Аблякім Ільмій | ||||
---|---|---|---|---|
крим. Ablâkim İlmiy | ||||
Народився | 1887 | |||
Помер | 1947 Меджидія, Констанца, Румунія | |||
Громадянство | СРСР | |||
Національність | кримський татарин | |||
Діяльність | письменник, учитель, журналіст, політик | |||
Заклад | Зинджирли-медресе | |||
Мова творів | кримськотатарська | |||
Роки активності | 1913—1947 | |||
Напрямок | реалізм | |||
Жанр | оповідання, повість | |||
| ||||
Аблякім Ільмій (крим. Ablâkim İlmiy; 1887, Ескі-Ель — 1947, Меджидія) — кримськотатарський письменник і журналіст.
Біографія
Народився 1887 року в селі Ескі-Ель неподалік Бахчисарая. Здобув середню освіту в Криму, продовжив навчання у Стамбулі. У Туреччині став членом таємної огранізації кримськотатарських студентів («Товариство учнів»), познайомився з діячами кримськотатарського національного руху Дж. , Номаном Челебіджіханом, Абібуллою Одабашем.
Знаковим твором для молодого автора став історичний переказ книжки «Рожевий квітник ханів або Історія Криму» (тур. Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı) — історичний твір присвячений історії Кримського ханства написаний в 1811 році староосманською принцом з роду Ґіреїв Халім Ґерай. в 1909 році Аблякім Ільмій видав свій переказ з коментарями та роз'ясненнями в Стамбулі, перебуваючи під впливом учасників патріотичного руху криммчаків.
1913 року Аблякім ільмій повертається до Криму, починає друкувати свої прозові твори в часописі «Терджиман». Прихильні відгуки, зокрема, здобуло його оповідання «Синку, Чубаре» (1914), присвячене подіям Першої світової війни.
1916 року певний час очолював газету «Терджиман». 1917 року починає самостійно видавати газету , бере активну участь у політичному житті Криму. Цього самого року на Першому курултаї кримськотатарського народу разом з А. Айвазовим, Дж. Аблаєвим був обраний до Президії Першого національного парламенту.
Від 1918 року працює вчителем географії у Зинджирли-медресе — навчальному закладі в Бахчисараї, але вже настопного року це медресе було закрито більшовиками.
До 1923 року в періодиці взагалі не згадується ім'я Аблякіма Ільмія. 1926 року в журналі починають друкувати його повість «Спогади про голод», однак 2 грудня 1928 року він був заарештований і засуджений до п'яти років.
Після відбуття покарання Ільмій працює склярем і тривалий час не мешкає в Криму. Лише 1942 року. коли в селі Албат Кримським мусульманським комітетом було відкрито ліцей, він повертається до педагогічної діяльності. Він викладає в ліцеї географію й історію.
Перед приходом до Криму Червоної армії виїхав до Румунії, де й помер 1947 року. похований на татарському цвинтарі міста Меджидія.
Джерела
- Ablãkim İlmiy[недоступне посилання з червня 2019]
- Керим И. А. Къырымтатар эдебияты (Къулланма дерслик). — Акъмесджит, 1995. — С. 144—146.
- Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944 гг.): Биобиблиографический словарь. — Симферополь, 1999.
- «Я никого не забуду…»/Сборник произведений крымскотатарских писателей 1913—1940 гг. — Симферополь, 2001. С. 37-46.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Ablyakim Ilmijkrim Ablakim IlmiyNarodivsya1887 1887 Pomer1947 1947 Medzhidiya Konstanca RumuniyaGromadyanstvo SRSRNacionalnistkrimskij tatarinDiyalnistpismennik uchitel zhurnalist politikZakladZindzhirli medreseMova tvorivkrimskotatarskaRoki aktivnosti1913 1947NapryamokrealizmZhanropovidannya povist Ablyakim Ilmij krim Ablakim Ilmiy 1887 1887 Eski El 1947 Medzhidiya krimskotatarskij pismennik i zhurnalist BiografiyaNarodivsya 1887 roku v seli Eski El nepodalik Bahchisaraya Zdobuv serednyu osvitu v Krimu prodovzhiv navchannya u Stambuli U Turechchini stav chlenom tayemnoyi ogranizaciyi krimskotatarskih studentiv Tovaristvo uchniv poznajomivsya z diyachami krimskotatarskogo nacionalnogo ruhu Dzh Nomanom Chelebidzhihanom Abibulloyu Odabashem Znakovim tvorom dlya molodogo avtora stav istorichnij perekaz knizhki Rozhevij kvitnik haniv abo Istoriya Krimu tur Gulbun i hanan yahud Kirim tarihi istorichnij tvir prisvyachenij istoriyi Krimskogo hanstva napisanij v 1811 roci staroosmanskoyu princom z rodu Gireyiv Halim Geraj v 1909 roci Ablyakim Ilmij vidav svij perekaz z komentaryami ta roz yasnennyami v Stambuli perebuvayuchi pid vplivom uchasnikiv patriotichnogo ruhu krimmchakiv 1913 roku Ablyakim ilmij povertayetsya do Krimu pochinaye drukuvati svoyi prozovi tvori v chasopisi Terdzhiman Prihilni vidguki zokrema zdobulo jogo opovidannya Sinku Chubare 1914 prisvyachene podiyam Pershoyi svitovoyi vijni 1916 roku pevnij chas ocholyuvav gazetu Terdzhiman 1917 roku pochinaye samostijno vidavati gazetu bere aktivnu uchast u politichnomu zhitti Krimu Cogo samogo roku na Pershomu kurultayi krimskotatarskogo narodu razom z A Ajvazovim Dzh Ablayevim buv obranij do Prezidiyi Pershogo nacionalnogo parlamentu Vid 1918 roku pracyuye vchitelem geografiyi u Zindzhirli medrese navchalnomu zakladi v Bahchisarayi ale vzhe nastopnogo roku ce medrese bulo zakrito bilshovikami Do 1923 roku v periodici vzagali ne zgaduyetsya im ya Ablyakima Ilmiya 1926 roku v zhurnali pochinayut drukuvati jogo povist Spogadi pro golod odnak 2 grudnya 1928 roku vin buv zaareshtovanij i zasudzhenij do p yati rokiv Pislya vidbuttya pokarannya Ilmij pracyuye sklyarem i trivalij chas ne meshkaye v Krimu Lishe 1942 roku koli v seli Albat Krimskim musulmanskim komitetom bulo vidkrito licej vin povertayetsya do pedagogichnoyi diyalnosti Vin vikladaye v liceyi geografiyu j istoriyu Pered prihodom do Krimu Chervonoyi armiyi viyihav do Rumuniyi de j pomer 1947 roku pohovanij na tatarskomu cvintari mista Medzhidiya DzherelaAblakim Ilmiy nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kerim I A Kyrymtatar edebiyaty Kullanma derslik Akmesdzhit 1995 S 144 146 Deyateli krymskotatarskoj kultury 1921 1944 gg Biobibliograficheskij slovar Simferopol 1999 Ya nikogo ne zabudu Sbornik proizvedenij krymskotatarskih pisatelej 1913 1940 gg Simferopol 2001 S 37 46