Оболдіна Інга Петрівна Стрєлкова Оболдіна дівоче прізвище Гудімова Оболдіна творчий псевдонім Стрєлкова прізвище від кол

Оболдіна Інга Петрівна (Стрєлкова-Оболдіна; дівоче прізвище — Гудімова, Оболдіна — творчий псевдонім, Стрєлкова — прізвище від колишнього чоловіка, режисера ) — російська актриса театру і кіно, театральний режисер, педагог, сценарист. Заслужена артистка Російської Федерації (2011).

Оболдіна Інга Петрівна
Оболдина Инга Петровна

Ім'я при народженні	Гудимова Инга Петровна
Народилася	23 грудня 1968(1968-12-23) (55 років) Киштим, Челябінська область, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР → Росія
Діяльність	актриса театру і кіно, театральний режисер
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва і ^d
Роки діяльності	1996 — тепер. час
IMDb	nm1320210

Нагороди та премії
Тріумф Кінотавр


Оболдіна Інга Петрівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стрєлков.

Життєпис

Народилася 23 грудня 1968(19681223) р. у м. Киштим в сім'ї інженерів. Після закінчення школи вступила на режисерський факультет . Будучи студенткою, захопилася акторською майстерністю, а також вийшла заміж за однокурсника Гарольда Стрєлкова (згодом взяла подвійне прізвище — Стрєлкова-Оболдіна). Після закінчення інституту (з червоним дипломом), два роки викладала в цьому ж закладі на кафедрі сценічної мови.

Через два роки разом з чоловіком переїхала до Москви, де вступила на акторський факультет (рос.)ГИТИС (нині — Російський інститут театрального мистецтва) (майстерня професора Петра Фоменка) та закінчила у 1997 році.

З 1996 року — актриса «СтрєлкоVТеатру» в Москві, заснованого режисером Гарольдом Стрєлковим.

У 1999—2004 рр. — ведуча актриса Московського драматичного театру «АпАРТе».

У 2003 році зіграла Варю (прийомну дочку поміщиці Раневської) в спектаклі «Вишневий сад» (за однойменною п'єсою А.П. Чехова) режисера Еймунтаса Някрошюса (спільний проект московського Фонду К.С. Станіславського і Вільнюського театру ).

Грає в спектаклях московських театрів , , державного драматичного Театру (Санкт-Петербург) та ряді інших.

У 1998 році дебютувала у кінематографі в телесеріалі «Самозванці» (реж. К. Худяков).

Зіграла понад 60 ролей в кіно і серіалах. Знялася у ряді українських картин.

Яскрава характерна і комедійна актриса.

Лауреат російських театральних і кінофестивалів.

Фестивалі і премії

1996 — Лауреат фестивалю «Московські дебюти» в номінації «Найкраща жіноча роль» (спектакль «Сахалінська дружина»)
2001 — Лауреат Першого Міжнародного фестивалю «Нова драма» в номінації «Найкраща жіноча роль» («Начиталася!..», 2001)
2003 — Лауреат Міжнародної Премії Станіславського в номінації «Найкраща жіноча роль» — театральний сезон 2002—2003 рр. («Вишневий сад», 2003)
2003 — Лауреат премії журналу «Креатив» в номінації «Креативна актриса року» («Вишневий сад», 2003)
2004 — Лауреат фестивалю камерних вистав «Золотий вік» («Фантазії Івана Петровича», 2004)
2004 — Лауреат премії «Тріумф»
2004 — МТКФ «Разом»: Приз за найкращий жіночий ансамбль («Діти Арбата», 2004)
2009 — Всеросійський Шукшинський кінофестиваль на Алтаї: Диплом «За найкращу жіночу роль» (, 2008)
2012 — III Міжнародний фестиваль туристичного кіно «Побачення з Росією» в містах Верхотур'є і Кам'янськ-Уральському: Приз в номінації «Найкращий ігровий фільм про туризм» (за роль у фільмі , 2008)
2017 — 28 Відкритий російський кінофестиваль «Кінотавр» (Сочі): Приз за найкращу жіночу роль (, 2017) та ін.

Фільмографія

Акторські роботи

(1998—2002, т/с; Тамара)
«Сахалінська дружина» (2001, фільм-спектакль; Марина)
(2003, т/с; Наталя)
«Осип Мандельштам і Ольга Ваксель. Не забувай мене...» (2003, в документальному телециклі «Більше, ніж любов»; Ольга Ваксель)
(2003, Тамара)
«Діти Арбата» (2004, т/с, реж. ; Ніна Іванова)
(2002, „Мишка“, подруга Лари; реж. )
«Ха!» (2002—2006, кіноальманах)
(2004, провідниця Тамара; реж. )
(2004, Роза; реж. К. Худяков)
(2004, Люся)
(2005, Марія Антонівна, дочка губернатора; реж. П. Лунгін)
(2005, Жанна)
(2005, т/с; Шурочка Шлезінгер; реж. О. Прошкін)
(2006, т/с; Марія Лебядкіна)
«Золоте теля» (2006, т/с; Варвара Лоханкіна)
(2006, Зізі; реж. К. Худяков)
(рос.) (2006, Варвара; )
«Вовчиця» (2006, т/с, Україна; Лідія Сапсай, мати Германа)
«Мені не боляче» (2006, Аля, архитектор; реж. О. Балабанов) — номінація на кінопремію «Ніка» за 2006 рік («Найкраща жіноча роль другого плану»)
(2007, т/с; дружина Путіліна; реж. С. Газаров)
(2007, т/с; Зоя Вершина з товариства «Книголюб»; реж. М. Досталь)
«Громови. Дім надії» (2007, т/с; Геля)
«Іронія долі. Продовження» (2007, таксистка; реж. Т. Бекмамбетов)
(2007, Лера)
(2007, т/с; Світлана Борисівна, психолог)
«Ілюзія страху» (2008, Україна; Свідок)
(2008, Ірина)
«Рідні люди» (2008, т/с, Україна; Софія Григорівна Мальцева, мати Сашка)
«Довгоочікуване кохання» (2008, Лариса; Росія—Україна)
(2008, Аліса Марченко, мама Жанни; реж. )
(2008, Светка)
/«На море!» (2008, Ірина, дружина Вадима)
«Зона турбулентності» (2009, Ірина)
(2009, Шнап, акушерка; реж. )
(2009, т/с; Маргарита Сергіївна Огнєва, адвокат)
«Ласкавий травень» (2009, вчителька)
(2009, Аня, дочка Лариси)
(2009, т/с; Трандичіха, поштарка і сплетница)
«Мелодія любові» (2010, Анна Станіславівна, мати Емми; реж. )
«Гаражі» (2010, т/с; Юля Локтєва, дружина Костянтина)
(2010, Ірина Бернштейн)
(2010, Світлана Шпагіна)
(2010, Рина Сергєєва)
(2010, т/с; Ніна Березкіна, медсестра)
«Ялинки 2» (2011, тітка Катя, подруга мами Насті)
«Олімпійське село» (2011, Марфа)
(2011, Віка)
(2011, т/с; Маргарита Сергіївна Огнєва, адвокат)
«Диригент» (2012, Алла, сопрано; реж. П. Лунгін)
(2012, т/с; Роза Сенчина, дружина Олега)
«Гагарін. Перший в космосі» (2013, лікар Аділя Котовська)
«Балабол» (2013, телесеріал; Варвара Семенівна Постишева, підполковник поліції)
(2013, т/с; Лариса Іванівна Левіна, слідчий ДУВС м. Москви)
«Подарунок з характером» (2014, реж. )
(2014, Ліка, подруга Ірини, офтальмолог)
(2014, Вероніка Голубцова, перукар-стиліст)
(2015, т/с; Наталя, сестра Олексія)
«Теорія неймовірності» (2015, т/с; Альвіна)
(2016, т/с; Світлана Григорівна Чайкіна, екскурсовод, мати трьох дочок)
«Привид оперу» (2017, т/с; начальник відділу поліції)
(2017, Алевтина Романова, наглядачка в жіночій колонії; реж. К. Плетньов)
«Здрастуй, Макбете» (2017, к/м)
(2017)
«Щасливий квиток» (2017, к/м; контролер)
«Балабол-2» (2018, т/с; Варвара Семенівна Постишева, підполковник поліції)
«Благими намірами» (2018, т/с; Анна Петрівна Федорова, бізнес-леді)
«Кожному своє» (2018)
(2018, «Кактус» (3-тя новелла); реж. )
«Балабол-3» (2019, т/с; Варвара Семенівна Постишева, підполковник поліції)
«Дев'ять життів» (2019, т/с; Антоніна Василівна Трофимова, мати Маші)
«Заступники» (2019, т/с; Неллі Володимирівна Рябініна, прокурор)
(2019, Льоля)
(2019, т/с; Тетяна Старцева, подруга Ксенії, терапевт; реж. )
(2019, Галочка; реж. )
«Тріада» (2019, т/с)
«Балабол-4» (2020, т/с; Варвара Семенівна Постишева, полковник поліції)
(2020, т/с; Алла; Київтелефільм, Україна)
«День Святого Валентина» (2020, т/с; Наталія; Україна)
(2020, т/с; Поліна; Київтелефільм, Україна)
(2020, Надія Трифонова, дружина Володимира)
(2020) та ін.

Озвучування

«Повернення Маргарити Барської» (2010, док. фільм; читає текст)

Сценарист

«Мот Не» (2017, у співавт.)

Примітки

[. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 27 січня 2018. Указ Президента Российской Федерации Д. Медведева от 8 февраля 2011 года № 157 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» (рос.)]
[. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 січня 2018. Вишневый сад. Постановка Эймунтаса Някрошюса. Пресса о спектакле (Коммерсант, 11 июля 2003 года) (рос.)]
[. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. Інга Оболдіна на peoples.ru (рос.)]
[. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 27 січня 2018. Міжнародний театральний фестиваль «Сезон Станіславського». Лауреати премії К. С. Станіславського. Театральний сезон 2002—2003 (рос.)]
. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
[. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 27 січня 2018. Кінопремія «Ніка» за 2006 рік: Номінанти та переможці (рос.)]

Посилання

(рос.)
Інга Оболдіна на сайті IMDb (англ.)
http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/ros/3138/works/ [ 13 лютого 2018 у Wayback Machine.]

[1] [. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 27 січня 2018. Указ Президента Российской Федерации Д. Медведева от 8 февраля 2011 года № 157 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» (рос.)]

[2] [. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 січня 2018. Вишневый сад. Постановка Эймунтаса Някрошюса. Пресса о спектакле (Коммерсант, 11 июля 2003 года) (рос.)]

[3] [. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. Інга Оболдіна на peoples.ru (рос.)]

[4] [. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 27 січня 2018. Міжнародний театральний фестиваль «Сезон Станіславського». Лауреати премії К. С. Станіславського. Театральний сезон 2002—2003 (рос.)]

[5] . Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.

[6] [. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 27 січня 2018. Кінопремія «Ніка» за 2006 рік: Номінанти та переможці (рос.)]