Акмаль Ікрамович Ікрамов (1898, Ташкент, Туркестанське генерал-губернаторство — 13 березня 1938, Москва)(узб. Akmal Ikramovich Ikramov — радянський партійний діяч, 1-й секретар ЦК КП(б) Узбекистану. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) в 1925—1934 р. Член ЦК ВКП(б) в 1934—1937 р. Входив до складу особливої трійки НКВС СРСР.
Ікрамов Акмаль Ікрамович | |
---|---|
Народився | 1898 місто Ташкент, тепер Республіка Узбекистан |
Помер | 13 березня 1938 місто Москва |
Поховання | Розстрільний полігон «Комунарка» |
Країна | Російська імперія СРСР |
Національність | узбек |
Діяльність | політик |
Alma mater | d |
Знання мов | російська |
Членство | ЦК КПРС і Всеросійський центральний виконавчий комітет |
Посада | генеральний секретар |
Партія | ВКП(б) |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився у родині селянина-середняка у вересні 1898 року в Ташкенті. За деякими даними його батько був муллою. У 1911 році закінчив 4 класи старо-методної школи у місті Ташкенті.
У 1911—1914 роках — хлопчик у торговця міста Ташкента. У 1914 — травні 1915 року — селянин у господарстві батька. У травні — серпні 1915 року — чорнороб на різних будовах у Ташкенті. У серпні 1915 — січні 1916 року — хворів. У січні 1916 — серпні 1917 року — прикажчик у торговця міста Пскент Туркестанського округу.
У серпні — грудні 1917 року — слухач учительських курсів у Ташкенті. У січні 1918 — червні 1919 року — учитель школи в Ташкенті.
Член РКП(б) з лютого 1918 року.
У червні 1919 — квітні 1920 року — учитель, організатор нових шкіл, інспектор відділу народної освіти міста Намангана; завідувач відділу культури, завідувач організаційного відділу, заступник голови повітово-міського революційного комітету в місті Намангані Туркестанської РСР.
У травні — серпні 1920 року — завідувач відділу із роботи на селі, заступник голови Ферганського обласного комітету КП(б) Туркестану.
У вересні — грудні 1920 року — член колегії Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції Туркестанської АРСР.
У грудні 1920 — квітні 1921 року — завідувач відділу культури і секретар Сирдар'їнського обласного комітету КП(б) Туркестану.
У квітні — вересні 1921 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу і 2-й секретар ЦК КП(б) Туркестану.
У вересні 1921 — липні 1922 року — завідувач обліково-розподільного відділу і секретар ЦК КП(б) Туркестану. Керував розгромом басмацтва у Середній Азії.
У липні 1922 — грудні 1924 року — студент Комуністичного університету імені Свердлова у Москві.
У січні — березні 1925 року — секретар Ташкентського обласного комітету КП(б) Туркестану.
У березні 1925 — грудні 1929 (офіційно 15 січня 1930) року — секретар ЦК КП(б) Узбекистану.
У грудні 1929 (офіційно 15 січня 1930) — вересні 1937 року — 1-й секретар ЦК КП(б) Узбекистану та 1-й секретар Ташкентського міського комітету КП(б) Узбекистану. Одночасно, у 1929—1931 роках — секретар Середньоазіатського бюро ЦК ВКП(б), а у 1931—1934 роках — 3-й секретар Середньоазіатського бюро ЦК ВКП(б).
Входив до складу особливої трійки НКВС, створеної за наказом НКВС СРСР від 30.07.1937 № 00447, брав активну участь у сталінських репресіях. У лютому 1937 року — член Комісії Пленуму ЦК ВКП(б) у «справі Бухаріна—Рикова».
Заарештований органами НКВС СРСР 20 вересня 1937 року. На допитах визнав себе винним. На Третьому московському процесі, де він був одним з підсудних, визнав (5 березня 1938 р.), що «на шлях антирадянських дій я вступив в 1928 році. Щоправда, ще у вересні 1918 року я вступив в легальну молодіжну організацію націоналістичного типу. До троцькістської опозиції я приєднався в 1923 році. У 1928 році я був фактично одним із керівників контрреволюційної націоналістичної організації, яка по суті була націонал-фашистська. Ця організація називалася «Міллі Істіклял», що значить «національна незалежність». Ця назва сама за себе говорить. Яку іншу незалежність люди можуть очікувати при Радянській владі, окрім як буржуазну, реставраторскую незалежність».
Засуджений до вищої міри покарання за звинуваченням в участі у контрреволюційній терористичній організації, розстріляний за одними даними 13 березня, за іншими — 15 березня 1938 року на полігоні «Комунарка» біля Москви.
Повністю реабілітований і відновлений у партії 3 червня 1957 року.
Родина
- Дружина — Євгенія Львівна Зелькіна (1900—1938), випускниця Інституту червоної професури, заступник наркома землеробства Узбецької РСР, керівник Східної секції Аграрного інституту Комуністичної академії, член редколегії журналу «На аграрному фронті», автор книги «Нариси з аграрного питання в Середній Азії» (1930); репресована після арешту чоловіка та засуджена до розстрілу 28 березня 1938 року.
- Син — Каміл Ікрамов, письменник.
- Син від першого шлюбу — Анвар (друге ім'я Ургут).
Нагороди
- орден Леніна (20.12.1935)
Пам'ять
- Акмальабад — назва міста Гіждуван до 1972 року.
- У радянський період ім'я Ікрамова було присвоєно Державному музею історії культури і мистецтва Узбецької РСР в Самарканді.
- У Ташкенті був Акмаль-Ікрамовський район (1977—2005) до його перейменування в Учтепінський район.
Примітки
Посилання
- Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2016. (рос.)
- Икрамов Акмаль [Архівовано 13 лютого 2012 у WebCite] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)
- hrono.ru // Икрамов Акмаль Икрамович [ 2 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Биография на сайте ХРОНОС [ 4 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akmal Ikramovich Ikramov 1898 Tashkent Turkestanske general gubernatorstvo 13 bereznya 1938 1938 03 13 Moskva uzb Akmal Ikramovich Ikramov radyanskij partijnij diyach 1 j sekretar CK KP b Uzbekistanu Kandidat u chleni CK VKP b v 1925 1934 r Chlen CK VKP b v 1934 1937 r Vhodiv do skladu osoblivoyi trijki NKVS SRSR Ikramov Akmal IkramovichNarodivsya1898 1898 misto Tashkent teper Respublika UzbekistanPomer13 bereznya 1938 1938 03 13 misto MoskvaPohovannyaRozstrilnij poligon Komunarka Krayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistuzbekDiyalnistpolitikAlma materdZnannya movrosijskaChlenstvoCK KPRS i Vserosijskij centralnij vikonavchij komitetPosadageneralnij sekretarPartiyaVKP b Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodivsya u rodini selyanina serednyaka u veresni 1898 roku v Tashkenti Za deyakimi danimi jogo batko buv mulloyu U 1911 roci zakinchiv 4 klasi staro metodnoyi shkoli u misti Tashkenti U 1911 1914 rokah hlopchik u torgovcya mista Tashkenta U 1914 travni 1915 roku selyanin u gospodarstvi batka U travni serpni 1915 roku chornorob na riznih budovah u Tashkenti U serpni 1915 sichni 1916 roku hvoriv U sichni 1916 serpni 1917 roku prikazhchik u torgovcya mista Pskent Turkestanskogo okrugu U serpni grudni 1917 roku sluhach uchitelskih kursiv u Tashkenti U sichni 1918 chervni 1919 roku uchitel shkoli v Tashkenti Chlen RKP b z lyutogo 1918 roku U chervni 1919 kvitni 1920 roku uchitel organizator novih shkil inspektor viddilu narodnoyi osviti mista Namangana zaviduvach viddilu kulturi zaviduvach organizacijnogo viddilu zastupnik golovi povitovo miskogo revolyucijnogo komitetu v misti Namangani Turkestanskoyi RSR U travni serpni 1920 roku zaviduvach viddilu iz roboti na seli zastupnik golovi Ferganskogo oblasnogo komitetu KP b Turkestanu U veresni grudni 1920 roku chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu robitnicho selyanskoyi inspekciyi Turkestanskoyi ARSR U grudni 1920 kvitni 1921 roku zaviduvach viddilu kulturi i sekretar Sirdar yinskogo oblasnogo komitetu KP b Turkestanu U kvitni veresni 1921 roku zaviduvach organizacijno instruktorskogo viddilu i 2 j sekretar CK KP b Turkestanu U veresni 1921 lipni 1922 roku zaviduvach oblikovo rozpodilnogo viddilu i sekretar CK KP b Turkestanu Keruvav rozgromom basmactva u Serednij Aziyi U lipni 1922 grudni 1924 roku student Komunistichnogo universitetu imeni Sverdlova u Moskvi U sichni berezni 1925 roku sekretar Tashkentskogo oblasnogo komitetu KP b Turkestanu U berezni 1925 grudni 1929 oficijno 15 sichnya 1930 roku sekretar CK KP b Uzbekistanu U grudni 1929 oficijno 15 sichnya 1930 veresni 1937 roku 1 j sekretar CK KP b Uzbekistanu ta 1 j sekretar Tashkentskogo miskogo komitetu KP b Uzbekistanu Odnochasno u 1929 1931 rokah sekretar Serednoaziatskogo byuro CK VKP b a u 1931 1934 rokah 3 j sekretar Serednoaziatskogo byuro CK VKP b Vhodiv do skladu osoblivoyi trijki NKVS stvorenoyi za nakazom NKVS SRSR vid 30 07 1937 00447 brav aktivnu uchast u stalinskih represiyah U lyutomu 1937 roku chlen Komisiyi Plenumu CK VKP b u spravi Buharina Rikova Zaareshtovanij organami NKVS SRSR 20 veresnya 1937 roku Na dopitah viznav sebe vinnim Na Tretomu moskovskomu procesi de vin buv odnim z pidsudnih viznav 5 bereznya 1938 r sho na shlyah antiradyanskih dij ya vstupiv v 1928 roci Shopravda she u veresni 1918 roku ya vstupiv v legalnu molodizhnu organizaciyu nacionalistichnogo tipu Do trockistskoyi opoziciyi ya priyednavsya v 1923 roci U 1928 roci ya buv faktichno odnim iz kerivnikiv kontrrevolyucijnoyi nacionalistichnoyi organizaciyi yaka po suti bula nacional fashistska Cya organizaciya nazivalasya Milli Istiklyal sho znachit nacionalna nezalezhnist Cya nazva sama za sebe govorit Yaku inshu nezalezhnist lyudi mozhut ochikuvati pri Radyanskij vladi okrim yak burzhuaznu restavratorskuyu nezalezhnist Zasudzhenij do vishoyi miri pokarannya za zvinuvachennyam v uchasti u kontrrevolyucijnij teroristichnij organizaciyi rozstrilyanij za odnimi danimi 13 bereznya za inshimi 15 bereznya 1938 roku na poligoni Komunarka bilya Moskvi Povnistyu reabilitovanij i vidnovlenij u partiyi 3 chervnya 1957 roku Rodina Druzhina Yevgeniya Lvivna Zelkina 1900 1938 vipusknicya Institutu chervonoyi profesuri zastupnik narkoma zemlerobstva Uzbeckoyi RSR kerivnik Shidnoyi sekciyi Agrarnogo institutu Komunistichnoyi akademiyi chlen redkolegiyi zhurnalu Na agrarnomu fronti avtor knigi Narisi z agrarnogo pitannya v Serednij Aziyi 1930 represovana pislya areshtu cholovika ta zasudzhena do rozstrilu 28 bereznya 1938 roku Sin Kamil Ikramov pismennik Sin vid pershogo shlyubu Anvar druge im ya Urgut Nagorodiorden Lenina 20 12 1935 Pam yatAkmalabad nazva mista Gizhduvan do 1972 roku U radyanskij period im ya Ikramova bulo prisvoyeno Derzhavnomu muzeyu istoriyi kulturi i mistectva Uzbeckoyi RSR v Samarkandi U Tashkenti buv Akmal Ikramovskij rajon 1977 2005 do jogo perejmenuvannya v Uchtepinskij rajon PrimitkiPosilannyaFilippov S Territorialnye rukovoditeli VKP b v 1934 1939 gg Spravochnik M ROSSPEN 2016 ros Ikramov Akmal Arhivovano 13 lyutogo 2012 u WebCite Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 ros hrono ru Ikramov Akmal Ikramovich 2 veresnya 2018 u Wayback Machine Biografiya na sajte HRONOS 4 veresnya 2018 u Wayback Machine