Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сюаньє́ (кит. 玄燁, Xuányè; 4 травня 1654 — 20 грудня 1722) — імператор династії Цін (1661—1722). Представник маньчжурського роду Айсін Ґьоро. Третій син Фуліня, онук Хуан Тайцзі, правнук Нурхаці. Проводив жорстоку централізацію управління. Сприяв розвитку науки та мистецтв, а також частковій вестернізації Китаю. У 1673–1681 роках придушив повстання трьох уділів, що було організоване етнічними китайцями. 1683 року завоював Тайвань. 1689 року остаточно вибив московитів з Приамур'я, яке перейшло династії Цін за Нерчинським договором. 1697 року, в результаті війни з Джунгарським ханством, приєднав Халху. 1720 року здійснив військовий похід до Тибету. Правив найдовше з усіх правителів Китаю — 61 рік. Його доба вважається «золотою добою» династії Цін. Девіз правління — Кансі.
| Сюаньє маньчжурська: ᡝᠯᡥᡝ ᡨᠠᡳᡶᡳᠨ маньчжурська: ᠠᠮᠤᠭ᠋ᠤᠯᠠᠩ ᠬᠠᠭᠠᠨ | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 5 лютого 1661 — 20 грудня 1722 | ||
| Попередник: | Фулінь | |
| Наступник: | Іньчжень | |
| Ім'я при народженні: | кит. 玄燁 маньчжурська: ᡥᡳᠣᠸᠠᠨ ᠶᡝᡳ | |
| Народження: | 4 травня 1654[1] Пекін, Династія Цін | |
| Смерть: | 20 грудня 1722[1] (68 років) d | |
| Причина смерті: | натуральна віспа | |
| Поховання: | d | |
| Країна: | Династія Цін[2] | |
| Рід: | Айсін Ґьоро[d] | |
| Батько: | Фулінь[3][4] | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Q7354586?, d, d, d і d | |
| | ||
Імена
- Власне маньчжурською: Айшін-Гьоро Хьован'єй (маньчжурська: ᠠᡳᠰᡳᠨ ᡤᡳᠣᡵᠣ ᡥᡳᠣᠸᠠᠨ ᠶᡝᡳ, Aisin Gioro Hiowanyei)
- Власне китайською: Айсінь-Цзюело Сюаньє (кит. 愛新覚羅玄燁, Àixīnjuéluó Xuányè)
- Посмертне ім'я — Людяний; Імператор Жень (кит.: 仁帝; піньїнь: Réndì) — скорочене.
- Повне: Людяний імператор, який відповідно до волі Небес поширив удачу; просвітитель і воїн, розумний і проникливий; поміркований і скромний; широкосердий і заможний; покірний батькам і шанобливий; добросовісний і доброчесний; той, хто досяг великих звершень (合天弘運文武睿哲恭倹寛裕孝敬誠信功徳大成仁皇帝, Hetian Hongyun Wenwu Ruizhe Gongjian Kuanyu Xiaojing Chengxin Zhonghe Gongde Dacheng)
- Храмове ім'я — Шенцзу (кит. трад.: 太祖; піньїнь: Shèngzǔ).
- Імпера́тор Кансі́ (кит. трад.: 康熙帝; піньїнь: Kāngxī-dì) — від девізу правління.
Див. також
Примітки
Джерела
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сюаньє
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shenczu Syuanye kit 玄燁 Xuanye 4 travnya 1654 16540504 20 grudnya 1722 imperator dinastiyi Cin 1661 1722 Predstavnik manchzhurskogo rodu Ajsin Goro Tretij sin Fulinya onuk Huan Tajczi pravnuk Nurhaci Provodiv zhorstoku centralizaciyu upravlinnya Spriyav rozvitku nauki ta mistectv a takozh chastkovij vesternizaciyi Kitayu U 1673 1681 rokah pridushiv povstannya troh udiliv sho bulo organizovane etnichnimi kitajcyami 1683 roku zavoyuvav Tajvan 1689 roku ostatochno vibiv moskovitiv z Priamur ya yake perejshlo dinastiyi Cin za Nerchinskim dogovorom 1697 roku v rezultati vijni z Dzhungarskim hanstvom priyednav Halhu 1720 roku zdijsniv vijskovij pohid do Tibetu Praviv najdovshe z usih praviteliv Kitayu 61 rik Jogo doba vvazhayetsya zolotoyu doboyu dinastiyi Cin Deviz pravlinnya Kansi Syuanye manchzhurska ᡝᠯᡥᡝ ᡨᠠᡳᡶᡳᠨ manchzhurska ᠠᠮᠤᠭ ᠤᠯᠠᠩ ᠬᠠᠭᠠᠨ 4 j Imperator Cin 5 lyutogo 1661 20 grudnya 1722 Poperednik Fulin Nastupnik Inchzhen Im ya pri narodzhenni kit 玄燁 manchzhurska ᡥᡳᠣᠸᠠᠨ ᠶᡝᡳNarodzhennya 4 travnya 1654 1654 05 04 1 Pekin Dinastiya CinSmert 20 grudnya 1722 1722 12 20 1 68 rokiv dPrichina smerti naturalna vispaPohovannya dKrayina Dinastiya Cin 2 Rid Ajsin Goro d Batko Fulin 3 4 Mati dShlyub d d d d d d d d d d d d d d Q7354586 d d d i d Mediafajli b u VikishovishiImenaVlasne manchzhurskoyu Ajshin Goro Hovan yej manchzhurska ᠠᡳᠰᡳᠨ ᡤᡳᠣᡵᠣ ᡥᡳᠣᠸᠠᠨ ᠶᡝᡳ Aisin Gioro Hiowanyei Vlasne kitajskoyu Ajsin Czyuelo Syuanye kit 愛新覚羅玄燁 Aixinjueluo Xuanye Posmertne im ya Lyudyanij Imperator Zhen kit 仁帝 pinyin Rendi skorochene Povne Lyudyanij imperator yakij vidpovidno do voli Nebes poshiriv udachu prosvititel i voyin rozumnij i proniklivij pomirkovanij i skromnij shirokoserdij i zamozhnij pokirnij batkam i shanoblivij dobrosovisnij i dobrochesnij toj hto dosyag velikih zvershen 合天弘運文武睿哲恭倹寛裕孝敬誠信功徳大成仁皇帝 Hetian Hongyun Wenwu Ruizhe Gongjian Kuanyu Xiaojing Chengxin Zhonghe Gongde Dacheng Hramove im ya Shenczu kit trad 太祖 pinyin Shengzǔ Impera tor Kansi kit trad 康熙帝 pinyin Kangxi di vid devizu pravlinnya Div takozhSlovnik KansiPrimitkiKanda N Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 China Biographical Database d Track Q13407958 Spence J The Search for Modern China 1 USA W W Norton amp Company 1991 P 49 ISBN 978 0 393 30780 1 d Track Q15233012d Track Q1282208d Track Q932820d Track Q30 Immanuel C Y Hsu The Rise of Modern China 6 USA OUP 2000 P 29 1136 p ISBN 978 0 19 512504 7 d Track Q15138081d Track Q217595d Track Q30d Track Q4567878DzherelaRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Nepomnin O E Istoriya Kitaya Epoha Cin XVII nachalo XX veka Moskva Vostochnaya literatura 2005 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Syuanye