Бієнале «Імпреза» — міжнародна виставка творів сучасного мистецтва, зокрема живопису, скульптури, асамбляжу та графіки, що проводилась кожні два роки в Івано-Франківську (з 1989 по 1997).
Перша міжнародна бієнале «Імпреза-89»
(31.10-30.12 1989 р.)
- 205 учасників з більш як 400 претендентів;
- Понад 700 з 3000 надісланих робіт;
- 17 країн + 8 республік СРСР
Лауреати
- Головна відзнака — Валерій Басанець (Одеса)
Живопис
- Особлива нагорода — Валентин Задорожний (Київ)
- Перша премія — (Одеса)
- Дипломи — Володимир Пасивенко (Київ), Юрій Кох [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (Львів), Микола Малишко [ 11 вересня 2012 у Wayback Machine.] (Київ), Едуард Ніканоров (Івано-Франківськ), Микола Дудченко [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.] (Євпаторія), Роман Купреїшвілі (Тбілісі), Ева Овчарек (Польща)
Графіка
- Головна відзнака — Куніто Нагаока[недоступне посилання з червня 2019] (Японія, Зах. Берлін)
- Особлива нагорода — Михайло Вітушинський (Івано-Франківськ)
- Перша премія — Опі Зоуні [ 12 липня 2012 у Wayback Machine.] (Греція)
- Дипломи — Тарас Пліщ (Харків), Барбара Байзінгоф [ 3 травня 2013 у Wayback Machine.] (Німеччина), Ігор Подольчак, (Львів)
Скульптура
- Перша премія — Іван Микитюк (Львів)
Асамбляж
- Перша премія — Мирослав Яремак[недоступне посилання з червня 2019] (Івано-Франківськ)
- Диплом — Олександра Крип'якевич (Львів)
- Дипломи оргкомітету — Аллен Лін (США), Йосип Буткович (Югославія), Антоні Дейвіс [ 30 серпня 2012 у Wayback Machine.] (Пн. Ірландія), Канаїда Етцуко (Японія), Кіоко Сато (Японія), (Японія), Любов Лебідь-Коровай (Львів), Тоня Ніколаїду (Греція), Гельмтруд Ністрем [ 29 серпня 2010 у Wayback Machine.] (Швеція), Петру Петреску [ 8 січня 2013 у Wayback Machine.] (Румунія), Ніно Перадзе (Тбілісі), Мірослав Смерек (Польща), Богдан Турецький (Львів), Валерій Цагараєв (Владикавказ), Януш Цивіцький (Польща), Хусейн Ельгебалі [ 26 вересня 2011 у Wayback Machine.] (Єгипет), Борис Гуцуляк (Снятин), Інгунн Ейдаль (Ісландія), Марта Барабах (Львів).
(далі інформація з каталогу)
Вітаю всіх учасників 1-го Міжнародного бієнале «Імпреза-89», в Івано-Франківську та складаю найкращі побажання! За допомогою Ваших творів ми змогли організувати чудове свято мистецтва, яке є водночас і доброю формою особистих контактів та пізнання взаємних національних мистецьких культур. На кожному етапі над підготовкою виставки ми відчували підтримку, зацікавленість та бажання допомогти нам багатьох художників і цінителів мистецтва з різних країн. Особливу подяку хочу висловити тим митцям, які виявили бажання подарувати свої твори для формування фондів майбутнього першого музею сучасного мистецтва в Україні. Сподіваємося, що ті контакти і знайомства, що зав'язалися на виставці, будуть довготривалими і плідними для культур народів, представлених творами своїх митців на бієнале «Імпреза-89». Надіємося, що в майбутньому наша виставка викличе велике зацікавлення та принесе всім відвідувачам глибокі мистецькі враження. М. ТОКАРЕНКО голова оргкомітету, начальник обласного управління культури
Довгі роки українське образотворче мистецтво було відлучене від світового художнього процесу. Тож тільки тепер група митців взялась за цю важку відповідальну справу. Організація виставки «Імпреза-89» — результат процесу демократизації нашої країни. Що ж являє собою «Імпреза-89»? Це виставка, яка проходитиме кожних два роки в Івано-Франківську. Це популяризація українського мистецтва та його співставлення з іншими національними школами. Оргкомітет сподівається, що з допомогою бієнале українське мистецтво зробить ще один крок, щоб повернути собі належне місце у світовому художньому процесі. Адже наша національна культура — явище екстериторіальне і вже послуговується формами, що функціонують у світовій культурі, але біль-шість елементів цієї багатої і глибинної культури ще не входять на рівних в ритм і динаміку розвитку світової культури через неузгодженість багатьох ланок і невідповідність рівня сучасної свідомості і форм сучасного буття взагалі в Україні. Ініціатори бієнале «Імпреза-89» в Івано-Франківську розраховують на постановку відразу кількох проблем: організувати виставочний процес, як систему неконвенційних зустрічей і конфронтацій різноманітних художніх систем; створити передумови для формування першого в Україні музею сучасного мистецтва як генератора новітніх явищ у живописі, графіці, скульптурі й інших формах прояву творчого духу; інспірувати процеси аналізу й пошуку, теоретичних конфронтацій з метою, виявлення інтелектуальних потенцій; популяризувати як український, так і всесвітній мистецький досвід: осмислити і ввести в обіг такі нові структури, як теоретичні пленери, ринок мистецтв, консультаційні зустрічі колекціонерів і експертів; зблизити різні національні школи, течії, характери, тенденції та художні системи на шляху порозуміння народів перед лицем нового тисячоліття.
Це перший крок як і в процесі розвитку та самоусвідомлення сучасного українського мистецтва, становленні новітніх форм пластичних, тик і в поверненні нашого краю до світового художнього процесу. Шлях цей довгий і для всіх нас ще незвіданий, але перший крок зроблено, і дорога підкоряється тому, хто вирушив у путь.
Склад оргкомітету:
- ТОКАРЕНКО М. — голова оргкомітету бієнале «Імпреза-89». Начальник управління культури Івано-Франківського облвиконкому,
- АНДРУХОВИЧ Ю. — письменник,
- АРОНЕЦЬ М. — мистецтвознавець, заступник директора Івано-Франківського художнього музею,
- ВАРЕННЯ М. — живописець, голова правління Івано-Франківської організації спілки художників України,
- ВІТУШИНСЬКИЙ М. — графік,
- ПАНЧИШИН І. — архітектор, живописець,
- ЯКІБЧУК М. — мистецтвознавець, директор Івано-Франківського художнього музею,
- ЯКОВИНА М. — живописець, Івано-Франківськ.
Кваліфікаційне журі:
- БОРОДАЙ О. — живописець, Київ,
- ВАРЕННЯ М. — живописець, Івано-Франківськ,
- ГУЛИН П. — графік, Ужгород,
- ЗАЛИВАХА О. — живописець, Івано-Франківськ,
- МИСЬКО Е. — скульптор, професор, народний художник УРСР, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Львів,
- ПАНЧИШИН І. — архітектор, живописець, Івано-Франківськ,
- СТОВБУР О. — живописець, Одеса,
- ЯКОВИНА М. — живописець, Івано-Франківськ.
Журі бієнале:
- БОРОДАЙ О. — живописець, Київ,
- ГУЛИН П. — графік, Ужгород,
- Віктор Маринюк — живописець, Одеса,
- МЕНТУХ А. — живописець, Гданськ, Польща,
- МИСЬКО Е. — скульптор, професор, народний художник УРСР, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Львів,
- СТОВБУР О. — живописець, Одеса,
- ЧУКА В. — мистецтвознавець, Пятра-Немт, Румунія,
- ЦЮПКО В. — живописець, Одеса.
Комітет громадської опіки:
- Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (ректор Е. МИСЬКО), Львів.
- Редакція журналу «всесвіт».
- Товариство української мови імені Тараса Шевченка (голова правління Д. ПАВЛИЧКО), Київ.
- Львівська філія інституту «Укрпроектреставрац1я» (директор І. МОГИТИЧ).
- Івано-Франківська організація спілки художників України (голова правління М. ВАРЕННЯ).
- Українська асоціація захисту історичного середовища.
- Агрофірма «Прут».
Реалізатори виставки:
- Управління культури Івано-Франківського облвиконкому.
- Івано-Франківський художній музей.
- Емблема бієнале — ВАСИЛЕНКО В.
- Проект експозиції — ПАНЧИШИН І., ВІТУШИНСЬКИЙ М., МАРИНЮК в., СТОВБУР О., ЦЮПКО В.
- Монтаж експозиції: кооператив «РЕСТАВРАТОР», голова — АННЮК І., Івано-Франківськ.
Оргкомітет виставки «Імпреза-89» щиро вдячний пану Богдану Боберському, магістру-архітектору з Варшави, за підтримку, консультації та пропаганду ідеї першої міжнародної художньої виставки а Україні.
НАГОРОДИ Оргкомітет виставки — бієнале «Імпреза-89» встановив:
- Головну відзнаку «За оригінальне трактування класичної традиції у новітніх формах» з врученням спеціального диплому і грошової премії в сумі 1000 карбованців.
- Особливу нагороду «За яскраве втілення національного в мистецтві» з врученням спеціального диплому і грошової премії в сумі 1000 карбованців.
- Спеціальну нагороду в категорії живопису з врученням диплому та грошової премії в сумі 500 карбованців.
- Спеціальну нагороду в категорії графіки з врученням диплому та грошової премії в сумі 500 карбованців.
- Спеціальну нагороду в категорії скульптури з врученням диплому та грошової премії в сумі 500 карбованців.
- Спеціальну нагороду в категорії асамбляжу з врученням диплому та грошової премії в сумі 500 карбованців.
Комітет громадської опіки встановив:
- Нагороду за цікаве трактування теми збереження історичного середовища.
- Нагороду Української Асоціації захисну історичного середовища за урбаністичну тематику: вдале розкриття проблем сучасної урбаністики і вираження мовою живопису, графіки або асамбляжу теми збереження архітектурної спадщини. Розкриття протиріч і складностей в осмисленні глибші духовності збережених пам'яток матеріальної культури. Призначається спеціальна відзнака і грошова премія.
- Відзнака агрофірми «Прут» за сміливий експеримент з використанням народних технік, який би звертався до масового глядача і розкривав нові художні можливості традиційних мистецьких методів.
ІІ бієналє «Імпреза», м. Івано-Франківськ (1991)
Друга міжнародна бієнале «Імпреза-91» (жовтень-грудень 1991 р.)
- 600 учасників;
- 2380 робіт;
- 48 країн;
Лауреати
- Головна відзнака — (Японія)
Живопис
- Перша премія — Тарас Лобода [ 27 листопада 2012 у Wayback Machine.] (Івано-Франківськ)
- Дипломи — (Німеччина), М. Дудченко [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.] (Євпаторія), Є. Мацієвіч (Польща), Ю. Кох [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (Львів), (Одеса), (Одеса), В. Чупінко (Ужгород), Я. Яновський[недоступне посилання з червня 2019] (Івано-Франківськ)
Графіка
- Перша премія — (Норвегія)
- Дипломи — Інгун Ейдаль (Ісландія), Чунг Тай Фу (Гонгконг), Борис Фірцак (Ужгород), Кіото Сато (Японія), Ігор Подольчак (Львів), Опі Зоуні [ 12 липня 2012 у Wayback Machine.] (Греція), Тарас Пліщ [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (Івано-Франківськ), Ярослав Вишенко (Польща), Енн Дикманс (Бельгія), (Одеса)
Скульптура
- Перша премія — Олександр Шевченко (Київ)
- Дипломи — Леся Риба (Велика Британія), (Одеса), І. Микитюк (Львів), І. Куделін (Україна), Петро Старух (Львів)
Асамбляж
- Перша премія — Мирослав Яремак[недоступне посилання з червня 2019] (Івано-Франківськ)
- Диплом — М.Зелен (Львів)
- Дипломи оргкомітету — Андрій Ментух (Польща), П.-Е. Пірс (США), Опанас Заливаха (Івано-Франківськ), Борис Гуцуляк (Снятин), М. Крицький (Львів), Любов Л ебідь-Коровай (Львів), Олексій Бобрусов (Росія), М. Міямото (Японія), А. Таламіні (Нідерланди), Володимир Гуменний (Івано-Франківськ), Герман Геблер (Норвегія), С. Пратячаратікун (Таїланд), Ігор Яремчук (Київ), С. Ясуда (Японія), Б. Мауріцтон (Швеція)
ІІІ бієналє «Імпреза», м. Івано-Франківськ (1993)
Третя міжнародна бієнале «Імпреза-93» (3 грудня — 30 січня 1993 р.)
- 211 учасників
- 28 країн
- 490 робіт
Лауреати
- Головна нагорода — (Ізраїль)
Живопис
- Перша премія — Володимир Стрєльніков (Німеччина)
- Дипломи — (Івано-Франківськ), Сергій Гай [ 9 травня 2013 у Wayback Machine.] (Львів), Петро Гончар (Київ), Назар Гулин (Ужгород), Олександр Добродій[недоступне посилання з червня 2019] (Київ), Володимир Єршихін (Київ), Володимир Кабаченко [ 19 червня 2016 у Wayback Machine.] (Одеса), Володимир Кравець (Запоріжжя), Олександр Матвієнко (Львів), (Черкаси), Ольга Соловйова (Київ), (Одеса), Хідеакі Фукуда (Японія), Володимир Чернявський (Івано-Франківськ), Микола Якимечко (Івано-Франківськ), Ярослав Яновський[недоступне посилання з червня 2019] (Івано-Франківськ), Мирослав Яремак (Івано-Франківськ)
Графіка
- Перша премія — Герман Геблер (Норвегія)
- Дипломи — Микола Гончар (Київ), Ендо Сусумо (Японія), Доменік Капоб'янко (США), Ким Нам Байк (Корея), Володимир Любий (Київ), Марк Фрізінг (Люксембург), Тацуро Субамото (Японія), Ігор Яремчук (Київ), Ясуда Сатору (Японія), Якута Кої (Японія)
Скульптура
- Перша премія — Олександр Бартосік [ 12 лютого 2013 у Wayback Machine.] (Черкаська обл.)
- Дипломи — (Одеса), Олег Лишега (Тисмениця), Богдан Мазур (Київ)
(з каталогу)
ОРГАНІЗАТОРИ: Міністерство культури України Дирекція художніх виставок Обласна Рада народних депутатів Управління культури Івано-Франківської облдержадміністрації Івано-Франківський державний художній музей
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИСТАВКИ: Оргкомітет бієнале «Імпреза-93» (голова оргкомітету — І.Шовковий) Управління культури облдержадміністрації (заступник начальника управління — С.Павліська) Колектив художнього музею (директор — М.Якібчук) Проект виставки — І.Панчишин Куратор бієнале — І.Панчишин
Автори каталогу: М.Панчишин, І.Панчишин Фото — П.Дроб'як Дизайн — О.Коспа
ЖУРІ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ БІЄНАЛЕ: А.Ментух, живописець (м. Гданськ, Польща) В.Цюпко, живописець (м. Одеса, Україна) М.Москаль, графік (м. Львів, Україна) В.Маринюк, живописець (м. Одеса, Україна) М.Вітушинський, графік (м. Любін, Польща) М.Степанов, скульптор (м. Одеса, Україна) А.Федірко, живописець (м. Київ, Україна) В.Мельник, мистецтвознавець (м. Івано-Франківськ, Україна) В.Федько, живописець (м. Київ, Україна) Дж. Вайдман, скульптор (США) І.Панчишин, живописець, архітектор (м. Івано-Франківськ, Україна) К.Присяжний, мистецтвознавець, архітектор (м. Львів, Україна)
Виставки та акції відбувались в залах Центру естетичного виховання молоді, краєзнавчому музеї, виставочному залі Спілки художників Друк каталогу при сприянні та фінансовій допомозі Міжнародного фонду «Відродження»
Особлива подяка: Меланії Банах-Маркевич (Нью-Йорк), Ларисі Панчишин (Київ), Олександру Буценко (Київ), Леоніду Завадському (Івано-Франківськ) за їх моральну підтримку і толеранцію до ініціатив «ІМПРЕЗИ»
Програма «Імпрези-93» будується на засадах ініціативи створення музею Сучасного Мистецтва, як генератора ідей, що нуртують в живописі, графіці скульптурі, пропаганді нових пластичних форм, поєднанні досвіду і вправності митців старшого покоління і прагнення нової генерації до нових відкрить на незвіданих просторах, періодичного незаангажованого огляду новітніх національних шкіл, країн на теренах України. Оргкомітет третьої бієнале щиро вітає учасників, які своїми працями створили достойну конкурентну атмосферу. Це буде поштовхом до подальшої діяльності оргкомітету і ініціативи Художнього Музею в створенні і становленні гідних умов для наступних бієнале, а Івано-Франківськ готовий і в наступному бути тереном, що спонукатиме експериментуючий дух митця до активиних пошуків. В майбутньому ми прагнемо відкрить нових імен в Україні. З цією метою експозиції і надалі матимуть конкурсну побудову. Але окремі паралельні цілісні колекції і тематичні блоки визначатимуть пріоритети. За останні кілька років в програмах бієнале були показані виставки робіт Є.Лимарєва, Е.Андієвської, живопису художників Одеської школи, роботи Ф.Розеве (з Німеччини), окрема виставка-акція молодих художників Івано-Франківська «Провінційний додаток». Цього разу пропонуємо до огляду позаконкурсний блок сучасної словацької графіки, а також зібрання молодих львівських художників і фотовиставку українських авторів Спілки фотохудожників України. Окремі літературні, музичні та театральні блоки є традиційними авансами майбутніх мистецьких фестивалів «Імпреза». Вітаємо всіх учасників і гостей бієнале. Бажаємо цікавих зустрічей, відкрить, дискусій. Сподіваємось, що наше місто лишиться у Ваших найкращих спогадах. Оргкомітет бієнале
Обставини склались так, що «ІМПРЕЗА», відбувшись вже втретє, і щоразу в великих масштабах, не одержала достойного зафіксування і висвітлення масиву мистецької інформації в каталогах. Багато ідей художників з різних країн, що брали участь в попередніх бієнале, були призвідниками нових явищ серед українських художників. Аз більшістю наші митці змогли познайомитися лише на «ІМПРЕЗІ». Отож організатори пам'ятають про обов'язок зворотнього зв'язку. А також дати змогу художникам світу оглянути певний пласт мистецьких пошуків в Україні. Процес становлення цивілізованих контактів митців з різних країн на сцені «ІМПРЕЗИ» болючий і поки що тільки формується. Але все ж у тих, хто побував на «ІМПРЕЗІ», залишаться в основному позитивні враження і перспективи достойних шансів. Об'єктивні і суб'єктивні обставини «ІМПРЕЗИ» (як і в більшості починань в нашій молодій державі) склались таким чином, щ ентузіазм новонародженої свідомості' не діставав вчасної підтримки і опори. Два роки між виставками — це неймовірно швидкий (навіть блискавичний) темп. Хоча динамізм змін і трансформацій в бутті і духовному поступі небувалий і потребує адекватної рефлексії. Долі необхідно було випробувати і безпосередніх ініціаторів, і організаторів, і, головне, учасників таким чином на витривалість і віру в можливість працювати в ключі ідей, викладених «ІМПРЕЗОЮ» в тих коротких тезах програми, проголошених ще в 1989 році на світанку зрушень, які почалися в Східній Європі і до нашого часу змінили невимовно весь світ. Період проведення ІМПРЕЗИ" з 1989 року по 1993 був часом скинення старих ідолів — і реально-матеріальних, і в душі кожного (очевидно не лише на цих теренах світу), періодом появи нових шансів, але й нових міфів, появи нових держав, зникненню старих «Атлантид», руйнування найміцніших і, здавалось, вічних бар'єрів і створення нових перепон. Динамізм часу, достойний кінця століття і цілої епохи. Цей злам пройшов і по кожній людині в світі, а на вістрі більшості подій опинилась Україна. Всі ті труднощі, які переживала наша країна, відбились і на мистецтві. І це проявилось не лише на умовах організації і проведення бієнале 1989, 1991, 1993 років, що відбули більшість учасників «ІМПРЕЗИ», а й на пластичних ідеях і якості творів. Для нас минає період мітингів і ейфорії відкрить, які важко пояснити. Ми здобуваємо досвід життя в незвичних для здорового суспільства обставинах. Молодий світ, що народжується, дивиться в майбутнє сміливо, усвідомлюючи своє призначення, на порозі нового тисячоліття. Мистецтво чекає приходу нового покоління, з пошануванням опираючись на досвід тих, хто готував і готує це прийдешнє. «ІМПРЕЗА», взявши на себе таку ношу, сподівається самим своїм існуванням виправдати засади, які проголосила і усвідомлює ті обов'язки перед художником, хто своїми творами підтримує свободу творчого духу, неконвеційність експериментів в пластичних мистецтвах і віру у взаєморозуміння і взаємопроникнення різних культур. Третя «ІМПРЕЗА» сподівається цим каталогом продовжити розпочатий діалог і мистецькі конфронтації художників різних країн і континентів, і з їх допомогою розтопити айсберг навколо, тепер вже очевидної, ідеї створення Українського музею Сучасного Мистецтва. Ігор Панчишин куратор бієнале «ІМПРЕЗА»
Друга міжнародна бієнале «ІМПРЕЗА- 91» відбувалась в приміщенні пам'ятки архітектури колишньому «Пасажі Гартенбергів». Ця споруда, за свідченням учасників, організаторів, міжнародного журі, глядачів є найоптимапьнішим для такого рангу виставок об'ємом. Унікальний велетенський простір основного залу-вулиці перекритий скляним ліхтарем, дозволяє проводити різнопланові виставки і мистецькі акції, театралізовані дійства, видовища і концерти. Просторі зали на різних рівнях задовільняють вимоги телевізії і акустики. Загальні площі архітектурного середовища «Пасажу» можуть вмістити одночасно найрізноманітніші виставки від концептуально-активних до камерних традиційно-академічних. Тут є всі можливості конструювання глобальних театральних видовищ і монтування просторових інсталяцій. Також ідеальні умови для огляду живопису і скульптури різних стилів, можливості трансформації простору. «Пасаж Гартенбергів» було споруджено у 1904 році відомою архітектурною фірмою Гельмера і Фельнера. Ця фірма свого часу споруджувала такі відомі будівлі як Віденський та Одеський оперні театри. Але цей комплекс виконано в конструктивних модерних формах, що відповідає сучасним вимогам і концепції функціонування музею сучасного мистецтва. Подібних аналогів небагато в європейській практиці, а в Україні, очевидно, це єдиний. Глядачам це нагадувало варіант музею д'Орсе. В перспективі такий комплекс зможе створити умови і для виставкової і для креативної діяльності, і для колекцій, і для аукціонів. Тут будуть студії, бібліотеки, виробничі майстерні та служби, фондосховища, кафе, умови для перегляду кіно- і відео. «Пасаж» знаходиться в центрі прекрасного міста і є однією з найкращих його перлинок. Однак шлях до втілення такої ідеї дуже тернистий. Івано-Франківська обласна Рада надала цю визначну споруду митцям, визначивши тим самим пріоритети у своїй програмі духовного відродження краю, плануючи повну реставрацію і пристосування споруди під музей сучасного мистецтва. Художники, яким довелось брати участь у різних виставках програми «ІМПРЕЗИ» в «Пасажі» протягом двох років, відкрили для себе нові можливості експе-риментування в такому унікальному просторі, що запропонував Івано-Франківськ, і вірять, що держава і надалі підтримуватиме найсміливіші кроки в майбутнє художників різних країн і напрямків. Така галерея дала можливість міжнародному журі 1991 року в колекції «Імпрези-91» об'єднати далекі географічно і, виявляється, такі близькі пошуки художників різних континентів.
ПРО «ІМПРЕЗУ» І НЕ ТІЛЬКИ Апеляції від культури до капіталу про допомогу вже і в нас нині не є чимось новим. Більше то, це тепер мало кого зворушує, бо вони, як правило, не дають ефекту. Причина до простого смішна: надто мало грошовитих людей, котрі бажають офірувати на культуру, і надто багато тих, хто цієї офіри потребує. Крім того, всім відомо, що чим елітарніше мистецтво, тим воно менш комерційне, а отже — це «бездонна прірва», котра потребує постійних вкладень. Але ж доводиться погодитись із тим, що й зігнорувати його не можна, не можна махнути рукою — чорт тебе бери! — бо не може існувати цивілізований народ, розвинута держава без високої культури. Усвідомлює це весь світ, і чим багатша та розвиненіша країна, тим дозволяє собі більше тратити на це дороге задоволення, з гордістю фундуючи таку розкіш. У нашій ситуації збагнути це заважає ще й той фактор, уже тепер рецидив минулого, що для нас культура завжди була найдешевшою справою. А зараз кошти, необхідні для проведення серйозних мистецьких заходів, зростають з такою швидкістю, що ми просто не встигаємо до цього звикати. Не менш шкідливим для ситуації є вплив і новонабутих сказів свідомості наших митців, що з'являються в результаті тіснішого зіткнення із буржуазним добробутом та психологією. Багато творчих людей все активніше зараховують себе (цілком справедливо) до числа «національної інтеліґенції», а отже, все більші претензії мають до свого часто жалюгідного існування. Та не всі хочуть звернути увагу на один важливий нюанс — особливість переходу від становища «незалежного художника» в соціалістичному суспільстві до цього ж становища у капіталістичному суспільстві. Отож, переважно наш «достроково звільнений» артист хотів би залишитися духовно вільним, як богема, але стати матеріально забезпеченим, як буржуа. Десь, мабуть, такий характер мали цьогорічні претензії щодо організаційного підготування «ІМПРЕЗИ-93». Учасників і гостей, котрі приїхали на бієнале не вперше, можливо, дратувала не стільки замала до них увага з боку організаторів, як те, що вона була меншою, ніж у попередні рази. Але аж ніяк не хотілося б, щоб якісь провали у роботі оргкомітету чи зауважена кимось тенденційність у роботі журі, що завжди є наслідком впливу суб'єктивних факторів, затінили фактори об'єктивні, тобто значення «ІМПРЕЗИ» як явища, а не як процесу. Вже сам факт виникнення міжнародного бієнале в обласному Івано-Франківську став явищем показовим щодо кількох проблем цілого краю. Перш за все, це реалізація на практиці, теоретично обсмоктаного постулату про те, що «провінція — це явище духовне, а не ґеоґрафічне». При тому, що колишній Станиславів зумів зберегти свої амбіції міста, причетного до великої «дунайської культурної імперії», а отже, орієнтація на «столиці» різних типів виявилася справою не першочерговою. Натомість була запущена машина руйнації «берлінського муру на місцях»: шанувальники мистецтва цілого регіону отримали можливість оглянути твори сучасних художників з різних країн світу та різних куточків України. Паралельно працює і механізм зворотної дії, коли закордонні митці почали дізнаватися хоч щось про процес та рівень культури в Україні (нехай у формі отримуваних інформаційних листів, запрошень, каталогів etc) — і не у столично-презентаційному, а практичному «живому» варіанті. Не менш важливою подією у творчому житті й наших художників є «ІМПРЕЗА». До цього прилучилися ще кілька об'єктивних моментів, що поєднуються з особливостями міста, де вона виникла. Івано-Франківське культурне середовище є порівняно монолітне і менш кланове, ніж у «міст із претензією», а тому воно практично незаанґажоване у т. зв. «групівщині»; при цьому воно не ставиться упереджено до представників інших регіонів завдяки своєму скромному соціальному статусові; з тих же, мабуть, причин усунено максимум перешкод для участі різних художників (напр.- спілчанин чи ні), крім, звичайно, художньої вартості. Такі умови влаштовували майже всіх, тому і спектри учасників «ІМПРЕЗИ» надзвичайно широкі — як ґеоґрафічний, так і стильовий, як концепційний, так і жанровий. У її акціях брали участь такі різні митці, що інколи навіть ті, що мешкають в одному місті, не перетинаються у спільних проектах. І така різноманітність робить більш достовірним і об'єктивним саме цей спосіб відображення цілого творчого процесу, принаймні в Україні. Об'єктивність відображення культурного процесу є зараз для нас однією з основних необхідностей. Існування в сьогоднішньому українському культурному просторі кількох різних середовищ завдає всім нам багато прикрощів. Починається все від неможливості визначення реальних культурник пріорітетів у межах однієї країни. Відповідно, з цього випливає дезорієнтація щодо справжніх цінностей, пропонованих західною культурою. Цим же ми самі дезорієнтуємо світ щодо процесів, які відбуваються у нашому культурному житті, чим гальмуємо повноцінну інтеґрацію нашої культури у світову. І, що найгірше, це те, що згодом цей стан не так просто буде виправити, адже зараз майже не фіксується і не досліджується більшість різнопланових виявів цього процесу. Тому акції, які вже самі собою комусь демонструють твори сучасного мистецтва, які залишають після себе друковані, відео-, аудіо- чи інші матеріали, мають для нашої країни неоціненне значення у цей перехідний період. Дуже важливою є також «ширина» «ІМПРЕЗИ»: перетворення її у своєрідний фестиваль середовища, де, крім виставок творів образотворчого мистецтва, відбуваються також супутні літературно-музичні акції. Всі ці заходи в комплексі мають лише одну наскрізно спільну рису — презентація нової культури, що твориться у нових умовах в Україні, на тлі культури в інших країнах і світу. Коли на такому заході «творчо присутні» відомі письменники та музиканти, імена котрих асоціюються у шанувальника і мистецтва із новою українською літературою та музикою, тоді кожна локальніша його акція перебуває у спільному великому просторі єдиного контексту. Це один із основних аргументів на користь переконливості ідеї — ідеї презентування не окремих мистецьких течій, а цілого пласту культури, способу мислення (в глобальному, звичайно, масштабі, а не тільки творчому). Заодно розширюється, таким чином, і можливість сприйняття «споживачем мистецтва» пропонованої «мистецької продукції»: для кого є доступнішою музика, той через неї «дійде» до всього, чого не сягнув з полотен чи з текстів; те ж стосується адептів слова та візуальних чинників. Таке велике добро цього бієнале полягає і в тому, що воно дає змогу, стає нагодою до знайомства і спілкування самих митців, котрі роблять одну і ту ж справу на різних ґеоґрафічних широтах. Можна говорити ще про одну рису, як уже притаманну «ІМПРЕЗІ», — це послідовність і витривалість. Завершилися гучними скандалами закордонні виставки українського мистецтва, організовані київським «Інкоартом»; не знайшлося сил для продовження міжнародних проектів «Плюс 90» та «Бієнале Відродження», започаткованих у Львові, вичерпався запал організаторів після двох львівських «Інтердруків» і т. д. І те, що ні сьогодні ще існує та й набирає обертів «ІМПРЕЗА», є дуже важливо, незважаючи на різні поточні неґаразди. Головно те, що Захід найбільше зупиняє від контактів з нами через нестабільність ситуації в Україні. Вони (як і ми, зрештою) мають уже досить наших «спільних» міжнародних проектів, переважно «одноразового використання». Зокрема, це стосується і митців, котрі повинні утримувати певну «планку» і тому, звичайно ж, не виявляють бажання брати участі у виставках не відомо якого рівня і які навряд чи будуть мати продовження, а отже, чи зможуть хоч якось конкурувати з існуючими у світі художницькими імпрезами. На сьогодні Івано-Франківська «ІМПРЕЗА» має свій, хай скромний, але міжнародний імідж, як відоме вже українське бієнале, з історією розвитку, становлення, перспективами і зв'язками. Сьогодні за належної підтримки це бієнале має всі шанси стати найавторитетнішим і вже "найстарішим міжнародним мистецьким заходом незалежної України. Володимир Павлів, Львів
IV бієналє «Імпреза», м. Івано-Франківськ (1995)
Четверта міжнародна бієнале «Імпреза-95» Наукова конференція з проблем сучасного мистецтва «Імпреза міжсезоння», вілла Маргошеса 23.03-1.04. 1995 р. «Сьоме небо», виставка в рамках конференції Назар Кардаш, Володимир Мулик[недоступне посилання з червня 2019], Ростислав Котерлін[недоступне посилання з червня 2019], Ярослав Яновський[недоступне посилання з червня 2019], Івано-Франківський художній музей травень 1995
«Імпреза-пролог». Виставка з колекції бієнале «Іпреза». Український дім, Київ, червень, 1995
«Імпреза-95-Фото», куратор — Ростислав Кондрат, 7-8 липня 1995 р. 72 фото з 361 надісланих, 28 авторів, 11 країн, Золота медаль — Пшемислав Баранськи (Польща), Срібна медаль — Іреніуш Юрчук (США), Бронзова медаль — Віктор Трублєнков (Литва), Диплом першого ступеню — Францішек Субох (Польща), Диплом другого ступеню — Жак Ванювіль (Франція), Диплом третього ступеню — Володимир Монець (Львів).
«Імпреза-95-Графіка», куратор — Володимир Гуменний, грудень 1995. 78 робіт з 246 надісланих, 35 авторів, 13 країн, Головна нагорода — Чарльз В. Мессей Дж. (США), Почесні медалі — Хіроко Ябе (Японія), Сомг Джі-Ксін [ 8 серпня 2013 у Wayback Machine.] (Китай), Хіроко Мінамі (Японія), (Росія), Саша Прахова (Україна), Ямашіта Тетцуо (Японія), Альфред Ульріх [ 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] (Німеччина).
«Медитації на стику», виставка-акція Ростислава Котерліна, куратор — Віктор Мельник, листопад 1995, Художній музей.
«Ре-Візія», фестиваль відеоарту, куратор — Олег Гнатів, серпень 1996 р., Делятин, Володимир Єршихін та Вячеслав Машніцький [ 15 серпня 2014 у Wayback Machine.] «Вогні великого міста», Василь Цаголов «Молочні сосиски», Андрій Блудов та Валерій Сердюков «Липневе рондо», і Тарас Прохасько «Квіти для Франциска» та «Втеча в Єгипет», північнокорейське пропагандистське кіно «Лучі чучхе».
«Пам'ятник братам Гартенбергам», перформенс Ігоря Панчишина, пасаж Гартенбергів, 26 серпня 1996.
«Ландшафт», концептуальний проект-каталог, куратор — Ярослав Яновський[недоступне посилання з червня 2019], серпень 1996.
V бієналє «Імпреза», м. Івано-Франківськ (1997)
П'ята міжнародна бієнале «Імпреза-97» Художній музей: «Абстрактне мистецтво із Зальцбурга (Австрія) та абстрактне малярство художників Івано-Франківська», куратор Віктор Мельник;
«2000 рік вже настав» виставка Ростислава Котерліна [ 11 вересня 2012 у Wayback Machine.];
«Вульф живий», інсталяція, Олег Воронко, Олекса Фурдіяк [ 4 вересня 2013 у Wayback Machine.] (Львів), перформанс, Роман Андріяшко, Григорій Бутенко (Київ).
Телестудія «Галичина»: «Репетиція паралельного мистецтва 10х10+1», Микола Панаков та його студія, перформенс.
«Лагідний тероризм», куратор Анатолій Звіжинський[недоступне посилання з червня 2019] включав у себе:
Центр естетичного виховання молоді: «Виборча дільниця № 2» інсталяція і Сергія Солонського (Харків); «Клініка» фотоцикл Євгена Павлова (Харків); фото та об'єкт Едуарда Странадка (Полтава); «Трансгресії» фото Юрія Косіна (Київ); «Я дуже люблю свою роботу» та «Прогулянка» фото Василя Цаголова (Київ); живопис — «100 прапорів-виходів України» Олексія Борисова (Харків); «1100 рокув Галичу», «Помада» Ігоря Перекліти[недоступне посилання з червня 2019] (Галич); «Полювання» Володимира Мулика [ 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.]; «Левіафан» Павла Суліменка; «Стільці» Світлани Хміль; «Вовчання ягнят» ; серія «Зрада» ; «Ландшафти» Ярослава Яновського[недоступне посилання з червня 2019] та виставка графіки «Татуювання ландшафту» Весели Найденової (всі Івано-Франківськ)
галерея «S-об'єкт»: «Сплячі принци України», фото Ілля Чічкан [ 15 червня 2013 у Wayback Machine.] (Київ); «Прощання з рибою» інсталяція Юрій Іздрик [ 8 грудня 2011 у Wayback Machine.] (Калуш); «Перманентне Різдво» інсталяція Мирослав Яремак[недоступне посилання з червня 2019] (Івано-Франківськ); живопис «Франко-Іван-Франко», «100 прапорів-виходів України», «100 станів краю», Олексій Борисов [ 11 серпня 2013 у Wayback Machine.] (Харків);
майстерня-галерея «Сигма»: «Вздовж еротики» Антоні Міро [ 10 січня 2013 у Wayback Machine.] (Еспанія) еротична графіка та еротичні фото «Будуар» Сергія Браткова [ 15 червня 2013 у Wayback Machine.] та Сергія Солонського (Харків).
У подальші роки бієнале не проводилася за браком коштів, ентузіазму та ідей.
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2007. Процитовано 20 жовтня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
http://www.marginesygal.if.ua/бієнале-impreza-історія/[недоступне посилання з червня 2019]
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biyenale Impreza mizhnarodna vistavka tvoriv suchasnogo mistectva zokrema zhivopisu skulpturi asamblyazhu ta grafiki sho provodilas kozhni dva roki v Ivano Frankivsku z 1989 po 1997 Persha mizhnarodna biyenale Impreza 89 31 10 30 12 1989 r 205 uchasnikiv z bilsh yak 400 pretendentiv Ponad 700 z 3000 nadislanih robit 17 krayin 8 respublik SRSR Laureati Golovna vidznaka Valerij Basanec Odesa Zhivopis Osobliva nagoroda Valentin Zadorozhnij Kiyiv Persha premiya Odesa Diplomi Volodimir Pasivenko Kiyiv Yurij Koh 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Lviv Mikola Malishko 11 veresnya 2012 u Wayback Machine Kiyiv Eduard Nikanorov Ivano Frankivsk Mikola Dudchenko 2 bereznya 2014 u Wayback Machine Yevpatoriya Roman Kupreyishvili Tbilisi Eva Ovcharek Polsha Grafika Golovna vidznaka Kunito Nagaoka nedostupne posilannya z chervnya 2019 Yaponiya Zah Berlin Osobliva nagoroda Mihajlo Vitushinskij Ivano Frankivsk Persha premiya Opi Zouni 12 lipnya 2012 u Wayback Machine Greciya Diplomi Taras Plish Harkiv Barbara Bajzingof 3 travnya 2013 u Wayback Machine Nimechchina Igor Podolchak Lviv Skulptura Persha premiya Ivan Mikityuk Lviv Asamblyazh Persha premiya Miroslav Yaremak nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ivano Frankivsk Diplom Oleksandra Krip yakevich Lviv Diplomi orgkomitetu Allen Lin SShA Josip Butkovich Yugoslaviya Antoni Dejvis 30 serpnya 2012 u Wayback Machine Pn Irlandiya Kanayida Etcuko Yaponiya Kioko Sato Yaponiya Yaponiya Lyubov Lebid Korovaj Lviv Tonya Nikolayidu Greciya Gelmtrud Nistrem 29 serpnya 2010 u Wayback Machine Shveciya Petru Petresku 8 sichnya 2013 u Wayback Machine Rumuniya Nino Peradze Tbilisi Miroslav Smerek Polsha Bogdan Tureckij Lviv Valerij Cagarayev Vladikavkaz Yanush Civickij Polsha Husejn Elgebali 26 veresnya 2011 u Wayback Machine Yegipet Boris Guculyak Snyatin Ingunn Ejdal Islandiya Marta Barabah Lviv dali informaciya z katalogu Vitayu vsih uchasnikiv 1 go Mizhnarodnogo biyenale Impreza 89 v Ivano Frankivsku ta skladayu najkrashi pobazhannya Za dopomogoyu Vashih tvoriv mi zmogli organizuvati chudove svyato mistectva yake ye vodnochas i dobroyu formoyu osobistih kontaktiv ta piznannya vzayemnih nacionalnih misteckih kultur Na kozhnomu etapi nad pidgotovkoyu vistavki mi vidchuvali pidtrimku zacikavlenist ta bazhannya dopomogti nam bagatoh hudozhnikiv i ciniteliv mistectva z riznih krayin Osoblivu podyaku hochu visloviti tim mitcyam yaki viyavili bazhannya podaruvati svoyi tvori dlya formuvannya fondiv majbutnogo pershogo muzeyu suchasnogo mistectva v Ukrayini Spodivayemosya sho ti kontakti i znajomstva sho zav yazalisya na vistavci budut dovgotrivalimi i plidnimi dlya kultur narodiv predstavlenih tvorami svoyih mitciv na biyenale Impreza 89 Nadiyemosya sho v majbutnomu nasha vistavka vikliche velike zacikavlennya ta prinese vsim vidviduvacham gliboki mistecki vrazhennya M TOKARENKO golova orgkomitetu nachalnik oblasnogo upravlinnya kulturi Dovgi roki ukrayinske obrazotvorche mistectvo bulo vidluchene vid svitovogo hudozhnogo procesu Tozh tilki teper grupa mitciv vzyalas za cyu vazhku vidpovidalnu spravu Organizaciya vistavki Impreza 89 rezultat procesu demokratizaciyi nashoyi krayini Sho zh yavlyaye soboyu Impreza 89 Ce vistavka yaka prohoditime kozhnih dva roki v Ivano Frankivsku Ce populyarizaciya ukrayinskogo mistectva ta jogo spivstavlennya z inshimi nacionalnimi shkolami Orgkomitet spodivayetsya sho z dopomogoyu biyenale ukrayinske mistectvo zrobit she odin krok shob povernuti sobi nalezhne misce u svitovomu hudozhnomu procesi Adzhe nasha nacionalna kultura yavishe eksteritorialne i vzhe poslugovuyetsya formami sho funkcionuyut u svitovij kulturi ale bil shist elementiv ciyeyi bagatoyi i glibinnoyi kulturi she ne vhodyat na rivnih v ritm i dinamiku rozvitku svitovoyi kulturi cherez neuzgodzhenist bagatoh lanok i nevidpovidnist rivnya suchasnoyi svidomosti i form suchasnogo buttya vzagali v Ukrayini Iniciatori biyenale Impreza 89 v Ivano Frankivsku rozrahovuyut na postanovku vidrazu kilkoh problem organizuvati vistavochnij proces yak sistemu nekonvencijnih zustrichej i konfrontacij riznomanitnih hudozhnih sistem stvoriti peredumovi dlya formuvannya pershogo v Ukrayini muzeyu suchasnogo mistectva yak generatora novitnih yavish u zhivopisi grafici skulpturi j inshih formah proyavu tvorchogo duhu inspiruvati procesi analizu j poshuku teoretichnih konfrontacij z metoyu viyavlennya intelektualnih potencij populyarizuvati yak ukrayinskij tak i vsesvitnij misteckij dosvid osmisliti i vvesti v obig taki novi strukturi yak teoretichni pleneri rinok mistectv konsultacijni zustrichi kolekcioneriv i ekspertiv zbliziti rizni nacionalni shkoli techiyi harakteri tendenciyi ta hudozhni sistemi na shlyahu porozuminnya narodiv pered licem novogo tisyacholittya Ce pershij krok yak i v procesi rozvitku ta samousvidomlennya suchasnogo ukrayinskogo mistectva stanovlenni novitnih form plastichnih tik i v povernenni nashogo krayu do svitovogo hudozhnogo procesu Shlyah cej dovgij i dlya vsih nas she nezvidanij ale pershij krok zrobleno i doroga pidkoryayetsya tomu hto virushiv u put Sklad orgkomitetu TOKARENKO M golova orgkomitetu biyenale Impreza 89 Nachalnik upravlinnya kulturi Ivano Frankivskogo oblvikonkomu ANDRUHOVICh Yu pismennik ARONEC M mistectvoznavec zastupnik direktora Ivano Frankivskogo hudozhnogo muzeyu VARENNYa M zhivopisec golova pravlinnya Ivano Frankivskoyi organizaciyi spilki hudozhnikiv Ukrayini VITUShINSKIJ M grafik PANChIShIN I arhitektor zhivopisec YaKIBChUK M mistectvoznavec direktor Ivano Frankivskogo hudozhnogo muzeyu YaKOVINA M zhivopisec Ivano Frankivsk Kvalifikacijne zhuri BORODAJ O zhivopisec Kiyiv VARENNYa M zhivopisec Ivano Frankivsk GULIN P grafik Uzhgorod ZALIVAHA O zhivopisec Ivano Frankivsk MISKO E skulptor profesor narodnij hudozhnik URSR laureat Derzhavnoyi premiyi URSR im T G Shevchenka Lviv PANChIShIN I arhitektor zhivopisec Ivano Frankivsk STOVBUR O zhivopisec Odesa YaKOVINA M zhivopisec Ivano Frankivsk Zhuri biyenale BORODAJ O zhivopisec Kiyiv GULIN P grafik Uzhgorod Viktor Marinyuk zhivopisec Odesa MENTUH A zhivopisec Gdansk Polsha MISKO E skulptor profesor narodnij hudozhnik URSR laureat Derzhavnoyi premiyi URSR im T G Shevchenka Lviv STOVBUR O zhivopisec Odesa ChUKA V mistectvoznavec Pyatra Nemt Rumuniya CYuPKO V zhivopisec Odesa Komitet gromadskoyi opiki Lvivskij institut prikladnogo ta dekorativnogo mistectva rektor E MISKO Lviv Redakciya zhurnalu vsesvit Tovaristvo ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka golova pravlinnya D PAVLIChKO Kiyiv Lvivska filiya institutu Ukrproektrestavrac1ya direktor I MOGITICh Ivano Frankivska organizaciya spilki hudozhnikiv Ukrayini golova pravlinnya M VARENNYa Ukrayinska asociaciya zahistu istorichnogo seredovisha Agrofirma Prut Realizatori vistavki Upravlinnya kulturi Ivano Frankivskogo oblvikonkomu Ivano Frankivskij hudozhnij muzej Emblema biyenale VASILENKO V Proekt ekspoziciyi PANChIShIN I VITUShINSKIJ M MARINYuK v STOVBUR O CYuPKO V Montazh ekspoziciyi kooperativ RESTAVRATOR golova ANNYuK I Ivano Frankivsk Orgkomitet vistavki Impreza 89 shiro vdyachnij panu Bogdanu Boberskomu magistru arhitektoru z Varshavi za pidtrimku konsultaciyi ta propagandu ideyi pershoyi mizhnarodnoyi hudozhnoyi vistavki a Ukrayini NAGORODI Orgkomitet vistavki biyenale Impreza 89 vstanoviv Golovnu vidznaku Za originalne traktuvannya klasichnoyi tradiciyi u novitnih formah z vruchennyam specialnogo diplomu i groshovoyi premiyi v sumi 1000 karbovanciv Osoblivu nagorodu Za yaskrave vtilennya nacionalnogo v mistectvi z vruchennyam specialnogo diplomu i groshovoyi premiyi v sumi 1000 karbovanciv Specialnu nagorodu v kategoriyi zhivopisu z vruchennyam diplomu ta groshovoyi premiyi v sumi 500 karbovanciv Specialnu nagorodu v kategoriyi grafiki z vruchennyam diplomu ta groshovoyi premiyi v sumi 500 karbovanciv Specialnu nagorodu v kategoriyi skulpturi z vruchennyam diplomu ta groshovoyi premiyi v sumi 500 karbovanciv Specialnu nagorodu v kategoriyi asamblyazhu z vruchennyam diplomu ta groshovoyi premiyi v sumi 500 karbovanciv Komitet gromadskoyi opiki vstanoviv Nagorodu za cikave traktuvannya temi zberezhennya istorichnogo seredovisha Nagorodu Ukrayinskoyi Asociaciyi zahisnu istorichnogo seredovisha za urbanistichnu tematiku vdale rozkrittya problem suchasnoyi urbanistiki i virazhennya movoyu zhivopisu grafiki abo asamblyazhu temi zberezhennya arhitekturnoyi spadshini Rozkrittya protirich i skladnostej v osmislenni glibshi duhovnosti zberezhenih pam yatok materialnoyi kulturi Priznachayetsya specialna vidznaka i groshova premiya Vidznaka agrofirmi Prut za smilivij eksperiment z vikoristannyam narodnih tehnik yakij bi zvertavsya do masovogo glyadacha i rozkrivav novi hudozhni mozhlivosti tradicijnih misteckih metodiv II biyenalye Impreza m Ivano Frankivsk 1991 Druga mizhnarodna biyenale Impreza 91 zhovten gruden 1991 r 600 uchasnikiv 2380 robit 48 krayin Laureati Golovna vidznaka Yaponiya Zhivopis Persha premiya Taras Loboda 27 listopada 2012 u Wayback Machine Ivano Frankivsk Diplomi Nimechchina M Dudchenko 2 bereznya 2014 u Wayback Machine Yevpatoriya Ye Maciyevich Polsha Yu Koh 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Lviv Odesa Odesa V Chupinko Uzhgorod Ya Yanovskij nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ivano Frankivsk Grafika Persha premiya Norvegiya Diplomi Ingun Ejdal Islandiya Chung Taj Fu Gongkong Boris Fircak Uzhgorod Kioto Sato Yaponiya Igor Podolchak Lviv Opi Zouni 12 lipnya 2012 u Wayback Machine Greciya Taras Plish 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ivano Frankivsk Yaroslav Vishenko Polsha Enn Dikmans Belgiya Odesa Skulptura Persha premiya Oleksandr Shevchenko Kiyiv Diplomi Lesya Riba Velika Britaniya Odesa I Mikityuk Lviv I Kudelin Ukrayina Petro Staruh Lviv Asamblyazh Persha premiya Miroslav Yaremak nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ivano Frankivsk Diplom M Zelen Lviv Diplomi orgkomitetu Andrij Mentuh Polsha P E Pirs SShA Opanas Zalivaha Ivano Frankivsk Boris Guculyak Snyatin M Krickij Lviv Lyubov L ebid Korovaj Lviv Oleksij Bobrusov Rosiya M Miyamoto Yaponiya A Talamini Niderlandi Volodimir Gumennij Ivano Frankivsk German Gebler Norvegiya S Pratyacharatikun Tayiland Igor Yaremchuk Kiyiv S Yasuda Yaponiya B Mauricton Shveciya III biyenalye Impreza m Ivano Frankivsk 1993 Tretya mizhnarodna biyenale Impreza 93 3 grudnya 30 sichnya 1993 r 211 uchasnikiv 28 krayin 490 robit Laureati Golovna nagoroda Izrayil Zhivopis Persha premiya Volodimir Stryelnikov Nimechchina Diplomi Ivano Frankivsk Sergij Gaj 9 travnya 2013 u Wayback Machine Lviv Petro Gonchar Kiyiv Nazar Gulin Uzhgorod Oleksandr Dobrodij nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kiyiv Volodimir Yershihin Kiyiv Volodimir Kabachenko 19 chervnya 2016 u Wayback Machine Odesa Volodimir Kravec Zaporizhzhya Oleksandr Matviyenko Lviv Cherkasi Olga Solovjova Kiyiv Odesa Hideaki Fukuda Yaponiya Volodimir Chernyavskij Ivano Frankivsk Mikola Yakimechko Ivano Frankivsk Yaroslav Yanovskij nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ivano Frankivsk Miroslav Yaremak Ivano Frankivsk Grafika Persha premiya German Gebler Norvegiya Diplomi Mikola Gonchar Kiyiv Endo Susumo Yaponiya Domenik Kapob yanko SShA Kim Nam Bajk Koreya Volodimir Lyubij Kiyiv Mark Frizing Lyuksemburg Tacuro Subamoto Yaponiya Igor Yaremchuk Kiyiv Yasuda Satoru Yaponiya Yakuta Koyi Yaponiya Skulptura Persha premiya Oleksandr Bartosik 12 lyutogo 2013 u Wayback Machine Cherkaska obl Diplomi Odesa Oleg Lishega Tismenicya Bogdan Mazur Kiyiv z katalogu ORGANIZATORI Ministerstvo kulturi Ukrayini Direkciya hudozhnih vistavok Oblasna Rada narodnih deputativ Upravlinnya kulturi Ivano Frankivskoyi oblderzhadministraciyi Ivano Frankivskij derzhavnij hudozhnij muzej ORGANIZACIYa VISTAVKI Orgkomitet biyenale Impreza 93 golova orgkomitetu I Shovkovij Upravlinnya kulturi oblderzhadministraciyi zastupnik nachalnika upravlinnya S Pavliska Kolektiv hudozhnogo muzeyu direktor M Yakibchuk Proekt vistavki I Panchishin Kurator biyenale I Panchishin Avtori katalogu M Panchishin I Panchishin Foto P Drob yak Dizajn O Kospa ZhURI TA KVALIFIKACIJNA KOMISIYa BIYeNALE A Mentuh zhivopisec m Gdansk Polsha V Cyupko zhivopisec m Odesa Ukrayina M Moskal grafik m Lviv Ukrayina V Marinyuk zhivopisec m Odesa Ukrayina M Vitushinskij grafik m Lyubin Polsha M Stepanov skulptor m Odesa Ukrayina A Fedirko zhivopisec m Kiyiv Ukrayina V Melnik mistectvoznavec m Ivano Frankivsk Ukrayina V Fedko zhivopisec m Kiyiv Ukrayina Dzh Vajdman skulptor SShA I Panchishin zhivopisec arhitektor m Ivano Frankivsk Ukrayina K Prisyazhnij mistectvoznavec arhitektor m Lviv Ukrayina Vistavki ta akciyi vidbuvalis v zalah Centru estetichnogo vihovannya molodi krayeznavchomu muzeyi vistavochnomu zali Spilki hudozhnikiv Druk katalogu pri spriyanni ta finansovij dopomozi Mizhnarodnogo fondu Vidrodzhennya Osobliva podyaka Melaniyi Banah Markevich Nyu Jork Larisi Panchishin Kiyiv Oleksandru Bucenko Kiyiv Leonidu Zavadskomu Ivano Frankivsk za yih moralnu pidtrimku i toleranciyu do iniciativ IMPREZI Programa Imprezi 93 buduyetsya na zasadah iniciativi stvorennya muzeyu Suchasnogo Mistectva yak generatora idej sho nurtuyut v zhivopisi grafici skulpturi propagandi novih plastichnih form poyednanni dosvidu i vpravnosti mitciv starshogo pokolinnya i pragnennya novoyi generaciyi do novih vidkrit na nezvidanih prostorah periodichnogo nezaangazhovanogo oglyadu novitnih nacionalnih shkil krayin na terenah Ukrayini Orgkomitet tretoyi biyenale shiro vitaye uchasnikiv yaki svoyimi pracyami stvorili dostojnu konkurentnu atmosferu Ce bude poshtovhom do podalshoyi diyalnosti orgkomitetu i iniciativi Hudozhnogo Muzeyu v stvorenni i stanovlenni gidnih umov dlya nastupnih biyenale a Ivano Frankivsk gotovij i v nastupnomu buti terenom sho sponukatime eksperimentuyuchij duh mitcya do aktivinih poshukiv V majbutnomu mi pragnemo vidkrit novih imen v Ukrayini Z ciyeyu metoyu ekspoziciyi i nadali matimut konkursnu pobudovu Ale okremi paralelni cilisni kolekciyi i tematichni bloki viznachatimut prioriteti Za ostanni kilka rokiv v programah biyenale buli pokazani vistavki robit Ye Limaryeva E Andiyevskoyi zhivopisu hudozhnikiv Odeskoyi shkoli roboti F Rozeve z Nimechchini okrema vistavka akciya molodih hudozhnikiv Ivano Frankivska Provincijnij dodatok Cogo razu proponuyemo do oglyadu pozakonkursnij blok suchasnoyi slovackoyi grafiki a takozh zibrannya molodih lvivskih hudozhnikiv i fotovistavku ukrayinskih avtoriv Spilki fotohudozhnikiv Ukrayini Okremi literaturni muzichni ta teatralni bloki ye tradicijnimi avansami majbutnih misteckih festivaliv Impreza Vitayemo vsih uchasnikiv i gostej biyenale Bazhayemo cikavih zustrichej vidkrit diskusij Spodivayemos sho nashe misto lishitsya u Vashih najkrashih spogadah Orgkomitet biyenale Obstavini sklalis tak sho IMPREZA vidbuvshis vzhe vtretye i shorazu v velikih masshtabah ne oderzhala dostojnogo zafiksuvannya i visvitlennya masivu misteckoyi informaciyi v katalogah Bagato idej hudozhnikiv z riznih krayin sho brali uchast v poperednih biyenale buli prizvidnikami novih yavish sered ukrayinskih hudozhnikiv Az bilshistyu nashi mitci zmogli poznajomitisya lishe na IMPREZI Otozh organizatori pam yatayut pro obov yazok zvorotnogo zv yazku A takozh dati zmogu hudozhnikam svitu oglyanuti pevnij plast misteckih poshukiv v Ukrayini Proces stanovlennya civilizovanih kontaktiv mitciv z riznih krayin na sceni IMPREZI bolyuchij i poki sho tilki formuyetsya Ale vse zh u tih hto pobuvav na IMPREZI zalishatsya v osnovnomu pozitivni vrazhennya i perspektivi dostojnih shansiv Ob yektivni i sub yektivni obstavini IMPREZI yak i v bilshosti pochinan v nashij molodij derzhavi sklalis takim chinom sh entuziazm novonarodzhenoyi svidomosti ne distavav vchasnoyi pidtrimki i opori Dva roki mizh vistavkami ce nejmovirno shvidkij navit bliskavichnij temp Hocha dinamizm zmin i transformacij v butti i duhovnomu postupi nebuvalij i potrebuye adekvatnoyi refleksiyi Doli neobhidno bulo viprobuvati i bezposerednih iniciatoriv i organizatoriv i golovne uchasnikiv takim chinom na vitrivalist i viru v mozhlivist pracyuvati v klyuchi idej vikladenih IMPREZOYu v tih korotkih tezah programi progoloshenih she v 1989 roci na svitanku zrushen yaki pochalisya v Shidnij Yevropi i do nashogo chasu zminili nevimovno ves svit Period provedennya IMPREZI z 1989 roku po 1993 buv chasom skinennya starih idoliv i realno materialnih i v dushi kozhnogo ochevidno ne lishe na cih terenah svitu periodom poyavi novih shansiv ale j novih mifiv poyavi novih derzhav zniknennyu starih Atlantid rujnuvannya najmicnishih i zdavalos vichnih bar yeriv i stvorennya novih perepon Dinamizm chasu dostojnij kincya stolittya i ciloyi epohi Cej zlam projshov i po kozhnij lyudini v sviti a na vistri bilshosti podij opinilas Ukrayina Vsi ti trudnoshi yaki perezhivala nasha krayina vidbilis i na mistectvi I ce proyavilos ne lishe na umovah organizaciyi i provedennya biyenale 1989 1991 1993 rokiv sho vidbuli bilshist uchasnikiv IMPREZI a j na plastichnih ideyah i yakosti tvoriv Dlya nas minaye period mitingiv i ejforiyi vidkrit yaki vazhko poyasniti Mi zdobuvayemo dosvid zhittya v nezvichnih dlya zdorovogo suspilstva obstavinah Molodij svit sho narodzhuyetsya divitsya v majbutnye smilivo usvidomlyuyuchi svoye priznachennya na porozi novogo tisyacholittya Mistectvo chekaye prihodu novogo pokolinnya z poshanuvannyam opirayuchis na dosvid tih hto gotuvav i gotuye ce prijdeshnye IMPREZA vzyavshi na sebe taku noshu spodivayetsya samim svoyim isnuvannyam vipravdati zasadi yaki progolosila i usvidomlyuye ti obov yazki pered hudozhnikom hto svoyimi tvorami pidtrimuye svobodu tvorchogo duhu nekonvecijnist eksperimentiv v plastichnih mistectvah i viru u vzayemorozuminnya i vzayemoproniknennya riznih kultur Tretya IMPREZA spodivayetsya cim katalogom prodovzhiti rozpochatij dialog i mistecki konfrontaciyi hudozhnikiv riznih krayin i kontinentiv i z yih dopomogoyu roztopiti ajsberg navkolo teper vzhe ochevidnoyi ideyi stvorennya Ukrayinskogo muzeyu Suchasnogo Mistectva Igor Panchishin kurator biyenale IMPREZA Druga mizhnarodna biyenale IMPREZA 91 vidbuvalas v primishenni pam yatki arhitekturi kolishnomu Pasazhi Gartenbergiv Cya sporuda za svidchennyam uchasnikiv organizatoriv mizhnarodnogo zhuri glyadachiv ye najoptimapnishim dlya takogo rangu vistavok ob yemom Unikalnij veletenskij prostir osnovnogo zalu vulici perekritij sklyanim lihtarem dozvolyaye provoditi riznoplanovi vistavki i mistecki akciyi teatralizovani dijstva vidovisha i koncerti Prostori zali na riznih rivnyah zadovilnyayut vimogi televiziyi i akustiki Zagalni ploshi arhitekturnogo seredovisha Pasazhu mozhut vmistiti odnochasno najriznomanitnishi vistavki vid konceptualno aktivnih do kamernih tradicijno akademichnih Tut ye vsi mozhlivosti konstruyuvannya globalnih teatralnih vidovish i montuvannya prostorovih instalyacij Takozh idealni umovi dlya oglyadu zhivopisu i skulpturi riznih stiliv mozhlivosti transformaciyi prostoru Pasazh Gartenbergiv bulo sporudzheno u 1904 roci vidomoyu arhitekturnoyu firmoyu Gelmera i Felnera Cya firma svogo chasu sporudzhuvala taki vidomi budivli yak Videnskij ta Odeskij operni teatri Ale cej kompleks vikonano v konstruktivnih modernih formah sho vidpovidaye suchasnim vimogam i koncepciyi funkcionuvannya muzeyu suchasnogo mistectva Podibnih analogiv nebagato v yevropejskij praktici a v Ukrayini ochevidno ce yedinij Glyadacham ce nagaduvalo variant muzeyu d Orse V perspektivi takij kompleks zmozhe stvoriti umovi i dlya vistavkovoyi i dlya kreativnoyi diyalnosti i dlya kolekcij i dlya aukcioniv Tut budut studiyi biblioteki virobnichi majsterni ta sluzhbi fondoshovisha kafe umovi dlya pereglyadu kino i video Pasazh znahoditsya v centri prekrasnogo mista i ye odniyeyu z najkrashih jogo perlinok Odnak shlyah do vtilennya takoyi ideyi duzhe ternistij Ivano Frankivska oblasna Rada nadala cyu viznachnu sporudu mitcyam viznachivshi tim samim prioriteti u svoyij programi duhovnogo vidrodzhennya krayu planuyuchi povnu restavraciyu i pristosuvannya sporudi pid muzej suchasnogo mistectva Hudozhniki yakim dovelos brati uchast u riznih vistavkah programi IMPREZI v Pasazhi protyagom dvoh rokiv vidkrili dlya sebe novi mozhlivosti ekspe rimentuvannya v takomu unikalnomu prostori sho zaproponuvav Ivano Frankivsk i viryat sho derzhava i nadali pidtrimuvatime najsmilivishi kroki v majbutnye hudozhnikiv riznih krayin i napryamkiv Taka galereya dala mozhlivist mizhnarodnomu zhuri 1991 roku v kolekciyi Imprezi 91 ob yednati daleki geografichno i viyavlyayetsya taki blizki poshuki hudozhnikiv riznih kontinentiv PRO IMPREZU I NE TILKI Apelyaciyi vid kulturi do kapitalu pro dopomogu vzhe i v nas nini ne ye chimos novim Bilshe to ce teper malo kogo zvorushuye bo voni yak pravilo ne dayut efektu Prichina do prostogo smishna nadto malo groshovitih lyudej kotri bazhayut ofiruvati na kulturu i nadto bagato tih hto ciyeyi ofiri potrebuye Krim togo vsim vidomo sho chim elitarnishe mistectvo tim vono mensh komercijne a otzhe ce bezdonna prirva kotra potrebuye postijnih vkladen Ale zh dovoditsya pogoditis iz tim sho j zignoruvati jogo ne mozhna ne mozhna mahnuti rukoyu chort tebe beri bo ne mozhe isnuvati civilizovanij narod rozvinuta derzhava bez visokoyi kulturi Usvidomlyuye ce ves svit i chim bagatsha ta rozvinenisha krayina tim dozvolyaye sobi bilshe tratiti na ce doroge zadovolennya z gordistyu funduyuchi taku rozkish U nashij situaciyi zbagnuti ce zavazhaye she j toj faktor uzhe teper recidiv minulogo sho dlya nas kultura zavzhdi bula najdeshevshoyu spravoyu A zaraz koshti neobhidni dlya provedennya serjoznih misteckih zahodiv zrostayut z takoyu shvidkistyu sho mi prosto ne vstigayemo do cogo zvikati Ne mensh shkidlivim dlya situaciyi ye vpliv i novonabutih skaziv svidomosti nashih mitciv sho z yavlyayutsya v rezultati tisnishogo zitknennya iz burzhuaznim dobrobutom ta psihologiyeyu Bagato tvorchih lyudej vse aktivnishe zarahovuyut sebe cilkom spravedlivo do chisla nacionalnoyi inteligenciyi a otzhe vse bilshi pretenziyi mayut do svogo chasto zhalyugidnogo isnuvannya Ta ne vsi hochut zvernuti uvagu na odin vazhlivij nyuans osoblivist perehodu vid stanovisha nezalezhnogo hudozhnika v socialistichnomu suspilstvi do cogo zh stanovisha u kapitalistichnomu suspilstvi Otozh perevazhno nash dostrokovo zvilnenij artist hotiv bi zalishitisya duhovno vilnim yak bogema ale stati materialno zabezpechenim yak burzhua Des mabut takij harakter mali cogorichni pretenziyi shodo organizacijnogo pidgotuvannya IMPREZI 93 Uchasnikiv i gostej kotri priyihali na biyenale ne vpershe mozhlivo dratuvala ne stilki zamala do nih uvaga z boku organizatoriv yak te sho vona bula menshoyu nizh u poperedni razi Ale azh niyak ne hotilosya b shob yakis provali u roboti orgkomitetu chi zauvazhena kimos tendencijnist u roboti zhuri sho zavzhdi ye naslidkom vplivu sub yektivnih faktoriv zatinili faktori ob yektivni tobto znachennya IMPREZI yak yavisha a ne yak procesu Vzhe sam fakt viniknennya mizhnarodnogo biyenale v oblasnomu Ivano Frankivsku stav yavishem pokazovim shodo kilkoh problem cilogo krayu Persh za vse ce realizaciya na praktici teoretichno obsmoktanogo postulatu pro te sho provinciya ce yavishe duhovne a ne geografichne Pri tomu sho kolishnij Stanislaviv zumiv zberegti svoyi ambiciyi mista prichetnogo do velikoyi dunajskoyi kulturnoyi imperiyi a otzhe oriyentaciya na stolici riznih tipiv viyavilasya spravoyu ne pershochergovoyu Natomist bula zapushena mashina rujnaciyi berlinskogo muru na miscyah shanuvalniki mistectva cilogo regionu otrimali mozhlivist oglyanuti tvori suchasnih hudozhnikiv z riznih krayin svitu ta riznih kutochkiv Ukrayini Paralelno pracyuye i mehanizm zvorotnoyi diyi koli zakordonni mitci pochali diznavatisya hoch shos pro proces ta riven kulturi v Ukrayini nehaj u formi otrimuvanih informacijnih listiv zaproshen katalogiv etc i ne u stolichno prezentacijnomu a praktichnomu zhivomu varianti Ne mensh vazhlivoyu podiyeyu u tvorchomu zhitti j nashih hudozhnikiv ye IMPREZA Do cogo priluchilisya she kilka ob yektivnih momentiv sho poyednuyutsya z osoblivostyami mista de vona vinikla Ivano Frankivske kulturne seredovishe ye porivnyano monolitne i mensh klanove nizh u mist iz pretenziyeyu a tomu vono praktichno nezaangazhovane u t zv grupivshini pri comu vono ne stavitsya uperedzheno do predstavnikiv inshih regioniv zavdyaki svoyemu skromnomu socialnomu statusovi z tih zhe mabut prichin usuneno maksimum pereshkod dlya uchasti riznih hudozhnikiv napr spilchanin chi ni krim zvichajno hudozhnoyi vartosti Taki umovi vlashtovuvali majzhe vsih tomu i spektri uchasnikiv IMPREZI nadzvichajno shiroki yak geografichnij tak i stilovij yak koncepcijnij tak i zhanrovij U yiyi akciyah brali uchast taki rizni mitci sho inkoli navit ti sho meshkayut v odnomu misti ne peretinayutsya u spilnih proektah I taka riznomanitnist robit bilsh dostovirnim i ob yektivnim same cej sposib vidobrazhennya cilogo tvorchogo procesu prinajmni v Ukrayini Ob yektivnist vidobrazhennya kulturnogo procesu ye zaraz dlya nas odniyeyu z osnovnih neobhidnostej Isnuvannya v sogodnishnomu ukrayinskomu kulturnomu prostori kilkoh riznih seredovish zavdaye vsim nam bagato prikroshiv Pochinayetsya vse vid nemozhlivosti viznachennya realnih kulturnik prioritetiv u mezhah odniyeyi krayini Vidpovidno z cogo viplivaye dezoriyentaciya shodo spravzhnih cinnostej proponovanih zahidnoyu kulturoyu Cim zhe mi sami dezoriyentuyemo svit shodo procesiv yaki vidbuvayutsya u nashomu kulturnomu zhitti chim galmuyemo povnocinnu integraciyu nashoyi kulturi u svitovu I sho najgirshe ce te sho zgodom cej stan ne tak prosto bude vipraviti adzhe zaraz majzhe ne fiksuyetsya i ne doslidzhuyetsya bilshist riznoplanovih viyaviv cogo procesu Tomu akciyi yaki vzhe sami soboyu komus demonstruyut tvori suchasnogo mistectva yaki zalishayut pislya sebe drukovani video audio chi inshi materiali mayut dlya nashoyi krayini neocinenne znachennya u cej perehidnij period Duzhe vazhlivoyu ye takozh shirina IMPREZI peretvorennya yiyi u svoyeridnij festival seredovisha de krim vistavok tvoriv obrazotvorchogo mistectva vidbuvayutsya takozh suputni literaturno muzichni akciyi Vsi ci zahodi v kompleksi mayut lishe odnu naskrizno spilnu risu prezentaciya novoyi kulturi sho tvoritsya u novih umovah v Ukrayini na tli kulturi v inshih krayinah i svitu Koli na takomu zahodi tvorcho prisutni vidomi pismenniki ta muzikanti imena kotrih asociyuyutsya u shanuvalnika i mistectva iz novoyu ukrayinskoyu literaturoyu ta muzikoyu todi kozhna lokalnisha jogo akciya perebuvaye u spilnomu velikomu prostori yedinogo kontekstu Ce odin iz osnovnih argumentiv na korist perekonlivosti ideyi ideyi prezentuvannya ne okremih misteckih techij a cilogo plastu kulturi sposobu mislennya v globalnomu zvichajno masshtabi a ne tilki tvorchomu Zaodno rozshiryuyetsya takim chinom i mozhlivist sprijnyattya spozhivachem mistectva proponovanoyi misteckoyi produkciyi dlya kogo ye dostupnishoyu muzika toj cherez neyi dijde do vsogo chogo ne syagnuv z poloten chi z tekstiv te zh stosuyetsya adeptiv slova ta vizualnih chinnikiv Take velike dobro cogo biyenale polyagaye i v tomu sho vono daye zmogu staye nagodoyu do znajomstva i spilkuvannya samih mitciv kotri roblyat odnu i tu zh spravu na riznih geografichnih shirotah Mozhna govoriti she pro odnu risu yak uzhe pritamannu IMPREZI ce poslidovnist i vitrivalist Zavershilisya guchnimi skandalami zakordonni vistavki ukrayinskogo mistectva organizovani kiyivskim Inkoartom ne znajshlosya sil dlya prodovzhennya mizhnarodnih proektiv Plyus 90 ta Biyenale Vidrodzhennya zapochatkovanih u Lvovi vicherpavsya zapal organizatoriv pislya dvoh lvivskih Interdrukiv i t d I te sho ni sogodni she isnuye ta j nabiraye obertiv IMPREZA ye duzhe vazhlivo nezvazhayuchi na rizni potochni negarazdi Golovno te sho Zahid najbilshe zupinyaye vid kontaktiv z nami cherez nestabilnist situaciyi v Ukrayini Voni yak i mi zreshtoyu mayut uzhe dosit nashih spilnih mizhnarodnih proektiv perevazhno odnorazovogo vikoristannya Zokrema ce stosuyetsya i mitciv kotri povinni utrimuvati pevnu planku i tomu zvichajno zh ne viyavlyayut bazhannya brati uchasti u vistavkah ne vidomo yakogo rivnya i yaki navryad chi budut mati prodovzhennya a otzhe chi zmozhut hoch yakos konkuruvati z isnuyuchimi u sviti hudozhnickimi imprezami Na sogodni Ivano Frankivska IMPREZA maye svij haj skromnij ale mizhnarodnij imidzh yak vidome vzhe ukrayinske biyenale z istoriyeyu rozvitku stanovlennya perspektivami i zv yazkami Sogodni za nalezhnoyi pidtrimki ce biyenale maye vsi shansi stati najavtoritetnishim i vzhe najstarishim mizhnarodnim misteckim zahodom nezalezhnoyi Ukrayini Volodimir Pavliv LvivIV biyenalye Impreza m Ivano Frankivsk 1995 Chetverta mizhnarodna biyenale Impreza 95 Naukova konferenciya z problem suchasnogo mistectva Impreza mizhsezonnya villa Margoshesa 23 03 1 04 1995 r Some nebo vistavka v ramkah konferenciyi Nazar Kardash Volodimir Mulik nedostupne posilannya z chervnya 2019 Rostislav Koterlin nedostupne posilannya z chervnya 2019 Yaroslav Yanovskij nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ivano Frankivskij hudozhnij muzej traven 1995 Impreza prolog Vistavka z kolekciyi biyenale Ipreza Ukrayinskij dim Kiyiv cherven 1995 Impreza 95 Foto kurator Rostislav Kondrat 7 8 lipnya 1995 r 72 foto z 361 nadislanih 28 avtoriv 11 krayin Zolota medal Pshemislav Baranski Polsha Sribna medal Ireniush Yurchuk SShA Bronzova medal Viktor Trublyenkov Litva Diplom pershogo stupenyu Francishek Suboh Polsha Diplom drugogo stupenyu Zhak Vanyuvil Franciya Diplom tretogo stupenyu Volodimir Monec Lviv Impreza 95 Grafika kurator Volodimir Gumennij gruden 1995 78 robit z 246 nadislanih 35 avtoriv 13 krayin Golovna nagoroda Charlz V Messej Dzh SShA Pochesni medali Hiroko Yabe Yaponiya Somg Dzhi Ksin 8 serpnya 2013 u Wayback Machine Kitaj Hiroko Minami Yaponiya Rosiya Sasha Prahova Ukrayina Yamashita Tetcuo Yaponiya Alfred Ulrih 18 veresnya 2012 u Wayback Machine Nimechchina Meditaciyi na stiku vistavka akciya Rostislava Koterlina kurator Viktor Melnik listopad 1995 Hudozhnij muzej Re Viziya festival videoartu kurator Oleg Gnativ serpen 1996 r Delyatin Volodimir Yershihin ta Vyacheslav Mashnickij 15 serpnya 2014 u Wayback Machine Vogni velikogo mista Vasil Cagolov Molochni sosiski Andrij Bludov ta Valerij Serdyukov Lipneve rondo i Taras Prohasko Kviti dlya Franciska ta Vtecha v Yegipet pivnichnokorejske propagandistske kino Luchi chuchhe Pam yatnik bratam Gartenbergam performens Igorya Panchishina pasazh Gartenbergiv 26 serpnya 1996 Landshaft konceptualnij proekt katalog kurator Yaroslav Yanovskij nedostupne posilannya z chervnya 2019 serpen 1996 V biyenalye Impreza m Ivano Frankivsk 1997 P yata mizhnarodna biyenale Impreza 97 Hudozhnij muzej Abstraktne mistectvo iz Zalcburga Avstriya ta abstraktne malyarstvo hudozhnikiv Ivano Frankivska kurator Viktor Melnik 2000 rik vzhe nastav vistavka Rostislava Koterlina 11 veresnya 2012 u Wayback Machine Vulf zhivij instalyaciya Oleg Voronko Oleksa Furdiyak 4 veresnya 2013 u Wayback Machine Lviv performans Roman Andriyashko Grigorij Butenko Kiyiv Telestudiya Galichina Repeticiya paralelnogo mistectva 10h10 1 Mikola Panakov ta jogo studiya performens Lagidnij terorizm kurator Anatolij Zvizhinskij nedostupne posilannya z chervnya 2019 vklyuchav u sebe Centr estetichnogo vihovannya molodi Viborcha dilnicya 2 instalyaciya i Sergiya Solonskogo Harkiv Klinika fotocikl Yevgena Pavlova Harkiv foto ta ob yekt Eduarda Stranadka Poltava Transgresiyi foto Yuriya Kosina Kiyiv Ya duzhe lyublyu svoyu robotu ta Progulyanka foto Vasilya Cagolova Kiyiv zhivopis 100 praporiv vihodiv Ukrayini Oleksiya Borisova Harkiv 1100 rokuv Galichu Pomada Igorya Perekliti nedostupne posilannya z chervnya 2019 Galich Polyuvannya Volodimira Mulika 23 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Leviafan Pavla Sulimenka Stilci Svitlani Hmil Vovchannya yagnyat seriya Zrada Landshafti Yaroslava Yanovskogo nedostupne posilannya z chervnya 2019 ta vistavka grafiki Tatuyuvannya landshaftu Veseli Najdenovoyi vsi Ivano Frankivsk galereya S ob yekt Splyachi princi Ukrayini foto Illya Chichkan 15 chervnya 2013 u Wayback Machine Kiyiv Proshannya z riboyu instalyaciya Yurij Izdrik 8 grudnya 2011 u Wayback Machine Kalush Permanentne Rizdvo instalyaciya Miroslav Yaremak nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ivano Frankivsk zhivopis Franko Ivan Franko 100 praporiv vihodiv Ukrayini 100 staniv krayu Oleksij Borisov 11 serpnya 2013 u Wayback Machine Harkiv majsternya galereya Sigma Vzdovzh erotiki Antoni Miro 10 sichnya 2013 u Wayback Machine Espaniya erotichna grafika ta erotichni foto Buduar Sergiya Bratkova 15 chervnya 2013 u Wayback Machine ta Sergiya Solonskogo Harkiv U podalshi roki biyenale ne provodilasya za brakom koshtiv entuziazmu ta idej Primitki Arhiv originalu za 6 grudnya 2007 Procitovano 20 zhovtnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dzherelahttp www marginesygal if ua biyenale impreza istoriya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi