Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Одішелідзе Ілля Зурабович 25 03 1865 1924 російський і грузинський воєначальник генерал лейтенант російської армії генер

Ілля Зурабович Одішелідзе

Ілля Зурабович Одішелідзе

Одішелідзе Ілля Зурабович (25.03.1865 — 1924) — російський і грузинський воєначальник, генерал-лейтенант російської армії, генерал від інфантерії грузинської армії.

image
Ілля Зурабович
Одішелідзе
(1865—1924)

Життєпис

Закінчив Тифліський кадетський корпус. У 1887 році закінчив Олександрівське військове училище.

У 1894 році закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за першим розрядом з призначенням у Кавказький військовий округ. З 4 серпня 1895 — старший ад'ютант штабу 2-ї Кавказької козачої дивізії.

З 1 листопада 1896 — цензове командування ротою у 2-му Кавказькому стрілецькому батальйоні.

З 23 вересня 1897 — Начальник стройового відділу штабу Усть-Двінський фортеці.

З 28 вересня 1900 — Начальник штабу Усть-Двінський фортеці.

З 31 липня 1902 — Штаб-офіцер при управлінні 6-ї Східно-Сибірської стрілецької бригади.

З 24 лютого 1904 — і. д. начальника штабу 6-ї Східно-Сибірської стрілецької дивізії. Учасник російсько-японської війни.

З 22 вересня 1904 — і. д. начальника штабу 3-ї Східно-Сибірської стрілецької дивізії.

З 11 березня 1906 — Командир 3-го Східно-Сибірського стрілецького полку.

З 31 липня 1907 — Командир 11-го Східно-Сибірського стрілецького полку.

З 30 жовтня 1909 — Генерал для доручень при командуючому військами Туркестанського військового округу.

З 9 листопада 1911 — Військовий губернатор Самаркандської області.

З 9 січня 1914 — Начальник штабу Туркестанського військового округу.

З 11 жовтня 1914 — генерал-лейтенант.

З 13 жовтня 1914 — начальник штабу 10-ї армії генерала Ф. В. Сіверса.

З 23 грудня 1914 — начальник штабу 1-ї армії генерала А. І. Літвінова.

З 16 січня 1917 року — командир 15-го армійського корпусу.

З 12 по 24 квітня 1917 — командувач 1-ю армією.

З 12 вересня по 9 жовтня 1917 — командувач 3-ю армією.

З 2 жовтня 1917 — Командувач Кавказькою армією.

У лютому 1918 намагався організувати опір турецьким військам. Помічник військового міністра Закавказької республіки. У квітні 1918 року знятий з посади на вимогу представників Вірменії за націоналістичні виступи.

4 червня 1918 — у чині генерала від інфантерії був членом делегації Грузинської республіки при підписанні договору з Туреччиною.

З 1919 обіймав вищі командні пости у грузинській армії. У 1920 — другий помічник військового міністра Грузії.

Восени 1920 — головнокомандувач грузинською армією.

Після поразки республіки виїхав до Константинополя, де помер в 1924.

Родина

Син Олександр — полковник грузинської армії. Емігрував до Франції, де у 1933 покінчив життя самогубством.

Молодший син Георгій (1899—1970) — курсант Тифліського кадетського корпусу. Воював проти радянської армії у 1921. Емігрував до Франції, вступив до Іноземного Легіону. Брав участь у Другій світовій війні.

Нагороди

  • Золота зброя (29.03.1905)
  • Орден Святого Георгія IV ступеня (1907)
  • Орден Святого Станіслава I ступеня (06.12.1912).
  • Орден Святої Анни II ступеня з мечами (1906)
  • Орден Святого Станіслава III ступеня (1902)
  • Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом (1905)
  • Орден Святої Анни III ступеня з мечами та бантом (1905)
  • Орден Святого Володимира III ступеня з мечами (1905)

Джерела

  • Гогитидзе М. Грузинский генералитет (1699—1921). Киев, 2001

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Odishelidze Illya Zurabovich 25 03 1865 1924 rosijskij i gruzinskij voyenachalnik general lejtenant rosijskoyi armiyi general vid infanteriyi gruzinskoyi armiyi Illya Zurabovich Odishelidze 1865 1924 ZhittyepisZakinchiv Tifliskij kadetskij korpus U 1887 roci zakinchiv Oleksandrivske vijskove uchilishe U 1894 roci zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu za pershim rozryadom z priznachennyam u Kavkazkij vijskovij okrug Z 4 serpnya 1895 starshij ad yutant shtabu 2 yi Kavkazkoyi kozachoyi diviziyi Z 1 listopada 1896 cenzove komanduvannya rotoyu u 2 mu Kavkazkomu strileckomu bataljoni Z 23 veresnya 1897 Nachalnik strojovogo viddilu shtabu Ust Dvinskij forteci Z 28 veresnya 1900 Nachalnik shtabu Ust Dvinskij forteci Z 31 lipnya 1902 Shtab oficer pri upravlinni 6 yi Shidno Sibirskoyi strileckoyi brigadi Z 24 lyutogo 1904 i d nachalnika shtabu 6 yi Shidno Sibirskoyi strileckoyi diviziyi Uchasnik rosijsko yaponskoyi vijni Z 22 veresnya 1904 i d nachalnika shtabu 3 yi Shidno Sibirskoyi strileckoyi diviziyi Z 11 bereznya 1906 Komandir 3 go Shidno Sibirskogo strileckogo polku Z 31 lipnya 1907 Komandir 11 go Shidno Sibirskogo strileckogo polku Z 30 zhovtnya 1909 General dlya doruchen pri komanduyuchomu vijskami Turkestanskogo vijskovogo okrugu Z 9 listopada 1911 Vijskovij gubernator Samarkandskoyi oblasti Z 9 sichnya 1914 Nachalnik shtabu Turkestanskogo vijskovogo okrugu Z 11 zhovtnya 1914 general lejtenant Z 13 zhovtnya 1914 nachalnik shtabu 10 yi armiyi generala F V Siversa Z 23 grudnya 1914 nachalnik shtabu 1 yi armiyi generala A I Litvinova Z 16 sichnya 1917 roku komandir 15 go armijskogo korpusu Z 12 po 24 kvitnya 1917 komanduvach 1 yu armiyeyu Z 12 veresnya po 9 zhovtnya 1917 komanduvach 3 yu armiyeyu Z 2 zhovtnya 1917 Komanduvach Kavkazkoyu armiyeyu U lyutomu 1918 namagavsya organizuvati opir tureckim vijskam Pomichnik vijskovogo ministra Zakavkazkoyi respubliki U kvitni 1918 roku znyatij z posadi na vimogu predstavnikiv Virmeniyi za nacionalistichni vistupi 4 chervnya 1918 u chini generala vid infanteriyi buv chlenom delegaciyi Gruzinskoyi respubliki pri pidpisanni dogovoru z Turechchinoyu Z 1919 obijmav vishi komandni posti u gruzinskij armiyi U 1920 drugij pomichnik vijskovogo ministra Gruziyi Voseni 1920 golovnokomanduvach gruzinskoyu armiyeyu Pislya porazki respubliki viyihav do Konstantinopolya de pomer v 1924 RodinaSin Oleksandr polkovnik gruzinskoyi armiyi Emigruvav do Franciyi de u 1933 pokinchiv zhittya samogubstvom Molodshij sin Georgij 1899 1970 kursant Tifliskogo kadetskogo korpusu Voyuvav proti radyanskoyi armiyi u 1921 Emigruvav do Franciyi vstupiv do Inozemnogo Legionu Brav uchast u Drugij svitovij vijni NagorodiZolota zbroya 29 03 1905 Orden Svyatogo Georgiya IV stupenya 1907 Orden Svyatogo Stanislava I stupenya 06 12 1912 Orden Svyatoyi Anni II stupenya z mechami 1906 Orden Svyatogo Stanislava III stupenya 1902 Orden Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bantom 1905 Orden Svyatoyi Anni III stupenya z mechami ta bantom 1905 Orden Svyatogo Volodimira III stupenya z mechami 1905 DzherelaGogitidze M Gruzinskij generalitet 1699 1921 Kiev 2001

Дата публікації:
Топ