Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тада́сі Іма́ї (яп. 今井 正 Імаї Тадасі, 8 січня 1912, Шібуя, Токіо — 22 листопада 1991, Сока, префектура Сайтама) — японський кінорежисер і сценарист «лівого» штибу, видатний представник соціал-демократичного напряму в японському кіно, відомий низкою значимих соціально-реалістичних кінострічок, що відбивають такі суспільно значимі соціальні проблеми Японії, як працю на знос (див. каросі), безробіття, махінації компаній-монополістів, несправедливість суду, жорстокість поліції тощо. Громадський діяч-комуніст, лауреат Премії Миру від Японського комітету захисту миру (1951).
| Тадасі Імаї | |
|---|---|
| яп. 今井 正 | |
 | |
| Дата народження | 8 січня 1912[1][2] |
| Місце народження | Токіо-сіті[d], Японія |
| Дата смерті | 22 листопада 1991[1][3][2] (79 років) |
| Місце смерті | |
| Громадянство |  Японія |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Alma mater | Ібарацький університет |
| Роки активності | 1939—1991 |
| IMDb | ID 0408033 |
| Нагороди та премії | |
 Тадасі Імаї у Вікісховищі | |
Біографія та кар'єра
Тадасі Імаї народився 8 січня 1912 року в токійському районі Шібуя; його батьком був священик буддійського храму, що дав синові традиційне виховання. Навчався на історика в Токійському університеті, проте в цей період також захопився ідеями марксизму та вступив до лав молодіжної комуністичної організації; участь в радикальних акціях привела до його декількох арештів і, урешті-решт, позбавила його можливості закінчити освіту. Згодом Тадасі Імаї став членом компартії Японії.
У 1935 році Імаї почав діяльність в кіно на позиції помічника режисера в J.O. Studio, що було, принаймні, частково вимушеним заходом через більші труднощі влаштуватися в інші місця через неблагонадійність. Власна режисерська робота Імаї розпочалася з 1939 року, в період Другої світової війни, і її початок включав декілька кінофільмів на замовлення, що мали націоналістичну спрямованість і суперечать власним переконанням режисера.
Перші його значимі стрічки Імаї з'являються після 1950-го року, починаючи зі знятого на заснованій Імаї кіностудії «Сінсей ейга» фільму «А все-таки ми живемо!» (1951) — першої японської кінострічки, знятої незалежно від великих студій з великим капіталом і роблячи його відомим, незважаючи на цензуру та спроби заборонити творчість Імаї як комуністичну пропаганду, як в самій Японії, так і за її межами, включаючи СРСР.
Багато фільмів Імаї присвячені тій або іншій гострій соціальній проблемі країни. Згаданий вище фільм «А все-таки ми живемо!» співчутливо оповідає про долю безробітного, що з усіх сил намагається забезпечити сім'ю хоча б жменькою рису, засуджуючи сучасний йому японський режим. Трисерійна кстрічка «Каламутний потік» (1953—1954) і частково «Повість про жорстокість бусідо» (1963) показують жорсткість і жорстокість японської феодальної системи. Низка фільмів має антивоєнний характер.
Стрічка «Морок посеред дня» (1956) взагалі є прикладом втручання кінематографіста в політичну боротьбу, викриваючи реальний сфабрикований поліцією для компрометації робітничої молоді процес проти чотирьох молодих робітників, звинувачених у пограбуванні й убивстві літнього подружжя, і зігравши вирішальну роль для його закриття та звільнення несправедливо звинувачених.
Вважається, що творчість Тадасі Імаї зазнала значного впливу італійських неореалістів, зокрема, Вітторіо де Сіки. В той же час багато критиків відмічали, що його творчість ніколи не відрізнялася особливою сентиментальністю, називаючи його стилістику «наканай- реалізмом» («реалізмом без сліз»). Творчий почерк Імаї частенько характеризується як грубуватий, позбавлений послідовності та «стилю», проте це ті ж самі елементи, які надають його фільмам відчуття чесності, щирості й природності, якими він відомий. Принципово соціально-орієнтовані фільми Імаї особливо популярні серед критиків і глядачів, що відкидають естетично-стилістичну творчість режисерів «Нової хвилі».
Тадасі Імаї помер 22 листопада 1991 року в місті Сока, невдовзі після закінчення зйомок свого останнього фільму «Війна і юність».
Фільмографія
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва (транскрипція) | Режисер | Сценарист |
|---|---|---|---|---|
| 1939 | Кадетська школа в Нумадзу | Numazu heigakkō |  | |
| 1941 | Kêkkon no seitaî | | ||
| 1943 | Загін смертників на дозорній вишці | Bôrô no kesshitai | | |
| 1944 | Ikarî no umi | | ||
| 1946 | Вороги народу | Minshu no teki | | |
| 1947 | Chikagai nijuyojikan | | ||
| Війна і мир | Sensô to heiwa | | ||
| 1949 | Блакитні гори. Частина 1 | Aoi sanmyaku | | |
| Блакитні гори. Частина 2 | Zoku aoi sanmyaku | | | |
| 1950 | Ми ще зустрінемося | Mata au hi made | | |
| 1951 | А все-таки ми живемо! | Dokkoi ikiteru | | |
| 1953 | Обеліск червоних лілій | Himeyuri no to | | |
| Каламутний потік | Nigorie | | ||
| 1955 | Коли кохаєш | Aisureba koso | | |
| Тут є джерело | Koko ni izumi ari | | ||
| 1956 | Морок посеред дня | Mahiru no ankoku | | |
| 1957 | Рис | Kome | | |
| Повість про чисте кохання | Jun'ai monogatari | | ||
| 1958 | Нічний барабан | Yoru no tsuzumi | | |
| 1959 | Кіку та Ісаму | Kiku to Isamu | | |
| 1962 | Японська бабуся | Kigeki: Nippon no oba-chan | | |
| 1963 | Повість про жорстокість бусідо | Bushidô zankoku monogatari | | |
| 1964 | Це сталося в Етіго | Echigo tsutsuishi oyashirazu | | |
| Помста | Adauchi | | ||
| 1967 | Satogashi ga kowareru toki | | ||
| 1969 | Річка без мосту | Hashi no nai kawa | | |
| 1974 | Юні морські піхотинці | Kaigun tokubetsu nensho-hei | | |
| 1972 | О, мої безмовні друзі | Aa koe naki tomo | | |
| 1976 | Одержимість | Yoba | | |
| Брат і сестра | Ani imôto | | ||
| 1981 | Сніг | Yuki | | |
| 1982 | Himeyuri no Tô | | ||
| 1991 | Війна і юність | Sensou to seishun | |
Визнання
Трисерійна кінострічка «Річка без мосту» (1969) за однойменним романом Суе Сумії була включена японською кінокритикою до числа найкращих десяти фільмів року. Низка фільмів Імаї була відзначена ще престижнішими професійними та фестивальними кінонагородами та номінаціями:
Нагороди та номінації Тадасі Імаї| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Премія Майніті | |||
| 1947 | Найкращий режисер | Вороги народу | Перемога |
| 1951 | Найкращий фільм | Ми ще зустрінемося | Перемога |
| 1954 | Найкращий фільм | Каламутний потік | Номінація |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| 1957 | Найкращий фільм | Морок посеред дня | Номінація |
| Найкращий режисер | Номінація | ||
| 1958 | Найкращий фільм | Рис | Перемога |
| Найкращий режисер | Рис Повість про чисте кохання | Перемога | |
| 1960 | Найкращий фільм | Кіку та Ісаму | Перемога |
| 1992 | Спеціальна нагорода за сукупність робіт | Перемога | |
| Премія Kinema Junpo | |||
| 1951 | Найкращий фільм | Ми ще зустрінемося | Перемога |
| 1954 | Найкращий фільм | Каламутний потік | Перемога |
| 1957 | Найкращий фільм | Морок посеред дня | Перемога |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| 1958 | Найкращий фільм | Рис | Перемога |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| 1960 | Найкращий фільм | Кіку та Ісаму | Перемога |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| Премія «Блакитна стрічка» | |||
| 1951 | Найкращий фільм | Ми ще зустрінемося | Перемога |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| 1954 | Найкращий фільм | Каламутний потік | Перемога |
| Найкращий режисер | Морок посеред дня | Перемога | |
| 1957 | Найкращий фільм | Морок посеред дня | Перемога |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| 1958 | Найкращий фільм | Рис | Перемога |
| Найкращий режисер | Рис Повість про чисте кохання | Перемога | |
| 1960 | Найкращий фільм | Кіку та Ісаму | Перемога |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1954 | Гран-прі кінофестивалю | Каламутний потік | Номінація |
| 1957 |  Золота пальмова гілка | Рис | Номінація |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1958 | Золотий ведмідь | Повість про чисте кохання | Номінація |
| Срібний ведмідь за найкращу режисуру | Перемога | ||
| 1963 | Золотий ведмідь | Повість про жорстокість бусідо | Перемога |
| Монреальський кінофестиваль | |||
| 1991 | Приз екуменічного журі | Війна і юність | Перемога |
| Кінопремія Nikkan Sports | |||
| 1991 | Спеціальна нагорода за сукупність робіт | Перемога | |
| Премія Японської академії | |||
| 1992 | Премія за життєвий внесок | Перемога | |
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Стаття про Тадасі Імаї [ 13 лютого 2015 у Wayback Machine.] на сайті persons-info.com
- Акира Ивасаки, Р.Х. Журенева, Ростислав Н. Журенев. Современное японское кино. — «Искусство», 1962. — 520 с.
- Імаї Тадасі // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Николай Иосифович Конрад, Лидия Диомидовна Гришелева. Театр и драматургия Японии. — Наука, Глав. ред. восточной лит-ры, 1965. — 161 с.
- Imai Tadashi. Nihon jinmei jiten (Japanese) . Kōdansha. Архів оригіналу за 18 березня 2013. Процитовано 6.12.2017.
- Beverley Bare Buehrer. Japanese films: a filmography and commentary, 1921-1989. — McFarland & Co, 1990. — P. 133.
- И. П. Садовская. Экран говорит-нет!. — Искусство, Ленинградское отделение, 1968. — С. 160.
- Leila Pourtavaf. The Encyclopedia of Contemporary Japanese Culture / Sandra Buckley (Ed.). — New York : Routledge. — P. 208-209. — .
- Г. Гребнев. Народ, попавший в беду (Заметки о японских кинофильмах)" // Огонёк. — Москва : Правда, квітень 1952. — № 15.(рос.)
- Киноискусство стран Азии,Африки и Латинской Америки. Энциклопедия искусства. Архів оригіналу за 18 березня 2013. Процитовано 6.12.2017. (рос.)
- Joseph L. Anderson, Donald Richie. The Japanese Film: Art and Industry. — Princeton NJ : Princeton University Press, 1982. — P. 221, 238, 298, 385-391. — .
- Щорічник «Японія» [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] видавництва «Наука]]», 1972, стр.170. (рос.)
- Нагороди та номінації Імаї Тадасі на сайті IMDb (англ.)
Джерела
- ИМАИ, Тадаси // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л.— С. 596-597 (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tada si Ima yi yap 今井 正 Imayi Tadasi 8 sichnya 1912 Shibuya Tokio 22 listopada 1991 Soka prefektura Sajtama yaponskij kinorezhiser i scenarist livogo shtibu vidatnij predstavnik social demokratichnogo napryamu v yaponskomu kino vidomij nizkoyu znachimih socialno realistichnih kinostrichok sho vidbivayut taki suspilno znachimi socialni problemi Yaponiyi yak pracyu na znos div karosi bezrobittya mahinaciyi kompanij monopolistiv nespravedlivist sudu zhorstokist policiyi tosho Gromadskij diyach komunist laureat Premiyi Miru vid Yaponskogo komitetu zahistu miru 1951 Tadasi Imayiyap 今井 正Data narodzhennya 8 sichnya 1912 1912 01 08 1 2 Misce narodzhennya Tokio siti d YaponiyaData smerti 22 listopada 1991 1991 11 22 1 3 2 79 rokiv Misce smerti Tokio YaponiyaGromadyanstvo YaponiyaProfesiya kinorezhiser scenaristAlma mater Ibarackij universitetRoki aktivnosti 1939 1991IMDb ID 0408033Nagorodi ta premiyid 1951 d 1954 d 1957 d 1958 dTadasi Imayi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Imayi Biografiya ta kar yeraTadasi Imayi narodivsya 8 sichnya 1912 roku v tokijskomu rajoni Shibuya jogo batkom buv svyashenik buddijskogo hramu sho dav sinovi tradicijne vihovannya Navchavsya na istorika v Tokijskomu universiteti prote v cej period takozh zahopivsya ideyami marksizmu ta vstupiv do lav molodizhnoyi komunistichnoyi organizaciyi uchast v radikalnih akciyah privela do jogo dekilkoh areshtiv i ureshti resht pozbavila jogo mozhlivosti zakinchiti osvitu Zgodom Tadasi Imayi stav chlenom kompartiyi Yaponiyi U 1935 roci Imayi pochav diyalnist v kino na poziciyi pomichnika rezhisera v J O Studio sho bulo prinajmni chastkovo vimushenim zahodom cherez bilshi trudnoshi vlashtuvatisya v inshi miscya cherez neblagonadijnist Vlasna rezhiserska robota Imayi rozpochalasya z 1939 roku v period Drugoyi svitovoyi vijni i yiyi pochatok vklyuchav dekilka kinofilmiv na zamovlennya sho mali nacionalistichnu spryamovanist i superechat vlasnim perekonannyam rezhisera Pershi jogo znachimi strichki Imayi z yavlyayutsya pislya 1950 go roku pochinayuchi zi znyatogo na zasnovanij Imayi kinostudiyi Sinsej ejga filmu A vse taki mi zhivemo 1951 pershoyi yaponskoyi kinostrichki znyatoyi nezalezhno vid velikih studij z velikim kapitalom i roblyachi jogo vidomim nezvazhayuchi na cenzuru ta sprobi zaboroniti tvorchist Imayi yak komunistichnu propagandu yak v samij Yaponiyi tak i za yiyi mezhami vklyuchayuchi SRSR Bagato filmiv Imayi prisvyacheni tij abo inshij gostrij socialnij problemi krayini Zgadanij vishe film A vse taki mi zhivemo spivchutlivo opovidaye pro dolyu bezrobitnogo sho z usih sil namagayetsya zabezpechiti sim yu hocha b zhmenkoyu risu zasudzhuyuchi suchasnij jomu yaponskij rezhim Triserijna kstrichka Kalamutnij potik 1953 1954 i chastkovo Povist pro zhorstokist busido 1963 pokazuyut zhorstkist i zhorstokist yaponskoyi feodalnoyi sistemi Nizka filmiv maye antivoyennij harakter Strichka Morok posered dnya 1956 vzagali ye prikladom vtruchannya kinematografista v politichnu borotbu vikrivayuchi realnij sfabrikovanij policiyeyu dlya komprometaciyi robitnichoyi molodi proces proti chotiroh molodih robitnikiv zvinuvachenih u pograbuvanni j ubivstvi litnogo podruzhzhya i zigravshi virishalnu rol dlya jogo zakrittya ta zvilnennya nespravedlivo zvinuvachenih Vvazhayetsya sho tvorchist Tadasi Imayi zaznala znachnogo vplivu italijskih neorealistiv zokrema Vittorio de Siki V toj zhe chas bagato kritikiv vidmichali sho jogo tvorchist nikoli ne vidriznyalasya osoblivoyu sentimentalnistyu nazivayuchi jogo stilistiku nakanaj realizmom realizmom bez sliz Tvorchij pocherk Imayi chastenko harakterizuyetsya yak grubuvatij pozbavlenij poslidovnosti ta stilyu prote ce ti zh sami elementi yaki nadayut jogo filmam vidchuttya chesnosti shirosti j prirodnosti yakimi vin vidomij Principovo socialno oriyentovani filmi Imayi osoblivo populyarni sered kritikiv i glyadachiv sho vidkidayut estetichno stilistichnu tvorchist rezhiseriv Novoyi hvili Tadasi Imayi pomer 22 listopada 1991 roku v misti Soka nevdovzi pislya zakinchennya zjomok svogo ostannogo filmu Vijna i yunist FilmografiyaRik Nazva ukrayinskoyu Originalna nazva transkripciya Rezhiser Scenarist 1939 Kadetska shkola v Numadzu Numazu heigakkō 1941 Kekkon no seitai 1943 Zagin smertnikiv na dozornij vishci Boro no kesshitai 1944 Ikari no umi 1946 Vorogi narodu Minshu no teki 1947 Chikagai nijuyojikan Vijna i mir Senso to heiwa 1949 Blakitni gori Chastina 1 Aoi sanmyaku Blakitni gori Chastina 2 Zoku aoi sanmyaku 1950 Mi she zustrinemosya Mata au hi made 1951 A vse taki mi zhivemo Dokkoi ikiteru 1953 Obelisk chervonih lilij Himeyuri no to Kalamutnij potik Nigorie 1955 Koli kohayesh Aisureba koso Tut ye dzherelo Koko ni izumi ari 1956 Morok posered dnya Mahiru no ankoku 1957 Ris Kome Povist pro chiste kohannya Jun ai monogatari 1958 Nichnij baraban Yoru no tsuzumi 1959 Kiku ta Isamu Kiku to Isamu 1962 Yaponska babusya Kigeki Nippon no oba chan 1963 Povist pro zhorstokist busido Bushido zankoku monogatari 1964 Ce stalosya v Etigo Echigo tsutsuishi oyashirazu Pomsta Adauchi 1967 Satogashi ga kowareru toki 1969 Richka bez mostu Hashi no nai kawa 1974 Yuni morski pihotinci Kaigun tokubetsu nensho hei 1972 O moyi bezmovni druzi Aa koe naki tomo 1976 Oderzhimist Yoba Brat i sestra Ani imoto 1981 Snig Yuki 1982 Himeyuri no To 1991 Vijna i yunist Sensou to seishunViznannyaTriserijna kinostrichka Richka bez mostu 1969 za odnojmennim romanom Sue Sumiyi bula vklyuchena yaponskoyu kinokritikoyu do chisla najkrashih desyati filmiv roku Nizka filmiv Imayi bula vidznachena she prestizhnishimi profesijnimi ta festivalnimi kinonagorodami ta nominaciyami Nagorodi ta nominaciyi Tadasi ImayiRik Kategoriya Film Rezultat Premiya Majniti 1947 Najkrashij rezhiser Vorogi narodu Peremoga 1951 Najkrashij film Mi she zustrinemosya Peremoga 1954 Najkrashij film Kalamutnij potik Nominaciya Najkrashij rezhiser Peremoga 1957 Najkrashij film Morok posered dnya Nominaciya Najkrashij rezhiser Nominaciya 1958 Najkrashij film Ris Peremoga Najkrashij rezhiser Ris Povist pro chiste kohannya Peremoga 1960 Najkrashij film Kiku ta Isamu Peremoga 1992 Specialna nagoroda za sukupnist robit Peremoga Premiya Kinema Junpo 1951 Najkrashij film Mi she zustrinemosya Peremoga 1954 Najkrashij film Kalamutnij potik Peremoga 1957 Najkrashij film Morok posered dnya Peremoga Najkrashij rezhiser Peremoga 1958 Najkrashij film Ris Peremoga Najkrashij rezhiser Peremoga 1960 Najkrashij film Kiku ta Isamu Peremoga Najkrashij rezhiser Peremoga Premiya Blakitna strichka 1951 Najkrashij film Mi she zustrinemosya Peremoga Najkrashij rezhiser Peremoga 1954 Najkrashij film Kalamutnij potik Peremoga Najkrashij rezhiser Morok posered dnya Peremoga 1957 Najkrashij film Morok posered dnya Peremoga Najkrashij rezhiser Peremoga 1958 Najkrashij film Ris Peremoga Najkrashij rezhiser Ris Povist pro chiste kohannya Peremoga 1960 Najkrashij film Kiku ta Isamu Peremoga Kannskij mizhnarodnij kinofestival 1954 Gran pri kinofestivalyu Kalamutnij potik Nominaciya 1957 Zolota palmova gilka Ris Nominaciya Berlinskij mizhnarodnij kinofestival 1958 Zolotij vedmid Povist pro chiste kohannya Nominaciya Sribnij vedmid za najkrashu rezhisuru Peremoga 1963 Zolotij vedmid Povist pro zhorstokist busido Peremoga Monrealskij kinofestival 1991 Priz ekumenichnogo zhuri Vijna i yunist Peremoga Kinopremiya Nikkan Sports 1991 Specialna nagoroda za sukupnist robit Peremoga Premiya Yaponskoyi akademiyi 1992 Premiya za zhittyevij vnesok PeremogaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Stattya pro Tadasi Imayi 13 lyutogo 2015 u Wayback Machine na sajti persons info com Akira Ivasaki R H Zhureneva Rostislav N Zhurenev Sovremennoe yaponskoe kino Iskusstvo 1962 520 s Imayi Tadasi Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Nikolaj Iosifovich Konrad Lidiya Diomidovna Grisheleva Teatr i dramaturgiya Yaponii Nauka Glav red vostochnoj lit ry 1965 161 s Imai Tadashi Nihon jinmei jiten Japanese Kōdansha Arhiv originalu za 18 bereznya 2013 Procitovano 6 12 2017 Beverley Bare Buehrer Japanese films a filmography and commentary 1921 1989 McFarland amp Co 1990 P 133 I P Sadovskaya Ekran govorit net Iskusstvo Leningradskoe otdelenie 1968 S 160 Leila Pourtavaf The Encyclopedia of Contemporary Japanese Culture Sandra Buckley Ed New York Routledge P 208 209 ISBN 0 415 14344 6 G Grebnev Narod popavshij v bedu Zametki o yaponskih kinofilmah Ogonyok Moskva Pravda kviten 1952 15 ros Kinoiskusstvo stran Azii Afriki i Latinskoj Ameriki Enciklopediya iskusstva Arhiv originalu za 18 bereznya 2013 Procitovano 6 12 2017 ros Joseph L Anderson Donald Richie The Japanese Film Art and Industry Princeton NJ Princeton University Press 1982 P 221 238 298 385 391 ISBN 0 691 05351 0 Shorichnik Yaponiya 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine vidavnictva Nauka 1972 str 170 ros Nagorodi ta nominaciyi Imayi Tadasi na sajti IMDb angl DzherelaIMAI Tadasi Kinoslovar V 2 t gl red S Yu Yutkevich M Sovetskaya enciklopediya 1966 T 1 A L S 596 597 ros Posilannya