Ільо Воєвода (болг. Ильо Войвода, Ильо Малешевски, Дядо Ильо) — видатний болгарський гайдук, воєвода, борець за звільнення від османів Болгарії і Македонії, національний герой цих країн. Нерідко його називають «останнім гайдуком», «останнім воєводою».
Ільо Воєвода | |
---|---|
Илия Марков Попгеоргиев | |
Ільо воєвода — гайдук, революціонер, національний герой Болгарії і Македонії. | |
Народився | 28 травня 1805 Берово, Османська імперія (нині Північна Македонія) |
Помер | 17 квітня 1898 (92 роки) Кюстендил, Болгарія |
Країна | Османська імперія Болгарія |
Діяльність | революціонер, гайдук, воєвода |
Учасник | Сербсько-болгарська війна, Сербсько-турецька війна, Російсько-турецька війна 1877–78 і Кресненсько-Разложське повстання |
Військове звання | воєвода |
Діти | d |
|
Життєпис
Народився у селі Берово (Малешевско) 28 травня 1805 року в сім'ї незаможних селян. Ім'я при народженні Ілія Марков Попгеоргієв (болг. Илия Марков Попгеоргиев). Ілія не мав змоги навчатися через бідність, але з дитинства був кмітливим і сміливим хлопцем, який вирізнявся серед однолітків непокорою до існуючого ладу. Дуже рано він приєднався до революційної діяльності. Його дядько, піп Георги, воєвода гайдуцького загону (чети) загинув у бою з башибузуками. Це теж справило враження на юнака і спонукало його до боротьби з османами. До 20 років Ілія жив у своєму селі, але через його непокору місцевому османському чиновнику, що чіплявся до його сестер, змушений був поїхати до Рильського монастиря, де він мав багато зустрічей і бесід з місцевими релігійними діячами, які здійснювали просвітницьку діяльність у Болгарії. Ілію призначили охоронцем-зберігачем болгарських православних святинь (болг. пандурин). Він прослужив пандурином аж 18 років, вівши військову боротьбу з різними розбійними зграями, від яких успішно боронив церковні реліквії Тоді ж він часто спілкувався й з гайдуками, які мали притулок у монастирі, ховались там при пораненнях.
Гайдуцька діяльність
Перші роки боротьби
У 1838 році Ілія повернувся до рідного села, женився. Але в нього виник конфлікт з місцевим начальником польової варти (болг. кърсердар), який з засідки вбив брата Ілії Станко. Тоді Ілія заколов османа ножем, і уникнувши засідки, яка на нього чатувала, з невеликою четою відбув у гори. Його вибрали воєводою і тоді він почав іменуватися Ільо воєводою. Він декілька років воював проти османів, прапороносцем в його четі була його сестра Марія. Чета збільшилась до 70 гайдуків, а під час Кримської війни навіть до 200. З появою російської армії на Дунаї Ільо воєвода почав організувати населення для широкого руху боротьби з османами і створив мережу помічників, прихильників і послідовників. Він появлявся там, де місцеве населення було залякане османами і башибузуками, і практично завжди наносив останнім поразку. Був визнаним майстром організації оригінальних засідок на ворога. Один з місцевих чиновників Кюстендила доповідав центральній владі, що «грабіжник-гяур є невразливим і куля його не бере». Коли цей чиновник кинув жінку Ільо до в'язниці, Войвода просто погрозив тому смертю. Злякавшись, чиновник був змушений звільнити жінку. У 1854 році Ільо отримав інформацію, що османи замислили серйозну каральну акцію проти болгарського населення у місті Дупниця. Ільо попередив у своєму посланні владу, що якщо проти болгарського населення буде застосовано силу, то він зрівняє с землею турецькі поселення. Османи відмінили свою операцію.
Центральна влада спробувала застосувати хитрість. Ільо був прощений і отримав султанський указ про це. Йому було дозволено оселитися у Кюстендилі з жінкою, навіть зберегти особисту зброю. Але хитрість була в тому, що влада готувала його вбивство руками місцевих турків — начебто через їхнє обурення. Ільо про це вчасно дізнався, вбив разом з друзями-гайдуками заколотників і поновив збройню боротьбу, відійшовши з новоствореною четою у гори. У 1859 році османи сплюндрували домівку Ільо в Кюстендилі, а його жінку Цону з трьома дітьми кинули до своєрідної в'язниці у місті. У той же час османи повісили захоплених у боях декількох четників, сподвижників Ільо. Серйозна атаки на чету Ільо Войводи змусили його все більше і більше ховатися у найнедоступніших гірських районах, зменшивши через це беспосереднью військову діяльність.
Діяльність у Сербії
У 1860 році Ільо вдалося перекинути частину його чети до Сербії, а в 1861 році він почав службу в Першій болгарській легії під началом ідеолога національно-визвольного руху Георги Раковски. Йому було поставлене завдання об'єднати розрізнені болгарські чети і окремих гайдуків у загони, які б володіли навичками партизанської боротьби.
«Як нас болгар, так і сербів дядо Ільо зачаровував своїм героїчним виглядом, своєю відвертістю й доброзичливістю, які ґрунтівалися на твердій волі і сильному характері. Хоча в Сербії його оточувало „неправильне суспільство“, але він зберіг свої нрави й звички. Як його юність, так і його мораль були просто неповторні. В тому відношенні він був просто чудовим і робив честь нашому народу. При цьому він любив проповідувати серед болгар в Сербії патріотизм і ненависть до турків. А на свята і канікули вчив болгарських учнів стріляти, для чого купив їм рушниці і часто водив на полювання…» (болг. Петир Берковски), болгарський революціонер, соратник Васила Левски.
Йому вдалося продемонструвати військовий вишкіл болгарських повстанців, коли 2 червня 1862 року під його керуванням четницький батальйон у складі легії вдало штурмував османську фортецю Кале, проявив героїзм. Недаремно саме його батальйону було довірене нести прапор легії. Саме в цій битві він здобув широке визнання як серед болгар, так й сербів. Через свій поважний вік він отримав нове прізвисько Дядо Ільо. У 1876 році у віці 70 років разом з воєводами Панайотом Хитовим, Филипом Тотю та іншими дядо Ільо зібрав і організував чети. Під час сербсько-турецької війни влітку 1876 року Ільо Войвода з своєю четою у 300 душ, де були і його сини Никола й Іван, разом з іншими четами перейшов кордон Сербії і почав бойові дії на території османів в районах Кула, Белоградчик й Берковиця. Хоча він був тяжко поранений в подальших боях, але оклигав і знову став до лав чети. Через те, що сербська армія чинили спротив боротьбі болгар, через те, що поранення відбулося від кулі сербського офіцера, Ільо був дуже невдоволений. Він сказав:
«В містах хизуєтесь і брязкаєте своїми шаблями, а на полі бою біжите від турків…».
Сербський князь Міхаїл Обренович поспішив нагородити його орденом за хоробрість «Татковски» і призначив йому пенсію у 150 динарів. Внаслідок поранення Ільо лишився двох ребер і його права рука була скалічена.
Під час звільнення Болгарії від османів
Російсько-турецька війна 1877-78 років почалася тоді, коли Ільо ще перебував у лікарні. Він отримав запрошення від російської армії. Незважаючи на наслідки ран, Ільо кинув лікарню і поїхав у Свіштов, де йому надали чин капітана і пропонують зібрати чету, до якої долучилось багато знаних гайдуків. Він водив чету разом з іншими гайдуцьким загонами в тил османській армії, де проводив розвідувальну діяльність, своїми нападами без кінця турбував османів. Через певний час його чету ввели до Західного загону генерала Йосипа Гурко. Йому було поставлене завдання перейти разом з російськими військами Стару Планину, взяти Софію і вийти в тил османським військам, що штурмували Шипкинський перевал. Це було тяжко, адже боротися приходилось не тільки з османами й башибузуками, але й з тяжкими умовами пересування військ гірською місцевістю, морозом. Чета Ільо Войводи діяла настільки кмітливо й хоробро, що Гурко нагородив воєводу орденом за хоробрість «Святим Георгієм» і оголосив йому подяку. Після взяття Софії Гурко віддав усі болгарські чети під командування Ільо Войводи. 27 грудня 1877 року чети звільнили місто Радомир, а 2 січня 1878 року — Дупницю.
Завдяки успішним хитрим діям Ільо воєводи його четники разом лише з одним ескадроном російських військ 11 січня 2014 року звільнили Кюстендил, хоча російська влада вже почала глобальні перемови з османами, і бойові дії на території Болгарії були припинені. Хоча місто на короткий час довелось залишити, через підхід до нього сильних османських резервів, однак 17 січня Ільо з четою і більшим російським загоном повторно звільнили Кюстендил. Четники почали роззброювати турецьке населення. В кінці січня воєвода звільнив й рідне село Берово. Почалось встановлення болгарської влади, яке було припинено 22 березня 1878 року, коли Ільо воєводу було викликано до ставки верховного головнокомандувача російської армії. Там воєвода дізнався, що згідно підписаного між Російською та Османською імперіями Сан-Стефанському договору його рідне село залишається під османською владою. Російське командування нагородило Ільо черговим орденом за хоробрість. Воєвода нічого не зміг зробити, аби звільнити рідне село, адже росіяни не дали б йому порушити угоду з османами. Через це Ільо з сім'єю відбув до Кюстендила, де схотів жити надалі, беручи безпосередню участь у розбудові міста.
Життя Ільо Войводи після звільнення Болгарії
Великі частини Сербії, Македонії і Болгарії залишились під владою османів. Ільо з цим не зміг зміритися. Він, незважаючи на свій вік, вступив до організації «Єдність», яка мала за мету повне звільнення болгар від іга. 5 жовтня 1878 року у Південно-Західній Болгарії спалахнуло Кресненсько-Разложське повстання проти османської влади. Ільо воєвода брав діяльну участь у бойових діях з своєю четою на правому березі річки Струма, адже прекрасно знав всі навколишні місця, де багато часу пересувався за часів свого гайдуцтва. Йому навіть вдалося одного разу захопити у османів артилерію. Однак повстання успіху не мало. Більшість чет були розформовані. Ільо повернувся до Кюстендилу без засобів до існування, через що був змушений просити про пенсію. Болгарська влада після настійливих запитів молодого депутата Народного зібрання Стефана Стамболова призначила Ільо пенсію у 220 левів.
У 1885 році спалахнула Сербсько-болгарська війна, у якій Болгарія залишилася практично сама, адже Російська імперія стала на бік Сербії і відкликала практично всіх своїх офіцерів з болгарської армії. В результаті у болгарській армії не було жодного офіцера старше від капітана. Російський імператор Олександр III вважав, що поки на престолі Болгарського князівства є принц з Батенбергів, його країна не буде допомагати Болгарії. Навіть відбувалися певні дії стосовно інформаційної підтримки сербів, створення уяви про невідворотність перемоги сербської армії. Треба відзначити, що сербський король Мілан IV ввів в оману своїх солдатів у королівському зверненні до армії. В ньому він наголошував, що сербські солдати йдуть на допомогу болгарам у війні проти османів. Згодом сербські солдати були здивовані: вони воювали з болгарами, замість того, щоб атакувати османів. Болгари ж мали проблему: як відправити війська до кордонів з Сербією, при цьому не оголивши кордони з Османською імперією, яка б потенційно могла б вторгнутися на територію Болгарії. У цей непростий момент болгарської історії Ільо, вік якого вже перевалив за 80, добровольцем прийшов на війну. Зі своєю четою він славно воював у складі Радомирського загону під керуванням відомого македонського революціонера Димитира Беровски. Багато болгарських офіцерів і простих вояків приходили до Ільо воєводи, аби потиснути йому руку і просто помилуватися старим незламним гайдуком. Через участь Ільо у війні сербська влада зняла з нього ту пенсію, що була запроваджена ще сербським князем Міхаїлом Обреновичем.
У 1890-х роках, коли розпочався широкий четницький рух у Македонії, Ільо надавав влучні поради четникам, які перебували у Кюстендилі перед перекиданням до місць боїв. Він брав активну участь у створенні четницького інституту ВМОРО. Незвичайна хоробрість Ільо була оспівана у багатьох народних піснях й легендах ще за його життя.
Смерть
Помер Ільо воєвода у Кюстендилі 17 квітня 1898 році у поважному віці ледь-ледь не дотягнувши до 93-го року. На його похорони прийшли практично усі жителі Кюстендила, численні його сподвижники, прихильники з всієї Болгарії. Поховали його у тому ж Кюстендилі.
Пам'ять
Після його смерті у Болгарії і Македонії пам'ять про нього збереглася у численних оповідках, піснях, легендах. У 1978 році Ільо Воєводу удостоїли звання почесного громадянина Кюстендила. У цьому місті відкрили будинок-музей видатного гайдука. Йому поставили пам'ятники і пам'ятні знаки, є названі його ім'ям вулиці у різних містах, заклади суспільного вжитку, зокрема, центр для людей з фізичними вадами, школа, бібліотека у тому ж Кюстендилі.
Примітки
- Між цими країнами і дотепер точиться боротьба — чий же він національний герой. Risto Poplazarov Ajdutskiot vojvoda Iljo Markov-Maleševski 1978, Naša kniga, Skopje. — 91 стор.
- Звідти походить іще одне його призвісько — болг. Ильо Малешевски, тобто Ільо з Малешевского.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2014.
- Петър Бучков Кървавото «пенсионерско» писмо на Ильо Войвода — дежавю след 116 години. 12-12-2012 р. [1] [ 27 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- болг. «Както нас българите, така и сърбите дядо Ильо пленяваше със своя героичен вид, със своята откровеност и добродушие, придружени с твърда воля и характер. Въпреки обкръжаващата го в Сърбия криворазбрана цивилизация той опази своите народни нрави и обичаи. Както юначеството му, така и нравствеността му бяха неподражаеми. В това отношение той беше просто идеален и правеше чест на нашия народен живот. При това той обичаше да проповядва на българите в Сърбия патриотизъм и ненавист спрямо турците. А на празници и ваканции учеше българските ученици да стрелят, за която цел им купуваше пушки и ги водеше често на лов...»
- болг. В града знаете да влачите и дрънкате сабите си, а на бойното поле бягате от турците…/ Записки (1852-1877). Собствено издание на войводата. София, Печатница «Напръдъкъ», 1896 р.
- Ільо до цього пустив чутку, що у місто має ввійти великий загін військових, що примусило місцеву владу без опору здатися.
- Биография на Ильо Войвода. /в «Български войводи» (съставител: Нина Андонова)/. — 1985 р. Отечествен фронт, София, 302 стор.
- Яке ще називають Македонським повстанням.
- "Необхідно відмітити, що від моменту об'яви війни російська агенція було джерелом різних тривожних новин. Розгром болгарських військ не складав… жодного сумніву… колишній військовий міністр Болгарії [ru]]] зустрів доктора Радославова біля Славянського клубу бесід і йому сказав:
— болг. «Трябва да се отбележи, че от обявяването на войната руското агентство бе източникът на всичките тревожни новини. Разгромът на българската войска не съставляваше...никакъв предмет на съмнение... бившият военен министър Кантакузин срещна д-р Радославов до Славянската беседа и му каза: «Всичко е свършено: довечера сърбите са тука.»«Все закінчено: надвечір серби будуть отут.» - Сімеон Радев. Сербський наступ [ 12 січня 2011 у Wayback Machine.] — Із книги «Строителите на съвременна България». Том 1.
- Венедиков, Й., История на доброволците от Сръбско-българската война 1885 година, София, 1985, Издателство на отечествения фронт
Джерела
- ТРИДЕСЕТ ГОДИНИ НАЗАД. Исторически записки по първото македонско въстание през 1876 г. Коте Попстоянов. V. ДЯДО ИЛЬО ВОЙВОДА (Съставител Бойко Киряков, Издателство на Отечествения Фронт, София, 1988) Поредица «Дневници и спомени за българската история»[2] [ 19 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Богомил Колев Ильо войвода — живот в името на народ и отечество. Дума. 10. Август 2010, брой: 182 [3]
- Зоран Тодоровски, Војводата Дедо Иљо Малешевски во архивската документиција, «Војводата Дедо Иљо Малешевски и неговото време», Берово 2000,128-129
- Петринска М. «Ильо Войвода житие-битие», София, 1988, Народна Младеж.
- Караманов Владимир «Ильо войвода», Окръжен исторически музей Кюстендил, Кюстендил, 1968.
- Генов Ц. «Животът и делото на Ильо войвода в гр. Кюстендил».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Voyevoda znachennya Ilo Voyevoda bolg Ilo Vojvoda Ilo Maleshevski Dyado Ilo vidatnij bolgarskij gajduk voyevoda borec za zvilnennya vid osmaniv Bolgariyi i Makedoniyi nacionalnij geroj cih krayin Neridko jogo nazivayut ostannim gajdukom ostannim voyevodoyu Ilo VoyevodaIliya Markov PopgeorgievIlo voyevoda gajduk revolyucioner nacionalnij geroj Bolgariyi i Makedoniyi Narodivsya28 travnya 1805 1805 05 28 Berovo Osmanska imperiya nini Pivnichna Makedoniya Pomer17 kvitnya 1898 1898 04 17 92 roki Kyustendil BolgariyaKrayina Osmanska imperiya BolgariyaDiyalnistrevolyucioner gajduk voyevodaUchasnikSerbsko bolgarska vijna Serbsko turecka vijna Rosijsko turecka vijna 1877 78 i Kresnensko Razlozhske povstannyaVijskove zvannyavoyevodaDitid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u seli Berovo Maleshevsko 28 travnya 1805 roku v sim yi nezamozhnih selyan Im ya pri narodzhenni Iliya Markov Popgeorgiyev bolg Iliya Markov Popgeorgiev Iliya ne mav zmogi navchatisya cherez bidnist ale z ditinstva buv kmitlivim i smilivim hlopcem yakij viriznyavsya sered odnolitkiv nepokoroyu do isnuyuchogo ladu Duzhe rano vin priyednavsya do revolyucijnoyi diyalnosti Jogo dyadko pip Georgi voyevoda gajduckogo zagonu cheti zaginuv u boyu z bashibuzukami Ce tezh spravilo vrazhennya na yunaka i sponukalo jogo do borotbi z osmanami Do 20 rokiv Iliya zhiv u svoyemu seli ale cherez jogo nepokoru miscevomu osmanskomu chinovniku sho chiplyavsya do jogo sester zmushenij buv poyihati do Rilskogo monastirya de vin mav bagato zustrichej i besid z miscevimi religijnimi diyachami yaki zdijsnyuvali prosvitnicku diyalnist u Bolgariyi Iliyu priznachili ohoroncem zberigachem bolgarskih pravoslavnih svyatin bolg pandurin Vin prosluzhiv pandurinom azh 18 rokiv vivshi vijskovu borotbu z riznimi rozbijnimi zgrayami vid yakih uspishno boroniv cerkovni relikviyi Todi zh vin chasto spilkuvavsya j z gajdukami yaki mali pritulok u monastiri hovalis tam pri poranennyah Gajducka diyalnistPershi roki borotbi U 1838 roci Iliya povernuvsya do ridnogo sela zhenivsya Ale v nogo vinik konflikt z miscevim nachalnikom polovoyi varti bolg krserdar yakij z zasidki vbiv brata Iliyi Stanko Todi Iliya zakolov osmana nozhem i uniknuvshi zasidki yaka na nogo chatuvala z nevelikoyu chetoyu vidbuv u gori Jogo vibrali voyevodoyu i todi vin pochav imenuvatisya Ilo voyevodoyu Vin dekilka rokiv voyuvav proti osmaniv praporonoscem v jogo cheti bula jogo sestra Mariya Cheta zbilshilas do 70 gajdukiv a pid chas Krimskoyi vijni navit do 200 Z poyavoyu rosijskoyi armiyi na Dunayi Ilo voyevoda pochav organizuvati naselennya dlya shirokogo ruhu borotbi z osmanami i stvoriv merezhu pomichnikiv prihilnikiv i poslidovnikiv Vin poyavlyavsya tam de misceve naselennya bulo zalyakane osmanami i bashibuzukami i praktichno zavzhdi nanosiv ostannim porazku Buv viznanim majstrom organizaciyi originalnih zasidok na voroga Odin z miscevih chinovnikiv Kyustendila dopovidav centralnij vladi sho grabizhnik gyaur ye nevrazlivim i kulya jogo ne bere Koli cej chinovnik kinuv zhinku Ilo do v yaznici Vojvoda prosto pogroziv tomu smertyu Zlyakavshis chinovnik buv zmushenij zvilniti zhinku U 1854 roci Ilo otrimav informaciyu sho osmani zamislili serjoznu karalnu akciyu proti bolgarskogo naselennya u misti Dupnicya Ilo poperediv u svoyemu poslanni vladu sho yaksho proti bolgarskogo naselennya bude zastosovano silu to vin zrivnyaye s zemleyu turecki poselennya Osmani vidminili svoyu operaciyu Budinok Ilo u Kyustendili v nash chas muzej Ilo Vojvoda Centralna vlada sprobuvala zastosuvati hitrist Ilo buv proshenij i otrimav sultanskij ukaz pro ce Jomu bulo dozvoleno oselitisya u Kyustendili z zhinkoyu navit zberegti osobistu zbroyu Ale hitrist bula v tomu sho vlada gotuvala jogo vbivstvo rukami miscevih turkiv nachebto cherez yihnye oburennya Ilo pro ce vchasno diznavsya vbiv razom z druzyami gajdukami zakolotnikiv i ponoviv zbrojnyu borotbu vidijshovshi z novostvorenoyu chetoyu u gori U 1859 roci osmani splyundruvali domivku Ilo v Kyustendili a jogo zhinku Conu z troma ditmi kinuli do svoyeridnoyi v yaznici u misti U toj zhe chas osmani povisili zahoplenih u boyah dekilkoh chetnikiv spodvizhnikiv Ilo Serjozna ataki na chetu Ilo Vojvodi zmusili jogo vse bilshe i bilshe hovatisya u najnedostupnishih girskih rajonah zmenshivshi cherez ce besposerednyu vijskovu diyalnist Diyalnist u Serbiyi U 1860 roci Ilo vdalosya perekinuti chastinu jogo cheti do Serbiyi a v 1861 roci vin pochav sluzhbu v Pershij bolgarskij legiyi pid nachalom ideologa nacionalno vizvolnogo ruhu Georgi Rakovski Jomu bulo postavlene zavdannya ob yednati rozrizneni bolgarski cheti i okremih gajdukiv u zagoni yaki b volodili navichkami partizanskoyi borotbi Yak nas bolgar tak i serbiv dyado Ilo zacharovuvav svoyim geroyichnim viglyadom svoyeyu vidvertistyu j dobrozichlivistyu yaki gruntivalisya na tverdij voli i silnomu harakteri Hocha v Serbiyi jogo otochuvalo nepravilne suspilstvo ale vin zberig svoyi nravi j zvichki Yak jogo yunist tak i jogo moral buli prosto nepovtorni V tomu vidnoshenni vin buv prosto chudovim i robiv chest nashomu narodu Pri comu vin lyubiv propoviduvati sered bolgar v Serbiyi patriotizm i nenavist do turkiv A na svyata i kanikuli vchiv bolgarskih uchniv strilyati dlya chogo kupiv yim rushnici i chasto vodiv na polyuvannya bolg Petir Berkovski bolgarskij revolyucioner soratnik Vasila Levski Jomu vdalosya prodemonstruvati vijskovij vishkil bolgarskih povstanciv koli 2 chervnya 1862 roku pid jogo keruvannyam chetnickij bataljon u skladi legiyi vdalo shturmuvav osmansku fortecyu Kale proyaviv geroyizm Nedaremno same jogo bataljonu bulo dovirene nesti prapor legiyi Same v cij bitvi vin zdobuv shiroke viznannya yak sered bolgar tak j serbiv Cherez svij povazhnij vik vin otrimav nove prizvisko Dyado Ilo U 1876 roci u vici 70 rokiv razom z voyevodami Panajotom Hitovim Filipom Totyu ta inshimi dyado Ilo zibrav i organizuvav cheti Pid chas serbsko tureckoyi vijni vlitku 1876 roku Ilo Vojvoda z svoyeyu chetoyu u 300 dush de buli i jogo sini Nikola j Ivan razom z inshimi chetami perejshov kordon Serbiyi i pochav bojovi diyi na teritoriyi osmaniv v rajonah Kula Belogradchik j Berkovicya Hocha vin buv tyazhko poranenij v podalshih boyah ale okligav i znovu stav do lav cheti Cherez te sho serbska armiya chinili sprotiv borotbi bolgar cherez te sho poranennya vidbulosya vid kuli serbskogo oficera Ilo buv duzhe nevdovolenij Vin skazav V mistah hizuyetes i bryazkayete svoyimi shablyami a na poli boyu bizhite vid turkiv Serbskij knyaz Mihayil Obrenovich pospishiv nagoroditi jogo ordenom za horobrist Tatkovski i priznachiv jomu pensiyu u 150 dinariv Vnaslidok poranennya Ilo lishivsya dvoh reber i jogo prava ruka bula skalichena Pid chas zvilnennya Bolgariyi vid osmanivRosijsko turecka vijna 1877 78 rokiv pochalasya todi koli Ilo she perebuvav u likarni Vin otrimav zaproshennya vid rosijskoyi armiyi Nezvazhayuchi na naslidki ran Ilo kinuv likarnyu i poyihav u Svishtov de jomu nadali chin kapitana i proponuyut zibrati chetu do yakoyi doluchilos bagato znanih gajdukiv Vin vodiv chetu razom z inshimi gajduckim zagonami v til osmanskij armiyi de provodiv rozviduvalnu diyalnist svoyimi napadami bez kincya turbuvav osmaniv Cherez pevnij chas jogo chetu vveli do Zahidnogo zagonu generala Josipa Gurko Jomu bulo postavlene zavdannya perejti razom z rosijskimi vijskami Staru Planinu vzyati Sofiyu i vijti v til osmanskim vijskam sho shturmuvali Shipkinskij pereval Ce bulo tyazhko adzhe borotisya prihodilos ne tilki z osmanami j bashibuzukami ale j z tyazhkimi umovami peresuvannya vijsk girskoyu miscevistyu morozom Cheta Ilo Vojvodi diyala nastilki kmitlivo j horobro sho Gurko nagorodiv voyevodu ordenom za horobrist Svyatim Georgiyem i ogolosiv jomu podyaku Pislya vzyattya Sofiyi Gurko viddav usi bolgarski cheti pid komanduvannya Ilo Vojvodi 27 grudnya 1877 roku cheti zvilnili misto Radomir a 2 sichnya 1878 roku Dupnicyu Zavdyaki uspishnim hitrim diyam Ilo voyevodi jogo chetniki razom lishe z odnim eskadronom rosijskih vijsk 11 sichnya 2014 roku zvilnili Kyustendil hocha rosijska vlada vzhe pochala globalni peremovi z osmanami i bojovi diyi na teritoriyi Bolgariyi buli pripineni Hocha misto na korotkij chas dovelos zalishiti cherez pidhid do nogo silnih osmanskih rezerviv odnak 17 sichnya Ilo z chetoyu i bilshim rosijskim zagonom povtorno zvilnili Kyustendil Chetniki pochali rozzbroyuvati turecke naselennya V kinci sichnya voyevoda zvilniv j ridne selo Berovo Pochalos vstanovlennya bolgarskoyi vladi yake bulo pripineno 22 bereznya 1878 roku koli Ilo voyevodu bulo viklikano do stavki verhovnogo golovnokomanduvacha rosijskoyi armiyi Tam voyevoda diznavsya sho zgidno pidpisanogo mizh Rosijskoyu ta Osmanskoyu imperiyami San Stefanskomu dogovoru jogo ridne selo zalishayetsya pid osmanskoyu vladoyu Rosijske komanduvannya nagorodilo Ilo chergovim ordenom za horobrist Voyevoda nichogo ne zmig zrobiti abi zvilniti ridne selo adzhe rosiyani ne dali b jomu porushiti ugodu z osmanami Cherez ce Ilo z sim yeyu vidbuv do Kyustendila de shotiv zhiti nadali beruchi bezposerednyu uchast u rozbudovi mista Zhittya Ilo Vojvodi pislya zvilnennya BolgariyiVeliki chastini Serbiyi Makedoniyi i Bolgariyi zalishilis pid vladoyu osmaniv Ilo z cim ne zmig zmiritisya Vin nezvazhayuchi na svij vik vstupiv do organizaciyi Yednist yaka mala za metu povne zvilnennya bolgar vid iga 5 zhovtnya 1878 roku u Pivdenno Zahidnij Bolgariyi spalahnulo Kresnensko Razlozhske povstannya proti osmanskoyi vladi Ilo voyevoda brav diyalnu uchast u bojovih diyah z svoyeyu chetoyu na pravomu berezi richki Struma adzhe prekrasno znav vsi navkolishni miscya de bagato chasu peresuvavsya za chasiv svogo gajductva Jomu navit vdalosya odnogo razu zahopiti u osmaniv artileriyu Odnak povstannya uspihu ne malo Bilshist chet buli rozformovani Ilo povernuvsya do Kyustendilu bez zasobiv do isnuvannya cherez sho buv zmushenij prositi pro pensiyu Bolgarska vlada pislya nastijlivih zapitiv molodogo deputata Narodnogo zibrannya Stefana Stambolova priznachila Ilo pensiyu u 220 leviv Ilo Maleshevski i Dimitir Berovski z chetoyu na pam yatnij doshci na mistu Goce Delchev u Skop ye U 1885 roci spalahnula Serbsko bolgarska vijna u yakij Bolgariya zalishilasya praktichno sama adzhe Rosijska imperiya stala na bik Serbiyi i vidklikala praktichno vsih svoyih oficeriv z bolgarskoyi armiyi V rezultati u bolgarskij armiyi ne bulo zhodnogo oficera starshe vid kapitana Rosijskij imperator Oleksandr III vvazhav sho poki na prestoli Bolgarskogo knyazivstva ye princ z Batenbergiv jogo krayina ne bude dopomagati Bolgariyi Navit vidbuvalisya pevni diyi stosovno informacijnoyi pidtrimki serbiv stvorennya uyavi pro nevidvorotnist peremogi serbskoyi armiyi Treba vidznachiti sho serbskij korol Milan IV vviv v omanu svoyih soldativ u korolivskomu zvernenni do armiyi V nomu vin nagoloshuvav sho serbski soldati jdut na dopomogu bolgaram u vijni proti osmaniv Zgodom serbski soldati buli zdivovani voni voyuvali z bolgarami zamist togo shob atakuvati osmaniv Bolgari zh mali problemu yak vidpraviti vijska do kordoniv z Serbiyeyu pri comu ne ogolivshi kordoni z Osmanskoyu imperiyeyu yaka b potencijno mogla b vtorgnutisya na teritoriyu Bolgariyi U cej neprostij moment bolgarskoyi istoriyi Ilo vik yakogo vzhe perevaliv za 80 dobrovolcem prijshov na vijnu Zi svoyeyu chetoyu vin slavno voyuvav u skladi Radomirskogo zagonu pid keruvannyam vidomogo makedonskogo revolyucionera Dimitira Berovski Bagato bolgarskih oficeriv i prostih voyakiv prihodili do Ilo voyevodi abi potisnuti jomu ruku i prosto pomiluvatisya starim nezlamnim gajdukom Cherez uchast Ilo u vijni serbska vlada znyala z nogo tu pensiyu sho bula zaprovadzhena she serbskim knyazem Mihayilom Obrenovichem Svidoctvo pro smert Ilo voyevodi Mogila Ilo voyevodi v Kyustendili U 1890 h rokah koli rozpochavsya shirokij chetnickij ruh u Makedoniyi Ilo nadavav vluchni poradi chetnikam yaki perebuvali u Kyustendili pered perekidannyam do misc boyiv Vin brav aktivnu uchast u stvorenni chetnickogo institutu VMORO Nezvichajna horobrist Ilo bula ospivana u bagatoh narodnih pisnyah j legendah she za jogo zhittya Smert Pomer Ilo voyevoda u Kyustendili 17 kvitnya 1898 roci u povazhnomu vici led led ne dotyagnuvshi do 93 go roku Na jogo pohoroni prijshli praktichno usi zhiteli Kyustendila chislenni jogo spodvizhniki prihilniki z vsiyeyi Bolgariyi Pohovali jogo u tomu zh Kyustendili Pam yatPislya jogo smerti u Bolgariyi i Makedoniyi pam yat pro nogo zbereglasya u chislennih opovidkah pisnyah legendah U 1978 roci Ilo Voyevodu udostoyili zvannya pochesnogo gromadyanina Kyustendila U comu misti vidkrili budinok muzej vidatnogo gajduka Jomu postavili pam yatniki i pam yatni znaki ye nazvani jogo im yam vulici u riznih mistah zakladi suspilnogo vzhitku zokrema centr dlya lyudej z fizichnimi vadami shkola biblioteka u tomu zh Kyustendili Pam yatnik Ilo Vojvodi v Kyustendili PrimitkiMizh cimi krayinami i doteper tochitsya borotba chij zhe vin nacionalnij geroj Risto Poplazarov Ajdutskiot vojvoda Iljo Markov Malesevski 1978 Nasa kniga Skopje 91 stor Zvidti pohodit ishe odne jogo prizvisko bolg Ilo Maleshevski tobto Ilo z Maleshevskogo Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 15 listopada 2014 Petr Buchkov Krvavoto pensionersko pismo na Ilo Vojvoda dezhavyu sled 116 godini 12 12 2012 r 1 27 listopada 2014 u Wayback Machine bolg Kakto nas blgarite taka i srbite dyado Ilo plenyavashe ss svoya geroichen vid ss svoyata otkrovenost i dobrodushie pridruzheni s tvrda volya i harakter Vpreki obkrzhavashata go v Srbiya krivorazbrana civilizaciya toj opazi svoite narodni nravi i obichai Kakto yunachestvoto mu taka i nravstvenostta mu byaha nepodrazhaemi V tova otnoshenie toj beshe prosto idealen i praveshe chest na nashiya naroden zhivot Pri tova toj obichashe da propovyadva na blgarite v Srbiya patriotizm i nenavist spryamo turcite A na praznici i vakancii ucheshe blgarskite uchenici da strelyat za koyato cel im kupuvashe pushki i gi vodeshe chesto na lov bolg V grada znaete da vlachite i drnkate sabite si a na bojnoto pole byagate ot turcite Zapiski 1852 1877 Sobstveno izdanie na vojvodata Sofiya Pechatnica Naprdk 1896 r Ilo do cogo pustiv chutku sho u misto maye vvijti velikij zagin vijskovih sho primusilo miscevu vladu bez oporu zdatisya Biografiya na Ilo Vojvoda v Blgarski vojvodi sstavitel Nina Andonova 1985 r Otechestven front Sofiya 302 stor Yake she nazivayut Makedonskim povstannyam Neobhidno vidmititi sho vid momentu ob yavi vijni rosijska agenciya bulo dzherelom riznih trivozhnih novin Rozgrom bolgarskih vijsk ne skladav zhodnogo sumnivu kolishnij vijskovij ministr Bolgariyi ru zustriv doktora Radoslavova bilya Slavyanskogo klubu besid i jomu skazav Vse zakincheno nadvechir serbi budut otut bolg Tryabva da se otbelezhi che ot obyavyavaneto na vojnata ruskoto agentstvo be iztochnikt na vsichkite trevozhni novini Razgromt na blgarskata vojska ne sstavlyavashe nikakv predmet na smnenie bivshiyat voenen ministr Kantakuzin sreshna d r Radoslavov do Slavyanskata beseda i mu kaza Vsichko e svrsheno dovechera srbite sa tuka Simeon Radev Serbskij nastup 12 sichnya 2011 u Wayback Machine Iz knigi Stroitelite na svremenna Blgariya Tom 1 Venedikov J Istoriya na dobrovolcite ot Srbsko blgarskata vojna 1885 godina Sofiya 1985 Izdatelstvo na otechestveniya frontDzherelaTRIDESET GODINI NAZAD Istoricheski zapiski po prvoto makedonsko vstanie prez 1876 g Kote Popstoyanov V DYaDO ILO VOJVODA Sstavitel Bojko Kiryakov Izdatelstvo na Otechestveniya Front Sofiya 1988 Poredica Dnevnici i spomeni za blgarskata istoriya 2 19 bereznya 2015 u Wayback Machine Bogomil Kolev Ilo vojvoda zhivot v imeto na narod i otechestvo Duma 10 Avgust 2010 broj 182 3 Zoran Todorovski Voјvodata Dedo Iљo Maleshevski vo arhivskata dokumenticiјa Voјvodata Dedo Iљo Maleshevski i negovoto vreme Berovo 2000 128 129 Petrinska M Ilo Vojvoda zhitie bitie Sofiya 1988 Narodna Mladezh Karamanov Vladimir Ilo vojvoda Okrzhen istoricheski muzej Kyustendil Kyustendil 1968 Genov C Zhivott i deloto na Ilo vojvoda v gr Kyustendil