загибеллю євреїв в роки Другої Світової війни. Менш всіх цим цікавилися американські євреї. Так, з 1945 по 1967 рік у США вийшло лише дві книги на цю тему, причому і вони пройшли не поміченими широкою громадськістю. У 1967 році Тель-Авів переміг своїх арабських сусідів у так званій Шестиденній війні. Американці помітили успіхи євреїв і зробили ставку на них в своїй близькосхідній політиці. Тільки після цього американські євреї стали розкручувати пропагандистський апарат Голокосту. З його допомогою вони захищали і виправдовували порушення прав людини на окупованих арабських територіях. Чим більше палестинців гинуло від сіоністських куль, тим голосніше кричали американські євреї про нацистські газові камери. «Ізраїль» і Голокост стали стовпами нової єврейської релігії в США, підмінивши собою ортодоксальний юдаїзм.
З кінця 60-х, як стверджує Фінкельштейн, «процес пішов»: росло багатство американських євреїв і їх вплив у держапараті і пресі США. 30 % найбагатших людей Америки, 30 % міністрів і банкірів, 20 % професорів університетів, 50 % провідних юристів — євреї. Їм же належить близько половини всіх капіталів Уолл-Стріта. Міф про вічно гнаний і переслідуваний народ та про страшний Голокост став необхідним — не тільки для захисту єврейської держави, але і для захисту своїх біржових махінаторів і олігархів від критики тих, кого вони обирають і роблять жебраками. Варто сказати хоча б півслова про єврея-шахрая, як ЗМІ, що належать власникам з «обраного народу», негайно нагадують всім про страхіття Освенціма і про «незліченних єврейських жертв».
«За допомогою розповідей про Голокост, — пише Фінкельштейн, — одну з найсильніших у військовому сенсі країн світу (Ізраїль) з жахливими порушеннями прав людини представляють „потенційною жертвою“, а найбільш процвітаючу в США етнічну групу — нещасними біженцями. Статус жертви дає в першу чергу імунітет від заслуженої критики».
Автор «Індустрії Голокосту» доводить, що лідери єврейської громади здобули мільйони і навіть мільярди доларів на розкручуванні історії Голокосту, в той час як справжнім жертвам нацизму перепали тільки жалюгідні крихти. Так, з мільярдів доларів, викачаних єврейською верхівкою з Німеччини, люди типу колишнього держсекретаря США Лоренса Іглебергера отримують 300 тисяч доларів на рік, а батьки того ж Фінкельштейна за всі свої муки і табори — лише одноразову подачку в три тисячі доларів. Тільки 15 % німецьких компенсацій, отриманих на «незаможних страждальців», досягли мети, інше застрягло в каналах і в кишенях єврейських організацій.
Вимоги єврейськими лідерами компенсацій перетворилися на справжнісінький рекет і здирство, заявляє Фінкельштейн. Так, швейцарські банки стали легкою здобиччю — вони залежали від американського бізнесу, і боялися дурної репутації. Ті, хто контролюють пресу США, провели кампанію наклепу та дифамації проти швейцарських банків, що носила воістину расистський характер: «швейцарці жадібні і скупі», «характер швейцарців поєднує простоту і нещирість», «швейцарці — народець, що не дав людству ні художників, ні героїв».
До цього додавався економічний бойкот — адже євреї в США стоять на чолі більшості фінансових установ і розпоряджаються трильйонами доларів пенсійних фондів. Щоб уникнути непомірних збитків, швейцарці були змушені заплатити вимагачам.
Закінчивши зі швейцарцями, єврейські організації взялися знову за Німеччину. Вони зажадали компенсацію за примусову працю, і під страхом бойкоту і судових акцій німецькі компанії теж погодилися заплатити тим, хто вже давно зробив рекет своєю єдиною професією, проголошує Норман Фінкельштейн. У той же час євреї держави «Ізраїль» відмовляються заплатити за конфісковане майно палестинців — землі, вклади, будинки. Американські євреї виступають і проти компенсацій американським неграм за роки рабства. Америка ж не думає виплачувати компенсації індіанцям за геноцид в XIX столітті.
Фінкельштейна особливо обурюють адвокати та лицедії Голокосту, такі, як, наприклад, лауреат Нобелівської премії Елі Візель, «безсоромний захисник ізраїльських злочинців, бездарний письменник, актор з вічно готовою сльозою, оплакує жертви за подібну плату в 25 тисяч доларів за виступ плюс лімузин». «Не за свій (неіснуючий) талант письменника або за відстоювання прав людини висунувся Візель. Він безпомилково підтримує інтереси, що стоять за міфом про Голокост», — зазначає письменник.
Фінкельштейн пояснює причини свого обурення: «Експлуатація Голокосту використовується для виправдання злочинної політики Ізраїлю та американської підтримки ізраїльської політики. Вимагання грошей в європейських країнах в ім'я „нужденних жертв“ принижує жертви нацистського геноциду».
Фінкельштейн висміює тезу і про «унікальність Голокосту». «Кожна історична подія унікальна в тому сенсі, що має свої особливості. Жодна з них не є абсолютно унікальною».
Письменник задає питання — чому ж ця морально і логічно неспроможна ідея лягла в основу міфу? На його думку тому, що унікальність Голокосту — це єврейський «моральний капітал», залізне алібі для «Ізраїлю» і підтвердження міфу про винятковість єврейського народу. Недарма Елі Візель постійно стверджує: «Ми, євреї, — інші, ми не такі, як усі». Він вигукує: «нас переслідують вже 2000 років. Чому? Без будь-якої причини!» Сперечатися з ним марно, тому що, на його думку, будь-яка спроба пояснити антисемітизм вже є актом антисемітизму.
Керівники вашингтонського меморіалу Голокосту боролися усіма силами проти того, щоб циган визнати такими ж жертвами нацизму, як і євреїв. Чому? Хоча циган пропорційно загинуло не менше, але визнання їх жертвами зменшило б «моральний капітал» євреїв і підірвало б тезу про унікальність єврейського страждання.
Фінкельштейн порівнює успішні зусилля євреїв отримати компенсацію за шкоду із ставленням Америки до наслідків агресії у В'єтнамі. Американці вбили 4-5 млн чоловік у Південно-Східній Азії, зруйнували 9 тисяч з 15 тисяч поселень Південного В'єтнаму і всі великі міста Півночі, залишили у В'єтнамі мільйон вдів, тим не менш, уряд США не тільки відкинув ідею компенсації, але навіть відмовилося вибачитися. Американський міністр оборони сказав: «Це була війна». Таким чином, євреї стали єдиним винятком з цього правила.
На закінчення своєї книги Норман Фінкельштейн пише: «Отримані індустрією Голокосту кошти слід було б направити на компенсацію палестинським біженцям», але сам вважає це побажання зовсім нереалістичним: кому потрібні розмови про Голокост, якщо вони не приносять грошей?
Реакція критиків
Ця книга Нормана Фінкельштейна отримала часом дуже суперечливу реакцію критиків. Схвально оцінили його працю такі провідні науковці, як Ноам Чомскі, , Александер Коберн та навіть відомий дослідник Голокосту Рауль Гільберг. Вони, зокрема відзначали що книга дійсно висвітлила глибинні проблеми зі сприйняттям Голокосту у деяких колах, і що більшість висновків автора, незважаючи на його стиль відповідають дійсності.
У своїй книзі Норман Фінкельштейн відзначав, що поштовхом для написання цієї книги, крім іншого, був твір іншого американського політолога «Голокост в американському житті», в якій автор теж висловлював подібні сумніви щодо відношення до цієї трагедії в США. Однак Пітер Новік був одним з його критиків і навіть назвав цю книжку і діяльність автора «кампанією розповсюдження ненависті». Подібної думки дотримувалися декілька інших особистостей, науковців і діячів єврейської діаспори США. Основне звинувачення проти книжки і її автора в тому, що вона живить давні стереотипи антисемітів, щодо єврейської жадібності і теорії всесвітньої сіоністської змови. Низка інших критиків відмічають також занадто різкий і образливий тон книжки, який не сприяє діалогові і спрямований тільки на розпалювання ворожнечі.
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 грудня 2007. Процитовано 20 лютого 2007.
- . Архів оригіналу за 12 березня 2007. Процитовано 20 лютого 2007.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 25 березня 2007.
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2007. Процитовано 25 березня 2007.
Джерела
- Норман Фінкельштейн. Офіційний сайт. [ 24 лютого 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- (рос.)
- Ноам Чомскі. Доля чесного інтелектуала. [ 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Джованні де Мартіс. Індустрія голокосту. Інтерв'ю. [ 14 травня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Індустрія голокосту. CNN — Книжне ревю. [ 7 квітня 2004 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indu striya Goloko stu kniga amerikanskogo avtora politologa Normana Finkelshtejna Pislya poyavi knigi Industriya Golokostu Mirkuvannya pro ekspluataciyu strazhdannya yevreyiv angl The Holocaust Industry Reflections on the Exploitation of Jewish Suffering cej termin vikoristovuyetsya perevazhno dlya kritiki zlovzhivannya pam yattyu Golokostu U svoyij desho kontroversijnij knizi avtor stverdzhuye sho pevni kola v SShA ta Izrayili zlovzhivayut ta ekspluatuyut pam yat Golokostu dlya vlasnogo zbagachennya i vipravdovuvannya dij Izrayilyu na Blizkomu Shodi Ci tverdzhennya i kniga nabuli neabiyakogo rozglosu i shvalnih vidgukiv i gostroyi kritiki yak u SShA tak i v inshih krayinah Tverdzhennya avtoraU svoyij knizi Norman Finkelshtejn poyasnyuye sho cya tema dlya nogo sina zhertv Golokostu maye velike personalne znachennya i nazivaye napisannya yiyi spravoyu chesti Vin poyasnyuye neobhidnist napisannya ciyeyi knigi tim faktom sho na jogo dumku vinikla cila industriya yaka zajmayetsya vidvertoyu ekspluataciyeyu pam yati Golokostu i tim samim plyundruye ta spotvoryuye pam yat pro strazhdannya lyudej a takozh cim samim spriyaye zrostannyu antisemitizmu u sviti Vin zokrema stverdzhuye sho vplivovi yevrejski organizaciyi ekspluatuyut tragediyu Golokostu zadlya politichnogo ta finansovogo zisku isnuyut chislenni shahrayi yaki pripisuyut sebe do zhertv Golokostu i sho sama kilkist zhertv shtuchno zavishuyetsya zvinuvachuye Industriyu Golokostu v monopolizaciyi strazhdan stverdzhuye sho tragediya yevrejskogo Golokostu shtuchno perebilshuyetsya yak nezrivnyanna tragediya lyudstva girsha za vsi inshi deyaki organizaciyi yaki predstavlyali interesi zhertv Golokostu ne zavzhdi viplachuvali vsi koshti kompensacij poterpilim privlasnili deyaki koshti i vikoristovuyut groshi dlya uvikovichnennya industriyi Golokostu inshi narodi zagalom i bezpidstavno zvinuvachuyutsya u neprirodnij nenavisti do yevreyiv i v aktivnij uchasti u yih vinishenni piddaye kritici toj fakt sho kompensaciya vimagayetsya vid nimciv i shvejcarciv i ignoruyetsya taka zh praktika amerikanskih bankiv pid chas vijni Avtor stverdzhuye sho do 1967 roku nihto ne cikavivsya zagibellyu yevreyiv v roki Drugoyi Svitovoyi vijni Mensh vsih cim cikavilisya amerikanski yevreyi Tak z 1945 po 1967 rik u SShA vijshlo lishe dvi knigi na cyu temu prichomu i voni projshli ne pomichenimi shirokoyu gromadskistyu U 1967 roci Tel Aviv peremig svoyih arabskih susidiv u tak zvanij Shestidennij vijni Amerikanci pomitili uspihi yevreyiv i zrobili stavku na nih v svoyij blizkoshidnij politici Tilki pislya cogo amerikanski yevreyi stali rozkruchuvati propagandistskij aparat Golokostu Z jogo dopomogoyu voni zahishali i vipravdovuvali porushennya prav lyudini na okupovanih arabskih teritoriyah Chim bilshe palestinciv ginulo vid sionistskih kul tim golosnishe krichali amerikanski yevreyi pro nacistski gazovi kameri Izrayil i Golokost stali stovpami novoyi yevrejskoyi religiyi v SShA pidminivshi soboyu ortodoksalnij yudayizm Z kincya 60 h yak stverdzhuye Finkelshtejn proces pishov roslo bagatstvo amerikanskih yevreyiv i yih vpliv u derzhaparati i presi SShA 30 najbagatshih lyudej Ameriki 30 ministriv i bankiriv 20 profesoriv universitetiv 50 providnih yuristiv yevreyi Yim zhe nalezhit blizko polovini vsih kapitaliv Uoll Strita Mif pro vichno gnanij i peresliduvanij narod ta pro strashnij Golokost stav neobhidnim ne tilki dlya zahistu yevrejskoyi derzhavi ale i dlya zahistu svoyih birzhovih mahinatoriv i oligarhiv vid kritiki tih kogo voni obirayut i roblyat zhebrakami Varto skazati hocha b pivslova pro yevreya shahraya yak ZMI sho nalezhat vlasnikam z obranogo narodu negajno nagaduyut vsim pro strahittya Osvencima i pro nezlichennih yevrejskih zhertv Za dopomogoyu rozpovidej pro Golokost pishe Finkelshtejn odnu z najsilnishih u vijskovomu sensi krayin svitu Izrayil z zhahlivimi porushennyami prav lyudini predstavlyayut potencijnoyu zhertvoyu a najbilsh procvitayuchu v SShA etnichnu grupu neshasnimi bizhencyami Status zhertvi daye v pershu chergu imunitet vid zasluzhenoyi kritiki Avtor Industriyi Golokostu dovodit sho lideri yevrejskoyi gromadi zdobuli miljoni i navit milyardi dolariv na rozkruchuvanni istoriyi Golokostu v toj chas yak spravzhnim zhertvam nacizmu perepali tilki zhalyugidni krihti Tak z milyardiv dolariv vikachanih yevrejskoyu verhivkoyu z Nimechchini lyudi tipu kolishnogo derzhsekretarya SShA Lorensa Iglebergera otrimuyut 300 tisyach dolariv na rik a batki togo zh Finkelshtejna za vsi svoyi muki i tabori lishe odnorazovu podachku v tri tisyachi dolariv Tilki 15 nimeckih kompensacij otrimanih na nezamozhnih strazhdalciv dosyagli meti inshe zastryaglo v kanalah i v kishenyah yevrejskih organizacij Vimogi yevrejskimi liderami kompensacij peretvorilisya na spravzhnisinkij reket i zdirstvo zayavlyaye Finkelshtejn Tak shvejcarski banki stali legkoyu zdobichchyu voni zalezhali vid amerikanskogo biznesu i boyalisya durnoyi reputaciyi Ti hto kontrolyuyut presu SShA proveli kampaniyu naklepu ta difamaciyi proti shvejcarskih bankiv sho nosila voistinu rasistskij harakter shvejcarci zhadibni i skupi harakter shvejcarciv poyednuye prostotu i neshirist shvejcarci narodec sho ne dav lyudstvu ni hudozhnikiv ni geroyiv Do cogo dodavavsya ekonomichnij bojkot adzhe yevreyi v SShA stoyat na choli bilshosti finansovih ustanov i rozporyadzhayutsya triljonami dolariv pensijnih fondiv Shob uniknuti nepomirnih zbitkiv shvejcarci buli zmusheni zaplatiti vimagacham Zakinchivshi zi shvejcarcyami yevrejski organizaciyi vzyalisya znovu za Nimechchinu Voni zazhadali kompensaciyu za primusovu pracyu i pid strahom bojkotu i sudovih akcij nimecki kompaniyi tezh pogodilisya zaplatiti tim hto vzhe davno zrobiv reket svoyeyu yedinoyu profesiyeyu progoloshuye Norman Finkelshtejn U toj zhe chas yevreyi derzhavi Izrayil vidmovlyayutsya zaplatiti za konfiskovane majno palestinciv zemli vkladi budinki Amerikanski yevreyi vistupayut i proti kompensacij amerikanskim negram za roki rabstva Amerika zh ne dumaye viplachuvati kompensaciyi indiancyam za genocid v XIX stolitti Finkelshtejna osoblivo oburyuyut advokati ta licediyi Golokostu taki yak napriklad laureat Nobelivskoyi premiyi Eli Vizel bezsoromnij zahisnik izrayilskih zlochinciv bezdarnij pismennik aktor z vichno gotovoyu slozoyu oplakuye zhertvi za podibnu platu v 25 tisyach dolariv za vistup plyus limuzin Ne za svij neisnuyuchij talant pismennika abo za vidstoyuvannya prav lyudini visunuvsya Vizel Vin bezpomilkovo pidtrimuye interesi sho stoyat za mifom pro Golokost zaznachaye pismennik Finkelshtejn poyasnyuye prichini svogo oburennya Ekspluataciya Golokostu vikoristovuyetsya dlya vipravdannya zlochinnoyi politiki Izrayilyu ta amerikanskoyi pidtrimki izrayilskoyi politiki Vimagannya groshej v yevropejskih krayinah v im ya nuzhdennih zhertv prinizhuye zhertvi nacistskogo genocidu Finkelshtejn vismiyuye tezu i pro unikalnist Golokostu Kozhna istorichna podiya unikalna v tomu sensi sho maye svoyi osoblivosti Zhodna z nih ne ye absolyutno unikalnoyu Pismennik zadaye pitannya chomu zh cya moralno i logichno nespromozhna ideya lyagla v osnovu mifu Na jogo dumku tomu sho unikalnist Golokostu ce yevrejskij moralnij kapital zalizne alibi dlya Izrayilyu i pidtverdzhennya mifu pro vinyatkovist yevrejskogo narodu Nedarma Eli Vizel postijno stverdzhuye Mi yevreyi inshi mi ne taki yak usi Vin vigukuye nas peresliduyut vzhe 2000 rokiv Chomu Bez bud yakoyi prichini Sperechatisya z nim marno tomu sho na jogo dumku bud yaka sproba poyasniti antisemitizm vzhe ye aktom antisemitizmu Kerivniki vashingtonskogo memorialu Golokostu borolisya usima silami proti togo shob cigan viznati takimi zh zhertvami nacizmu yak i yevreyiv Chomu Hocha cigan proporcijno zaginulo ne menshe ale viznannya yih zhertvami zmenshilo b moralnij kapital yevreyiv i pidirvalo b tezu pro unikalnist yevrejskogo strazhdannya Finkelshtejn porivnyuye uspishni zusillya yevreyiv otrimati kompensaciyu za shkodu iz stavlennyam Ameriki do naslidkiv agresiyi u V yetnami Amerikanci vbili 4 5 mln cholovik u Pivdenno Shidnij Aziyi zrujnuvali 9 tisyach z 15 tisyach poselen Pivdennogo V yetnamu i vsi veliki mista Pivnochi zalishili u V yetnami miljon vdiv tim ne mensh uryad SShA ne tilki vidkinuv ideyu kompensaciyi ale navit vidmovilosya vibachitisya Amerikanskij ministr oboroni skazav Ce bula vijna Takim chinom yevreyi stali yedinim vinyatkom z cogo pravila Na zakinchennya svoyeyi knigi Norman Finkelshtejn pishe Otrimani industriyeyu Golokostu koshti slid bulo b napraviti na kompensaciyu palestinskim bizhencyam ale sam vvazhaye ce pobazhannya zovsim nerealistichnim komu potribni rozmovi pro Golokost yaksho voni ne prinosyat groshej Reakciya kritikivCya kniga Normana Finkelshtejna otrimala chasom duzhe superechlivu reakciyu kritikiv Shvalno ocinili jogo pracyu taki providni naukovci yak Noam Chomski Aleksander Kobern ta navit vidomij doslidnik Golokostu Raul Gilberg Voni zokrema vidznachali sho kniga dijsno visvitlila glibinni problemi zi sprijnyattyam Golokostu u deyakih kolah i sho bilshist visnovkiv avtora nezvazhayuchi na jogo stil vidpovidayut dijsnosti U svoyij knizi Norman Finkelshtejn vidznachav sho poshtovhom dlya napisannya ciyeyi knigi krim inshogo buv tvir inshogo amerikanskogo politologa Golokost v amerikanskomu zhitti v yakij avtor tezh vislovlyuvav podibni sumnivi shodo vidnoshennya do ciyeyi tragediyi v SShA Odnak Piter Novik buv odnim z jogo kritikiv i navit nazvav cyu knizhku i diyalnist avtora kampaniyeyu rozpovsyudzhennya nenavisti Podibnoyi dumki dotrimuvalisya dekilka inshih osobistostej naukovciv i diyachiv yevrejskoyi diaspori SShA Osnovne zvinuvachennya proti knizhki i yiyi avtora v tomu sho vona zhivit davni stereotipi antisemitiv shodo yevrejskoyi zhadibnosti i teoriyi vsesvitnoyi sionistskoyi zmovi Nizka inshih kritikiv vidmichayut takozh zanadto rizkij i obrazlivij ton knizhki yakij ne spriyaye dialogovi i spryamovanij tilki na rozpalyuvannya vorozhnechi Primitki Arhiv originalu za 7 grudnya 2007 Procitovano 20 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 12 bereznya 2007 Procitovano 20 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 14 serpnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2007 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2007 Procitovano 25 bereznya 2007 DzherelaNorman Finkelshtejn Oficijnij sajt 24 lyutogo 2008 u Wayback Machine angl ros Noam Chomski Dolya chesnogo intelektuala 6 zhovtnya 2015 u Wayback Machine angl Dzhovanni de Martis Industriya golokostu Interv yu 14 travnya 2006 u Wayback Machine angl angl Industriya golokostu CNN Knizhne revyu 7 kvitnya 2004 u Wayback Machine angl